Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2а-0770/1721/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 132484/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Прухницької Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області ДПС на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор Ужгород" до державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

26.05.2011р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Ужгороді від 16 травня 2011 року

за № 0001292341, яким збільшено ТОВ "Дастор Ужгород" суми грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 238675,27 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що підставою для збільшення податкових зобов'язань до ПДВ є віднесення до складу податкового кредиту по ПДВ сум, пов'язаних з придбання товарів та послуг за договорами, які, згідно висновків перевірки, ніби - то є нікчемними. При цьому, суму податкового кредиту по ПДВ сформовано на підставі отриманих накладних в рамках укладених договорів, за якими і здійснювалась поставка товарів та послуг позивачеві, сплачений ПДВ в межах виконання договорів, в зв'язку з придбанням товарів та послуг відноситься до складу податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, згідно вимог Податкового кодексу України.

Можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства (відсутність за місцем реєстрації, не подання податкової звітності чи не сплата ними податків) не впливають на права та обов'язки позивача та не можуть бути підставою для визначення податкових зобов'язань позивачеві.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року позов задоволено.

ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби оскаржила дану постанову з підстав невідповідності фактичним обставинам справи та порушенням норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ДПІ у м.Ужгороді проведено невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 04.05.2011 №918/23-1/34325992. Перевіркою встановлено, що одним з постачальників ТОВ „Дастор-Ужгород" у лютому 2011 року є ПП «Елвіко». ДПІ у Оболонському районі м.Києва відповідно матеріалів аналізу фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП "ТД Макком" за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 направлено до ДПІ у м.Ужгороді матеріали аналізу фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України.

ДПІ у Оболонському районі м.Києва складено висновок №263/2304/37371250 від 29.03.2011р. «Про проведення аналізу ПП «ТД Макком» питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, згідно якого встановлено, що ПП «ТД Макком» за юридичною адресою не знаходиться, інформація місцезнаходження відсутня (службова записка ГВПМ ДПА місцезнаходження юридичної особи № 2015/26-05 від 18.03.2011 року).

Аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів ДПІ у Оболонському районі м.Києва встановлено, що періоді на підприємстві відсутні основні засоби та трудові ресурси.

Відповідно до ч.3, 5 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст.234 ЦК України фіктивним є правочин який без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином; фіктивний правочин визначається судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1-3, 5-6 ст.203 цього Кодексу.

ПП «Елвіко», яке за лютий 2011 року за рахунок ПП «ТД «Макком» сформувало податковий кредит в розмірі 384 173,0 грн.; ПП «ТД Макком» порушено ст.93 ЦК України та пп.45.2 ст.45 ПК України - „Податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичною особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України», місцезнаходження ПП „ТД „Макком" немає можливості встановити, тому підтвердити факт правомірності виписки податкових накладних від ПП „ТД „Макком" для ПП „Елвіко" не можливо.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, ПП „ТД „Макком" безпідставно сформовано податкові зобов'язання у перевіреному періоді (лютий 2011 року) за рахунок сум ІІДВ по податкових накладних виписаних на продаж товарів на адресу ПП „Елвіко" в сумі 384173.0 грн. (лютий 2011 року ), які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих.

Таким чином, за наслідками проведеного аналізу встановлено неможливість фактичного здійснення ПП „ТД „Макком" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі- продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП „ТД „Макком" з постачальниками та покупцями.

Враховуючи вищенаведене - усі операції купівлі-продажу з ПП „ТД „Макком" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача".

Крім того, ДПІ у м.Ужгороді отримано матеріали аналізу фінансово-господарської діяльності ПП „Елвіко" (ЄДРПОУ 37290287) з питань правових відносин з платником податків ПГІ „ТД „Макком" (ЄДРПОУ 37371250) за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року за №311/2304/37290287 від 14.04.2011 року.

ПП «Елвіко» (ЄДРПОУ 37290287) ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу придбання та постачання а саме: місцезнаходження суб'єкта господарювання (ПП „Елвіко) відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 4205, м.Київ оболонський, д.14/Ж.

Фактичне місцезнаходження за адресою: (відповідно до службової записки №2974/2605 від 14.04.2011р. та довідки про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків №2974/26-05 від 14.04.2010р. встановлено, що підприємство за місцем реєстрації відсутнє.

Висновок щодо можливого завищення податкових зобов'язань базується на тому, що єдиним постачальником ПП "Елвіко" у періоді за який проведено аналіз є ПП "ТД Макком" (код ЄДРПОУ 37371250).

Згідно ст.202 ЦК України: «Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків».

Загальні вимога, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у статті 203 ЦК України.

Ст.215 ЦК України передбачено, що підставою не дійсності правочину є недодержання в момент, вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Для письмових правочинів, які вчиняє юридична особа, в абз.2 ч.2 ст.207 ЦК України встановлені спеціальні вимоги - вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або Іншими актами цивільного законодавства, та скріплені печаткою.

У відповідності з Законами України від 16.07.1999р. №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями; від 03.04.1997р. №168/97 «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

В ч.3 ст.206 ЦК України передбачено поняття правочину на виконання договору. Таким правочином є складання первинних документів та податкових накладних, які підтверджують виконання укладеного господарського договору, так як їх складання породжує для сторін обов'язки щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, коригування своїх податкових зобов'язань тощо.

Згідно з нормами п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24,05.95 року, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані, з його недійсністю, а згідно ст.236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно, даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме ч.3 ст.203 ЦК України і згідно ч.1, 2 ст.215 Кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно ст.236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення. Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість...

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26 вересня 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, враховуючи вищевикладене невиконання законодавчо встановлених обов'язків ПП "Елвіко" доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість наступними контрагентами, в т.ч. ТОВ „Дастор Ужгород"

Одним із постачальників маркетингових послуг для ТОВ „Дастор-Ужгород" за період лютий 2011 року є ПП „Олми" (код згідно ЄДРПОУ 36567336),

Місцезнаходження ПП „Олми" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 4212, м.Київ, вул.Тимошенка, д. 1.

За результатами обстеження місцезнаходження СГД встановлено його відсутність за юридичною адресою, про що складено Акт обстеження місцезнаходження юридичної особи №1738 від 04.03.2011р. та складено Довідку про встановлення місцезнаходження платника податків №1616/26-05 від 04.03.2011 р. На адресу державного реєстратора направлено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.18 - ОПП №1321-39 від 04.03.2011 р. Від держреєстратора отримано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якої здійснено запис під №10 «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Підприємством до ДПІ у Оболонському районі м.Києва з моменту реєстрації не подавались декларації з податку на прибуток підприємства. Податковий розрахунок комунального податку до ДПІ у Оболонському районі м.Києва з моменту реєстрації подано один раз за III квартал 2009 року (поданий 09.11.2009 року), згідно якого на підприємстві не обліковується працівників.

ДПІ у Оболонському районі м.Києва в ході аналізу додатку №5 до декларацій з податку на додану вартість, встановлено підприємства, які сформували податковий кредит з ПДВ за рахунок податкового зобов'язання ПП «Олми» за період лютий 2011р.

ДПІ в Оболонському районі м.Києва встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) вищенаведеним в таблиці контрагентам від ПП «Олми», Отже, договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Господарські операції між ПП «Олми» та контрагентами - покупцями ( в т.ч. ТОВ „Дастор-Ужгород") не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних, фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

У зв'язку з тим, що не підтверджено наявність поставок товарів постачальників підприємству - покупцю - ТОВ „Дастор-Ужгород" , що свідчить про те, що правочини між ПП "ТД Макком"(37371250) , ПП ,,Елвіко" (37290287) та ТОВ «Дастор-Ужгород"(34325992) та правочин між ПП „Олми" (36567336) та ТОВ „Дастор-Ужгород» (34325992) здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені відповідно до пп.1, 2 ст.215, пп.5 ст.203 ЦК України є нікчемним, і ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що поз»язані з їх недійсністю.

Таким чином, договір постачання №030111 від 03.01.2011 року та Додаткова угода про зміну Договору постачання №030111 від 03.01.2011 року від 04.01.2011 року, укладені а ПП „Елвіко" (Постачальник) та ТОВ „Дастор-Ужгород" (Покупець), є нікчемними з обсягом проведених операцій в лютому 2011 року в розмірі 1282045,65 грн., в тому числі ПДВ 213 674,27 грн.

Договір щодо надання маркетингових досліджень №35 від 01.02.2011 року, укладений між ТОВ „Дастор Ужгород" (Замовник) та ПП „Олми" (Виконавець), є нікчемним з обсягом проведених операцій в лютому 2011 року в розмірі 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, задекларований ТОВ „Дастор-Ужгород" податковий кредит по взаємовідносинах з ПП „Елвіко" та ПП „Олми" за лютий 2011 року підлягає зменшенню на загальну суму 238 674,27 грн.

Вищевказані договори визнані інспекцією нікчемними за сукупністю ознак: укладені без мети настання реальних правових наслідків (ч.3 ст.203 ЦК України); спрямовані на порушення публічного порядку (ч.1 ст.228 ЦК України); суперечать інтересам держави і суспільства (ч.1 ст.203 ЦК України).

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить у задоволенні скарги відмовити, представника податкового органу, який підтримав апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що проведеною ДПІ у м.Ужгороді документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ "Дастор-Ужгород" з питань правомірності нарахування податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за період лютий 2011 року, складено акт від 04.05.2011 року №918/23-1/34325992 та встановлено порушення ТОВ "Дастор - Ужгород" п.3 ст.5 та п.1 ст.7 ГК України, ст.ст.92, 203, ч.ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст. 234, 626, 655, 658, 662, 664 ЦК України, внаслідок чого є нікчемними: договір постачання №030111 від 03.01.2011 року та додаткова угода про зміну договору постачання № 030111 від 03.01.2011 року від 04.01.2011 року, укладений між ПП "Елвіко" (постачальник) та ТОВ "Дастор - Ужгород" (покупець), з обсягом поставок за лютий 2011 року у сумі 1282045,65 грн., в т.ч. ПДВ-213674,27 грн.; договір щодо надання маркетингових досліджень №35 від 01.02.2011 року, укладений між ТОВ

"Дастор - Ужгород» (замовник) та ПП "Олми" (виконавець), з обсягом проведених операцій в лютому 2011 року у сумі 150000 грн., в т. ч. ПДВ - 25000,00 грн.; а також порушення п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, за наслідками перевірки зменшено податковий кредит ТОВ "Дастор - Ужгород" за лютий 2011 року в сумі 238674,27 грн. та, відповідно, збільшено ПДВ до сплати за лютий 2011 року в сумі 238674,27 грн.

ТОВ "Дастор-Ужгород" надано ДПІ у м.Ужгороді заперечення до акту перевірки, рішенням ДПІ у м.Ужгороді про розгляд заперечень від 16.05.2011 року за №3824/10/23-1 акт ДПІ у м.Ужгороді від 04.05.2011 року №918/23-1/34325992 - залишено без змін.

На підставі акту від 04.05.2011 року №918/23-1/34325992, 16 травня 2011 року ДПІ у м.Ужгороді прийнято податкове повідомлення - рішення за №0001292341 про збільшення ТОВ "Дастор-Ужгород" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 238675,27 грн. (основний платіж - 238674,27 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не доведено правомірності висновку про нікчемність правочинів та правомірність збільшення позивачем податкового зобов»язання з ПДВ, з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не потрібно.

Таким чином, позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов»язання) недійсним, судовому розгляду не підлягають.

Зміна місця знаходження юридичної особи чи її відсутність за місцем реєстрації не тягне за собою нікчемність всіх правочинів, які нею вчинялися з моменту державної реєстрації та сама по собі не може свідчити, що ці правочини укладену з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Щодо податкового зобов»язання то, як встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, ТОВ "Дастор - Ужгород" укладено договір щодо надання маркетингових послуг №35 від 1 лютого 2011 року з ПП "Олми", згідно умов якого ТОВ "Дастор - Ужгород" (замовник) доручає, ПП "Олми" (виконавець) зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень (за напрямками згідно умов договору, зокрема, щомісячний аналіз продаж асортименту кондитерських виробів, аналіз продаж по будням та вихідним дням, вивчення повноти асортименту, та інші напрямки). Згідно умов договору, замовник виплачує виконавцеві винагороду (п.3.1 договору), підставою для якої є акт здачі - приймання (п.5.1), виконавець надає результати в письмовому або усному вигляді.

ТОВ "Дастор -Ужгород" укладено договір постачання від 3 січня 2011 року за №030111 з ПП "Елвіко", згідно умов якого ПП "Елвіко" (постачальник) передає, а ТОВ "Дастор - Ужгород" (покупець) приймає і оплачує товар (п. 11 договору), договором визначено умови поставки товару (п.6.2), оплати товару (п.3.1, п.3.3). 4 січня 2011 року між ТОВ "Дастор - Ужгород" та ПП "Елвіко" укладено Додаткову угоду про зміну договору постачання №030111 від 03.01.2011 року, згідно якого змінено умови поставки (п2.1), яким визначено поставка товарів на склад покупця.

Дослідженими судом першої інстанції податковими накладними, згідно яких позивач виступав покупцем товарів та отримувачем послуги, правомірно підтверджено реальність здійснення господарських операцій з закупівлі товарів та подальшого його продажу та з отримання маркетингових послуг, тобто, використання товарів та послуг в господарській діяльності, правомірність віднесення, вартості товарів та послуг до складу валових витрат.

Отримані податкові накладні включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний місяць, проведеною ДПІ у м.Ужгороді перевіркою не виявлено порушень стосовно сплати ПДВ позивачем, також відсутні встановлені законодавством докази щодо здійснення ТОВ "Дастор - Ужгород" протиправної діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного відшкодування ПДВ.

Згідно пп.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

П.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п.201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно

відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, згідно п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. .

Обставини, коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на формування податкового кредиту у разі, коли цей платник має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів обумовлює і ту обставину, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012р. залишено без змін постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. у справі №2а-0770/3161/11 між цими ж сторонами про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2011р., якою встановлено, що договори постачання та надання маркетингових досліджень (в т.ч. договір постачання №030111 від 03.01.2011р., укладений з ПП "Елвіко" та договір щодо надання маркетингових досліджень №35 укладений 01.02.11р. з ПП «Олми») і здійснені на їх виконання господарські операції, за інший перевіряємий період, носили реальний товарний характер. Товари та маркетингові послуги, поставлені (надані) за цими договорами, належним чином обліковувались та оприбутковувались позивачем за місцем їх зберігання та реалізації.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області ДПС - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі № 2а-0770/1721/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.М.Гінда

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 29.10.2012р.