Рішення

від 12.07.2012 по справі 5011-72/6125-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/6125-2012 12.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного фонду "Істок-Фінанс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал ІСТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Дідух Вікторія Валеріївна

про визнання недійсною угоди

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Антоненко І.В.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал ІСТ" про визнання угоди про розірвання договору купівлі-продажу облігацій №57-6/08Б від 07.11.2008 р. недійсною. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал ІСТ" не мало права та повноважень без доручення вчиняти дії відносно розірвання договору купівлі-продажу облігацій №57-6/08Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2012 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі третя особа подала клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що є рішення суду, який вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Суд відмовив у задоволенні поданого третьою особою клопотання про припинення провадження.

14.06.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що уклавши угоду від 07.11.2008 р. про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №57-6/08Б від 06.05.2008 р., відповідач самовільно здійснив управління активами, що належать позивачу. Таким чином, відповідач не вправі був укладати угоду від 07.11.2008 р. про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №57-6/08Б від 06.05.2008 р., оскільки позивачем не було надано необхідного обсягу прав та укладення такої угоди.

02.07.2012 р. через загальний відділ діловодства представник третьої особи подала пояснення по справі, в яких зазначає, що умови угоди від 07.11.2008 р. про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №57-6/08Б від 06.05.2008 р. не передбачають купівлю, продаж чи обмін цінних паперів. В угоді зазначено лише про повернення грошових коштів.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та третьої особи та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представники відповідача та третьої особи у дане судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Проте, суд відзначає, що відповідач та третя особа повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, однак в судове засідання своїх представників не направляли. Заявлені позовні вимоги не заперечили.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на направлення представників для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками судового процесу.

У судовому засіданні 12.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал ІСТ" укладено договір на комплексне обслуговування на ринку цінних паперів №7-3/06К, умовами якого передбачено, що відповідач по дорученню позивача зобов'язується надавати послуги на ринку цінних паперів. Всі операції відповідач проводить в інтересах позивача.

Відповідно до п.1.2. договору даним договором передбачається надання відповідачем наступних видів послуг: - виконання доручень позивача по купівлі, продажу чи обміну ЦП; - здійснення представництва по дорученню позивача; - інформаційні послуги про курси, операції та інші інформаційні послуги; - інші операції, незаборонені діючим законодавством України.

Згідно п.2.2. договору доручення на продаж чи купівлю ЦП подаються позивачем у формі замовлення, яке оформлюється за формою встановленою у компанії.

Пунктом 3.1.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язується укладати договори на купівлю, продаж, обмін ЦП, допущених до обігу згідно діючого законодавства України, на аукціонах, конкурсах та позабіржовому ринку, по дорученню позивача та за рахунок та ризик позивача.

Згідно п. 8.1. договору даний договір заключається на необмежений термін, вступає в силу з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе за даним договором зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконання умов договору на комплексне обслуговування на ринку цінних паперів №7-3/06К від 17.10.2006 р. відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №57-6/08Б від 06.05.2008 р. з Дідух Вікторією Валеріївною, за яким сторони вчиняють дії, направлені на купівлю пакету цінних паперів третьою особою у відповідача на умовах укладеного договору.

07.11.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал ІСТ" та Дідух Вікторією Валеріївною укладено угоду про розірвання договору купівлі-продажу облігацій №57-6/08Б від 06.05.2008 р., умовами якої передбачено, що сторони визнають раніше укладений ними договір купівлі-продажу облігацій №57-6/08Б від 6.05.2008 р., зі всіма умовами цього договору розірваними, з моменту підписання даної угоди, яку засвідчують своїми підписами.

Згідно п. 2. угоди у зв'язку з розірванням вищевказаного договору і у відповідності з п. 8.6. вищевказаного договору третій особі повертається сума грошових коштів в розмірі 3 982 203,52 грн. в строк до 10 лютого 2009 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного фонду "Істок-Фінанс" зазначає, що відповідач не мав права та повноважень без доручення позивача вчиняти дії відносно розірвання договору купівлі-продажу облігацій №57-6/08Б.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір купівлі-продажу №57-6/08Б від 06.05.2008 р. є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною 1 ст. 244 Цивільного кодексу України встановлено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

З матеріалів справи, а саме договору на комплексне обслуговування на ринку цінних паперів №7-3/06К від 17.10.2006 р., предметом якого є надання послуг на ринку цінних паперів відповідачем по дорученню позивача, вбачається, що договором передбачається надання відповідачем наступних видів послуг: - виконання доручень позивача по купівлі, продажу чи обміну ЦП; - здійснення представництва по дорученню позивача; - інформаційні послуги про курси, операції та інші інформаційні послуги; - інші операції, незаборонені діючим законодавством України, а також, укладати договори на купівлю, продаж, обмін ЦП, допущених до обігу згідно діючого законодавства України, на аукціонах, конкурсах та позабіржовому ринку, по дорученню позивача та за рахунок та ризик позивача.

Однак, даним договором відповідачу не надано повноважень укладати угоди про розірвання договору купівлі- продажу.

Частиною 1 ст. 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Проте, позивач спірну угоду не схвалив та звернувся до суду про визнання її недійсною.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999 р. № 02-5/111, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Тож, відповідно до положень чинного законодавства України, визнання правочину недійсним ставиться в залежність від його відповідності вимогам чинного законодавства та актам органів державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків, внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону.

Як передбачено частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином, оскільки за договором на комплексне обслуговування на ринку цінних паперів №7-3/06К від 17.10.2006 р. позивач надав повноваження відповідачу укладати лише договори купівлі, продажу, обміну, суд приходить до висновку, що укладення відповідачем угоди від 07.11.2008 р. про розірвання договору купівлі-продажу облігацій №57-6/08Б від 06.05.2008 р. було здійснено без необхідного обсягу дієздатності, а тому суд визнає недійсною угоду від 07.11.2008 р. про розірвання договору купівлі-продажу облігацій №57-6/08Б від 06.05.2008 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного фонду "Істок-Фінанс" задовольнити.

2. Визнати недійсною угоду від 07.11.2008 р. про розірвання договору купівлі-продажу облігацій №57-6/08Б від 06.05.2008 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал ІСТ" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ.А, код ЄДРПОУ 32981679), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива", що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного фонду "Істок-Фінанс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. А оф. 1, код ЄДРПОУ 33097725) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. -судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 16.07.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.