Постанова

від 24.10.2012 по справі 5010/582/2012-12/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.12 Справа № 5010/582/2012-12/16

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого -судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою від 13.09.2012р. (вх. № 624 від 18.09.2012р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виторг»,

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2012 р.

у справі № 5010/582/2012-12/16 (суддя П.Я.Матуляк)

порушеній за позовом

Позивача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виторг», м. Івано-Франківськ,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд комунальної власності міста Івано-Франківська, м. Івано-Франківськ,

Про: зобов'язати ТзОВ «Виторг»звільнити орендовані нежитлові приміщення (площею 296,84 кв.м., що розташовані в підвалі будинку за адресою: вул. Північний бульвар ім. Пушкіна,1, в м. Івано-Франківську) та повернути їх Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради за актом приймання-передачі (позовні вимоги уточнені), покладення судових витрат на відповідача.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: Сохан В.Є. -п/к за довіреністю б/н від 15.06.2012 р.,

від позивача: Максилевич В.М. -п/к за довіреністю № 1887/01-09/66-в від 23.10.2012 р.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Максилевич В.М. -п/к за довіреністю № ФКВ-05/1556 від 23.10.2012 р.

Представники, які прибули у судове засідання, з правами та обов'язками сторін, згідно із ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України - ознайомлені. Заяв та клопотань про відвід суддів -не надходило.

Сторони подали письмове клопотання про відмову від здійсненні фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 18.09.2012р., дану справу передано на розгляд колегії суддів, у складі: Мурська Х.В. (судця-доповідач), судді Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М. (згідно розпорядження від 18.09.2012р.).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2012р. прийнято апеляційну скаргу ТзОВ «Виторг»від 13.09.2012р. (вх. № 624 від 18.09.2012р.), до провадження та розгляд скарги призначено на 03.10.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази -оригінали повідомлень про вручення - знаходяться в матеріалах справи).

У звязку із відставкою судді Мурської Х.В. (головуючий суддя), відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 02.10.2012р. справу № 5010/582/2012-12/16 призначено для повторно автоматичного розподілу справ (ст. 2-1 ГПК України).

02.10.2012р. автоматизованою системою документообігу суду справу за № 5010/582/2012-12/16 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виторг», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Фонд комунальної власності міста Івано-Франківська, про: зобов'язати ТзОВ «Виторг»звільнити орендовані нежитлові приміщення (площею 296,84 кв.м., що розташовані в підвалі будинку за адресою: вул. Північний бульвар ім. Пушкіна,1, в м. Івано-Франківську) та повернути їх Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради за актом приймання-передачі (позовні вимоги уточнені), розподілено до розгляду судді -доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2012р., у склад колегії для розгляду справи № 5010/582/2012-12/16 господарського суду Івано-Франківської області введено суддів Давид Л.Л., Юрченка Я.О.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи з 03.10.2012р. почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

З підстав ззаначених в ухвалі Львівського апееляційного господарського суду від 03.10.2012р. розгляд справи було відкладено на 24.10.2012 р., про що сторін було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією.

Представник апелянта/відповідача прибув, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого суду у справі № 5010/582/2012-12/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача прибув, подав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу № 1933/09-15/6 від 23.10.2012р. (вх. № 6783 від 24.10.2012 р.), просить залишити рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2012р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача прибув, надав усні пояснення по справі, зазначив, що відповідно до ст. 27 ГПК України, питання задоволення чи відмови у задоволенні апеляційної скарги покладає на вирішення суду.

З огляду на наведене колегія суддів колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5010/582/2012-12/16.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2012р. по справі № 5010/582/2012-12/16 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, виходячи з наступного.

Як встановлено колегією суддів, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2012р. у справі № 5010/582/2012-12/16 (суддя П.Я.Матуляк) уточнені позовні вимоги Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виторг», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд комунальної власності міста Івано-Франківська, задоволено (абзац перший резолютивної частини рішення). Вирішено: зобов'язати ТзОВ «Виторг»звільнити орендовані нежитлові приміщення розташовані в підвалі будинку за адресою: вул. Північний Бульвар ім. Пушкіна, 1, в м. Івано-Франківську та повернути їх Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради за актом приймання-передачі (абзац другий резолютивної частини рішення) та стягнути з відповідача на користь позивача 1703 грн. )) коп. судового збору (абзац третій резолютивної частини рішення)(а.с. 77- 79).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, апелянт/відповідач: ТзОВ «Виторг»звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду першої інстанції від 28.08.2012р. у справі № 5010/582/2012-12/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, в наслідок чого зроблено хибні висновки, які спростовуються матеріалами справи. Зокрема, посилається на те, що в супереч умов договору №ДО-2805 оренди нежитлових приміщень розташованих в підвалі будинку №1 на вул. Північний бульвар ім. Пушкіна що в м. Івано-Франківську від 14.03.2006р. з змінами і доповненнями до нього та в супереч положенням Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позивачем не було дотримано порядку та строків повідомлення відповідача про припинення договірних відносин в наслідок чого вище вказаний договір оренди було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, а відтак вважає, що місцевий суд неправомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Як встановлено місцевим судом, 14.03.2006р. між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (Орендодавець - за договором, Позивач -у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виторг»(Орендар - за договором, Відповідач - у справі) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № ДО-2805, Угоду № УО-2805-1 від 20.06.2006р., Угоду № УО-2805-2 від 18.01.2007р., Угоду № УО-2805-3 від 21.03.2007р., Угоду № УО-2805-4 від 18.03.2008р., Угоду № УО-2805-5 від 17.03.2009р., Угоду № УО-2805-6 від 16.06.2009р., Угоду № УО-2805-7 від 26.01.2010р. про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2805 від 14.03.2006р. (далі за текстом -Договір)(а.с. 6-9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17).

Зазначений Договір із змінами до нього укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи скріплено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірними правочинами відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки іншого сторонами (апелянтом -у справі) не доведено.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором оренди, оскільки відповідає ст. 283 Господарського кодексу України.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом -ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно пункту 1.1. даного Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 151,23 кв. м., розташованих в підвалі будинку № 1 на вул. Північний бульвар ім. Пушкіна, що в м. Івано-Франківську, який перебуває на балансі ЖЕО-2. Передача в оренду приміщення (п. 1.2. Договору) здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 14 березня 2006 року № 127 (п. 2.14), для використання під офісно-складські приміщення (п. 1.3. Договору).

Умови і строки передачі та повернення приміщень, сторони визначили у 2 розділі вищевказаного Договору.

Порядок розрахунків та сплати орендної плати сторони передбачили у розділі 3 Договору.

Права та обов'язки сторін визначено у розділі 4.

Згідно п. 6.4.1 Договору, його припинення у зв'язку з закінченням строку на який він укладався може мати місце у випадку взаємного письмового повідомлення про це сторонами не пізніше як в місячний термін із дня закінчення цього договору. При цьому, згідно абз.1 ч.2 п.2.4 договору, днем його припинення є день укладення відповідної письмової угоди про припинення дії цього договору, або інша дата зазначена в цій угоді.

Згідно Акту приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень від 03.04.2006р. (а.с. 10) об'єкт оренди, а саме: нежитлові приміщення площею 151,23 кв.м. розташованих в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Північний бульвар ім.. Пушкіна, 1, Позивач передав Відповідачу у строкове платне користування (оренду).

Угодою № УО-2805-1 від 20.06.2006р. було внесено зміни до Договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2805 від 14.03.2006р., а саме: доповнено пункт 1.1. Договору та викладено в новій редакції абзац перший пункту 3.2. даного Договору в частині, що стосуються зміни площі нежитлового приміщення з 151, 23 кв.м. на 296,84 кв.м. та місячної орендної плати. Інші умови Договору оренди залишено без змін (а.с. 12)

Угодою № УО-2805-2 від 18.01.2007р. внесено зміни до п. 3.2. Договору в частині зміни місячної орендної плати (а.с. 13).

Угодою № УО-2805-3 від 21.03.07р. внесено зміни до п. 6.1. та 9.1.1. Договору в частині зміни строку дії Договору - по 28.02.08р. та що стосується завершення ремонту. Інші умови Договору оренди залишено без змін (а.с. 13).

Угодою № УО-2805-4 від 18.03.2008 р., № УО-2805-5 від 17.03.2009 р., № УО-2805-6 від 16.06.2009 р. та № УО-2805-7 від 26.01.2010р. було внесено зміни до Договору оренди нежитлових приміщень, зокрема, строків дії Договору оренди. Угодою № УО-2805-7 цей Договір продовжено до 31 січня 2012р. та збільшувався розмір орендної плати за Договором.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що зміни та доповнення до Договору оренди розглядаються сторонами в місячний термін з дня отримання письмового повідомлення, оформляються сторонами письмовими угодами, підписаними уповноваженими особами. Одностороннє внесення змін до Договору не допускається.

Пунктом 6.4. Договору визначено, що припинення дії цього Договору може мати місце у випадках: п. 6.4.1. Закінчення строку, на який цей Договір було укладено. Про припинення Договору оренди в даному випадку сторони повідомляють одна одну не пізніше як в місячний термін із дня закінчення цього Договору; п. 6.4.2. дострокового припинення цього Договору за взаємною згодою сторін. За взаємною згодою сторін Договір оренди припиняється не пізніше, як в місячний термін із дня досягнення домовленості сторін про його припинення; п. 6.4.3. вступу в силу відповідного рішення суду чи господарського суду про дострокове розірвання Договору оренди на вимогу однієї із сторін; п. 6.4.4. приватизації об'єкта оренди в порядку визначеному чинним законодавством; п. 6.4.5. припинення Орендаря як юридичної особи … у разі його банкрутства; п. 6.4.6. Загибелі об'єкта оренди; п. 6.4.7. розірвання Договору Орендодавцем в односторонньому порядку згідно ст. 782 ЦК України.

Так, пунктом 6.5. Договору передбачено, що Орендодавець має право відмовитись від цього Договору і вимагати повернення приміщень, якщо останній не вносить орендну плату, визначену п. 3.2. Договору протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови Договір вважається розірваним з дня одержання Орендарем письмового повідомлення Орендодавця.

Частиною третьою п. 6.5. Договору сторони передбачили порядок повідомлення сторонами одна одної про відмову від Договору оренди.

Відповідно до п. 6.6. Договору, вказаний Договір може бути розірваним достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду чи господарського суду в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором та з інших підстав, передбачених чинним законодавством, в т.ч.: використання об'єкта оренди не за призначенням (п. 6.6.1., 6.6.5.), невиконання умов Договору оренди (п. 6.6.2., 6.6.4.), за недбалістю орендаря, що створює загрозу пошкодження орендованого майна, не здійснює поточного ремонту (п. 6.6.3., 6.6.6.), здача в суборенду без згоди орендаря (п. 6.6.7.), не укладення чи відмова від укладення договору оренди земельної ділянки (п. 6.6.8.) та з балансоутримувачем договору на утримання будинку та прилеглої прибудинкової території (п. 6.6.9.), не укладення Акту приймання-передачі об'єкта оренди у строк визначений договором (п. 6.6.10).

Відповідно до приписів ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України(.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що про припинення дії Договору, позивач, двічі, повідомляв відповідача, а саме: листом за № 2038/01-15/48-в від 30.11.2011р., про отримання якого адресатом свідчить відмітка "Отримав" без зазначення дати та підпис директора ТзОВ "Виторг" С.А. Шутяк на примірнику листа-повідомлення (а.с. 18), та листом за № 458/01-15/48-в від 29.02.2012р. про направлення якого свідчить фіскальний чек про поштове відправлення, дата поштового відправлення: 01.03.2012р. (а.с. 19).

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними і такими, що не відповідають обставинам справи, а самі обставини які суд першої інстанції визнав встановленими недоведеними зважаючи на таке.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів виходить з того, що істотне значення в даному випадку мають зміст відповідних повідомлень (вони обов'язково повинні бути спрямовані на припинення або зміну умов договору оренди) та момент їх направлення чи отримання контрагентом. Саме на ці моменти акцентує увагу Вищий господарський суд України при вирішенні аналогічних справ (постанови ВГС України від 04.10.2011р. по справі № 5002-28/70-2011 та від 16.02.2010р. по справі № 2-17/4594.1-2008 (2-3/4594-2008).

Згідно ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частиною 1 статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Угодою № УО-2805-7 від 26.01.2010р. дію Договору № ДО-2805 оренди нежитлових приміщень розташованих в підвалі будинку № 1 на вул. Північний бульвар ім. Пушкіна, що в м. Івано-Франківську від 14.03.2006р. було продовжено до 31.01.2012р.

Пунктом 6.4.1 Договору та ч. 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено місячний строк для подачі однією із сторін договору оренди заяви про припинення або зміну умов договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28 лютого 2006 року у справі № 1/135-20/51.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. З огляду на це, початок перебігу місячного строку припадав на перший день лютого місяця 2012 року .

Так, частиною 2 ст. 255 Цивільного кодексу України встановлено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку вважаються такими, що здані своєчасно.

З огляду на вище зазначене, останнім днем направлення (здачі до установи поштового зв'язку) або вручення заяви про припинення дії Договору оренди є останній день лютого місяця 2012 року, в даному випадку - 29.02.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів направлення позивачем листа за № 2038/01-15/48-в від 30.11.2011р. адресованого ним відповідачу до матеріалів справи не долучено жодних. За твердженням позивача, відповідач наче б то отримав даного листа «наручно», про що свідчить відмітка «Отримав»без дати про отримання та підпис директора ТзОВ «Виторг»С.А. Шутяк на примірнику відправника.

Відповідачем отримання вищевказаного листа особисто директором ТзОВ «Виторг»С.А.Шутяк категорично заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, підпис директора ТзОВ «Виторг»С.А. Шутяк на примірнику відправника містить виправлення ініціалу по-батькові, без зазначення «виправленому вірити», дати та підпису особи, яка вчинила виправлення. Співставивши підпис про отримання на примірнику листа № 2038/01-15/48-в від 30.11.2011р. з підписами директора ТОВ "Виторг" С.А. Шутяк на всіх інших документах, які є в матеріалах справи, очевидним є те, що підпис на листі є відмінним від інших підписів С.А. Шутяк, а відповідно не може свідчити про факт отримання даного листа саме директором ТОВ "Виторг" С.А. Шутяк, чи будь-якою іншою уповноваженою на те адресатом особою.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення констатував факт надсилання повідомлення № 2038/01-15/48-в від 30.11.2011р. (абз. 5 зверху стор. 4 тексту судового рішення, а.с. 78/зворот), проте з огляду на відмінність підпису який міститься на цьому листі від підпису директора ТОВ "Виторг" С.А. Шутяк, такий підпис (тим паче без дати) не може вважатися належним доказом вручення відповідного листа адресату, чи доказом його надсилання в межах визначеного законом строку, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Хибним також є і висновок суду першої інстанції, що до дати направлення на адресу відповідача іншого повідомлення за № 458/01-15/48-в від 29.02.2012р. Так, посилаючись на фіскальний чек про поштове відправлення рекомендованого листа № 7600401556365 від 01.03.2012р., яким підтверджується факт направлення повідомлення № 458/01-15/48-в від 29.02.2012р. (абз.5 зверху, стор. 3 судового рішення, а.с. 78), при обрахунку останнього дня місячного терміну для надсилання повідомлення про припинення договірних взаємовідносин між сторонами, суд першої інстанції зазначив дату 29.02.2012р., якою датовано саме повідомлення, а не дату передачі вище вказаного повідомлення для відправлення на відділення зв'язку -01.03.2012р..

В силу абзаців 1-й та 3-й ч. 3 ст. 253 та ч. 2 ст. 255 ЦК України, колегія суддів з такою позицією суду першої інстанції не погоджується, оскільки дата складання повідомлення не може вважатися датою його направлення чи отримання адресатом, не беручи до уваги той факт, що повідомлення за № 458/01-15/48-в від 29.02.2012р., яке направлялося рекомендованим листом № 7600401556365, адресату вручено так і не було, про що свідчить долучена апелянтом/відповідачем довідка ДППЗ «Укрпошта»за № 344 від 18.06.2012р. Беззаперечним є той факт, що згідно тієї ж довідки ДППЗ «Укрпошта»№ 344 від 18.06.2012р. та фіскального чеку про поштове відправлення рекомендованого листа за № 7600401556365 від 01.03.2012р., вище вказану кореспонденцію було здано позивачем на пошту для відправки адресату лише 01.03.2012р. о 14:46 год., тобто наступного дня після закінчення місячного терміну обумовленого п. 6.4.1 Договору та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». При цьому, останній день місячного терміну - 29.02.2012р., не припадав ні на вихідний, ні на святковий день.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором.

Все вище наведене свідчить про те, що позивач терміни повідомлення про припинення договірних відносин визначені договором і законодавством пропустив, в наслідок чого, Договір № ДО-2805 оренди нежитлових приміщень розташованих в підвалі будинку №1 на вул. Північний бульвар ім. Пушкіна що в м. Івано-Франківську від 14.03.2006р. вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Дострокове припинення відповідних договірних взаємин можливе у випадках та порядку окремо визначених умовами договору та чинним законодавством України з дотриманням порядку, передбаченого ст.11 ГПК України.

Відповідно до положення п.12 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/237 від 25.05.2000р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно яких, у разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. Якщо заяву про припинення чи зміну умов договору оренди подано стороною за договором після закінчення терміну, встановленого ч. 2 ст.17 Закону, але друга сторона не згодна припиняти чи змінювати умови договору, останній вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк. Якщо ж сторона, що направила таку заяву з порушенням місячного строку, наполягатиме на розірванні чи зміні умов договору оренди, спір підлягає вирішенню у порядку, передбаченому ст. 11 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна позиція Вищого господарського суду України викладена в Інформаційному листі від 10.04.2006р. N01-8/776 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 10.07.2003р. N 01-8/784 "Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про найом (оренду) нежилих приміщень та іншого майна" та Постанові Верховного суду України від 28.02.2006р. по справі № 1/135-20/51 в мотивувальній частині якої чітко зазначено, що лише в разі поступлення заперечень орендодавця щодо поновлення договору на новий строк на дату закінчення строку договору оренди чи протягом місяця після закінчення цього строку - такий договір припиняється. В противному випадку договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені раніше.

Як вбачається із вищенаведеного, орендодавець у визначені законодавством терміни не повідомив орендаря про своє небажання продовжувати договірні відносини, належних доказів зворотного суду не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд вбачає достатні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2012р. у справі № 5010/582/2012-12/16 повністю та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Судовий збір за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виторг»задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.08.2012р. у справі № 5010/582/2012-12/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3. Судовий збір за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на позивача.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.