Постанова

від 09.09.2008 по справі 2а-5622/08

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

2а-5622/08

“09” вересня 2008

року                                 

Харківський

окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді

Зінченко А.В.,

За участю секретаря -  Набока О.О., Король Д.О.

За участю прокурора -

Краснобрижій А.Ю., Хвостенко О.Є.

Представника позивача - не

з'явився

Представника відповідача -

Головчанської Г.О.

            розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Харкові 

адміністративну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Харкова

в інтересах держави в особі Харківського

обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Ленінського

навчального спортивно-технічного центру товариства сприяння обороні України

м.Харкова про стягнення адміністративно - господарської санкції, -

встановив

:

Прокурор

Ленінського району м. Харкова звернувся до суду в інтересах Держави в особі

Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів з

адміністративним позовом до Ленінського навчального спортивно-технічного центру

товариства сприяння обороні України м.Харкова та просить суд стягнути

адміністративно-господарську санкцію за незайняті робочі місця, призначені для

працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 5216,67  грн.           

В

обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідно до ч.1 ст.19

Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, для підприємств, установ,

організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій

інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється

норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох

відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу

за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч.

11 ст. 19 Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування

інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо

іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для

працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від

зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Статтею

20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які

використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих

інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього

Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту

інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в

розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві,

установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських

організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне

робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій

громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15

осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене

для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі

половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в

установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських

організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації,

що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Пунктом 2

Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами,

що використовують найману працю, суми адміністративно - господарських санкцій

та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70,

передбачено, що суми адміністративно - господарських санкцій перераховуються

роботодавцями на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства до 15

квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих

місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно

форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за

2007 рік, що наданий відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду

соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників

облікового складу підприємства у 2007 році становила 9 осіб.

Відповідно

до ст. 19 Закону, на підприємстві Ленінський навчальний спортивно-технічний

центр товариства сприяння обороні України м.Харкова у 2007 році норматив для

працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце. Фактично, згідно даних,

наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних

працівників на підприємстві становить 0 осіб (розраховано згідно з п.п.

3.1.-3.3. Інструкції із статистики чисельності працівників, затвердженої

наказом Міністерства України від 28.09.2005 року № 286 та зареєстрованої в

Міністерстві юстиції від 30.11.2005 року за № 1442/1172287/823).

Отже,

відповідачем не виконано норматив 1 робочого місця по працевлаштуванню

інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2007 рік

становить 101400 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій

за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007

році, становить 5216 грн. 67 коп. На момент звернення до суду сплачено

відповідачем самостійно санкції не сплачені.

В

судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю, пославшись на обставини

викладені в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Представник

позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання

був повідомлений належним чином та завчасно.

Представник відповідача в судовому засіданні

та відповідач у своїх письмових запереченнях прохали суд відмовити у

задоволенні позовних вимог прокурора зазначивши наступне: На підприємстві в

2007 році працювало 2 інваліда, це інвалід ІІІ групи ОСОБА_1, сумісник за

трудовим договором, укладеним в письмовій формі відповідно до ст. 21 КЗпП

України за її проханням та інвалід ОСОБА_2 Зауважили що жодним документом

нормативно-правового характеру не передбачено, що посада, яку займає інвалід

повинна бути внесена до штатного розкладу підприємства чи інвалід повинен

працювати повний робочий день. Також зазначили, що інвалід ОСОБА_2 , хоча і був

прийнятий на роботу лише 17.12.2007 року, але ж стаття 19 Закону України

"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не вказує і

не встановлює час , який повинен відпрацювати інвалід за рік на підприємстві чи

дату прийняття його на роботу.

Даним працівникам своєчасно та в повному

обсязі, відповідно до встановлених окладів, сплачувалася заробітна плата

протягом виконання ними трудових обов'язків

Таким чином Ленінський НСТЦ ТСОУ у 2007 році

виконав норматив працевлаштування інвалідів, а саме працевлаштував 2 інваліда та своєчасно надав звіт до

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а тому всі вимоги закону

виконав.

Заслухавши

пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи

суд вважає, що позов  підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Судом

встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно

до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану

роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом

їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної

служби зайнятості.

Підбір

робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність,

з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а

також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

            Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які

використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця

для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації

і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним

законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для

організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту

інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів України.

Наведене

свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для

інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати

інвалідів на створені робочі місця, але покладається обов'язок виділяти та

створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку

кількість створених робочих місць державну службу зайнятості та звітувати Фонду

соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідачем

відповідно до Наказу №2/1 від 15 січня 2007 року було створено одне робоче

місце для інваліда з вакантною посадою охоронця. Але ж відповідачем у 2007р. не

направлялись до районного центру зайнятості звіти по формі № 3-ПН про наявність

вільних робочих місць та потребу в працівниках, що підтверджується наданими

позивачем копіями листа Ленінського районного центру зайнятості № 842 від

25.04.08р.

Викладене

свідчить про невиконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць

відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України „Про основи

соціальної захищеності інвалідів” та належне інформування центру зайнятості про

наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні

йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено,

що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення

господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані

уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування

адміністративно-господарські санкції, тобто

заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на

припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть

бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами, а

також, якщо не приймались заходи, спрямовані на недопущення порушення.

Однак відповідачем не були виконані вимоги Закону України

"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо

прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Крім того, ч.11 ст.19 Закону України "Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що норматив робочих

місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення

визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються

нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або

порядок їх встановлення, відмінні від

зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Згідно

форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за

2007 рік, що наданий відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду

соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників

облікового складу підприємства у 2007 році становила 9 осіб.

Відповідно

ст. 19 Закону, в Ленінському навчально спортивно-технічному центрі товариства

сприяння обороні України м.Харкова у 2007 році норматив для працевлаштування

інвалідів складав 1 робоче місце. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем

у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на

підприємстві становить 0 осіб. Отже, відповідачем не виконано норматив 1

робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Посилання

відповідача на те, що інвалід ІІІ групи ОСОБА_1 працювала у відповідача як

сумісник за трудовим договором, укладеним в письмовій формі відповідно до ст.

21 КЗпП України за її проханням, то суд вважає дані зауваження помилковими.

Згідно

п.3.1-3.3 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПI (річна)

"Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 N 42 та

зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 р. за N

117/13384 у рядку  01 звіту  відображається  середньооблікова  кількість штатних  працівників 

облікового  складу за рік,  яка визначається відповідно до пункту 3.2 Iнструкції  зі 

статистики  кількості

працівників,  затвердженої  наказом Державного комітету статистики

України від 28.09.2005 N286

та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за N

1442/11722 (із змінами). У

рядку  02 

відображається  середньооблікова кількість штатних працівників за рік,

яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

У рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які  повинні працювати на робочих місцях,

створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих   місць для забезпечення працевлаштування

інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні". Показник рядка 03 визначається для  роботодавців, у яких працює від 25 осіб,

шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а

для

роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, дорівнює 1 особі.

Таким

чином законодавець передбачив можливість подання у звіті про зайнятість та

працевлаштування інвалідів лише інвалідів - штатних працівників. Тобто що

інвалід ІІІ групи ОСОБА_1, яка працювала у відповідача як сумісник за трудовим

договором не може бути врахована у звіті, а також і відповідно судом, як

інвалід який був працевлаштований в 2007 році у відповідача.

Щодо інваліда ОСОБА_2, який був прийнятий на

роботу лише 17.12.2007 року, то відповідно Iнструкції  зі 

статистики  кількості

працівників,  затвердженої  наказом Державного комітету статистики

України від 28.09.2005 N286

та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за N

1442/11722 (із змінами) в даному випадку середньооблікова кількість штатних

працівників за 2007 рік складає 0 осіб, бо інвалід на підприємстві не

відпрацював навіть повного місяця.

Розмір

середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2007 рік становить 10433

грн. 33 коп. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за

незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році,

становить 5216 грн. 67 коп.  На момент

звернення до суду підприємством самостійно заборгованість не сплачена.

Враховуючи

вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора в інтересах

держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального

захисту інвалідів про стягнення з Ленінського навчального спортивно-технічного

центру товариства сприяння обороні України м.Харкова адміністративно - господарських

санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у

2007 році у сумі 5216,67 грн. нормативно та документально обґрунтовані, не

суперечать діючому законодавству, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно

ст. 94 КАС України  у справах, в яких

позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична

особа  судові витрати з відповідача не

стягуються.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд,

-

П О С Т А

Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора

Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду

соціального захисту інвалідів до Ленінського навчального спортивно-технічного

центру товариства сприяння обороні України м.Харкова про стягнення

адміністративно - господарської санкції - задовольнити.

Стягнути з Ленінського навчального

спортивно-технічного центру товариства сприяння обороні України м.Харкова (код ЄДРПОУ 26281203) на користь

Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м.

Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., кім. 16, р/р 31219230700003 управління

Держказначейства у Дзержинському районі, код 24134567, МФО 851011 ГУДК у

Харківській області) адміністративно - господарську санкцію за незайняті робочі

місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2007 році, в сумі 5216

(п'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 67 коп.  

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова

набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної

скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до

Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний

адміністративний суд  шляхом подачі в

10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.

160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної

інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

            Постанова в повному обсязі виготовлена 15 вересня 2008 р.

Суддя                                                                            

А.В. Зінченко