Постанова

від 09.10.2008 по справі 39/332пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 09 жовтня 2008 р.                                                                                   

№

39/332пд 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів

Кота

О.В. Шевчук С.Р., Владимиренко С.В.

розглянувши  касаційну  скаргу   на постанову  у справі

Приватного

підприємства "Авто студія" 

Донецького апеляційного господарського 

суду від 24.06.2008р.  №

39/332пд

за

позовом  до   третя особа  про

ОСОБА_1

, ОСОБА_2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Плюс ЛТД",

Приватного підприємства "Авто студія" Товариство з обмеженою

відповідальністю "Продторг 2003" визнання недійсним договору

купівлі-продажу та повернення 8500 грн.

В

судовому засіданні взяли участь представники:

-

позивача: не з'явилися;

-

відповідача1: не з'явилися;

-

відповідача2:  Мельничук  В.В. (дов. № б/н від 17.09.2008р.)

-

третьої особи: Хмара М.О. (дов. № 08-05 від 08.05.2008р.)

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з

позовом  до Товариства з обмеженою

відповідальністю “Авто Плюс Ltd”  та

Приватного підприємства “Автостудія”  за

участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторг 2003" про визнання

недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від

29.05.2003 р. укладеного між ТОВ “Авто Плюс Ltd” та ПП “Авто студія”;

повернення сторін у первісний стан, що існував до укладення угоди; зобов'язання

кожну зі сторін повернути все отримане на виконання вказаної угоди ПП

“Автостудія” зобов'язати повернути ТОВ “Авто плюс Ltd” отриманий за угодою

об'єкт, ТОВ “Авто Плюс Ltd” зобов'язати повернути ПП“Авто студія” отримані за

угодою 8 500 грн.

Рішенням

господарського суду  Донецької області

від 20.05.2008р. ( колегія суддів у складі: головуючий суддя Морщагіна Н.МС.,

судді: Волошинова Л.В., Сковородіна О.М.) після нового розгляду справи

(попередні судові рішення були скасовані постановою Вищого господарського

суду  України  від 05.11.2007р. по справі №2-262/06) позовні

вимоги задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу

від 29.05.2003 р., укладений між ТОВ “Авто плюс Ltd”  та ПП “Авто студія”. Зобов'язав ПП “Авто

студія”  повернути ТОВ “Авто Плюс Ltd” отриманий

за договором купівлі-продажу б/н від 29.05.2003 р. об'єкт, окрім майна

відчуженого ПП “Авто студія” за договором купівлі-продажу б/н від 30.12.2003

р., а саме: частини незавершеної будівництвом будівлі кафе загальною площею

122,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язав ТОВ “Авто Плюс

Ltd”  повернути ПП “Авто студія” отримані

за договором купівлі-продажу б/н від 29.05.2003 р. грошові кошти в сумі 8 500

грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.

Постановою

Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2008р. (колегія суддів у

складі : головуючого Алеєвої І.В., суддів Акулової Н.В.,        М'ясищева А.М. )  рішення господарського суду  Донецької області від 20.05.2008р.  залишено без змін.

ПП

"Автостудія" не погоджуючись з винесеними судовими актами звернулося

до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить

постанову  та рішення  скасувати, справу направити на новий розгляд,

посилаючись на  порушення судами норм

матеріального та процесуального  права

України.

Розглянувши

матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача,

проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність

застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського

суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з

таких підстав.

Судами

попередніх інстанцій встановлено, що 09.12.1999р. між громадянами ОСОБА_3 . та

ОСОБА_4 . було укладено установчий договір про створення та діяльність ТОВ

“Авто Плюс Ltd”.

Рішенням

виконавчого комітету Київської районної ради м. Донецька № 686 від 20.12.1999

р. зареєстровано  Статут Товариства.

Відповідно

п.2.4 Статуту ТОВ “Авто Плюс Ltd” в своїй діяльності керується законодавством

України,  вказаним Статутом, рішеннями

органів управління товариства.

Розділом

6 Статуту передбачено, що вищим органом 

управління товариства є загальні збори учасників, а воля учасників

оформляється протоколом за підписом головуючого на зборах та секретаря.  Директор товариства  в межах своєї компетенції без довіреності

представляє товариство у всіх організаціях і установах, підписує договори і

інші документи, є розпорядником коштів і майна Товариства, самостійно визначає

і затверджує штатний розклад  товариства,

видає довіреності.

Згідно

змін до установчого договору ТОВ “Авто Плюс Ltd” від 25.05.2001 р. та від

10.09.2001 р., змінено склад учасників Товариства виведено зі складу ОСОБА_3.

та залучено ОСОБА_1 ., ОСОБА_2

За

результатами загальних зборів учасників товариства 04.02.2003 р., оформлених

протоколом № 1 від 04.02.2003 р., з метою поліпшення діяльності Товариства  вирішено 

реалізувати прибудоване двохповерхове приміщення і  прилеглу до нього територію.

29

травня 2003 року  між ТОВ “Авто

Плюс Ltd” та ПП “Авто студія” укладено договір купівлі-продажу, згідно якого

Продавець зобов'язався передати у власність Покупця об'єкт незавершеного

будівництва -будівлю станції технічного обслуговування загальною площею 662, 0

кв.м., у тому числі 487, 0 кв.м. -загальна частина, 171, 7 кв.м. підвал, 3,3

кв.м. -прибудова, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , а Покупець зобов'язався

прийняти об'єкт та сплатити за нього встановлену грошову суму. Факт передачі

майна підтверджується актом приймання-передачі від 30 травня 2003 року.

Як

встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами

справи, вартість майна Покупцем сплачена частково в сумі 8 500,00 грн.        

Відповідно

до ст. 48 ЦК УСРС недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Згідно

ч.1 ст.58 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції, що діяла на

момент вчинення оспорюваного правочину), вищим органом товариства з обмеженою

відповідальністю є загальні збори його учасників. Компетенція виконавчого

органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і

порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Законом і статутом

товариства.

Господарським

судом першої інстанції правомірно зазначено, що зі змісту  норм чинного законодавства та Статуту

підприємства вбачається, що  вищим

органом управління Товариства є загальні збори, 

воля учасників товариства оформляється протоколом за підписом

головуючого на зборах та секретаря, а директор Товариства може підписувати

відповідні угоди щодо майна товариства у межах своєї компетенції, тобто з

дотриманням вимог закону за наявності рішення вищого органу управління власника

- загальних зборів учасників товариства.

Правомірними

є висновок  господарського суду Донецької

області, з якими погодився апеляційний 

суд,  що укладення директором

цього Товариства угод щодо розпорядження майном Товариства можливе лише за

наявності рішення загальних зборів з цього питання. А  загальні збори учасників ТОВ “Авто Плюс Ltd”

як вищий орган управління Товариством не виявляли своєї волі на продаж спірного

об'єкту незавершеного будівництва, й відповідного рішення загальними зборами

Товариства, яке могло бути оцінене як належний доказ по справі, не приймалося.

Крім

того, договір купівлі-продажу від 29.05.2003 р., який передбачає продаж ТОВ

“Авто Плюс Ltd”  спірного об'єкту,

укладений поза межами компетенції директора Товариства без наявності рішення

загальних зборів щодо такого розпорядження майном товариства, тобто з

порушенням вимог закону та Статуту товариства.

З  протоколу № 1 від 04.02.2003 р. також не

вбачається надання  загальними зборами

учасників дозволу щодо реалізації будівлі всієї станції технічного

обслуговування, що складалася з 

двоповерхової будівлі (виробничий цех, офіс), підвалу, двоповерхової

частини прибудови (за проектом кафе).

Відповідно

до ст. 63 ЦК УРСР правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень,

створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він

представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

При

цьому, судам попередніх інстанцій  не

було надано  доказів того, що оспорений

договір купівлі-продажу від 29.05.2003 р. був укладений на підставі рішення

загальних зборів ТОВ “Авто Плюс Ltd”, 

або був в наступному схвалений загальними зборами цього товариства.

За

таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання

недійсності оспорюваного  договору від

29.05.2003 року з підстав ст. 48 ЦК УРСР.

Відповідно

до ч. 2 ст. 48, ст. 60 ЦК УРСР недійсний правочин не створює юридичних

наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності

правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що

вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого

повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном,

виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано,

за цінами, які існують на момент відшкодування.

Проте,

як було встановлено судами, що частина незавершеної будівництвом будівлі кафе

загальною площею 122,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що входила до

складу майна, відчуженого ТОВ  “Авто Плюс

Ltd” за договором від 29.05.2003 р. на користь ПП “Авто студія”, реалізоване

останнім ТОВ “Продторг 2003” за договором купівлі-продажу від 30.12.2003 р.

Вказаний договір у встановленому порядку судом недійсним не визнавався, та є

чинним, правомірність набуття ТОВ “Продторг 2003” права власності на

спірне майно додатково встановлено рішення господарського суду Донецької

області від 15.04.2008 р. у справі № 2/85пн, що набрало законної сили

26.04.2008 р., та у встановленому законом порядку не скасовано.

Зважаючи

на викладене та враховуючи, що судами досліджено всі обставини справи, колегія

суддів Вищого господарського суду України погоджується  з висновками попередніх судів про часткове

задоволення наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції.

Доводи

скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків судів

попередніх інстанцій.

За

таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що

під час розгляду  справи

господарськими  судами фактичні обставини

справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих

доказів,     висновки  суду відповідають  цим обставинам і їм  надана 

правильна юридична  оцінка з

правильним  застосуванням  норм 

матеріального і процесуального права.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу Приватного підприємства "Авто студія" залишити без

задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від

24.06.2008 р.  у справі №39/332пд   залишити без змін.

Головуючий                                                                               

Кот О.В.

С у д д я                                                                                       

Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                   

Владимиренко С.В.