Постанова

від 17.10.2012 по справі 2а-11856/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2012 року 16:14 № 2а-11856/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників: позивача -Шульги Д.О. відповідача 1 - Кавунця В.В., відповідача 2 -Капустіної А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ІНАП і К» до 1. Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби, 2. Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2012 року № 0000013500, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «ІНАП і К»(далі -ПП «ІНАП і К») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, відповідач 1), Державної податкової служби у місті Києві (далі -ДПС у м. Києві, відповідач 2) про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2012 року № 0000013500.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-11856/12/2670 призначено до судового розгляду на 03 жовтня 2012 року.

03 жовтня 2012 року судове засідання відкладено до 17 жовтня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача 1 та 2 проти задоволення адміністративного позову заперечували.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «ІНАП і К»(код ЄДРПОУ 30312094) зареєстроване Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 29 березня 1999 року. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 310434 (виданого 30 серпня 2010 року, у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи), ПП «ІНАП і К»знаходиться за адресою: 02225, м. Київ, вул. Електротехнічна, 43-а, кабінет № 14.

ПП «ІНАП і К»на момент перевірки перебуває на обліку у ДПІ у Деснянському районі м. Києва (згідно акта перевірки).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100314213 (форма № 2-ПДВ) від 20 грудня 2010 року ПП «ІНАП і К»є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 303120926521).

ДПС у м. Києві, на підставі Наказу від 19 липня 2012 року № 360 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ІНАП і К», проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ІНАП і К»(код за ЄДРПОУ 30312094) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків із ПП «Вікс Інтернешенл»(код за ЄДРПОУ 25270367) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 03 серпня 2012 року № 711630/30312094.

В ході перевірки податковим органом не встановлено здійснення фінансово-господарських відносин ПП «ІНАП і К»з ПП «Вікс Інтернешенл», що свідчить про протиправний характер вказаних відносин, тобто угоди укладені між вказаними товариства є такими, що порушують публічний порядок, а отже відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України -нікчемними. Вказане призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в грудні 2010 року на суму 24 029, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Деснянському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ПП «ІНАП і К»:

- пп. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в грудні 2010 року на суму 24 029, 00 грн.;

- п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними по правочинах, здійснених ПП «ІНАП і К з зазначенням у акті перевірки постачальником ПП «Вікс Інтернешенл»(код за ЄДРПОУ 25270367).

20 серпня 2012 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013500, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 036, 00 грн., у тому числі 24 029, 00 грн. - основний платіж, 6 007, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

ПП «ІНАП і К»не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 20 серпня 2012 року № 0000013500 звернулось до суду з позовом про:

- визнання незаконними дій ДПС у м. Києві з проведення документальної невиїзної перевірки ПП «ІНАП і К»(код за ЄДРПОУ 30312094) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійснення фінансово-господарських взаємостосунків із ПП «Вікс Інтернешенл»(код за ЄДРПОУ 25270367) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 20 серпня 2012 року № 0000013500.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 2 було грубо порушено порядок проведення перевірки, оскільки вона була проведена за відсутності підстав та обставин передбачених статтями 77, 78, 78 Податкового кодексу України, та не у спосіб передбачений законодавством України. Зокрема, зазначає, що відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77, 78 Податкового кодексу України, які відсутні в наказі відповідача 2 на проведення перевірки.

Позивач також зазначає, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Вікс Інтернешенл», а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В своїх запереченнях, ДПС у м. Києві та ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС просили в задоволенні позовних вимог ПП «ІНАП і К»відмовити.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами ПП «ІНАП і К», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) спірні правовідносини між ПП «ІНАП і К», як платником податків та податковим органом, як контролюючим органом, регулювались Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість»03.04.1997 р. № 168/97-ВР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ).

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту -ПК України).

Відповідно до пп. 20.1. 4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В силу підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби уповноважені, зокрема отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів адміністративної справи на підставі службової записки УПМ ДПС у м. Києві від 25.04.2010 року за № 10 Управлінням боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС у м. Києві підготовлено та направлено запит від 07.05.2012 р. № 2617/10/16-314 щодо правових правовідносин з ПП «Вікс Інтернешенл»(код за ЄДРПОУ 25270367) та ПП «Інтер Трейдінг»(код за ЄДРПОУ 36858882) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

На адресу відповідача відповідь на запит надійшла 10.07.2012 року за № 3171/10 (лист позивача № 1 від 25.05.2012 р.), тобто у строк що перевищує 10 робочих днів.

19 липня 2012 року ДПС у м. Києві видано Наказ № 360 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ІНАП і К», за наслідками якої було складено Акт № 7/130214545 від 03 серпня 2012 року № 711630/30312094.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ІНАП і К»з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово -господарських взаємостосунків із ПП «Вікс Інтернешенл»(код за ЄДРПОУ 25270367) за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., відповідачем проведена у відповідності до приписів статті 79 ПК України, а тому підстав для задоволення вказаної вимоги не має.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В силу п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Затверджена вказаним наказом форма податкової накладної передбачає наявність на податковій накладній підпис і прізвище особи, що склала податкову накладну.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент складення первинних документів)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг), що, в першу чергу, має підтверджуватись первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції.

Позивачем в підтвердження права на формування податкового кредиту надано договір купівлі-продажу № 2/12 від 01 грудня 2010 року, укладений між ПП «Вікс Інтернешенл», в особі директора Дудова В.Б. та ПП «ІНАП і К»та додані до нього: видаткова накладна від 27 грудня 2010 року № 149, податкова накладна від 27 грудня 2010 року № 149 (яка підписана Дудовим В.Б.), оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631 за 01.01.2010 по 30.04.2012 р., банківські виписки по особовому рахунку ПП «ІНАП і К»за 27.12.2010 р.

Втім, суд вважає вказані письмові докази неналежними, такими які не підтверджують право позивача на формування податкового кредиту, з огляду на наступне.

З досліджено в судовому засіданні письмового доказу, наданого відповідачем 1 - пояснення громадянина Дудова В.Б. вбачається, що останній за винагороду зареєстрував ПП «Вікс Інтернешенл», підприємство ніякою діяльністю не займається, послуг не надає. Окрім цього, Дудов В.Б. повідомив, що договори, видаткові накладні, податкові накладні та бухгалтерські документи не підписував.

Відповідачем 1 у підтвердження нікчемності укладених угод надано письмові докази -Акт «Про результати документальної невиїзної документальної невиїзної перевірки ПП «Вікс Інтернешенл»(код за ЄДРПОУ 25270367) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту податку на додану вартість за період з 04.10.2009 р. по 31.04.2011 р.»від 07 червня 2011 року № 1376/23-04/25270367, Акт Про результати документальної невиїзної документальної невиїзної перевірки ПП «Вікс Інтернешенл»(код за ЄДРПОУ 25270367) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту податку на додану вартість за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р.»від 05 серпня 2011 року № 1793/23-09/25270367.

З вказаних актів вбачається, що посадові особи підприємства за вказаними в реєстраційних документах адресами не перебувають, а первинні документи відсутні.

Окрім цього, з Рішення від 12.07.2011 р. № 732/559-29 вбачається, що ПП «Вікс Інтернешенл»анулювано реєстрацію платника податку на додану вартість.

Згідно комп'ютерної автоматизованої інформації системи «АІС ОР» ДПС у м. Києві ДПС у м. Києві ПП «ІНАП і К»в податковій звітності з податку на додану вартість, а саме в Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»відображено наслідки взаємовідносин з підприємством ПП «Вікс Інтернешенл»(код за ЄДРПОУ 25270367) за грудень 2010 року. Згідно додатку № 5 за грудень 2010 року в розділі II «Податковий кредит операції з придбання з ПДВ», які надають право формування податкового кредиту ПП «ІНАП і К»відображено операції з різними контрагентами, серед яких як постачальником значиться підприємство з індивідуальним податковим номером 252703626125, який належить ПП «Вікс Інтернешенл» (код за ЄДРПОУ 25270367), а саме на суму 24 028, 94 грн.

На підставі вказаного вище, суд приходить до висновку, що податкова накладна виписана ПП «Вікс Інтернешенл», яка стала підставою для формування ПП «ІНАП і К»податкового кредиту за грудень 2010 року, підписана особою, яка заперечує факт здійснення фінансово-господарський операцій у вказаний період, а тому виписану від його імені податкову накладну не можна вважати належно оформленою та підписаною уповноваженою особою.

Зазначена накладна не є звітними документом, який посвідчує факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарської операції, на підставі якої сформований податковий кредит за спірною господарською операцією, сама по собі податкова накладна не підтверджує право позивача на його формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

З наданих позивачем документів суду, не доведено факту виконання робіт (надання послуг) саме ПП «Вікс Інтернешенл».

Таким чином, вказані докази повністю спростовують доводи позивача про правомірність дій останнього під час формування податкового кредиту.

При цьому, суд зазначає, що приписами підпункту 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, посадовою особою органу державної податкової служби під час проведення перевірки було правомірно використано вказані вище документи, які складені до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положенням ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що правочини, укладені між позивачем та ПП «Вікс Інтернешенл»відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2012 року № 0000013500 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачами доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ІНАП і К»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.10.2012 р.