Постанова

від 11.10.2012 по справі 2а-10335/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2012 року 09:54 № 2а-10335/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерудкомплект»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерудкомплект»(надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС (надалі -відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2012 року № 0000592302/1946 та № 0000602302/1947.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання»на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак - заниження податку на прибуток, вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання»фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, товари позивачем фактично у ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» не придбавалися, а витрати на придбання товарів, які позивач відніс до складу валових, є надуманими, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно із пп. 75.1.2, п.75.1, ет.. 5, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями та наказу щодо проведення документальної невиїзної перевірки № 31 - П від 13.01.2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Нерудкомплект»(код ЄДРПОУ 35871897) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Інженерно - будівельне об'єднання»( код ЄДРПОУ 35332508), за період з 01.04.2010р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт перевірки від 19.01.2012 року № 315/2302/35871897.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлені порушення ст. 7 п. 7.2 п. 7.3 п. 7.4 п. 7.5 пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 пп.7.2.6 пп. 7.3.1 пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 пп. 7.5.4 ст. 4 п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 102 241,80 грн. та порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 127 802,25 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення -рішення від 06.02.2012 року № 0000592302/1947, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 127 802,25 грн., з якої 102 241,80 грн. основного платежу та 25 560,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000592302/1946 за платежем податок на прибуток в сумі 159 752,81 грн., з якої 127 802,25 грн. основного платежу та 31 950,56 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо господарських операцій між ТОВ «Нерудкомплект»та ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання»суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів між вищевказаними підприємствами укладено договір №06/06-1 від 06.06.2010 на поставку щебеневої продукції (щебінь фракції 5-10, щебінь фракції 5-20., щебінь фракції 10-20, щебінь фракції 20-40, щебінь фракції 40-70, відсів, пісок річковий, пісок яружний), за яким ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання»зобов'язувалось поставити на адресу позивача зазначений товар, а позивач -прийняти та оплатити такий товар.

На підтвердження виконання цих договорів позивач посилається на наявні в матеріалах справи видаткові накладні, податкові накладні, платіжне доручення, які, на думку позивача, підтверджують купівлю товарів, поставлених від ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання».

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ «Нерудкомплект»з ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи договір та уся первинна документація, які мають відношення до господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання», підписані директором контрагента ОСОБА_1

Згідно з вироком Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2011р. по справі № 1-336/11 ОСОБА_1 разом із невстановленою слідством особою з 2010 року вчинили ряд злочинів шляхом здійснення незаконної діяльності по наданні фінансових послуг з переводу безготівкових коштів у готівкові, а також діяльності щодо надання послух з ухиляння від сплати податків з використанням фіктивного суб'єкта господарської діяльності.

Як встановлено вказаним вироком, вказані особи, з ціллю надання вигляду безтоварним господарським операціям -товарного, виготовляли завідомо неправдиві документи податкового та бухгалтерського обліків, такі як договори, акти здачі-приймання робіт/товарів/послуг, податкові/видаткові накладні тощо.

Таким фіктивним підприємством, яке було задіяне у вищенаведеній незаконній діяльності, являється контрагент позивача -ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання».

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг між ТОВ «Нерудкомплект»та контрагентом ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарським договором.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг) , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність господарської діяльності ТОВ «Інженерно-будівельне об'єднання»в рамках правового поля, враховуючи пояснення директора контрагента та вирок Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні, а документи, які підтверджують такі відомості є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 17 жовтня 2012 року