Постанова

від 13.11.2008 по справі 5020-3/294-5/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-3/294-5/471

ПОСТАНОВА

і м е н е

м     У к р а ї н и

"13" листопада 2008 р.  11:57                                                                                         

м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя

в складі:

судді Євдокимова І.В., при

секретері Макущенко О.Г. 

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

За адміністративним позовом:  Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

До:  Державної податкової інспекції   в Нахімовському  районі м. Севастополя  (99001, м. Севастополь, вул. Гер.Севастополя,

74)

Про 

визнання рішення недійсним     

Представники сторін:

Позивач: не з'явився;

Відповідач: Трипус Є.В.,

довіреність № ВКС № 912395 від 22.05.2008.

встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності

-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовом

про визнання рішення ДПІ у Нахімовському районі м.Севастополя  від 27.04.2005 №0000452330/1 недійсним в

частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1700,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста

Севастополя від 24.11.2005, залишеним без змін постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 15.02.2006, позов задоволено повністю;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі

м.Севастополя №0000452330/1 від 27.04.2005р. про стягнення з СПД ОСОБА_1

штрафних санкцій в розмірі 1700грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача

витрати на оплату державного мита в сумі 85грн. та інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Постановою Вищого господарського

суду України від 16.07.2008 рішення господарського суду міста Севастополя від

24.11.2005, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від

15.02.2006  скасовані, справа № 20-3/294

передана до господарського суду міста Севастополя для розгляду за правилами

адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 11.09.2008 справа

прийнята до провадження суддею І.В. Євдокимовим, призначено попереднє судове

засідання на 21.10.2008.

У зв'язку з тим, що у попередньому

судовому засіданні суд встановив відсутність можливості врегулювання спору

мирним шляхом, ухвалою від 21.10.2008 підготовче провадження було закінчено,

справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача  в судове засідання неодноразово не

з'являвся,  про час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином 

у встановленому порядку (ухвала про прийняття справи до провадження

отримана позивачем особисто: поштове повідомлення № 20790 від17.09.2008, а.с.

125).

01.09.2005 набрав чинність Кодекс

адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV, яким до

компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових

спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень

Відповідно до пункту 4 частини 1

статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція

адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних

повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3

Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єкта владних

повноважень, згідно з яким -це орган державної влади, орган місцевого

самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні

ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на

виконання делегованих повноважень.      

          Статтею 4 Закону України “Про

державну податкову службу в Україні” встановлено, що Державна податкова

адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні

податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та

Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові

інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в

Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 2 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної

податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового

законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до

бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів),

а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

          Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3

статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими

здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

          Системний аналіз змісту зазначених

норм права свідчить про те, що органи Державної податкової адміністрації України

є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за

правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних

цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового

боргу, зокрема, примусово, шляхом звернення до суду.

          Проаналізувавши суб'єктний склад та

характер правовідносин, суд вважає, що звернення позивача до суду із вимогою

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 299 від 28.04.2005 є

публічно-правовим спором, підвідомчим адміністративним судам України.

Відповідно до пункту 6 розділу VII

Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства

України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів

адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до

Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та

апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за

правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позов підлягає

розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121,

130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику відповідача,

роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представника відповідача

, суд

В с т а н о в

и в :

21.04.2005р. співробітниками  ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя

проведена перевірка стосовно контролю за здійсненням операцій в сфері

готівкового і безготівкового обороту АЗС, яка належить позивачу та розташована

за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 6.

До перевірки, згідно з актом, був

наданий реєстратор розрахункових 

операцій модифікації “Datecs MP-500С-Є.06” (заводський номер № ДС

00001382, фіскальний № 2703002949). Згідно з актом, на  торговому об'єкті, що перевірявся, була

здійснена реалізація 1,56 літрів бензину А-95 за ціною 3,20 грн. на загальну

суму 4,99 грн. яка була проведена через РРО з видачею розрахункового документу.

В ході здійснення вказаної реалізації при відпустці бензину перевіряючими

зафіксований факт відсутності забезпечення режиму єдиного  нерозривного технологічного робочого циклу  паливно-роздаточної колонки (ПРК) і РРО.

Перевіряючі прийшли до висновку про

застосування позивачем при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію

якого були внесені зміни, не передбачені конструкторсько - технологічною  документацією виробника, що є порушенням п.

10 і п. 15 Технічних вимог  до

спеціалізованих електронних контрольно-касових 

апаратів для автозаправних станцій (Додаток 7 до протокольного рішення

Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю  та управління товарним і грошовим обігом від

27 червня 2002 р. N 13), п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України “Про терміни

переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових

операцій у готівковій  та безготівковій

формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” № 121 від 07.02.2001р.,

а також ст. 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування  та послуг”.

Висновки  перевірки містяться в акті № 27030081/2330

від 21.04.2005р.

За 

результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем було винесено

податкове рішення № 0000452330/0 від 27.04.2005р. про стягнення з позивача

штрафних санкцій в сумі 2040,00 грн. за застосування  при 

здійсненні  розрахункових  операцій реєстратора розрахункових  операцій, 

в  конструкцію якого  внесені зміни, не передбачені

конструкторсько-технологічною та 

програмною  документацією  виробника.

Не погодившись із прийнятим

рішенням, позивач оскаржив його 05.05.2005р. начальнику ДПІ в

Нахімовському  районні м. Севастополя.

Рішенням начальника ДПІ в

Нахімовському районі м. Севастополя № 5739/10/10-018 від   30.06.2005р. податкове рішення залишено без

змін, а скарга позивача - без задоволення.

Вказані обставини послужили

підставою для звернення позивача в суд із позовом про визнання податкового

рішення недійсним.

Оцінивши надані докази, суд вважає

позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 12 Закону України

“Про застосування реєстраторів розрахункових 

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування  та послуг” на території України  у 

сферах,  визначених  цим Законом, 

дозволяється  реалізовувати  та 

застосовувати  лише  ті реєстратори  розрахункових 

операцій  вітчизняного  та 

іноземного виробництва,  які  включені 

до  Державного  реєстру 

реєстраторів розрахункових операцій та 

конструкція  і  програмне 

забезпечення яких  

відповідає  

конструкторсько-технологічній  

та  програмній документації виробника.

Відповідно до зазначених вимог

закону, РРО типу “Datecs MP-5000С-Є.06”, який застосовується на АЗС, яка

належить позивачу, зареєстрований і опломбований у встановленому законом

порядку, дозволений для застосування на АЗС, тобто є спеціалізованим апаратом,

внесеним до  Державного  реєстру.

Фактів внесення змін в конструкцію

і програмне забезпечення РРО перевіряючими при здійсненні перевірки не

встановлено, касовий апарат опломбований у встановленому законом порядку, про

ще є запис в акті перевірки .

Згідно з довідкою сервісного

центру   ПП “Элекард-Сервис” від

28.03.2005р.  конструкція і програмне

забезпечення РРО відповідають документації виробника.

Таким чином застосування до

позивача фінансових санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування

реєстраторів розрахункових  операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування 

та послуг” є безпідставним.

Технічні вимоги  до спеціалізованих електронних

контрольно-касових  апаратів для

автозаправних станцій, які є додатоком 7 до протокольного рішення Державної

комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю  та управління товарним і грошовим обігом від

27 червня 2002 р. N 13, на які посилається відповідач і який є єдиним

документом, що зобов'язує застосовувати РРО в нерозривному технологічному

робочому циклі  паливно-роздаточної

колонки, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, у зв'язку з чим вони

не є нормативно-правовим документом, обов'язковим для виконання, а носять

рекомендаційний характер.

Крім того, згідно зі ст. 13 Закону

України “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування  та послуг” вимоги   щодо 

реалізації  фіскальних  функцій реєстраторами  розрахункових операцій для різних сфер

застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Твердження

відповідача про порушення відповідачем п. 7 Постанови Кабінету Міністрів

України “Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік

розрахункових операцій у готівковій  та

безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” № 121

від 07.02.2001р. судом до уваги не приймаються, оскільки дана Постанова не

містить посилання на необхідність переводу РРО з якими-небудь технічними

умовами. 

При таких обставинах, суд вважає

позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному

обсязі.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.  158-163 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити

повністю.

2.          Визнати  недійсним податкове

повідомлення-рішення ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя № 0000452330/0

від 27.04.2005р. про стягнення з СПД ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 1700,00

грн. за застосування  при  здійсненні 

розрахункових  операцій

реєстратора розрахункових  операцій,  в 

конструкцію якого  внесені зміни,

не передбачені конструкторсько-технологічною та 

програмною  документацією  виробника.

3.          Копії постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду

через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення

постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20

днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в

порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після

закінчення цього строку.

 Суддя                                                                                                        

І.В. Євдокимов

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

17.11.2008

Розсилка:

1.          СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

2.          ДПІ  

в Нахімовському  районі м.

Севастополя  (99001, м. Севастополь, вул.

Гер.Севастополя, 74)

3.          Справа

4.          наряд