Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а/2370/3308/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3308/2012

14 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі -Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача -Полтавця П. П. (за довіреністю),

представника відповідача -Івченко Я. В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна»до державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003852304 від 09.08.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 23.07.2012р. № 135/23 -2/32654262, яким встановлено порушення позивачем пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4 та пункту 201.7 статті 207 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за квітень 2012 року у сумі 70128 грн. внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договором поставки етилацетату, укладеним з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», який за висновком перевірки не спрямований на реальне настання правових наслідків, тому є нікчемним.

Позивач вважає висновки перевірки хибними, так як на момент укладення договору поставки ТОВ «Кміс -Торгмаш МК»було зареєстроване в установленому законом порядку та перебувало на обліку як платник податків та платник податку на додану вартість; господарські операції підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського обліку та проведенням оплати за поставлений товар; при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмових запереченнях, при цьому послався на відсутність фактичного здійснення господарських операцій по поставці товару ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням та непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з його контрагентом ТОВ «Мережа». Наявні у позивача товарно-транспортні накладні не підтверджують поставку товару, оскільки не містять відомостей, які повинні ідентифікувати суб'єкти господарювання, а саме: кодів перевізника, вантажовідправника, даних про посаду особи, що дозволила відпуск товару, масу вантажу, особу, яка здавала вантаж для перевезення. Надані для перевірки первинні документи бухгалтерського обліку відображають господарські операції, які реально не здійснювались, тому не можуть використовуватися для цілей податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна» зареєстроване як юридична особа за ідентифікаційним кодом 32654262 та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Черкасах.

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах здійснена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р., за результатами якої складено акт від 23.07.2012р. № 135/23-2/32654262.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, ст. 201, п. 201.7, ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок завищення податкового кредиту за квітень 2012 року на суму 70128 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»з поставки етилацетату, та заниження податку на додану вартість за квітень 2012р. у сумі 70128 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 00003852304 від 09.08.2012р., яким збільшив позивачеві грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87660 грн., в тому числі 70128 грн. за основним платежем та 17532 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Підпунктом 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а»вказаного Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.4 статті 200 вказаного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг).

Відповідно до пункту 201.7 вказаної статті податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг. а також на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата.

За змістом вищевказаних приписів Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в господарській діяльності та за наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (у подальшому -Закон №996) факти здійснення господарських операцій фіксуються первинними документами бухгалтерського обліку, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку і повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є виробництво інших виробів з паперу та картону, інша поліграфічна діяльність, надання інших послуг у поліграфічній діяльності, що підтверджується актом перевірки ДПІ у м. Черкасах від 23.07.2012р. №135/23-2/32654262.

З метою здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»був укладений договір № 1202 від 14.02.2012р. на поставку товару в асортименті, кількості і по цінах у відповідності з товарними (товарно-транспортними) накладними, які в якості додатків є складовими частинами цього договору.

Умовами договору передбачено, що товар поставляється (передається, відвантажується) позивачеві в узгоджені сторонами терміни згідно з товарними (товарно-транспортними) накладними (актами) на кожну партію Товару на умовах поставки м. Черкаси, склад позивача, транспортування товару здійснюється ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за свій рахунок та своїми засобами, якщо сторонами не досягнута інша домовленість.

На виконання зобов'язань за вказаним договором ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»поставив позивачеві 23400 кг етилацетату трьома партіями за видатковими накладними:

- № РН -0000235 від 02.04.2012 у кількості 8100 кг на суму 146188 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ на суму 24364 грн. 80 коп.,

- № РН -0000244 від 02.04.2012р. у кількості 7200 кг на суму129945 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ на суму 21657 грн. 60 коп.,

- видатковою накладною № РН -0000297 від 27.04.2012р. у кількості 8100 кг на суму 144633 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ на суму 24105 грн. 60 коп.

Перевезення товару здійснював фізична-особа-підприємець ОСОБА_3 на автомобілі КАМАЗ70275КА, замовник та вантажовідправник ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», вантажоодержувач ТОВ «ММ Пекеджинг Україна», пункт навантаження м. Київ, вул. Богатирська, 3г, пункт розвантаження м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21-25 за товарно-транспортними накладними №235 від 02.04.2012р. про перевезення етилацетату у кількості 8100 кг., № 244 від 03.04.2012р. про перевезення етилацетату у кількості 7200 кг та № 297 від 27.04.2012р. про перевезення етилацетату у кількості 8100 кг.

ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» надало позивачеві податкові накладні:

- № 1 від 02.04.2012р. на поставку етилацетату на суму 146188 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ на суму 24364 грн. 80 коп.,

- № 9 від 03.04.2012р. на поставку етилацетату на суму 129945 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ на суму 21657 грн. 60 коп.,

- № 79 на поставку етилацетату на суму 144633 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ на суму 24105 грн. 60 коп., виписані на кожне часткове постачання товару.

Вказані видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні були надані позивачем при проведенні перевірки, що відображено в акті перевірки ДПІ у м. Черкасах від 23.07.2012р. №135/23-2/32654262.

Таким чином, здійснення господарських операцій позивача з придбання товару у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»відповідно до вимог статті 9 Закону №996 підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку, а право на податковий кредит відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підтверджується податковими накладними.

Суд вважає недоведеними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з огляду на таке.

Стверджуючи про безтоварність господарських операцій з придбання етилацетату, відповідач у акті перевірки посилається на відсутність у товарно-транспортних накладних даних, які повинні ідентифікувати суб'єкти господарювання, а саме: коди перевізника, вантажовідправника, дані про посаду особи, яка дозволила відпуск, масу вантажу та особу, яка здавала вантаж для перевезення, а також неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ «Кміс -Торгмаш МК», встановлену актом перевірки від 03.07.11.2012р. №440/22-317/37740366 працівниками ДПІ в Солом'янському районі м. Києва.

Відповідно до статті 4 Закону №996 одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, який передбачає, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми. Таким чином, незначні недоліки первинних документів бухгалтерського обліку не свідчать про їх юридичну дефектність за умови, якщо інші докази підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що згідно відміток у товарно-транспортних накладних товар від автоперевізника прийнятий працівником позивача ОСОБА_4 за довіреностями ААА №150263 від 02.04.2012р. та ААА №150304 від 27.04.2012р., видача яких підтверджується витягом із журналу реєстрації довіреностей за 2012рік.

Цією ж посадовою особою складені та підписані прибуткові ордери № 0343 від 04.04.2012р. про розміщення на складі етилацетату від ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»у кількості 8100 кг, № 0344 від 04.04.2012р. про розміщення на складі етилацетату від ТОВ «Кміс- Торгмаш МК»у кількості 7200 кг, № 0458 від 28.04.2012р. про розміщення на складі етилацетату від ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»у кількості 8100 кг.

При проведенні перевірки відповідачем встановлено часткове використання етилацетату у кількості 2200 кг на підставі актів списання сировини у виробництво, що свідчить про його використання у власній господарській діяльності. Вказана обставина підтверджується також актами списання сировини у виробництво і накладними на внутрішнє переміщення (а.с. 150-152), копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 86-149)

Згідно з актами контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 17.07.2012р. встановлені наявні на складі цеху глибокого друку та складі фарб, лаку і товарно-матеріальних цінностей залишки етилацетату, одержаного від ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» у кількості 8100 кг по видатковій накладній РН -0000235, 4500 кг та 2700 кг по видатковій накладній РН -0000244 та у кількості 8100 кг по видатковій накладній РН -000029.

При проведенні перевірки відповідачем встановлено, що позивач здійснив розрахунки за поставлений товар у повному обсязі.

Посилання відповідача на відсутність у товарно-транспортних накладних маси товару спростовується змістом товарно-транспортних накладних.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що відсутність у товарно-транспортних накладних кодів перевізника, вантажовідправника, посад особи, що дозволила відпуск та особи, яка здавала вантаж для перевезення є незначними недоліками, які не підтверджують безтоварність господарських операцій з поставки товару ТОВ «Кміс-Торгмаш МК».

Згідно з актом перевірки «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р.»від 03.07.2012 № 440/22-317/37740366, складеним працівниками ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, місцезнаходження ТОВ «Кміс- Торгмаш МК»не встановлено. Згідно з Додатком №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року основним постачальником ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за квітень 2012 року є ТОВ «Мережа». Згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, інших баз даних та інших письмових доказів встановлено відсутність ТОВ «Мережа»за місцезнаходженням, неподання податкової звітності з податку на прибуток та звіту форми №1 ДФ за перший квартал 2012 року, відсутність основних засобів, транспортних засобів, трудових ресурсів, виготовлення та придбання продукції у вказаному податковому періоді. Згідно з поясненнями ОСОБА_5, який є засновником, керівником та головним бухгалтером, останній фінансово-господарську діяльність та ведення бухгалтерського і податкового обліку не здійснював. На підставі вказаного акту ДПІ у Солом'янському районі зробила висновок, що господарські операції з поставки товарів між ТОВ «Мережа»та ТОВ «Кміс -Торгмаш МК»та між ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»і підприємствами-покупцями у квітні 2012 року фактично не здійснювались, а укладені правочини є нікчемними. Вказаний висновок ліг в основу висновку відповідача при безтоварність господарських операцій позивача з придбання етилацетату у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» у квітні 2012 року.

На думку суду відсутність ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»за місцезнаходженням сама по собі не свідчить про безтоварність господарських операцій.

Оцінюючи акт перевірки ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»від 03.07.2012 № 440/22-317/37740366 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва суд зазначає, що він не містить викладення суттєвих обставин діяльності позивача, які стосуються здійснення господарських операцій з поставки етилацетату, а встановлені ним обставини щодо неможливості здійснення господарських операцій внаслідок відсутності матеріальних та трудових ресурсів стосуються лише ТОВ «Мережа».

Відповідно до статті 47 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

З огляду на вказану норму порушення податкового законодавства платником податків у ланцюгу постачання, а саме ТОВ «Мережа», не підтверджують безтоварність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Кміс- Торгмаш МК», а акт перевірки ТОВ «Кміс-Торгмаш МК»від 03.07.2012 № 440/22-317/37740366 не є належним доказом у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів відсутність фактичного здійснення господарських операцій та порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, ст. 201, п. 201.7, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755, тому вважає податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012р. № 00003852304 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 70128 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17532 грн. безпідставним, а позовні вимоги про його скасування такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 09.08.2012р. № 00003852304 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджінг Україна»грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 87660 (вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України з рахунків державної податкової інспекції у м. Черкасах (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235) на користь приватного підприємства «ММ Пекеджінг Україна»(18015, м. Черкаси, вул. Маршала Красовського, 19а, ідентифікаційний код 32654262) 876 (вісімсот сімдесят шість) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 19 жовтня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко