Рішення

від 16.10.2012 по справі 5011-57/13321-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/13321-2012 16.10.12

За позовом Кота Андрія Анатолійовича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО";

2) Лукаша Дмитра Володимировича;

3) Пильцова Олексія Володимировича;

4) Лєпєшкова Олексія Олексійовича;

5) Чайки Сергія Олександровича;

6) Колодяжного Олега Анатолійовича

про зобов'язання провести державну реєстрацію,

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Куценко О.І. (Дов.)

Від відповідача-1:не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від відповідача-3: не з'явився

Від відповідача-4: не з'явився

Від відповідача-5: не з'явився

Від відповідача-6: не з'явився

У судовому засіданні 16.10.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Кот Андрій Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1 -Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО"; відповідача 2 -Лукаша Дмитра Володимировича; відповідача 3 -Пильцова Олексія Володимировича; відповідача 4 -Лєпєшкова Олексія Олексійовича; відповідача 5 -Чайки Сергія Олександровича; відповідача 6 -Колодяжного Олега Анатолійовича, в якій просить суд:

- вважати Кота Андрія Анатолійовича таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "С-АВТО" провести державну реєстрацію змін в установчих документах Товариства, у зв'язку зі зміною у складі учасників Товарситва, а саме вихід зі складу учасників Товариства Кота Андрія Анатолійовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/13321-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.10.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2012р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання 16.10.2012р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надали.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідачів не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач -Кот Андрій Анатолійович зазначає, що він є учасником відповідача 1 -Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО" та володіє 165000,00 грн., що становить 16,5% статутного капіталу Товариства.

20.05.2010р. позивач -Кот Андрій Анатолійович, що керуючись ст. 148 ЦК України, 20.05.2010 року, надіслав на адреси відповідачів листи, яких повідомив про своє бажання вийти зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО".

27.08.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу була посвідчена заява позивача про вихід зі складу учасників TOB "С-АВТО" адресована загальним зборам Товариства, в якій позивач повторно повідомив про вихід зі складу учасників товариства та зазначив, що належну йому частку статутного фонду (статутного капіталу) TOB "С-АВТО", яка складає 16,5 % передав на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО".

Позивач зазначає, що 17.07.2012р. року директору TOB "С-АВТО" -Лєпєшкову Олексію Олексійовичу була надіслана нотаріально засвідчена копія заяви позивача про вихід зі складу учасників TOB "С-АВТО".

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви, жоден з учасників товариства, ні голова зборів, ні директор, не скликали загальних зборів учасників Товариства для прийняття відповідних рішень з приводу виходу позивача зі складу учасників Товариства, а директор не звернувся до відповідних посадових осіб відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Подільської райдержадміністрації з метою проведення реєстраційних дій, щодо внесення змін до установчих документів та єдиного державного реєстру, внаслідок чого порушені законні права та інтереси позивача. В зв'язку з чим звернувся з вимогами про:

- вважати Кота Андрія Анатолійовича таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "С-АВТО" провести державну реєстрацію змін в установчих документах Товариства, у зв'язку зі зміною у складі учасників Товарситва, а саме вихід зі складу учасників Товариства Кота Андрія Анатолійовича.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, серед переліку наведених норм чинного законодавства України відсутній такий спосіб захисту права як вважати учасника таким, що вийшов зі складу учасників Товариства.

Згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна спиратись на підставу позову.

Відповідно до п. 3 Листа Вищого господарського суду України № 01-8/2229 від 25.11.2005р. "Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року", дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13.07.2004 р. у справі № 10/732.

Суд, також зазначає, що, вимога позивача - вважати Кота Андрія Анатолійовича таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО" є нічим іншим як визнанням факту та не спрямована на захист порушеного права та охоронюваного інтересу позивача.

З огляду на викладене, вимога позивача вважати Кота Андрія Анатолійовича таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО", задоволенню не підлягає.

За приписами статті 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Право на вихід учасника товариства закріплене і в статті 116 цього ж Кодексу. В розумінні зазначених норм право на вихід є безумовним правом учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а відтак, учасник має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства.

Згідно п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.20.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Відповідно до п. 3.5. Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Тобто, державна реєстрація змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, відбувається на підставі певного переліку документів, серед яких, зокрема, рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників).

Позивач просить суд, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "С-АВТО" провести державну реєстрацію змін в установчих документах Товариства, у зв'язку зі зміною у складі учасників Товариства, а саме вихід зі складу учасників Товариства Кота Андрія Анатолійовича.

Проте, матеріали справи не містять та сторонами не надано суду документів, на підставі яких у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" здійснюється державна реєстрація змін до установчих документів, що пов'язані із зміною складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО", а саме рішення про вихід Кота Андрія Анатолійовича зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО" та внесення, у зв'язку з цим, змін до статутних документів Товариства.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає позовні вимоги недоведеними, тому у задоволенні позову про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "С-АВТО" провести державну реєстрацію змін в установчих документах Товариства, у зв'язку зі зміною у складі учасників Товарситва, а саме вихід Кота Андрія Анатолійовича зі складу учасників Товариства, слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не доведено правомірності своє позиції та враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав зазначених в позовній заяві.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.10.2012р.

Суддя О.В. Гулевець