Постанова

від 26.10.2012 по справі 1570/4510/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/4510/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю представників: позивача Козачинської Т.Г. (за довіреністю)

відповідача Ідрісової Е.А. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Украйс-компані»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Украйс-Компані»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009102301 від 13.06.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22675 грн. Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що договір поставки, укладений з контрагентом був повністю виконаний, податкові накладні, видані контрагентом за договором були включені до реєстру отриманих податкових накладних та оформлені належним чином, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На момент укладення договору позивач та його контрагент були зареєстровані платниками податку на додану вартість. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити його позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, та пояснив, що керівництво позивача особисто не зустрічалось з керівництвом ПП «Агроресурс-Південь», та до них за їх місцем знаходження працівники позивача жодного разу не їздили, та не позивач перший звернувся до контрагента с пропозицією укласти договір.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення проти позову у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що угода, укладена позивачем з його контрагентом ПП «Агроресурс-Південь»не спрямована на реальне настання правових наслідків, оскільки згідно актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси провести перевірку ПП «Агроресурс-Південь»неможливо у в'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням. Крім того, представник позивача у своїх запереченнях зазначає, що у ПП «Агроресурс-Південь»відсутні основні засоби ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів, а тому ПП «Агроресурс-Південь»має ознаки «податкової ями», отже ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ДПС зроблений висновок про відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності підприємства з контрагентами за період січень-грудень 2011 року. За таких обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, вивчивши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ВКФ «Украйс-Компані»з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаєморозрахункам та правових відносинах з ПП «Агроресурс-Південь»за період лютий-березень2011 року за результатами якої складений акт від 30.05.2012 року № 111/22-213/34553170/876, яким встановлено порушення ЦК України в частині недодержання вимог ст. 203, 215, 216 ЦК в момент вчинення правочинів, здійснених ТОВ ВКФ «Украйс-Компані»з ПП «Агроресурс-Південь»на загальну суму ПДВ 22675 грн., які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та відповідно порушення ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту позивачем у лютому та березні 2011 року на суму 22675 грн. (а.с.6-15).

На підставі вказаного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2012 року № 0009102301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 22675 грн. (а.с.16).

Судом встановлено, що у перевіряємий період контрагентом позивача було ПП «Агроресурс-Південь».

Згідно декларацій з податку на додану вартість за лютий та березень 2011 року ТОВ ВКФ «УкрАйс-Компані»у лютому та березні 2011 року задекларувало податкового кредиту у розмірі 22786 грн. (а.с.130-135).

Як вбачається з додатків № 5 до декларацій з податку на додану вартість - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у розділі ІІ податковий кредит зазначено, що позивач сформував податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Агроресурс-Південь» у лютому 2011 року на суму 8314,87 грн. та у березні 2011 року на суму 14360,01 грн. (а.с.130-135).

01 лютого 2011 року ТОВ ПКФ «Украйс -Компані»(покупець) та ПП «Агроресурс-Південь» (постачальник) уклали договір поставки № ПО-01/02-11 відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність покупцю обладнання а асортименті, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, викладених у договорі.

У пункті 1.2. договору зазначено, що повне найменування товару, його характеристика та кількість, ціна одиниці товару та вартість тощо містяться в накладних на кожну поставку, які є невід'ємною частиною вказаного договору (а.с.66-68).

25 березня 2011 року сторони вищевказаного договору уклали додаткову угоду, якою визначили вартість товару, що постачається, а також зазначили, що кількість та асортимент товару визначені у специфікації, що є додатком до договору (а.с.136-137).

Відповідно до ч 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом встановлено, що в наступному контрагентом позивача -ПП «Агроресурс-Південь»були виписані видаткові накладні із зазначенням найменування товару, його кількості та вартості № 0000063 від 03.02.2011 року, № 0000184 від 11.02.2011 року, № 0000297 від 01.03.2011 року, № 0000368 від 11.03.2011 року, № 0000492 від 30.03.2011 року та № 0000493 від 30.03.2011 року (а.с.60-65).

Також ПП «Агроресурс-Південь»були виписані та видані ТОВ ВКФ «Украйс-компані»податкові накладні № 67 від 03.02.2011 року на загальну суму 13522,38 грн. в тому числі ПДВ 2253,73 грн., № 252 від 11.02.2011 року на загальну суму 36366,86 грн. з них ПДВ 6061,14 грн., № 5 від 01.03.2011 року на загальну суму 10757,04 грн. з них ПДВ 1792,84 грн., № 254 від 11.03.2011 року на загальну суму 12948,95 грн. з них ПДВ 2158,16 грн., № 734 від 30.03.2011 року на загальну суму 3707,46 грн. з них ПДВ 617,91 грн., № 735 від 30.03.2011 року на загальну суму 58746,60 грн. з них ПДВ 9791, 10 грн. (а.с.32-37).

Судом встановлено, що суми ПДВ, зазначені у вищевказаних податкових накладних були включені позивачем до складу податкового кредиту у лютому та березні 2011 року.

Згідно платіжних доручень кошти за придбаний товар позивачем перераховані на рахунок ПП «Агроресурс-Південь»(а.с.138-144).

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з п. 3 Договору поставки № ПО -01/02-11 покупець завчасно узгоджує з постачальником обсяги та строки постачання щодо кожної партії товару. Після вказаного узгодження покупець робить замовлення (заявку) постачальнику на необхідну кількість товару, а постачальник після отримання такої заявки від покупця здійснює заходи по резервуванню та підготовці товару до навантаження.

Пунктом 1.4. додаткової угоди від 25.03.2011 року до договору постачання визначені умови поставки: DDP -склад покупця, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Райдужна 53.

Перелік та порядок заповнення документів, необхідних для перевезення вантажу автомобільним транспортом регламентується Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 (далі Правила).

Відповідно до Розділу 1 Правил подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Цим же розділом Правил визначено поняття - Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Розділу 11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Пунктом 11.3 Розділу 11 Правил дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Пунктом 11.5. Розділу 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктами 11.6. та 11.7 Розділу 11 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Судом встановлено, що ані перевіряючим ані до судового засідання позивачем не надані подорожні листи та товарно-транспортні накладні, або будь-які інші документи, що підтверджують перевезення товару від ПП «Агроресурс-Південь»до ТОВ «ВКФ УкрАйс-Компані».

Як вбачається з актів перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24.02.2012 року № 530/23-5/37222505 та від 15.04.2011 року № 1322/23-513/37222505 зустрічну звірку ПП «Агроресурс Південь»неможливо провести у зв'язку з тим, що платник відсутній за місцезнаходженням, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесено запис про відсутність за місцезнаходженням (а.с.104-119).

Крім того, актом перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24.02.2012 року встановлено, що основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів у ПП «Агроресурс-Південь»не встановлено.

Також, у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців зазначено, що статус відомостей про юридичну особу - ПП «Агроресурс-Південь»не підтверджено.

Також судом встановлено та зазначено у акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.04.2011 року № 1322/23-513/37222505, що видами діяльності ПП «Агроресурс-Південь»є вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля текстильними товарами, діяльність зв'язку, прибирання виробничих та житлових приміщень, устаткування та транспортних засобів, надання інших індивідуальних послуг (а.с.109-119). Ці ж види діяльності ПП «Агроресурс-Південь»зазначені також і у Спеціальному витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Проте, як вбачається зі специфікації, що є додатком № 1 до додаткової угоди від 25.03.2011 року ПП «Агроресурс-Південь»поставляв на адресу ТОВ «ВКФ «УкрАйс-Компані»товар, постачання якого не підпадає під види діяльності, зазначені у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Крім того, як вбачається з податкових декларацій з податку на додану вартість ПП «Агроресурс Південь»за лютий та березень 2011 року, ПП «Агроресурс Південь»не задекларовано податкових зобов'язань за вказаний період, та з додатку № 5 до вказаних декларацій -розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається, що позивач у розділі І «Податкові зобов'язання»додатку № 5 не зазначив покупців, яким він у лютому та березні 2011 року реалізовував товар.

Крім того, судом також встановлено, що постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області Д.М. Вдовиченко від 23.01.2012 року була порушена кримінальна справа стосовно засновника та директора ПП «Агроресурс-Південь»ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України (а.с.101-103) та з протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_3, вбачається, що остання пояснила, що вона не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю та переслідуючи корисливу мету, надала згоду невстановленим особам за грошову винагороду зареєструвати на своє ім'я підприємство ПП «Агроресурс-Південь». При цьому ОСОБА_3 пояснила, що фінансово-господарську діяльність ПП «Агроресурс-Південь»вона не здійснювала, документів по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами не підписувала, товарів не поставляла, розрахунковими рахунками не керувала, грошових коштів в банківських установах не знімала і нікого на це не уповноважувала, податкову звітність не складала і нікому цього не доручала (а.с.96-100).

З данних обставин випливає, що ПП «Агроресурс-Південь»створено з метою оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів для незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток іншим підприємствам, в тому числі ТОВ «ВКФ «Украйс-Компані».

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Оскільки, як встановлено вище, укладений позивачем правочин з вищевказаним контрагентом не має реального товарного характеру, та не підтверджено отримання позивачем товару від вищевказаного контрагенту, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, тому всі первинні документи, зокрема податкові накладні, отримані позивачем від вказаного контрагента не мають доказовості здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, а тому суми ПДВ зазначені у таких податкових накладних не можуть бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту за лютий та березень 2011 року.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, а так як встановлено судом цього не було, то позивач неправомірно збільшив суму податкового кредиту за лютий та березень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Агроресурс-Південь» на 22675 грн. та відповідно занизив податкове зобов'язання з ПДВ на цю суму.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені обставини, докази, що їх підтверджують та нормативно-правові акти, що регулюють дані відносини, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а тому вони є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Украйс-компані»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2012р. №0009102301 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 26 жовтня 2012 року.

Суддя Е.А.Іванов

26 жовтня 2012 року

.