Постанова

від 22.10.2012 по справі 40/1-36/380-54/196-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2012 № 40/1-36/380-54/196-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Чорногуза М.Г

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Устінський А.В. (довіреність №1594/01-20/66в від 04.09.2012 р.)

від відповідача - Корнієнко П.С.(довіреність №814 від 17.09.2012 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Національної академії статистики, обліку та аудиту

на рішення

господарського суду міста Києва

від 17.08.2012 р.

у справі № 40/1-36/380-54/196-2012 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

до Національної академії статистики, обліку та аудиту

про стягнення 75338,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної академії статистики, обліку та аудиту про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 74721,65 грн. та 616,62 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2011 р. припинено провадження у справі в частині стягнення 74721,65 грн. неустойки. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 616,62 грн. відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2011 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2011 р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2012 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 74721,65 грн. неустойки, 616,62 грн. 3% річних, 753,38 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з відповідача на користь позивача 753,38 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги, 376,69 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд касаційної скарги, 536,50 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду щодо стягнення заборгованості не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 22.10.2012 р. представником відповідача заявлено клопотання про призначення бухгалтерської експертизи.

Колегія суддів, вислухавши думку представника позивача, вважає, що у задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

25.09.2007 р. господарським судом Івано-Франківської області затверджена мирова угода у справі №19/274 за позовом заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Івано-Франківського технікуму статистики про звільнення нежитлових приміщень та стягнення коштів. Відповідно до умов вказаної мирової угоди Державна академія статистики, обліку та аудиту визнала та зобов'язалася погасити заборгованість перед виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на протязі одного року з моменту укладення мирової угоди. Крім того, сторони зобов'язались укласти договір оренди нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: вул. Вовчинецька, 210, м. Івано-Франківськ.

11.10.2007 р. між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (орендодавець) та Державною академією статистики, обліку та аудиту Держкомстату України в особі директора Івано-Франківського коледжу статистики, обліку та аудиту Держкомстату України (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3179, розташованих в будівлі по вул. Вовчинецькій, 210 у м. Івано-Франківську.

Пунктом 6.1. Договору № ДО-3179 встановлено, що цей договір вступає в дію з дня його реєстрації та діє до 25.09.2008 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 284 ГК України, строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

В матеріалах справи відсутні, а сторонами не надано доказів пролонгації сторонами Договору № ДО-3179.

Частиною 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 291 ГК України, Договір № ДО-3179 припинив свою дію з 26.09.2008 р.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.4 Договору № ДО-3179, після закінчення дії цього Договору, у тому числі у разі його припинення у зв'язку з відмовою Орендодавця від договору в порядку ст. 782 ЦК України, або у випадку іншого розірвання Договору, включаючи розірвання Договору внаслідок істотної зміни обставин (ст. 652 ЦК України), набрання законної сили рішенням суду про визнання Договору недійсним, неукладеним або про застосування наслідків нікчемної угоди, відповідач повертає позивачу приміщення у погоджений сторонами термін, але не пізніше як протягом 20 календарних днів із дня припинення дії Договору, в тому числі, у разі недосягнення сторонами цього Договору угоди щодо строків повернення приміщень. Передача приміщень від відповідача позивачу після припинення дії цього Договору здійснюється за актом приймання-передачі приміщень, що підписується повноважними представниками сторін.

Термін дії Договору № ДО-3179 закінчився 25.09.2008 р., отже на виконання приписів п. 2.4 цього Договору, відповідач повинен був повернути позивачеві орендовані приміщення не пізніше 20 календарних днів з дня припинення Договору № ДО-3179, тобто не пізніше 15.10.2008 р.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю звільнив орендовані приміщення лише 15.05.2009 р., що підтверджується Актом № 3 прийому-передачі орендованих приміщень, розташованих в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 210.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, неустойка, стягнення якої передбачене вказаною вище нормою закону, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і застосовується незалежно від того, чи передбачений обов'язок її сплатити домовленістю сторін.

Враховуючи наявність порушення відповідачем вимог ст. 785 ЦК України та умов п. 2.4. Договору № ДО-3179, колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 74721,65 грн. за період з жовтня 2008 року по травень 2009 року є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В матеріалах справи міститься розрахунок неустойки згідно Договору №ДО3179 від 11.10.2007 р., поданий відповідачем через відділ інформаційного забезпечення суду 22.10.2012 р. Колегія суддів, перевіривши вказаний розрахунок, не приймає його до уваги, оскільки останній здійснено всупереч вимог розділу 3 Договору №ДО3179 від 11.10.2007 р., а саме без врахування індексу інфляції за поточний місяць оренди.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 616,62 грн., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 550 ЦК України, проценти на неустойку не нараховуються.

В судовому засіданні 22.10.2012 р. представник позивача підтвердив, що сума 3% річних, яку останнім заявлено до стягнення, дійсно нарахована на суму неустойки.

Тому, колегія суддів в цій частині не погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 616,62 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права, слід вважати таким, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012 р. у справі №40/1-36/380-54/196-2012 підлягає частковому скасуванню в частині позовних вимог про стягнення суми 3% річних, а відтак апеляційна скарга Національної академії статистики, обліку та аудиту підлягає частковому задоволенню.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір при частковому задоволенні позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної академії статистики, обліку та аудиту задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012 р. у справі №40/1-36/380-54/196-2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Національної академії статистики, Обліку та аудиту (04107, м. Київ, вул. Підгірна, буд. 1, код 04837462, р/р 26000200012716) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, б. 21, код 04054346, р/р 35424002000758 УДК в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, МФО 836014) 74721,65 грн. (сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять одна грн. 65 коп.) неустойки, 747,22 грн. (сімсот сорок сім грн. 22 коп.) витрат по сплаті державного мита, 234,00 грн. (двісті тридцять чотири грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 798,23 грн. (сімсот дев'яносто вісім грн. 23 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №40/1-36/380-54/196-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Чорногуз М.Г