Ухвала

від 03.10.2012 по справі 1316/2-171/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1316/2-171/11 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/1390/2085/12 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого-судді Мікуш Ю.Р.

Суддів Федоришин А.В.,Береза В.І.

Секретаря Дідусь О.Р.

З участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційними скаргами директора Західної регіональної дирекції ПАТ „Терра Банк", ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2011 року у справі за позовом ТЗОВ „Фірма Інтербуд" до ТЗОВ „Універсал-Захід", перша Львівська філія ВАТ „Кредобанк"ётреті особи Зимноводівська сільська рада, обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", ПАТ „Терра Банк" про визнання недійсним договору доручення, скасування свідоцтва про право власності на квартиру, реєстрації в єдиному реєстрі прав на нерухоме майно, виселення та визнання права власності на квартиру,-KлБрюховицької

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір доручення № 12 від 05.03.2007 року, укладений між ТЗОВ „Універсал-Захід" та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.08.2008 року, виданне ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 та скасовано реєстрацію в єдиному реєстрі права власності на зазначене майно. Виселено ОСОБА_2 з зазначеної квартири та визнано за ТЗОВ „Фірма Інтербуд" право власності на квартиру АДРЕСА_1 Стягнуто з відповідачів солідарно в користь позивача 1700 грн. судового збору та 120 грн. сплачених витрат на ІТЗ.

Рішення суду оскаржили директор Західної регіональної дирекції ПАТ „Терра Банк" та ОСОБА_2. В апеляційній скарзі директор Західної регіональної

Дирекції ПАТ „Терра Банк" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права, недотримався норм процесуального права, розглянув справу не в повному обсязі та не проаналізував та не дав правової оцінки матеріалам справи. Зокрема не враховано, що будучи власником спірного нерухомого майна ОСОБА_2 уклав з банком 22.08.2008 року договір кредиту, передавши в іпотеку належне йому майно та отримавши в кредит 100000 доларів США. Поручителем за цим договором виступала його дружина ОСОБА_3 та що 17.05.2010 року вчинено виконавчий напис про звернення стягнення за договором кредиту на предмет іпотеки та відкрито виконавче провадження по реалізації заставленого майна: квартири АДРЕСА_1

Постановляючи рішення,суд першої інстанції не врахував, що ТзОВ фірма „Інтербуд", укладаючи з ТзОВ „Універсал-Захід договір про відступлення права вимоги отримав як новий кредитор за договором доручення №12 від 05.03.2007 року виключне право вимагати кошти від ОСОБА_2Жодних прав на отримання майна повіреним ТзОВ „Універсал-Захід договором доручення №12 від 05.03.2007 року не передбачалося. Повірений у відповідності до ст..1004 ЦК України зобов'язаний вчинити дії до змісту даного йому доручення, Довіритель виплатити повіреному плату пов'язану з виконанням доручення., що передбачає ст..1007 ЦК України. Тому, вважає, що вимога позивача про визнання права власності та всі інші,що випливають з неї є повністю безпідставними. Єдиною вимогою, що могла бути пред'явлена-вимога про повернення коштів, однак її не заявлялося у відповідності до норм ст..1000,1002-1003,1006,1009 ЦК України. Просять врахувати ту обставину, що визнання недійсним договору доручення призводить до недійсності договору відступлення права вимоги. Тому, ТзОВ фірма „Інтербуд" фактично отримала право звертатися до суду за договором, який на його думку суперечить закону, а тому не існує, а відтак -не мав такого права, бо є стороною договору, що визнаний недійсним.

Апелянт вважає, що суд не дав належної правової оцінки залученим коштам затраченим на будівництво житла, а застосував Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" безпідставно.

Судом першої інстанції не враховано, що в період дії договору доручення №12 від 05.03.2007 року за заявою-зверненням ОСОБА_2 та за згодою його дружини ОСОБА_3 ПАТ „Терра Банк" уклав кредитний договір від 22 серпня 2008 року. Предмет кредитного договору від 22 серпня 2008 року надання Банком позичальнику 100 000 доларів США для споживчих потреб. Відповідно Позичальник взяв на себе певні зобов'язання, передбачені ст..526,1054 ЦК України та умов передбачених кредитним договором. Спірна квартира була передана в іпотеку у відповідності до договору іпотеки від 22.08.2008 року як гарантія забезпечення виконання зобов'язання. Однак, рішення суду щодо задоволення вимог позивача порушує законні права та інтереси Банку, а саме ставить у ситуацію неможливості звернення стягнення на майно, яке передане в іпотеку Банку за невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, оскільки вважає його прийнятим з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд неправильно застосував норми Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", оскільки цей Закон на дані правовідносини не поширюється. Позивач не був стороною договору, а лише наділено правом вимоги до нього та не наводить доводів, яким чином договір доручення порушує його права чи законні інтереси щодо нерухомого майна..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 12 грудня 2009 року між ТзОВ фірма „Інтербуд" та ТзОВ „Універсал-Захід" укладено договір уступки права вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі 2765.(а.с.22-23).

Предметом вказаного правочину є уступка права вимоги до ОСОБА_2 відповідача по справі, що виникла на підставі Договору доручення №12 від 05 березня 2007 року, укладеного між ТзОВ „Універсал-Захід" та ОСОБА_2Розмір відступленої вимоги становить 302 705 грн. основного боргу.

Відповідно до п.2.1.2 вказаного договору та ст..514 Цивільного кодексу України разом із правом вимоги до позивача ТзОВ фірма „Інтербуд" перейшов увесь обсяг прав та обов'язків згідно договору доручення №12 від 05 березня 2007 року, укладеного між ТзОВ „Універсал-Захід" та ОСОБА_2 та усіх складених додатків до нього.

Згідно ст..215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами)вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В свою чергу частиною першою статті 203 ЦК України визначено, що зміст право чину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до правила встановленого ст..227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії)може бути визнаний судом недійсним.

У відповідності до ч.3 ст.4 Закону України „Про інвестиційну діяльність" об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва ,фонди операцій з нерухомістю ,інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових ) облігацій ,за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Згідно із абзацом третім ст.2 Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" управитель -фінансова установа, яка діє від свого імені в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та отримала у встановленому порядку дозвіл/ліцензію.

Тому, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення прийшов до правильного висновку, що залучення коштів від населення з метою житлового будівництва може здійснюватися виключно управителем за умови отримання відповідної ліцензії, а отже відповідно до вимог ст..227 ЦК України договір доручення №12 від 05 березня 2007 року, укладений між відповідачами підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до абз.2 ч.1ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала до виконання цього правочину.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом , ОСОБА_2 не провів розрахунку за оспорюваним правочином, а відтак при поверненні сторін у попередній стан не підлягає передачі останньому жодне майно. Натомість, оскільки позивач ТзОВ фірма „Інтербуд"правомірно набула усіх прав та обов'язків сторони за договором доручення №12 від 05 березня 2007 року укладеного між відповідачами, при поверненні сторін у попередній стан слід передати позивачу права на спірну квартиру, тому суд першої інстанції, постановляючи рішення, правомірно задоволив вимогу позивача про визнання права власності ТзОВ фірма „Інтербуд" на квартиру АДРЕСА_1

Оскільки на підставі недійсного право чину ОСОБА_2 неправомірно отримав свідоцтво на право власності на спірну квартиру, рішення на яке видане Зимноводівською сільською Радою та зареєстроване в ОКП ЛОР БТІ, воно відповідно до вимог ст.216 ЦК України підлягає скасуванню.

Як наслідок вищенаведеного правильним є висновок суду про виселення ОСОБА_2разом із членами його сімі із займаного приміщення,оскільки такий без відповідної правової підстави продовжує займати квартиру АДРЕСА_1

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи третьої особи ПАТ „ТерраБанк" про те, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, зокрема не взяв до уваги акт звірки взаєморозрахунків за квартиру, підписаний фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 85) ,не викликав у судове засідання нотаріуса, який посвідчував заяву ОСОБА_5 9а.с.117).

Колегія суддів погоджується у цій частині з висновками суду першої інстанції про те, що акт є неналежним та немає юридичної сили до вирішення даного позову, оскільки він складений та підписаний між фізичними особами, а стороною договору доручення була юридична особа -ТзОВ „Універсал-Захід".

Колегія суддів не погоджується із доводами апелянтів про відсутність у позивача права вимоги, оскільки у матеріалах справи наявний договір про відступлення права вимоги між ТзОВ „Універсал-Захід" та фірма „Інтербуд"(а.с.22-23).

Згідно ст..512 ч.1 п.1 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Так як відбулася заміна сторони в оспорюваному договорі, то позивач вправі був звертатися до суду із даним позовом.

Щодо інших доводів апеляційної скарги третьої особи „Терра Банк" то такі не можуть бути задоволені через невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх обов'язків перед фірмою, яка надала йому квартиру та має право вимоги як власник понесених затрат та розпорядник набутого майна.

Отже, рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстав для задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст..ст.307 ч.1 п.1 ,308, 313, 314 ч.1п.1, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги директора Західної регіональної дирекції ПАТ „Терра Банк" та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Мікуш Ю.Р.

Судді Федоришин А.В..

Береза В.І.