Постанова

від 23.10.2012 по справі 18/3018/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 18/3018/11 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Чернов Є.В. Цвігун В.Л. Кузьменко М.В. за участю представників: Полтавської міської ради КП "Полтава-Сервіс" розглянувши касаційну скаргу Лисанец А.Ф. Акслота Б.О. ПрАТ "Полімпекс" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 28.02.2012р. у справі№ 18/3018/11 господарського суду Полтавської області за позовомПрАТ "Полімпекс" доВиконавчого комітету Полтавської міської ради КП "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради провизнання незаконним рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.2011 (суддя Бунякіна Г.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 (судді: Черленяк М.І., Білоконь Н.Д., Івакіна В.О.) рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2012 року залишено без зміни.

Господарські суди дійшли висновку щодо не доведення позивачем права на спірну земельну ділянку, а, відтак, відсутність підстав для задоволення вимог позову.

ПрАТ "Полімпекс" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, позов задовольнити.

Скаржник доводить, що судами порушено наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 21.05.1996 р. № 290, зареєстрований в Мінюсті України 06.06.1996 р. № 224/1296 «Положення про порядок проведення конкурсів на право створення ринків і надання їх в оренду», згідно якого після вирішення питання про відведення земельної ділянки для розміщення нового ринку або про передачу в оренду діючих ринків органи, уповноважені управляти майном, що знаходиться у комунальній власності, оголошують конкурс, утворюються конкурсну комісію для його проведення; порушено вимоги статті 123 Земельного кодексу України та пункту 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок стосовно необхідності виготовлення проекту відведення земельної ділянки при передачі її в оренду про що свідчать листи від 29.11.2011 р. № 05-03/3143 Головне управління держкомзему у Полтавській області та Прокуратури м. Полтави від 30.11.2011 р. № 142-7352вих.; судом не враховано, має на вказаній земельній ділянці скаржник має об'єкти нерухомості, з огляду на шо, КП «Полтава-сервіс»не має переваги щодо надання йому земельної ділянки без проведення земельних торгів, передбачених ч. 1 ст. 134 ЗК України; скаржник вважає, що є користувачем спірної земельної ділянки відповідно до Договору оренди землі від 20.07.2005 р. № 451-П та приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі»згідно з якими у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновлені договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором; при передачі в оренду земельної ділянки не дотримані положення постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.1996 р. № 465 •Про впорядкування роботи продовольчих і речових ринків»та вимоги Положення про порядок проведення конкурсів на право створення ринків і надання їх в оренду, затверджене наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 21.05.1996 р. №290; Договір оренди земельної ділянки від 28.09.2011 p., зареєстрований 29.09.2011 р. за № 637-П, міг бути укладений лише за результатами конкурсу на право створення ринку та лише з переможцем конкурсу, невиконання цієї умови вказує, що оспорюваний договір має ознаки недійсності.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.10.2012 № 03.09-05/491 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Овечкіна В.Е. сформовано колегію суддів у складі Чернов Є.В., Цвігун В.Л., Кузьменко М.В..

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в засіданні, дійшов наступних висновків.

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним рішення першого відповідача від 27.09.2011 р. про затвердження технічної документації з землеустрою та передання в оренду строком на 5 років другому відповідачу земельної ділянки площею 1,9470 га за адресою: вул. Фрунзе, 34а для організації речового ринку "Речовий"; та визнання недійсним договору оренди зазначеної земельної ділянки, укладеного між відповідачами 28.09.2011 р..

Як встановлено господарським судом 27 вересня 2011 року на позачерговій чотирнадцятій сесії шостого скликання першим відповідачем прийнято рішення "Про передачу в оренду земельної ділянки по вул. Фрунзе, 34а", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по вул. Фрунзе, 34а; передано в оренду строком на 5 років другому відповідачу земельну ділянку площею 1,9470 га за адресою вул. Фрунзе, 34а, за рахунок міських земель, для організації ринку "Речовий" (землі житлової та громадської забудови); встановлено земельний сервітут на право проходу через територію ринку відповідно до технічної документації із землеустрою; зобов'язано другого відповідача в місячний термін укласти з міською радою через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру договір оренди землі.

На підставі зазначеного рішення між відповідачами був укладений договір оренди землі від 28.09.2011 р., відповідно до умов якого перший відповідач (орендодавець) надав, а другий відповідач (орендар) прийняв в оренду земельну ділянку для організації ринку "Речовий", яка знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 34а, кадастровий номер 5310137000:15:008:0363, строком до 27 вересня 2016 року.

Зазначений договір зареєстровано у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що в книзі реєстрації записів договорів оренди землі вчинено запис від 29.09.2011 р. за № 637-П, та в Управлінні Держкомзему у м.Полтаві 12.10.2011 за № 531010004000044.

Згідно з п. 34 ч. 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування"до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. в ч. 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту.

При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Суд вірно виходив з того висновку, що позивачем не надано належних доказів вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на порушення його прав або охоронюваних законом інтересів, оскільки прийняттям рішення та укладенням відповідачами договору оренди землі, права позивача не порушуються так як позивачем не надано будь-яких правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку за адресою вул. Фрунзе, 34а.

Як вбачається із матеріалів справи, орендні правовідносини між позивачем та першим відповідачем щодо оренди земельної ділянки за адресою м. Полтава, вул. Новий Базар, 9, кадастровий номер 531013700015:008:0028, площею 20 428 кв. м., в межах якої розміщено спірну земельну ділянку, існували в період з 1995 року по 21.06.2011 р. за договорами на право тимчасового користування землею від 14.02.1995 р., № 7 від 21.01.1999 р., договором для розміщення речового ринку, укладеного на підставі рішення № 157 від 22.07.1998 р., договором на право тимчасового користування землею від 21.09.2000 р., договором для розміщення та експлуатації речового ринку, укладеного на підставі рішення № 272 від 13.09.2000р., договором оренди строком на 3 роки від 19.07.2005 р., зареєстрованим у виконкомі Полтавської міської ради 20.07.2005 р. за № 451-П, договором оренди землі від 23.07.2008 р., укладеним на підставі рішення Полтавської міської ради від 19.06.2008 р..

Зазначені договори припинили свою дію із закінченням терміну, на який їх було укладено стосовно земельної ділянки в межах якої розміщено спірну земельну ділянку по вул. Фрунзе, 34а.

Крім того, рішенням господарського суду Полтавської області від 01.11.2011р. у справі № 18/2846/11 було відмовлено у поновленні договору оренди землі від 20.07.2005, що був припинений у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Договір оренди від 23.07.2008 р., укладений на підставі рішення Полтавської міської ради від 19.06.2008 р. визнаний недійсним рішенням господарського суду Полтавської області від 12.05.2011 р. у справі № 18/790/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2011 р..

Таким чином, суд правомірно виходив з тих обставин, що на даний час орендні правовідносини між позивачем та першим відповідачем припинили свою дію, а тому укладання в подальшому між відповідачами договору оренди землі не порушує права та інтереси позивача.

Як встановлено, між позивачем та першим відповідачем відсутні будь-які правовідносини щодо земельних ділянок по вул. Фрунзе, 34а та вул. Новий Базар, 9.

Крім того, пунктом 2 рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради "Про скасування реєстрації ринку" від 19.08.2011 р. № 243 скасовано реєстрацію речового ринку позивача по вул. Новий Базар, 9, а також зазначено, що реєстраційне свідоцтво ринку від 28.04.2006 р. №2 вважається таким, що втратило чинність.

Посилання позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України перший відповідач не має права на передання в оренду земельної ділянки по вул. Фрунзе, 34а без проведення земельних торгів, оскільки позивач має на ній об'єкти нерухомого майна є безпідставними, оскільки належно не доведені.

Твердження позивача про порушення першим відповідачем положень наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 21 травня 1996 року № 290 "Положення про порядок проведення конкурсів на право створення ринків і надання їх в оренду" також не приймаються до уваги, оскільки в даному випадку зазначений наказ жодним чином не регулює відносини між суб'єктами господарювання та органами місцевого самоврядування щодо орендних земельних відносин, а отже підстави для його застосовування до спірних правовідносин відсутні.

Посилання позивача на наявне у нього право на поновлення договору оренди є безпідставним, оскільки в силу п. 1 ч. 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, рішенням господарського суду Полтавської області від 01.11.2011 р. у справі № 18/2846/11 позивачу було відмовлено у поновленні договору оренди землі, що був припинений у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Посилання позивача на рішення Полтавської міської ради від 14.07.2011 р., за яким другому відповідачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для організації ринку "Речовий" по вул. Фрунзе, 34а та рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 225 від 03.08.2011 р., за яким започатковано організацію міського комунального ринку "Речовий" на земельній ділянці у кварталі, обмеженому вулицями Фрунзе, Чапаєва, новий Базар, Шевченка"в м. Полтаві, з наданням ряду доручень підприємствам та службам, що належать до комунальної форми власності міста, щодо вчинення певних дій, не приймаються до уваги, оскільки зазначені рішення не є предметом спору в даній справі.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Підставою для визнання правочину недійсним відповідно до ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України віл 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній формі власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Абзацом 3 п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин" визначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про незаконність рішення Полтавської міської ради від 27 вересня 2011 року про затвердження технічної документації з землеустрою та передання в оренду строком на 5 років комунальному підприємству "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради земельної ділянки площею 1,9470 га за адресою: вул. Фрунзе, 34а, зокрема, не довів наявності у нього прав на зазначену земельну ділянку.

Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для визнання договору оренди землі від 28.09.2011 р., укладеного між відповідачами на підставі рішення Полтавської міської ради від 27.09.2011 р., недійсним, оскільки визначених законом підстав вбачати, що зазначений договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства не має.

Відповідно до ч. 2 ст.111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені в скарзі, зводяться до вимог заперечити правильність правових висновків на підставі встановлення інших обставин справи та надання їм оцінку, що з огляду на вимоги ст.ст. 111 5 , 111 7 ГПК України виходить за межі перегляду справи касаційною інстанцією, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуаних судових рішень не має.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 та господарського суду Полтавської області від 02.12.2011 у справі № № 18/3018/11 господарського суду Полтавської області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя Є. Чернов

судді В. Цвігун

М. Кузьменко