Постанова

від 22.09.2008 по справі 2а-185/08

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                                                                   УКРАЇНА                                   Справа

№2а-185

2008

р.            

 П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 вересня

2008  року  Первомайський міський суд Луганської області

в складі:

головуючого

судді                                                              

Пащенко Л.В.

при

секретарі                                                                        Кашпоровій

Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління праці

та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області

за участі його представника Марусєвої Л.М. про покладення обов'язку нарахувати

та сплатити щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій,-

в с т а

н о в и в :

Позивач

звернувся до суду з даною позовною заявою, посилаючись на те, що згідно

законодавства України він має статус учасника бойових дій, що підтверджується

посвідченням НОМЕР_1 від 27.09.1996 р., виданим Первомайським міським

військовим комісаріатом Луганської області.

Згідно до ч.5

ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту» №3551-XII від 22.10.1993р. йому щорічно, до 5-го травня, повинна надаватися

одноразова грошова допомога в розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком, яку до

5-го травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

В 2003-2008 р.р.

в порушення ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту» №3551-XII від 22.10.1993р., ст.3, ч.2 ст.19, ч.ч.2,3 ст.22, ч.1 ст.64

Конституції України призначена йому грошова допомога нараховувалась та

виплачувалась не повністю, а саме: у 2003 р. йому було виплачено 90 грн., у в

2004 р. йому було виплачено 120 грн., у 2005 р. виплачено 250 грн., в 2006 р.

йому було виплачено 250 грн., в 2007 р. йому виплачено 280 грн., в 2008 р.

виплачено 310 грн.

Він звернувся до

відповідача з письмовою заявою з проханням виплатити йому недоплачені гроші.

Йому була надана відповідачем письмова відповідь, відповідно до якої Законами

України про державний бюджет на відповідні роки зупинялася дія ЗУ «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993р. в

частині визначення розміру щорічної разової грошової допомоги. Вважає, що дане

рішення є незаконним, оскільки Закон про державний бюджет не може скасовувати

та змінювати обсяг прав та обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій,

передбачених іншими законами  України.

Конституційний

Суд України в своєму рішенні від 09.07.2007 р. визнав неконституційною статтю

29, п.13 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».

Таким чином,

вважає, що недоплата складає:

-за 2003 р.

-47,30 х 5 -90 =146,50 грн.;

-за 2004 р.

-92,45 х 5 -120 =342,25 грн.;

-за 2005 р. -332

х 5 -250 =1410 грн.;

-за 2006 р. -359

х 5 -250 =1545 грн.;

-за 2007 р. -406

х 5 -280 =1750 грн.;

-за 2008 р. -481

х 5 -310 =2095 грн.

            Загальна

сума недоплати складає 7288 грн. 75 коп.

Просить суд

зобов'язати відповідача виплатити йому недоплачену одноразову  щорічну допомогу як учаснику бойових дій до

5-го травня за 2003-2008 рік в розмірі 7288,75 грн. 

В

судове засідання позивач не з»явився, надав суду заяву, згідно якої позовні

вимоги підтримав в повному обсязі, просить розглянути справу в його

відсутність.

В судове

засідання представник відповідача не з»явився, надав суду заяву, згідно якої

позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просить розглянути справу в його

відсутність. Представником відповідача надано письмове заперечення, згідно

якого відповідач позов не визнає, посилаючись на те,

що відповідач до вимог ст. 54 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»

є управлінням виконавчого комітету Первомайської міської ради, а також кінцевім

розпорядником бюджетних коштів. Законом України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їж соціального захисту» №  3551

від 22.10.1993 р.  на  УІІСЗН

покладається обов'язок  здійснення

виплати пільговій категорії громадян щорічної разової грошової допомоги до 9

травня.  Фінансування витрат, пов'язаних  з реалізацією Закону № 3551, здійснюється за

рахунок коштів Державного бюджету України, які надходять на рахунок

відповідного органу Державного казначейства, який, згідно Положення про

Державне Казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України № 1232 від 21.12.2005 р.3 здійснює розрахунково-касове

обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за

здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті

зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями.

Тому

відповідач в здійсненні своєї діяльності в частині виплати разової грошової

допомоги керується бюджетними нормами, а саме: Бюджетним кодексом України,

Законом про Державний бюджет України на відповідні роки.

Відповідно

до вимог п. 8 ст.7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються

тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а ст. 23 цього ж Кодексу

передбачає, що будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності

відповідного бюджетного призначення.

Згідно   ч.2 ст. 95 Конституції України виключно

Законом України «Про Державний

бюджет України»

на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове

спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави.

Стаття 99 КАСУ передбачає, що для звернення до

адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з

дня, коли  особа дізналася або повинна

була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів особи.

                        Рішення КС

України, на яке посилається позивач, було ухвалено 09.07.2007 р. Саме з цієї

дати у позивача з”явилося право вимоги виплати допомоги до 9-го травня за 2007

р. у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, але ОСОБА_1 звернувся до суду з

позовом тільки 18.08.2008 р., тому вважає, що строк, встановлений ст.99 КАСУ ,

позивач пропустив і його вимоги щодо стягнення допомоги за 2007 р. не

підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення щорічної разової допомоги з 2003 по 2006

р., вважає, що щорічна разова грошова допомога до 9-го травня не належить до

виду допомог, на які не поширюється строк позовної давності. Тому до цих вимог

необхідно застосувати норми  КАСУ, які

передбачають строк звернення до адміністративного суду.

                        Пункт 20

розділу 2 ЗУ №107-У1 від 28.12.2007 р. “Про державний бюджет України на 2008 р.

та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни

до ст.12 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та

ч.5 цієї ж статті була викладена в такій редакції: “щорічно до 5-го травня

інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які

визначаються КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених законом про

Державний бюджет України”.

             Постанова КМУ №183 від 12.03.2008 р. “Про

розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 р. відповідно до ЗУ

“Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви

нацистських переслідувань” встановлює, що виплата разової грошової допомоги  учасникам бойових дій здійснюється у розмірі

310 грн. Саме ця сума була виплачена позивачеві в 2008 р.

Дослідивши надані докази,  суд

прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому   задоволенню.

В суді встановлено, 

що позивач є учасником війни і має право на пільги, передбачені Законом

України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому

числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня.

Спір стосується тільки розмірів цієї допомоги.    

 Відповідно до Законів України «Про державний

бюджет України на 2003-2008 роки» учасникам бойових дій здійснена в 2003 р.

виплата в сумі 90 грн., в 2004 р. - 120 грн., в 2005 р. -250 грн., в 2006 р.

-250 грн, в 2007 р. -280 грн., в 2008 р. -310 грн.  Зазначені суми позивач отримав.

Ст.

12 ч.5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту” зі змінами та доповненнями 

передбачає, що  щорічно до 5-го

травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі

п”яти мінімальних пенсій за віком.

 Ст.20 ч.1 п.б Закону України “Про державний

бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України” змінено зміст ст. 12 ч.5 Закону України “Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту” і викладено її в наступній редакції “щорічно

до 5-го травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у

розмірі , який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних

призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.

Кабінет

Міністрів України 12 березня 2008 року виніс постанову “Про розміри разової

грошової допомоги , що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України

”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “ Про жертви

нацистських переслідувань”, згідно якої встановлена у 2008 році виплата разової

грошової допомоги учасникам бойових дій 

в сумі 310 грн. 

Позивач

отримав вказані кошти щорічної допомоги до 5-го травня поточного року.  

            Але,

22.05.2008 року Конституційний Суд  України

своїм рішенням визнав неконституційними положення п.20 розділу 11 «Про внесення

змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ “Про

державний бюджет України на 2008 рік то про внесення змін до деяких

законодавчих актів України”  від

28.12.2007 р.                        

В цьому

рішенні та попередніх рішеннях при розгляді питань щодо конституційності

окремих положень закону про Держбюджет Конституційний Суд України заклав

вихідний принцип  - рівень соціальної

забезпеченості, який раніше був встановлений для громадян України, не може бути

обмеженим, тому вказаним законом не може бути зупинено дію законів, внесено до

них зміни чи доповнення, змінено регулювання правових відносин за умов, що цими

діями скасовується або звужується зміст та обсяг існуючих прав та свобод

людини.

Таким

чином, відповідно до ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду

України є обов'язковими  до виконання на

території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Однак,

відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав,

свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не

встановлено інше, обчислюється з дня, коли 

особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,

свобод та інтересів.

Суд прийшов до

висновку, що з 09  липня 2007 року, з

часу ухвалення рішення Конституційним Судом,   

у позивача з'явилось право вимоги 

виплати щорічної разової грошової допомоги  у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком за

2007 р.

До суду позивач

звернувся 12.08.2008 р., тобто після спливу строку в межах одного року для

звернення до адміністративного суду.

            Таким

чином,  позовні вимоги ОСОБА_1 в частині

покладення обов'язку  доплатити  йому щорічну разову грошову допомогу як

учаснику бойових дій за період 2003 р.-2008 р. в сумі 7288,75 грн. підлягають

частковому задоволенню в межах строку позовної давності, встановленого ст.99

КАСУ, тобто  тільки за 2008 р. в сумі

2095 грн. (481 грн. х 5 -310 грн.)

Крім того, суд

не може прийняти аргумент відповідача відносно бюджетних асигнувань, оскільки,

як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 р.

«Справа  Кечко проти України», були

розглянуті вимоги про стягнення надбавок невиплачених за відсутністю бюджетних

асигнувань на їх виплату і в рішенні вказано, що «суд не приймає аргумент Уряду

відносно бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть

посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов»язань».

            На

підставі викладеного, керуючись ст. 12  Закону України   «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту», рішенням Конституційного суду від 09.07.2007р.,  Законом  України 

"Про Державний бюджет України на 2008  рік",  

ст.ст.8,9, 159-163 КАС 

України, суд,-

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

            Позов

ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Зобов'язати

Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради

Луганської області доплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу як

учаснику бойових дій за  2008 рік в сумі

2095,00 грн.  за рахунок  коштів Державного бюджету України.

            Постанова

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви

на апеляційне оскарження.

            Постанова

може бути оскаржена протягом 10 днів з для її проголошення в Донецькому

апеляційному адміністративному суді через Первомайський міський суд.

                        Суддя                                                                  

Л,В.Пащенко