Постанова

від 21.03.2013 по справі 2а-11856/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11856/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

при секретарі Павленко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «ІНАП і К» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ІНАП і К» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року Приватне підприємство «ІНАП і К» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили визнати протиправними дії та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2012 року № 0000013500.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2012 року та постановити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю. Свої вимоги позивач аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства.

З вказаними висновками Окружного адміністративного суду м. Києва не погоджується суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПС у м. Києві, на підставі Наказу від 19 липня 2012 року № 360 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ІНАП і К», проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ІНАП і К»(код за ЄДРПОУ 30312094) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків із ПП «Вікс Інтернешенл» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 03 серпня 2012 року № 711630/30312094.

В ході перевірки податковим органом не встановлено здійснення фінансово-господарських відносин ПП «ІНАП і К» з ПП «Вікс Інтернешенл», що свідчить про протиправний характер вказаних відносин, тобто угоди укладені між вказаними товариства є такими, що порушують публічний порядок, а отже відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України -нікчемними. Вказане призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в грудні 2010 року на суму 24 029, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Деснянському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ПП «ІНАП і К»: пп. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в грудні 2010 року на суму 24 029, 00 грн.; п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними по правочинах, здійснених ПП «ІНАП і К з зазначенням у акті перевірки постачальником ПП «Вікс Інтернешенл».

20 серпня 2012 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013500, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 036, 00 грн., у тому числі 24029,00 грн. - основний платіж, 6007,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Обговорюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судова колегія зважає на таке.

Що стосується вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та визнання протиправним та скасування наказ відповідача № 360 від 19.07.2012 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, документальна невиїзна перевірка позивача була проведена відповідачем відповідно до наказу начальника ДПС у м. Києва № 360 від 19.07.2012 року про проведення документальної невиїзної перевірки, на підставі пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, та п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України, з питань відомостей щодо правових відносин з платником податків.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні та невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно зі ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Частиною другою статті 79 Податкового Кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копи наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України відповідач має прво призначити перевірку та приступити до її проведення виключно у разі ненадання апелянтом пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий запит протягом 10 робочих днів з дня його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі службової записки УПМ ДПС у м. Києві від 25.04.2010 року за № 10 Управлінням боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС у м. Києві підготовлено та направлено запит від 07.05.2012 р. № 2617/10/16-314 щодо правових правовідносин з ПП «Вікс Інтернешенл» та ПП «Інтер Трейдінг» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

На адресу відповідача відповідь на запит надійшла 10.07.2012 року за № 3171/10 (лист позивача № 1 від 25.05.2012 р.), тобто у строк що перевищує 10 робочих днів.

19 липня 2012 року ДПС у м. Києві видано Наказ № 360 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ІНАП і К», за наслідками якої було складено Акт № 7/130214545 від 03 серпня 2012 року № 711630/30312094.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ІНАП і К» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із ПП «Вікс Інтернешенл» за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., відповідачем проведена у відповідності до приписів статті 79 ПК України.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень 20.08.2012 року № 0000013500, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, права на формування податкового кредиту позивачем надано договір купівлі-продажу № 2/12 від 01 грудня 2010 року, укладений між ПП «Вікс Інтернешенл» та ПП «ІНАП і К» та додані до нього: видаткова накладна від 27 грудня 2010 року № 149, податкова накладна від 27 грудня 2010 року № 149, оборотно-сальдова відомість по рахунку: 631 за 01.01.2010 по 30.04.2012 р., банківські виписки по особовому рахунку ПП «ІНАП і К» за 27.12.2010 р.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного вище Закону передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вже було зазначено, позивачем сплачено контрагенту суми податку на додану вартість, що безпосередньо підтверджується податковими накладними, при цьому реальний характер взаємовідносин між підприємствами підтверджується вищезазначеними первинними бухгалтерськими документами.

Крім цього, посилаючись на ст.ст.203, 207 ГК України перевіряючи, проте, не зробили висновок про недійсність операцій, проведених підприємствами ПП «ІНАП і К» і ПП «Вікс Інтернешенл» у встановленому законом порядку, тобто судовому, ці операції недійсними не визнані, також не визнані недійсними судом і акти прийому-передачі матеріальних цінностей, податкові накладні.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить висновку, що господарські операції позивача з ПП «Вікс Інтернешенл» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товар придбавався з метою використання позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

За приписами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону).

На момент складання податкових накладних контрагент позивача ПП «Вікс Інтернешенл» зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

За ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Витяг з ЄДРПОУ повністю підтверджує, що ПП «Вікс Інтернешенл» станом на 2010 рік зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, а засновником та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені приватного підприємства значиться ОСОБА_1.

В акті перевірки відповідач, посилаючись на норми Цивільного та Господарського кодексів України, зазначив, що угода між ПП «ІНАП і К» та ПП «Вікс Інтернешенл» укладалася з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

Однак, з аналізу матеріалів справи слідує, що зміст зазначеної угоди не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Слід зауважити, що в межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від ПП «Вікс Інтернешенл», згідно яких і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Отже, укладаючи угоду із своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента договору (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо).

За таких обставин ПП «ІНАП і К» не може нести відповідальність за зобов'язаннями, в яких вони не приймали участі, та при укладенні вищезазначених договорів позивач є належним набувачем, а тому висновки, викладені в акті перевірки, є неправомірними, а донараховані зобов'язання - незаконними.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «ІНАП і К» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2012 року - задовольнити частково .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2011 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «ІНАП і К» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000013500 від 20.08.2012 року.

В решті позовних вимог - відмовити .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 26.03.2013 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.