Ухвала

від 17.10.2012 по справі 2а/0570/10894/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року справа №2а/0570/10894/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Манаєві М.В., за участі представника позивача Романюк Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/10894/2012 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича інноваційна компанія "Неста-Дон" про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 2089,64 грн. за рахунок майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.08.2012 року звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач має заборгованість в розмірі 2089,64 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою узгоджених сум податкових зобов'язань з податків та зборів, при цьому застосовані заходи щодо стягнення з відповідача податкового боргу не призвели до його погашення, а тому просить у судовому порядку надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 р. у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з данною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме ст. 95 ПК України, що призвело до неправильного вирішення спору у справі. Апеллянт посилається на абз. 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України та ст. 9 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та вказує, що саме державний реєстратор перевіряє законність вимог заявника і наявність держреєстрації про те, що майно перебуває у власності саме тієї особи, яка зазначена у заяві про реєстрцію обтяжень як боржника.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Науково-виробнича інноваційна компанія «Неста-Дон» є платником податку на додану вартість та має податковий борг у загальній сумі 2089,64 грн., який склався з податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми у розмірі 2089,64 грн., що склалась на підставі поданої до ДПІ у Київському районі м. Донецька податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року від 21.11.2011 року № 9011787347.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач самостійно визначив своє податкове зобов'язання з податку на додану вартість на підставі поданої до ДПІ у Київському районі м. Донецька податкової декларації з податку на додану вартість (далі - Декларація з ПДВ) за жовтень 2011 року від 21.11.2011 року № 9011787347 в сумі 2 793,00 грн. З урахуванням часткової сплати зазначеного податкового зобов'язання в сумі 703,36 грн. залишок несплаченого податкового зобов'язання по даній Декларації з ПДВ становить 2 089,64 грн.

З метою стягнення заборгованості в сумі 2089,64 грн. ДПІ у Київському районі м. Донецька направлялась боржнику податкова вимога від 05.12.2011 року № 978, але наведена сума відповідачем в бюджет не сплачена.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2012 року у справі № 2а/0570/7895/2012 задоволено позовні вимоги ДПІ у Київському районі м. Донецька до ТОВ «Науково-виробнича інноваційна компанія «Неста-Дон» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2 089,64 грн.

16 лютого 2012 року податковим керуючим ДПІ у Київському районі м. Донецька складений акт опису майна за № 7. До цього акту включено активи, на які поширюється право податкової застави, на загальну суму 2875,00 грн.

Отже, активи ТОВ «Науково-виробнича інноваційна компанія «Неста-Дон» знаходяться у податковій заставі ДПІ у Київському районі м. Донецька, що підтверджено Витягом про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 20.02.2012 року № 34957376.

Суд першої інстанції в обґрунтування відмови в задоволенні адміністративного позову зазначив, що позивачем не надано суду доказів належності відповідачеві майна, що є предметом податкової застави відповідно до акту опису активів за № 7 від 16 лютого 2012 року, на праві власності чи управління.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини, що пов'язані із виникненням права податкової застави та її оформлення, визначені ст. 89 ПК України.

Пунктом 89.2 ст. 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Отже, як визначено приписами ПК України та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», предметом податкової застави може бути виключно майно платника податків, що перебуває у його власності чи управлінні.

Позивачем ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів належності відповідачеві майна, що є предметом податкової застави відповідно до акту опису активів за № 7 від 16 лютого 2012 року, на праві власності чи управління.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває, у податковій заставі.

Поняття податкової застави наведено в п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон 2181).

Вартість активів, на які поширюється податкова застава встановлювалася п.п. 8.2.2 ст. 8 Закону № 2181, відповідно до якої право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебувають в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 року по справі № 2/рп-2005 виконання конституційного обов'язку, передбаченого статтею 67 Конституції України реалізується сплатою кожним податків і зборів. При унормуванні цих суспільних відносин держава має право визначати механізми, які забезпечують платником належну сплату податків і зборів. Одним із способів такого забезпечення є введений Законом інститут податкової застави.

Конституційним Судом України було встановлено, що поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.

Тобто положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке передбачало можливість поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків незалежно від суми податкового боргу, порушує справедливе вирішення питань застосування права податкової застави (статті 8, 42 Конституції України), тобто є неконституційним.

Розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності, тобто розмір податкової застави не повинен перевищувати суми податкового боргу платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що податковою інспекцією було внесено зміни до державного реєстру обтяжень рухомого майна 16 лютого 2012 року, тобто після винесення рішення Конституційним Судом України, яким визначено неконституційними підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статі 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", однак будь-яких змін, щодо визначення конкретного майна, на яке поширюється право податкової застави, податковим органом здійснено не було.

Таким чином, зареєстроване право податкової застави розповсюджено на усе майно відповідача, що є неправомірним з огляду на висновки Конституційного суду України.

Активи платника податків, що має податковий борг, за винятком активів, визначених у підпункті 8.2.3 пункту 8.2 статті 8 Закону N 2181. передаються у податкову заставу, яка підлягає обов'язковій реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Закону N 2181 обов'язок щодо реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав покладено на податковий орган.

Згідно із п. 97.2 ст. 97 Податкового кодексу України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами; черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

Враховуючи приписи п. 97.2 ст. 97 Податкового кодексу України в погашення податкового боргу можливо використати майно платника податків лише при відсутності заборгованості, яка погашається у першу та другу чергу.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у справі № 2а/0570/10894/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 р. у справі № 2а/0570/10894/2012 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича інноваційна компанія "Неста-Дон" про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 2089,64 грн. за рахунок майна платника податків - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 22 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.