Рішення

від 09.12.2011 по справі 2-10518/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-10518/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого -судді Галічого В.М.

При секретарі -Пилипенко Г.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з листопада 1996 р. перебуває з відповідачем у шлюбі, який було зареєстровано Відділом РАГС виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська за актовим записом № 929. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Спільне життя з відповідачем не склалося, почуття любові між сторонами втрачене, сімейно-шлюбні стосунки припинені, примирення між сторонами не є можливим. За взаємною згодою сторін діти будуть проживати з позивачем.

Крім того, позивач просила суд розподілити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, передавши їй у власність квартиру АДРЕСА_1, без прийняття в експлуатацію, відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позові, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час його проведення повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій проти задоволення позову не заперечує, строк на примирення просив не надавати та у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 02 листопада 1996 р. перебувають у шлюбі, який було зареєстровано Відділом РАГС виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська за актовим записом № 929. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Спільне життя у сторін не склалося, почуття любові між ними втрачене, сімейно-шлюбні стосунки припинені, примирення між сторонами не є можливим. З січня 2011 року вони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства, з цього ж часу проживають окремо, наміру відновити сім'ю не мають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині розірвання шлюбу, суд приходить до наступного. Ч. 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони припинили фактичні сімейно-шлюбні відносини понад 10 місяців тому, не підтримують їх та наміру поновити не мають, проти розірвання шлюбу відповідач не заперечує. За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що шлюб розпався остаточно і не може бути поновлений, а його подальше формальне існування суперечило б правам та інтересам сторін.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне вимоги ОСОБА_1 у відповідній частині -задовольнити.

Вирішуючи позовні вимоги щодо поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, суд приходить до наступного.

За час проживання у шлюбі сторонами придбано наступне майно:

- квартиру № 11 в житловому будинку № 99 по проспекту Карла Маркса в м. Дніпропетровську, загальною площею 73,0 кв.м., право власності на яку зареєстровано за Відповідачем на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 05 березня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 634;

- транспортний засіб марки Porshe, модель Cayenne, рік випуску 2008, шасі № WP1AA29P68LA16264, державний номер НОМЕР_1;

- частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕТСЕРВІС»(ідентифікаційний код № 31184276) у розмірі 8496,00 грн., що становить 72% статутного капіталу, що зареєстрована за ОСОБА_2;

- частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕТСЕРВІС»(ідентифікаційний код № 31184276) у розмірі 3304,00 грн., що становить 28% статутного капіталу, що зареєстрована за мною, ОСОБА_1;

Зазначене майно, окрім вкладів до статутного фонду господарського товариства, враховуючи умови статті 60 СК України належить сторнам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частина 1 статті 70 Сімейного Кодексу України встановлює рівний розмір часток майна дружини та чоловіка при подiлi майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року, спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квртири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Згідно пункту 28 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року, Статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII ( 1576-12 ) "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК України (2947-14), якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Транспортний засіб Porshe Cayenne 2008 року був проданий відповідачем 16 листопада 2011 року на підставі договору № 16/11/6 купівлі-продажу транспортного засобу. За даним договором та додатком № 1 до нього, Відповідач отримав від продажу даного ТЗ 239958, 60 грн., однак дані грошові кошти не були викорастані на потреби родини.

Частка відповідача ОСОБА_2 у розмірі 72% в статутному фонді ТОВ «УКРМЕТСЕРВІС»була набута в період шлюбу за рахунок сімейних грошових коштів, що надає останньому переважні права щодо здійснення управління даним господарським товариством та отримання прибутку від його діяльності. Однак, управління даним підприємством та розпорядження грошовими коштами, отриманих від діяльності даної юридичної особи, відповідач здійснює самостійно.

05 березня 2007 року ОСОБА_2 придаб квартиру № 11 загальною площею 73 кв.м., житловою площею 47,1 кв.м., що розташована в житловому будинку літ.А-3 по пр. Карла Маркса, 99 в м. Дніпропетровську на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 634. Право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 в КП «ДМБТІ»11.04.2007 року.

В період шлюбу позивач з відповідачем здійснили реконструкцію квартири АДРЕСА_1. Внаслідок здійснення будівельних робіт за рахунок сімейних грошових коштів загальна площа квартири № 11 в житловому будинку № 99 по проспекту Карла Маркса в м. Дніпропетровську збільшилися до 153, 7 кв.м. З

Згідно виготовленого Комунальним підприємством «Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради технічного паспорту станом на 19.08.2011 року, вищевказана квартира після здійснення реконструкції складається з ІІІ поверху площею 75,6 кв.м. (коридор 7,7 кв.м., кухні 18,4 кв.м., сан. вузлу 7, 5 кв.м., вітальні 25,8 кв.м., житлової 12,1 кв.м., балкону 4,1 кв.м.), антресолі 19,5 кв.м. (кабінет 19, 5 кв.м.) та надбудови площею 58,6 кв.м. (хол 17,3 кв.м., житлової 14,1 кв.м., ванни 5,8 кв.м., туалету 1,7 кв.м., котельної 9,5 кв.м., житлової 10,2 кв.м.). Крім того, під час проведення реконструкції даної квартири позивачем та відповідачем було самовільно побудовано антресоль поз. 6, надбудову поз. 7-12, збільшено в розмірах балкон поз.І

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу або певним чином затвердженого проекту.

ТОВ «СТЕКОНИК ЛТД»(ліцензія серії АБ 293528 дійсна з 20 грудня 2005 року до 20 грудня 2010 року, висновок від 09 липня 2007 року) було проведено осблідування будівельних конструкцій квартири № 11 в житловому будинку № 99 по пр. Карла Маркса в м. Дніпропетровську. Згідно даного обслідування та висновку стан будівельних конструкцій будівлі в межах квартири № 11 (окрім балконів) класифікується як задовільний (ІІ категорія технічного стану конструкцій).

З урахуванням судом експертного та технічного висновку за результатами обстеження вищевказаних будівельних конструкцій, належної сторонам на праві спільної сумісної власності квартири № 11 житлового будинку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 99, на підставі ч. 2 ст. 8 Цивільного кодексу України у відповідності до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права) встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає у визначенні готовності об'єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність квартири до експлуатації у всіх аспектах визначена будівельно-технічним висновком. Таким чином, квартира з усіма її складовими частинами є прийнятою до експлуатації та не потребує іншого проведення дослідження готовності до експлуатації -прийняття до експлуатації, в тому числі складання актів прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, судом встановлено, що у позивача ОСОБА_1 відсутнє інше нерухоме майно, придатне для проживання її дітей та її самої, дана квартира є єдиним та можливим їхнем місцем проживання. Крім того, позивач ОСОБА_1 не отримала кошти від продажу транспортного засобу та не отримує грошових коштів від діяльності ТОВ «УКРМЕТСЕРВІС».

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, а також, наявної в матеріалах справи заяви відповідача ОСОБА_2, яка по суті є визнанням останнім позовних вимог, суд вважає, що позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. У відповідності зі ст. 319 ГК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежної йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюваним документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 182, 328, ЦК України, ст. ст. 60, 69, 70, ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що мають двох неповнолітніх дітей -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 02 листопада 1996 року Відділом РАГС виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська за актовим записом № 929 -розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 залишити без змін «Томілович»

В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власності подружжя, виділити та визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на квартиру № 11, що складається з: третій поверх поз.1-5, І антресоль поз.6, надбудова поз. 7-12, загальною площею 153,7 кв.м. житловою площею 81,7 кв.м., яка розташована в житловому будинку літ. А-3 за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 99, без прийняття в експлуатацію.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий