Постанова

від 22.10.2012 по справі 5011-10/6852-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2012 № 5011-10/6852-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Пушанко І.О. - представник, дов. № 391/д від 24.05.2012;

від відповідача: Жиленко І.О. - представник, дов. № 41 від 03.08.2012;

розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Нафтохіммаш-Червоний Жовтень"

на рішення

Господарського суду

міста Києва

від 24.07.2012

у справі № 5011-10/6852-2012 (суддя Котков О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Нафтохіммаш-Червоний Жовтень"

про стягнення грошових коштів

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 у справі № 5011-10/6852-2012 розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.10.2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 у справі № 5011-10/6852-2012 позовні вимоги задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача грошові кошти: 15% штрафу - 12 285,00 грн. та судові витрати - 1 609,50 грн.

Рішення мотивоване тим, що з урахуванням порушення відповідачем встановлених договором № 20/2000-МТР від 15.07.2010 строків щодо поставки позивачу теплообмінника 530ТП-1,6-М1/25-Г-6-У2 (згідно із опитувальним листом Гн.ГПЗ ВАТ "Укрнафта") в строк до 20.10.2011, враховуючи те, що доказів поставки позивачу теплообмінника 530ТП-1,6-М1/25-Г-6-У2 (згідно із опитувальним листом Гн.ГПЗ ВАТ "Укрнафта") в строк до 20.10.2011 по договору, відповідачем до суду не представлено, тобто викладені позивачем в позовній заяві твердження у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані, обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 285,00 грн. 15% штрафу за порушення термінів поставки товару за договором, з розрахунку 81 900,00 грн. Х 15%; щодо викладених відповідачем у відзиві обставин, суд зазначає, що доказів, що свідчать про визнання недійсною в судовому порядку додаткової угоди від 20.09.2011, до суду не представлено; відповідні зустрічні вимоги, в передбаченому господарським процесуальним законодавством порядку, не пред'являлися; викладені відповідачем у прохальній частині відзиву обставини щодо зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій, у разі незадоволення судом п. 1 та п. 2 прохальної частини відзиву на позовну заяву, є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 у справі № 5011-10/6852-2012 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі або зменшити суму штрафних санкцій.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник вказує на те, що Господарським судом міста Києва не було взято до уваги наступні факти:

- пунктом 10.2 договору № 20/2000-МТР від 15.07.2010 чітко визначено механізм вступу у дію всіх додатків до цього договору, отже, додаток до договору, що наданий позивачем, у підтвердження своїх вимог, є таким, що не вступив у дію з наступних причин: у даному додатку відсутній порядковий номер, дата його прийняття та відсутній підпис уповноваженого представника відповідача; щодо підпису у додатку до договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР від 15.07.2010 Яткевич В.В., то дана особа не є повноважним представником відповідача, оскільки діяла на підставі довіреності ВРЕ № 473860 від 22.02.2011, а отже, не мала права підпису при підписанні самого договору та додатку до нього; таким чином, додаткова угода від 20.09.2011 до договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР від 15.07.2010 вносила зміни до недіючого додатку до договору і не має юридичної сили та правових наслідків; додаткова угода від 20.09.2011 до договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР від 15.07.2010 була складена з порушенням п. 5 ст. 203 ЦК України, тобто без спрямування на реальне настання правових наслідків та несе в собі ознаки недійсності;

- строк поставки товару договором купівлі-продажу № 20/2000-МТР від 15.07.2010 не був визначений, а тому і не було здійснено прострочки поставки товару за договором і відповідно до відповідача не може бути застосовано штрафні санкції, передбачені п. 7.7 договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР від 15.07.2010.

Скаржник вказує на те, що відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, також згідно із п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення; позивачем не наведено жодного випадку нанесення йому будь-яких збитків внаслідок невиконання відповідачем умов договору.

Зазначені права суд не використав, чим, на думку скаржника, порушив право відповідача на всебічне, повне та об'єктивне дослідження усіх обставин справи, передбачене ст. 22 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що в матеріалах справи містяться належним чином посвідчена копія додаткової угоди до договору № 20/2000-МТР, яка датована 20.09.2011 та скріплена підписами і відбитками печаток сторін; здійснивши постачання товару, відповідач фактично визнав як договір купівлі-продажу, так і додаткову угоду до нього.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу в розмірі 15% від суми непоставленого вчасно, згідно із умовами додаткової угоди до договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР від 15.07.2010, товару, що становить 12 285,00 грн. та судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.07.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 20/2000-МТР.

Позивачем до матеріалів справи надано Статут Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", зареєстрований 23.03.2011, номер запису № 10741050026002352, відповідно до п. 1.3 якого, відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору купівлі-продажу відповідач передає, а позивач приймає і оплачує продукцію, відповідно до додатку, який є його невід'ємною частиною.

Як вбачається із додатку до договору № 20/2000-МТР від 15.07.2010, сторони погодили, зокрема, умови про наступне:

- найменування товару;

- загальна вартість товару, що поставляється по цьому додатку, складає 81 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 13 650,00 грн. (п. 1);

- термін поставки: протягом 120 календарних днів з моменту подання заявки позивачем з правом дострокової поставки (п. 7).

Пунктом 7.7 договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР сторони передбачили, що за порушення терміну поставки або недопоставки товару відповідач виплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого згідно із додатком товару.

Відповідач листом від 05.09.2011 за № 8/1396 повідомив позивача про те, що у зв'язку із затримкою погодження з боку Гнідинцівського ГПЗ креслень загального вигляду теплообмінника з дати відправлення креслення 12.07.2011 по 30.08.2011 (дата отримання листа погодження) по причині намагання підвищити розрахунковий тиск з 10 атм до 16 атм, що вступає в протиріччя з технічним завданням (опитувальним листом); вище наведене не дозволяло закупити матеріали і розпочати виготовлення.

Також відповідач у зазначеному листі від 05.09.2011 просив подовжити термін поставки до 20.10.2011 теплообмінника 530ТП-1,6-М1/25-Г-6-У2 (згідно із опитувальним листом Гн ГПЗ ВАТ "Укрнафта"), що виготовляється за договором № 20/200-МТР від 15.07.2010.

Додатковою угодою від 20.09.2011 сторони внесли зміни у додаток до договору № 20/2000-МТР від 15.07.2010, пункт 7 - термін поставки, виклали у наступній редакції: термін поставки до 20.10.2011.

У листі від 20.10.2011 за № 8/1526 відповідач просив позивача, у зв'язку із великою завантаженістю виробництва, подовжити термін поставки теплообмінника 530ТП-1,6-М1/25-Г-6-У2 (згідно із опитувальним листом Гн ГПЗ ВАТ "Укрнафта"), що виготовляється за договором № 20/200-МТР від 15.07.2010 та додатку (специфікації) до 10.11.2011.

Позивач листом від 02.12.2011 за № юр2483 повідомив відповідача, що 01.11.2011, з метою ознайомлення з виробничими потужностями та станом виготовлення теплообмінника 530ТП-1,6-М1/25-Г-6-У2, спеціалістами позивача було здійснено виїзд до виробника відповідного товару; в результаті зазначених дій, технічними спеціалістами позивача було складено звіт з висновком щодо неможливості виготовити товар, у встановлений додатковою угодою, строк.

Зазначеним листом від 02.12.2011 позивач відмовився від прийняття товару за договором купівлі-продажу № 20/2000-МТР та вимагав сплатити на рахунок позивача неустойку, враховуючи п. 7.7 договору, у вигляді штрафу в розмірі 15% від суми непоставленого вчасно, згідно із умовами договору, товару, що становить 12 285,00 грн.

У листі від 19.12.2011 за № 8/1868 відповідач повідомив позивача про виготовлення теплообмінника 530ТП-1,6-М1/25-Г-6-У2 (опитувальний лист Гн ГПЗ ВАТ "Укрнафта"), згідно із договором № 20/2000-МТР від 15.07.2010 та додатку (специфікації) та просив дозволити поставити зазначене обладнання 23.12.2011 за зазначеною у договорі адресою.

Листом від 27.12.2011 № 20-02-10/1837 позивач надав відповідачу дозвіл на поставку теплообмінника відповідно до договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР.

Згідно із п. 3.2 договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї із сторін), в інших випадках - відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

В матеріалах справи наявний акт № 109 приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання), підписаний сторонами 28.12.2011, який свідчить про отримання позивачем від відповідача теплообмінника 530ТП-1,6-М1/25-Г-6-У2 (згідно із опитувальним листом Гн ГПЗ ПАТ "Укрнафта"), із значним простроченням строку поставки, передбаченого додатковою угодою від 20.09.2011 до договору № 20/2000-МТР.

29.03.2012 позивачем надіслано відповідачу вимогу за № юр-622 сплатити на рахунок позивача неустойку у вигляді штрафу в розмірі 15% від суми непоставленого вчасно згідно з умовами договору товару, що становить 12 285,00 грн.

Відповіді на зазначену вимогу відповідачем не надано, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем штрафу у розмірі 12 285,00 грн., передбаченого п. 7.7 договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу № 20/2000-МТР перед позивачем, з врахуванням умов додаткової угоди від 20.09.2011 до договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР, перевіривши розрахунок позивача у позовній заяві, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 285,00 грн. штрафу за порушення терміну поставки товару, визначеного у п. 7.7 зазначеного вище договору купівлі-продажу № 20/2000-МТР.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Відсутність порядкового номеру та дати прийняття у додатку до договору № 20/2000-МТР від 15.07.2010 не надають підстав для висновку про те, що цей додаток не вступив у дію, адже сторонами прийнято вказаний додаток до виконання, про що свідчить посилання на нього у додатковій угоді від 20.09.2011 до договору № 20/2000-МТР.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано договір № 20/2000-МТР купівлі-продажу від 15.07.2010, додаток до договору № 20/2000-МТР від 15.07.2010, у п. 10 якого вказано, що він є невід'ємною частиною вищевказаного договору та додаткову угоду від 20.09.2011 до договору № 20/2000-МТР від 15.07.2010, в п. 4 якої зазначено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного договору.

Згідно із актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 28.12.2011 відповідач поставив, а позивач прийняв відповідно до договору № 20/2000-МТР від 15.07.2010, додатку від 15.07.2011 теплообмінник 530ТП-1,6-М1/25-Г-6-У2 (згідно із опитувальним листом Гн ГПЗ ПАТ "Укрнафта"), таким чином, своїми діями по постачанню товару відповідач схвалив договір № 20/2000-МТР від 15.07.2010 та додаток і додаткову угоду до зазначеного договору.

Згідно із ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, відсутні підстави для твердження про те, що вищезазначені додаток та додаткова угода не мають юридичної сили.

Підстави для висновку про те, що додаткова угода від 20.09.2011 до договору № 20/2000-МТР укладена з порушенням п. 5 ст. 203 ЦК України, спростовується матеріалами справи, у тому числі вищезазначеною перепискою сторін щодо погодження зміни строку поставки товару.

Статтею 233 ГК України передбачено зменшення розміру штрафних санкцій.

Також згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідачем не подано до матеріалів справи доказів наявності усіх тих обставин, із якими нормою ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України щодо інших обставин, які мають істотне значення, закон пов'язує можливість зменшення судом розміру неустойки, у зв'язку з чим і твердження скаржника про недослідження судом обставин щодо можливості зменшення розміру неустойки, є безпідставним.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 у справі № 5011-10/6852-2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Нафтохіммаш-Червоний Жовтень" без задоволення.

2. Справу № 5011-10/6852-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.