Рішення

від 18.10.2012 по справі 5019/1326/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1326/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Якимчук Ю.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Виконуючого обов'язки прокурора Костопільського району в інтересах держави в особі Костопільської міської ради, м. Костопіль Рівненської області

до відповідача Закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Костопільська фабрика «Мрія», Костопіль Рівненської області

про припинення правовідношення по користуванню земельною ділянкою та скасування державного акта на право постійного користування землею

за участю представників:

прокурор - Шпинта С.М.;

від позивача - Савчук М.М. -представник;

від відповідача - не з'явився.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Обставини справи.

Виконуючий обов'язки прокурора Костопільського району звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Костопільської міської ради до ЗАТ «Костопільська фабрика «Мрія» про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею.

Позовні вимоги мотивовані положеннями норм п. «в»ч.1 ст.96, ст.141 Земельного кодексу України (далі ЗК України) тим зокрема, що відповідач починаючи з 03.12.2010р. систематично не сплачує земельний податок, внаслідок чого за станом на 04.07.2012р. утворилась заборгованість в розмірі 7108,11 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 16.10.2012р. продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 30 жовтня 2012 року включно.

У процесі розгляду справи 18.10.2012р. прокурором подано заяву від 16.10.2012р. № 68-3346вих12 у порядку ст.22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій прокурор просить припинити правовідношення по користуванню земельною ділянкою та скасувати державний акт серії РВ № 00053 на право постійного користування ЗАТ «Костопільська фабрика «Мрія»земельною ділянкою площею 1,16 га, який зареєстрований 26.09.1994р. у Книзі записів реєстрації ЗАТ «Костопільська фабрика «Мрія»державних актів на право постійного користування землею за номером 707 на території м. Костополя Костопільського району Рівненської області.

Згідно з ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п.3.11, п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»статтею 22 ГПК , не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення»або «уточнення»позовних вимог, або заявлення «додаткових»позовних вимог і т.п. Тому, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмету або підстав позову. Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Враховуючи те, що у цьому випадку правовстановлюючим документом є рішення органу місцевого самоврядування про надання у постійне користування земельної ділянки, а державний акт на право постійного користування землею є лише правопідтверджуючим документом; також враховуючи те, що визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування може бути способом захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу у тому випадку коли такий акт не відповідає вимогам законодавства, чи виданий з його порушенням, то визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою не може бути окремою самостійною вимогою, натомість позовна вимога про припинення правовідношення по користуванню земельною ділянкою та скасування державного акту на право постійного користування землею (з врахуванням наявності чинного рішення органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою) відповідає способам захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, визначеним ст.ст.16, 21 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд розцінює вищезгадану заяву прокурора про уточнення позовних вимог як заяву про зміну предмета позову.

Також, у судовому засіданні 18.10.2012р. прокурор та представник позивача дали пояснення суду, в яких просили суд розцінювати цю заяву прокурора як заяву про зміну предмета позову.

З огляду на те, що за станом на момент подання такої заяви розгляд справи по суті не розпочато, подана заява відповідає вимогам ст.ст.54-57 ГПК України, враховуючи положення ч.4 ст.22 ГПК України та п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд прийняв її до розгляду.

16 жовтня 2012 року представником відповідача подано суду клопотання від 16.10.2012р. № 144, в якому відповідач просить засідання по даній справі провести без участі представника відповідача. Також, по суті позовних вимог зазначено, що Костопільською міською радою було прийнято рішення № 250 від 29.12.2011р. про припинення права користування на земельну ділянку площею 1,0850 га. Ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 5019/1852/11 про банкрутство ЗАТ «Костопільська фабрика «Мрія»від 29.12.2011р. затверджено реєстр вимог кредиторів до банкрута. Відповідно до затвердженого реєстру вимог кредиторів до числа конкурсних кредиторів увійшла Костопільська МДПІ з грошовими вимогами на суму 13537,29 грн. в тому числі 5659,22 грн. -третя черга погашення, 7878,07 грн. -шоста черга погашення. Згідно з ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кредиторські вимоги будуть гаситися згідно до черговості.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення Костопільської міської ради № 555 від 26.08.1994р. відповідачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,16 га по вул. Сарненська, 28 а, в м. Костопіль, про що 26.09.1994р. видано державний акт серії РВ №00053, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування за №707.

Відповідно до п. «в»ч.1 ст.96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Разом з тим, ЗАТ «Костопільська фабрика «Мрія»починаючи із 03.12.2010р. систематично не сплачує земельний податок, внаслідок чого за станом на 04.07.2012р. у відповідача виникла заборгованість в розмірі 7108,11 грн., що підтверджується відповідними інформаціями податкового органу та ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.12.2011р. у справі №5019/1852/11.

Пунктом 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11р. передбачено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Згідно п. «д»ч.1 ст.141 вказаного Кодексу підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З огляду на систематичну несплату земельного податку відповідачем Костопільською міською радою було прийнято рішення № 250 від 29.12.2011р. про припинення права користування на земельну ділянку площею 1,0850 га.

Також, у зв'язку з добровільною відмовою відповідача від права користування земельною ділянкою, Костопільською міською радою було прийнято рішення № 434 від 05.07.2012р. про припинення права користування на земельну ділянку площею 0,0985 га.

Підпункт 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України визначено, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Таким чином, рішення Рівненської міської ради № 250 від 29.12.2011р., № 434 від 05.07.2012р. підлягає обов'язковому виконанню відповідно до ст. 144 Конституції України та ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З огляду на те, що рішення позивача (органу місцевого самоврядування) про припинення права користування на земельну ділянку є чинними, а державний акт про право постійного користування на земельну ділянку є документом, що посвідчує відповідне право і виданий на підставі рішення Кстопільської міської ради (правопідтверджуюючий документ), тобто, правові підстави для користування відповідачем земельною ділянкою відсутні, суд прийшов до висновку про те, що слід припинити правовідношення по користуванню земельною ділянкою площею 1,16 га, яка розташована по вул. Сарненська, 28 а, в м. Костопіль Рівненської області та скасування державного акту серії РВ № 00053 на право постійного користування ЗАТ «Костопільська фабрика «Мрія»земельною ділянкою площею 1,16 га, який зареєстрований 26.09.1994р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за номером 707.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимог є законними, обґрунтованими та доведеними у встановленому законом порядку, а тому підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Припинити правовідношення по користуванню земельною ділянкою площею 1,16 га, яка розташована по вул. Сарненська, 28 а, в м. Костопіль Рівненської області та скасувати Державний акт серії РВ № 00053 на право постійного користування ЗАТ «Костопільська фабрика «Мрія»земельною ділянкою площею 1,16 га, який зареєстрований 26.09.1994р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за номером 707.

3. Стягнути з ЗАТ «Костопільська фабрика «Мрія»(35000, Рівненська область, м.Костопіль, вул. Сарненська, 28-а, ідентифікаційний код 02971587) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 19 жовтня 2012 року.

Суддя Трускавецький В. П.