Рішення

від 07.11.2008 по справі 10/100-08-3827

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2008 р.

Справа  № 10/100-08-3827

за позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача

Відкритого акціонерного товариства «Отрадівська птахофабрика»

про стягнення 36091,36 грн.

                    Суддя         Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від

позивача: не з'явився

від

відповідача: не з'явився

Суть спору:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про

стягнення з ВАТ «Отрадівська птахофабрика»36091,36 грн.,  з яких, 33000 грн.  -основний борг за товар, що поставлений по

видатковою накладною №ОтАП-100069 від 23.05.2008р.; 2278,36 грн.  -пеня, що нарахована відповідачу з

26.05.2008р. по 08.09.2008р. за порушення строків оплати  поставленого позивачем товару; 285 грн. -3

річних та 528 грн.  -індекс інфляції, що

також нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленого позивачем

товару.

Окрім того, позивачем заявлено

клопотання про забезпечення позову від 08.09.2008р. за вх..№18172, згідно з

яким, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, які

знаходяться на б/рахунку №26008313058 в АБ «Південний»в м. Одесі та інших

рахунках, в розмірі суми позову та судових витрат, з посиланням при цьому на

те, що відповідач ухиляється від виконання вимог, оскільки борг повністю не

повертається із травня 2008 року.

30.09.2008р. господарський суд за

вх.№19779 одержав клопотання позивача про 

розгляд справи за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

Аналогічне за змістом клопотання про розгляд справи за відсутністю представника

позивача у судовому засіданні господарський суд одержав  08.10.2008р. за вх. №20410 та 20.10.2008р. за

вх. №21162. 

У відзиві на позов від 15.10.2008р.

№812, який залучений судом до справи 17.10.2008р., відповідач визнає позов

частково в сумі 33813 грн., а саме, визнає суму основного боргу -33000 грн.,

суму 3% річних -285 грн., та індексу інфляції -528 грн.  Нарахування пені відповідач вважає

безпідставним і просить в цій частині позовних вимог відмовити, з посиланням

при цьому на те, що між сторонами ніяких письмових угод не існує, а Закон

України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань»регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами

грошових коштів.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК

України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши представника відповідача, 

господарський  суд встановив:

22.05.2008р. позивач виставив

відповідачу рахунок-фактуру №СчАП-206 на оплату дефторированого

фосфату  у кількості 5000 кг  в сумі 33000 грн., з терміном сплати

25.05.2008р., а 23.05.2008р.  поставив

відповідачу дефторирований фосфат  у

кількості 5000 кг  на загальну суму 33000

грн., що підтверджується видатковою накладною №ОтАП-100069 від 23.05.2008р., а

також відповідною довіреністю відповідача на одержання товарно-матеріальних

цінностей серії ЯНР №472898.

10.07.2008р. позивач направив

відповідачу претензію №238 про сплату боргу за поставлений товар в сумі 33000

грн., а також пені, 3% річних та індексу інфляції. Претензію позивача

відповідач одержав 22.07.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення

поштового відправлення за №140240, та у відповіді на вказану претензію від

28.07.2008р. №581 повідомив відповідача про вирішення питання щодо оплати  боргу на протязі серпня  2008 року.

Оскільки у серпні 2008 року

відповідач не сплатив позивачу борг за поставлений товар, останній звернувся до

господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі

33000 грн., пені в сумі 2278,36 грн., 3% річних в сумі 285 грн. та індексу

інфляції в сумі 528 грн.  Водночас

відповідач визнав суму основного боргу, 

3% річних та  індексу інфляції,

про що свідчить відзив останнього на позов, який залучений судом до справи

17.10.2008р.

Проаналізувавши наявні у справі

докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове

задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК

України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені

актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими

актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. 

Господарський суд вважає, що  дії позивача щодо поставки товару відповідачу

за видатковою накладною та дії відповідача щодо одержання цього товару за

довіреністю  на одержання

товарно-матеріальних цінностей можна визнати діями, які спрямовані на  виникнення між сторонами відповідних

обов'язків, зокрема зобов'язання 

позивача щодо поставки товару відповідачу та зобов'язання відповідача

щодо розрахунку за поставлений позивачем товар. 

Тим більш, що самим відповідачем визнається наявність боргу за товар, що

поставлений позивачем за видатковою накладною в сумі 33000 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК

України,  зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства. 

Разом з тим, вимогами ч.2 ст.530 ЦК

України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не

встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право

вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий

обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено господарським судом,

строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати поставленого

позивачем товару сторонами не встановлений, а тому в силу вимог ч.2 ст.530 ЦК

України відповідач зобов'язаний 

розрахуватися за поставлений позивачем товар у семиденний строк від дня

пред'явлення вимоги.

Господарським судом встановлено, що

вимога про оплату поставленого товару пред'явлена позивачем 22.05.2008р. на

суму 33000 грн. (рахунок-фактура №СчАП-206 з терміном сплати 25.05.2008р.), а

також 10.07.2008р. (претензія №238, яка одержана відповідачем 22.07.2008р.).

З огляду на встановлені обставини

справи господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність

позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного  боргу в сумі 33000 грн., а відтак, і їх

задоволення в цій частині.

Разом  з тим, виходячи з того, що в силу вимог ч.2

ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а також з

того, що сума інфляційних витрат та 3% річних визнається відповідачем,

господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій

частині. 

Щодо позовних вимог в частині

стягнення з відповідача пені, то господарський суд виходить з наступного.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК

України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема,

пені. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки,

зокрема пені  є грошова сума, її розмір

встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Між тим, як вище встановлено

господарським судом між сторонами у справі взагалі не укладено договору про

встановлення розміру пені, а Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошового зобов'язання»обмежує подвійною обліковою ставкою НБУ саме

розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, що встановлюється

договором.  

За таких обставин господарський суд

відмовляє позивачу у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача

пені в сумі 2278,36 грн. 

Окрім того,  клопотання позивача про забезпечення позову

шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача  залишено без задоволення господарським судом,  з огляду на те, що, по-перше,  клопотання позивача взагалі необґрунтовано

жодним документальним доказом, а по-друге, господарський суд приймає до уваги

незначний термін ухилення відповідача від сплати боргу, оскільки, за доводами

самого позивача у клопотанні відповідач ухиляється від сплати боргу з серпня

2008р., а з позовом до суду відповідач звернувся у вересні 2008 року.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України

судові витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 360,91 грн. та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних

вимог. 

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 -85

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И

В:

1.Позов Приватного виробничого

підприємства «Вибір»задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого

акціонерного товариства «Отрадівська птахофабрика»  (67471, Одеська область, Роздільнянський

район, с. Болгарка, р/р 26008313058 у АБ «Південний»в м. Одесі, МФО 328209, код

ЄДРПОУ 00855227)  на користь Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в СФ АБ «Укргазбанк», МФО

337342, код НОМЕР_2) основний борг в сумі 33000 (тридцять три тисячі) грн., 3%

річних в сумі 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн., індекс інфляції в сумі 528

(п'ятсот двадцять вісім)  грн., витрати

по сплаті державного мита в сумі 338 (триста тридцять вісім) грн. 13 коп.,

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109 (сто

дев'ять) грн. 74 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає

законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 10 листопада 2008

року.

Суддя                                                                                       Смелянець

Г.Є.