Постанова

від 14.10.2008 по справі 29/100-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 14 жовтня 2008 р.                                                                                   

№

29/100-08 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир

Т.П. -головуючого, Плюшка І.А., Разводової С.С.,

          за участю представників: позивача

-Сотник О.С., дов. № 2125 від 10.10.2008 року, відповідача -ОСОБА_7. дов. б/н

від 05.03.2008 року та ОСОБА_8. дов. б/н від 05.03.2008 року, а також представника

ПП ОСОБА_5. та ПП ОСОБА_6. -ОСОБА_7. дов. № 1704 від 22.03.2008 року та №995

від 01.04.2008 року відповідно,

          розглянувши касаційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1. на постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 2 липня 2008 року у справі господарського суду

Харківської області за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1. до ТОВ

"Геостройіндустрія", треті особи -Приватний підприємець ОСОБА_2.,

Приватний підприємець ОСОБА_3., Приватний підприємець ОСОБА_4., Приватний підприємець

ОСОБА_5., Приватний підприємець ОСОБА_6. про визнання угоди недійсною,

У С Т А Н О В И В:

          У лютому 2008 року Приватний підприємець ОСОБА_1.

звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Геостройіндустрія"

про визнання договорів купівлі-продажу №№ 238, 235 та 243 від 19 липня 2007

року нежитлового приміщення площею 1810,2 м2. за адресою АДРЕСА_1,

як частини у спільній власності - недійсною, переведення на позивача прав і

обов'язків покупця з визнанням за ним права власності з одночасним внесенням на

депозитний рахунок суду грошової суми, еквівалентної суми угоди 1 000 930,2

грн., зобов'язання відповідача врегулювати та усунути перешкоди в частині

користування комунікаціями, підвальними та іншими загальними приміщеннями,

витребувати у відповідача оригінали документів.

Відповідно

до заяви від 17 березня 2008 року позивач доповнив позовні вимоги та просив

визнати недійсними договори № 236 від 7 вересня 2007 року та  б/н від 10 вересня 2007 року.

Заявою

від 9 квітня 2008 року позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати угоду

купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1площею 1810 кв. м., укладену між

ТОВ «Геостройіндустрія»та ОСОБА_5. за 3-ма договорами купівлі-продажу від 19

липня 2007 року на суму 1 000 930,2 грн. частково недійсними відносно прав

покупця, перевести на позивача права і обов'язки покупця з визнанням за ним

права власності за угодою купівлі-продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 площею

1810 кв. м. з одночасним внесенням на депозитний рахунок суду вищевказаної

суми.

          Рішенням господарського суду

Харківської області від 17 квітня 2008 року в позові відмовлено повністю.

Постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 2 липня 2008 року апеляційну

скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1. залишено без задоволення, а рішення

господарського суду Харківської області від 17 квітня 2008 року -без зміни.

У

касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 2 липня 2008 року та рішення господарського суду Харківської

області від 17 квітня 2008 року.

Стверджує,

що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушено норми

матеріального та процесуального права.

Вислухавши

пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши

матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Судами

встановлено, що між позивачем та відповідачем 20 грудня 2002 року було

укладено договір № 20/12/3 дольової участі у будівництві об'єкту нерухомого

майна, відповідно до якого позивач сплатив 256000 грн., а відповідач після

завершення будівництва та введення будівлі в експлуатацію передав позивачу

320,0 м. кв. нежитлових приміщень першого та другого поверху.

Відповідно

до акту приймання-передачі від 30 вересня 2003 року до договору № 20/12/3 від

20 грудня 2002 року, коректування від 30 жовтня 2003 року до акту

приймання-передачі, вартість дольової участі позивача було визначено в сумі

283000 грн. з урахуванням збільшення суми дольової участі на 27000,00 грн. та

передано позивачу частину нежитлових приміщень для оформлення права власності:

перший поверх - 160,0 м2, другий поверх - 160,0 м2.

Встановлено,

що позивачу було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія

САА № 476684 стосовно частин нежитлових приміщень 1-го поверху № 1 площею 1,6 м2.,

№2 площею 138,0 м2., № 4 площею 5,4 м2., № 8 площею 18,3

м2., нежитлових приміщень 2-го поверху № 7, № 8, № 14, № 15, частин

нежитлових приміщень 2-го поверху № 4 площею 5,4 м2, № 5 площею 1,4

м2., № 9 площею 29,4 м2 в будівлі літ.А-2, загальною

площею 321,0 м2, розташованих в АДРЕСА_1

У

свою чергу відповідачу було видано свідоцтво про право власності на нерухоме

майно серії САА № 323142 стосовно нежитлових приміщень цокольного поверху №

30-60, частини нежитлового приміщення цокольного поверху № 29 площею 25,6 м2

нежитлових приміщень 1-го поверху № 13-25, частини нежитлового приміщення № 12

площею 47,2 м2, нежитлових приміщень 2-го поверху № 17-32, частини

нежитлового приміщення 2-го поверху № 16 площею 27,8 м2., частини

нежитлових приміщень технічного поверху № 1 площею 10,5 мм., №2

площею 2,0 м2., №3 площею 10,1 м2. в літ.А-2, загальною

площею 1810,2 м2, розташованих в АДРЕСА_1

Відтак,

судами встановлено, що право приватної власності ТОВ «Геостройіндустрія»на спірні

нежитлові приміщення посвідчується свідоцтвом про право власності, виданим

Виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.12.2003 р., а право власності

зареєстровано КП «ХМБТІ»30 грудня 2003 року та записано в реєстрову книгу за

реєстровим № 4998, реєстраційний номер нерухомого майна № 4245787.

19

липня 2007 року між відповідачем та СПД -фізичною особою ОСОБА_5., було

укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 2691, за яким

відповідач продав нежитлові приміщення 1-го поверху № 13-25, частину

нежитлового приміщення № 12 площею 47,2 м2., загальною площею 642,7

м2., в літ.А-2 по АДРЕСА_1та договір купівлі-продажу нежитлових

приміщень № 2694, за якими відповідач продав нежитлові приміщення цокольного

поверху № 30-60, частину нежитлового приміщення цокольного поверху № 29 площею

25,6 м2., загальною площею 517,8 м2., в літ.А-2 по

АДРЕСА_1, та договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №2697, за яким

відповідач продав нежитлові приміщення 2-го поверху № 16 площею 27,8 м. кв.,

частину нежитлових приміщень технічного поверху №1 площею 10,5 м. кв., №2

площею 2,0 м. кв., №3 площею 10,1 м. кв., загальною площею 649,7 м. кв., в

літ.А-2 по АДРЕСА_1.

Крім

того, встановлено, що 7 вересня 2007 року між СПД -фізичною особою ОСОБА_5. та

ОСОБА_6. було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 3343, за

яким СПД -фізична особа ОСОБА_5. продав нежитлові приміщення другого поверху №

17-№ 25, № 27-32, загальною площею 564,1 м2., в літ.А-2 поАДРЕСА_1.

Також, відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 3353 СПД -

фізичною особою ОСОБА_5. було продано ОСОБА_6. нежитлові приміщення 2-го

поверху № 26 площею 35,2 м2., частину нежитлового приміщення 2-го

поверху № 16 площею 27,8 м2., частину нежитлових приміщень

технічного поверху № 1 площею 10,5 м2, №2 площею 2,0 м2.,

№3 площею 10,1 м2., загальною площею 85,6 м2, в літ.А-2

поАДРЕСА_1.

Вбачається,

що в обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що суди не звернули

увагу на порушення відповідачем переважного права позивача на купівлю частки у

спільній частковій власності.

З

огляду на встановлені обставини та з врахуванням заявлених позовних вимог, а

також беручи до уваги положення законодавства, яке діяло на момент виникнення

правовідносин між позивачем та відповідачем, Вищий господарський суд України

погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Зокрема,

суди підставно звернули увагу на те, що як самим договором дольової участі в

будівництві об'єкту нерухомого майна № 20/12/3 від 20 грудня 2002 року так і

чинним на той момент ЦК УРСР 1963 року не передбачалося виникнення права

спільної власності сторін за зазначеним договором на новозбудоване майно.

Крім

того, суди правильно врахували ту обставину, що всі дії сторін за договором

дольової участі, зокрема, в частині оформлення права приватної власності на

частини будівлі окремо на кожного з учасників договору дольової участі,

свідчать про те, що збудований за договором об'єкт нерухомості сторонам на

праві спільної власності не належить.

Відтак,

наведене спростовує твердження заявника про помилкове незастосування судами до

спірних правовідносин положень ст. 362 ЦК України, оскільки у спірних

правовідносинах відсутні ознаки, визначені ст.ст. 355, 356 ЦК України.

Тому

вбачається, що уклавши спірні договори, відповідач здійснив розпорядження

належним йому на праві  власності майном

та не порушив прав позивача.

Що

стосується доводів заявника стосовно прийняття рішення в суді першої інстанції

неповноважним складом суду, то Вищий господарський суд України, перевіривши

зазначені доводи в сукупності наявними матеріалами справи, знаходить їх

безпідставними, виходячи з того, судом апеляційної інстанції вже була дана їх

належна оцінка та підставно встановлена їх надуманість.

Відповідно

до положень ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката,

пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача.

Положення

наведеної статті спростовують доводи заявника касаційної скарги стосовно

необґрунтованого покладення на нього судом відшкодування відповідачу суми сплаченого

останнім гонорару адвокату ОСОБА_8. за договором № 25-03/08 від 25 березня 2008

року, укладеного для забезпечення захисту прав та охоронюваних законом

інтересів відповідача під час розгляду справи № 29/100-08.

Відтак,

враховуючи вищевикладене та з огляду на повноту встановлення та перевірки

судами попередніх інстанцій всіх обставин справи в їх сукупності, Виший

господарський суд України приходить до висновку про законність та

обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, а отже і про відсутність підстав

для їх зміни чи скасування.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117 -1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну

скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 2 липня 2008 року -без зміни.

Головуючий                                                                         

Т. Козир

Судді                                                                              

І. Плюшко             

С. Разводова