Рішення

від 25.09.2012 по справі 5023/4040/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.Справа № 5023/4040/12 вх. № 4040/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Співак О.Є., довіреність № 42 від 29.08.2012 року;

відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший металіст", м. Харків

про стягнення 182 593,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 182 593,08 грн., у тому числі 164037,96 грн. основного боргу, 9277,56 грн. пені та 9277,56 грн. відсотків за договором поставки №64/12-3, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший металіст".

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за договором поставки № 64/12-З від 02.03.2012 року, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання та не повернув позивачу попередню оплату за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 25.09.2012 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до умов Договору поставки № 64/12-З від 02.03.2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший металіст", відповідач забов'язався здійснювати постачання металів чорних вторинних, а позивач приймати та оплачувати даний товар в розмірі та в терміни передбачені Договором.

Згідно п.2.1. Договору ціна, номенклатура і кількість металобрухту, що постачається, визначаються сторонами у специфікаціях, які є складовою і невід'ємною частиною Договору.

У відповідності за умовами Договору, визначеними у специфікації № 15/1-З до цього Договору, відповідач повинен поставляти металобрухт рівномірними партіями протягом строку поставки.

Відповідно до п. 6.1. Договору поставки оплата, здійснена позивачем понад поставленого металобрухту вважається попередньою оплатою за Договором і підлягає поверненню.

Згідно п. 7 специфікації № 15/1-З від 02.03.2012 року позивач може здійснювати попередню оплату в розмірі 90% від вартості відвантаженого металобрухту.

З матеріалів справи вбачається, що за період з березня по травень 2012 року позивачем здійснено перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача на загальну суму 333000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких належним чином засвідчені та долучені до матеріалів справи, а саме:

- платіжним дорученням № 1382 від 05.03.2012 року позивач сплатив суму в розмірі 110000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 1881 від 26.03.2012 року позивач сплатив суму в розмірі 39000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 2284 від 05.04.2012 року позивач сплатив суму в розмірі 19000,00 грн.;

- платіжним дорученням № 3637 від 16.04.2012 року позивач сплатив суму в розмірі 165000,00 грн.

Відповідачем здійснено постачання металобрухту у березні 2012 року у кількості 61 тон 620 кг на загальну суму 168962,04 грн., що підтверджується видатковою накладною № 13 від 31.03.2012 року, а також актом приймання - передачі металобрухту від 31.03.2012 року, копії яких належним чином засвідчені та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 10.1. строк дії Договору закінчується 31.03.2012 року, тобто станом на день закінчення строку дії Договору внаслідок різниці між загальною вартістю поставленого відповідачем металобрухту та сумою сплаченою позивачем попередньої оплати за договором, утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, яка становить 164037,96 грн.

Попередня оплата відповідно до п. 6.4. Договору підлягає поверненню позивачу протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку дії Договору

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність доказів щодо виконання відповідачем умов договору, щодо повернення позивачу зайво сплаченої попередньої оплати за товар, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача, сплаченої суми у розмірі 164037,96 грн. обґрунтованими, доведеними доданими до справи доказами та підлягаючими задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.6 Договору поставки передбачено пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення повернення грошових коштів.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 9277,56 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення 3% річних. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 3 % річних в сумі 9277,56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший металіст" (61072, м. Харків, вул.Єсеніна, б.11, кв.6, п/р 26007010061851 в ПАТ " ВТБ Банк" м.Київ, код банку 321767; п/р 26000300001987 в АТ "Златобанк", м. Київ, код банку 380612, код ЄДРПОУ 36226053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (83086, м. Донецьк, вул. Федора Зайцева, 46А, п/р 26005962485462 в ПАТ "Пумб", код банку 334851, код ЄДРПОУ 24819472) 2164037,96 грн боргу, 9277,56 грн. пені, 9277,56 грн. 3% річних, 3651,86 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2012 р.

Суддя Присяжнюк О.О.