Рішення

від 17.10.2012 по справі 2839-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2012Справа №5002-22/2839-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто»

про стягнення 43 473,74 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача - Дюкар Є.С., довіреність №б/н від 04.10.2012, представник,

від відповідача - Ткаченко Р.О., довіреність №2/09 від 25.09.2012, представник.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто» про стягнення коштів, сплачених за договором, у розмірі 41705,00 грн, пені в сумі 17933,15 грн за несвоєчасне виконання зобов'язань, а загалом 59638,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №112 від 13 березня 2012 року.

Заявою від 06 вересня 2012 року позивач зменшив та доповнив позовні вимоги та просить стягнути основний борг у розмірі 41705,00 грн, пеню в сумі 1473,95 грн за несвоєчасне виконання зобов'язань та 3% річних - 294,79 грн, а загалом 43473,74 грн.

04 жовтня 2012 року у судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто» надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто» відсутні як оригінал так і копія договору №12 від 13 березня 2012 року. У своїх відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» щодо поставки товару відповідач керувався договором №000483-03/12 від 01 березня 2012 року, яким не встановлено строків виконання зобов'язань щодо поставки продукції.

Розглянув матеріали справи, дослідивши надані представниками сторін докази та заслухавши їх пояснення, суд

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2012 року між Дочірнім підприємством «Лік-Миравто» Приватного підприємства «Компанія Лік» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Стиль» був укладений договір купівлі-продажу №112, відповідно до якого відповідач зобов'язаний згідно умов договору передати у власність позивачу установку для заправки кондиціонерів ТЕХА 720 та комплект промивки систем кондиціонерів (надалі - товар) на суму 41705,00 грн з урахуванням ПДВ.

03.08.2012 відповідач здійснив державну реєстрацію юридичної особи шляхом перетворення на Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто».

На виконання умов договору позивач 14 березня 2012 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 20900,00 грн та 10 травня 2012 року на прохання відповідача було перераховано залишок за договором у розмірі 20805,00 грн.

Згідно пунктів 3.1.2 та 4.1 договору відповідач взяв на себе зобов'язання відвантажити товар позивачу не пізніше 45-ти робочих днів після 50% передоплати.

12 липня 2012 року відповідачем була надіслана на адресу відповідача претензія №20 з вимогою повернути кошти.

Пунктом 3.2. договору встановлено, якщо продавець не передає покупцеві проданий товар в строк зазначений в договорі, покупець має право відмовитися від виконання даного договору і вимагати повернення сплачених сум за договором.

Також, в матеріалах справи міститься повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» від 09 жовтня 2012 року про односторонню відмову від виконання договору купівлі-продажу товару №112 від 13 березня 2012 року.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем не повернуті позивачу грошові кошти у розмірі 41705,00 грн, які були сплачені на виконання вимог договору купівлі-продажу №112 від 13 березня 2012 року.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що відносини між сторонами щодо постачання установки для заправки кондиціонерів ТЕХА 720 та комплекту промивки систем кондиціонерів регламентовані не договором купівлі-продажу №112 від 13 березня 2012 року, а договором поставки №000483-03/12 від 01.03.2012, оскільки у вказаному договору не зазначено найменування товару, якій підлягає постачанню з боку відповідача.

Рахунок-фактура СФ-0000021 від 12.03.2012, виписаний ДП «Лік-Миравто» позивачу, не містить посилань на дату та номер договору, отже неможливо однозначно стверджувати про те, що рахунок стосується саме договору поставки №000483-03/12 від 01.03.2012, разом з тим практика ділових стосунків не виключає можливості виписки рахунку-фактури до моменту укладення договору, не містить відповідних заборон і чинне цивільне законодавство.

Також, суд відхиляє доводи відповідача про те, що ним нібито здійснювалось постачання товару на підприємство позивача, однак з невідомих йому причин документи первинного бухгалтерського обліку не були оформлені та відповідач змушений був вивезти обладнання на склад, оскільки відповідачем не надано переконливих доказів цих обставин (відповідних актів, претензій на адресу позивача тощо). Надане відповідачем роздрукування телефонних розмір не є таким доказом, оскільки не дозволяє встановити змісту телефонних розмов.

Згідно з пунктом 5.2. договору №112 від 13 березня 2012 року у разі порушення строків поставки продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від суми договору.

Зобов'язання щодо поставки товару, яке порушено Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто», не є грошовим, а тому на нього не поширюються обмеження щодо максимального розміру пені, яка підлягає стягненню, встановлені Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно пунктів 3.1.2 та 4.1 договору відповідач взяв на себе зобов'язання відвантажити товар позивачу не пізніше 45-ти робочих днів після 50% передоплати.

Оскільки платіжним дорученням №257 від 14.03.2012 «Авто-Стиль» перерахувало відповідачеві 20900 грн., що перевищує 50% вартості товару, суд виходить з того, що строк виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто» закінчився через 45 робочих днів, які слід відраховувати з дня наступного, після дня здійснення передплати, з урахуванням неробочих та святкових днів, тобто 21 травня 2012 року.

Розрахунок пені проведено позивачем за 86 днів, починаючі з 24 травня 2012, виходячи з розміру пені 0,5% від суми договору за кожний день прострочення, розмір пені за цей період складає 17933,15 грн. Однак, позивач, заявою від 06.09.2012 зменшив суму позовних вимог щодо стягнення пені до 1473,95 грн., у зв'язку з розрахунком пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що є його процесуальним правом.

В той же час, суд виходить з того, що оскільки розмір пені встановлений пунктом 5.2. договору №112 від 13 березня 2012 року, нарахування пені можливе лише за порушення, які допущені відповідачем протягом строку дії договору. Такий висновок відповідає позиції Вищого господарського суду України, викладеній в постанові від 03.10.2012 у справі №5002-33/3528-2011.

Згідно частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Вимога про повернення суми передплати з боку покупця свідчить про відмову від договору, вказана вимога була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто» 16 липня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, отже з цього часу договір №112 від 13 березня 2012 року слід вважати припиненим.

За вказаних обставин, пені може бути стягнута лише за період з 24 травня по 16 липня, що складає 54 дні у сумі 925,50 грн.

Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З урахуванням викладеного вище, вимоги позивача про стягнення 41705,00 грн передплати та 925,50 грн пені за порушення зобов'язання щодо поставки товару є обґрунтованими.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних в сумі 294,79 грн.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд виходить з того, що грошове зобов'язання виникло та повинно бути виконаним Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто» в той момент, коли позивач чітко та однозначно здійснив волевиявлення щодо реалізації права на повернення передплати, передбаченого частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, тобто 16 липня 2012 року, оскільки претензія №20 з боку позивача була отримана саме в цю дату, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, обґрунтованим є нарахування 3% річних на суму 41705,00 грн за період з 17 липня 2012 по 17 серпня 2012 року, що складає 109,69 грн.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, що складає .

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22 жовтня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» основний борг у розмірі 41705,00 грн, пеню в сумі 925,50 грн за несвоєчасне виконання зобов'язань та 3% річних - 109,69 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік-Миравто» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» 1582,34 грн судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» в частині стягнення пені у розмірі 548,45 грн - відмовити.

6.В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» в частині стягнення 3% річних у розмірі 185,10 грн - відмовити

Суддя А.А. Калініченко