Рішення

від 18.06.2012 по справі 0532/3577/2012

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Провадження по справі

№2/0532/1069/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Бескровної О.Л.

при секретарі Стрижак О.О.

за участю:

представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД», треті особи: Компанія з управління активами «Ізі Лайф», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоколейт Фекторі»про порушення законодавства про працю, стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про порушення законодавства про працю, стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що працював у ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД»оператором, отримував мінімальну заробітну плату, а саме з 01.01.2012р. у розмірі 1 134,00 грн., працювати йому подобалось. Робочого дня, 20.01.2012р., на територію даного підприємства увірвалися невідомі люди і вивели увесь персонал підприємства за його територію, сказавши, що за адресою: м.Донецьк, вул. Горлівська, 4/2 підприємство «Баренс Шоколад не існує». Наступного дня, прийшовши на роботу, на територію підприємства не пустили, не ознайомили з наказом про звільнення. Охоронець на пропускному пункті сказав, що він може забрати трудову книжку без запису про його звільнення, а про виплату заборгованості по заробітній платі взагалі може забути. Із листа директора підприємства -відповідача, від 27.02.2012р. він дізнався про рейдерський захват компанії «Баренс Шоколад». Відповідно до постанови Ленінського РО ДМУ ГУМВС України від 02.03.2012р. у порушенні кримінальної справи за даним фактом було відмовлено. Вказав, що фактично з 20.01.2012р. він не працює, заробітну плату не отримує, трудову книжку йому не видано, що фактично позбавляє його можливості працевлаштуватися. На даний момент заборгованість відповідача по заробітній платі починаючи з січня 2012 року по березень 2012 року включно складає 3 402 грн., без урахування компенсації за невикористану відпустку, індексації, і 3 відсотків річних за затримку заробітної плати, які за його підрахунками наступні: за січень2012р. -(1 134,00/365)/100х3х60 днів = 5,59грн.; за лютий 2012р. -(1 134,00/365) /100х3х31день = 2,89грн.; за березень - (1 134,00/365)/100х3х6 днів = 0,55грн. Крім того, суми інфляції, яка нараховується із розрахунку: січень 2012р. -(1134,00х100,2%)/100%-1134,00 =4,54 грн.; лютий 2012р. -(1134,00х100,2%)/100%-1134,00=2,27 грн.

Вважає дії відповідача неправомірними, такими, що порушують його Конституційні права і трудове законодавство України. У зв'язку із чим, просив стягнути з ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД»на свою користь заборгованість по заробітній платі з січня 2012р. по березень 2012р. включно у розмірі 3 402,00 грн., три відсотки річних від суми заборгованості у розмірі 9,03 грн., індекс інфляції у сумі 6,81 грн., стягнути моральну шкоду, що завдана відповідачем у зв»язку із не виплатою заробітної плати, яку він оцінює у 3 000 грн., а також зобов'язати відповідача звільнити його на підставі ст. 36 КЗпП України та видати трудову книжку.

Ухвалою суду від 06 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 в частині зобов'язання відповідача звільнити його на підставі ст. 36 КЗпП України та видати трудову книжку залишені без розгляду за заявою позивача.

У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, уточнивши їх в частині стягнення з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з січня 2012р. по березень 2012 року у сумі 1293,00 грн.

Представники відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 уточненні позовні вимоги визнали частково, вказавши, що наказом генерального директора ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД»від 28 березня 2012 року позивач був звільнений за ст. 38 КЗпП України. За період з 01 січня по 28 березень 2012 року ОСОБА_4, з причин, які не залежать від відповідача, не виплачено заборгованість по заробітній платі у розмірі 1293,00 грн. Зазначили, що за заявою бригадира ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД», поданої до Ленінського РО ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, проводилась перевірка протиправності дій компанія з управління активами «Ізі Лайф», в результаті чого діяльність підприємства відповідача була призупинена, а доступ співробітників на територію цехів закритий. За результатами даної перевірки постановою оперуповноваженого СГСБЕП Ленінського РО ДМУ ГУМВС України в Донецькій області у порушенні кримінальної справи за ст. 357 КК України було відмовлено. Також вказали, що позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди, яка ним оцінена у 3000 грн., не визнають. Вважають вказану вимогу нічим не обґрунтованою, безпідставною, оскільки у даному випадку відсутня вина підприємства у невиплаті заробітної плати позивачу, і такою, що не підлягає виплаті.

Представник третьої особи ТОВ «Донбасс Чоклейт Фекторі», ОСОБА_3, у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, пояснив, що ТОВ «Донбасс Чоклейт Фекторі»є співвласником приміщення, розташованого за адресою : м.Донецьк, вул. Горлівська, 2, 2Д на підставі договору купівлі -продажу, укладеного з компанією по управлінню активами «Ізі-Лайф». Вказав, що на підставі постанови суду, а також за вимогою співробітників ВДВС Ленінського району м.Донецька 20.01.2012р. був забезпечений доступ співробітників компанії «Ізі-Лайф» за адресою: м.Донецьк, вул. Горлівська, 2, 2Д. У зв»язку із чим, представники відповідача по справі зверталися із заявою до Ленінського РО ДМУ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про, начебто, скоєного на їх погляд рейдерського захвату підприємства «Баренс Шоколад ЛТД». Проте, за результатами перевірки, якою не встановлено жодних ознак злочину, Ленінського РО ДМУ ГУМВС у порушенні кримінальної справи за ст. 357 КК України було відмовлено. Крім того вказав, що дійсно доступ співробітників ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД»на територію цехів був закритий, проте, за відповідною заявою останнім видавалися під розписку належні їм речі і документи.

Представник третьої особи компанії з управління активами «ОСОБА_1 -Лайф»у судове засідання не з'явився, будучі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причина його неявки суду невідома. Проте, суд вважає можливим розглянути справу без його участі, що не суперечить вимогам ч.3 ст. 36 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач і відповідач перебували у трудових відносинах до 28.03.2012р.(а.с 39).

Відповідно до заяви генерального директора ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД», листа начальника Ленінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, а також постанови оперуповноваженого СГСБЕП Ленінського РО ДМУ ГУМВС України в Донецькій області про відмову у порушенні кримінальної справи від 02.03.2012р., діяльність підприємства відповідача починаючи з 20.01.2012р. призупинена, а також доступ співробітників ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД»на територію цехів закритий (а.с. 3-7).

Згідно наказу генерального директора ТОВ «Баренс Шоколад ЛТД», ОСОБА_1, №1 від 28.03.2012р., позивач ОСОБА_4 звільнений з посади оператора за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Частина 1 ст. 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належним звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено із довідки -розрахунку заробітної плати за період з січня 2012р. по березень 2012р., а також із пояснень ОСОБА_4, відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 1293,00 грн., а саме до виплати: за січень - 575 грн., за лютий - 586 грн., за березень - 530 грн., а загалом 1691 грн., виплачено із них 398 грн., до виплати - 1293 грн.

У зв'язку із чим, чуд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 у цій частині, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з січня 2012р. по березень 2012р. включно у розмірі 1293 грн.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на це, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача три проценти річних у сумі 9,03 грн., а також індекс інфляції за час прострочення виплати заробітної плати, що складає 6,81 грн.

Стосовно вимог позивача стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3000 грн., завдану ним в результаті невиплати заробітної плати, суд прийшов до висновку в цій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.3. ч.5 Постанови Пленуму ВСУ України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995р. №4 Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

У даному випадку суд вважає, що провина відповідача щодо невиплати заробітної плати позивачу тривалий час не доведена, більш того, позивач ОСОБА_4 в обґрунтуванні своїх позовних вимог не наводить підстав і доказів такої провини, а навпаки вказує на існування обставин, що унеможливлювали здійснити йому нарахування і виплату заробітної плати відповідачем, оскільки діяльність підприємства відповідача була призупинена, а доступ співробітників на територію цехів закритий.

Також суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрат, які були понесені у зв'язку із зверненням позивача до суду і розглядом цієї цивільної справи, по сплаті судового збору у розмірі 214 грн. 60 коп., що відповідатиме вимогам ст.88 ЦПК України, оскільки позивач, позов якого частково задоволено, звільнений від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ч.1 ст. 117 КЗпП України, ч.2 ст. 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД», треті особи: Компанія з управління активами «Ізі Лайф», Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Чоколейт Фекторі»про порушення законодавства про працю, стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД», код ЄДРПОУ 36935631, юридична адреса: м.Донецьк, вул. Горлівська, 2Д на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВА 549137, виданий Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 29 березня 1997р., заборгованість по заробітній платі у сумі 1293,00 грн., три проценти річних у сумі 9,03 грн., індекс інфляції за час прострочення виплати заробітної плати у сумі 6,81 грн., а загалом 1308,84 грн. (одна тисяча триста вісім гривень 84 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баренс Шоколад ЛТД», код ЄДРПОУ 36935631, юридична адреса: м.Донецьк, вул. Горлівська, 2Д на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

СУДДЯ: