Ухвала

від 27.12.2011 по справі 0670/2813/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 0670/2813/11

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"27" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

від позивача: Малин В.Б., Жуковський Г.В., Семенов А.В.,

від відповідача: Бойко Є.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "30" червня 2011 р. справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕК" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2011року ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕК" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2011 року за № 0000772301, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 432020,00 грн., з них 345 616,00 грн. - основний платіж та 86404,00 грн. штрафні (фінансові) санкції та за №0000762301, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 193203,00 грн., з них 154562,00 грн. - основний платіж та 38 641,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 04.03.2011 року №0000772301, №0000762301.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у м. Житомирі звернулася з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

В засіданні суду представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕК" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради 19 червня 1991 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (серія А 00 № 806728) та як платник податків перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Житомирі.

Являється платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07 липня 1997 року № 9583750.

16 лютого 2011 року на підставі направлень від 20.01.2011 року №75, від 26.01.2011 року №117 та від 02.02.2011 року №153 податковими інспекторами ДПІ у м. Житомирі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "РЕК" (ЄДРПОУ 13545847) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

У ході проведення перевірки було встановлено порушення ТОВ "РЕК" вимог п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на суму 345616,00 грн. та порушення вимог п. п.4.1, 4.2 статті 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4. п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 154562,00 грн. За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Житомирі було складено акт від 16 лютого 2011 року за №584/23-1/13545847/0110 (а.с.9-53).

28 лютого 2011 року податковим органом було складено доповнення №112/23-1 до акту перевірки від 16 лютого 2011 року за №584/23-1/13545847/0110, відповідно до яких встановлено порушення з боку ТОВ "РЕК" п.1.32 статті 1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; п. 2 статті 3 та статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме товариством занижено податок на прибуток у сумі 345 616,00 грн. та п. п. 4.1, 4.2 статті 4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4. п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме товариством було занижено податок на додану вартість на загальну суму 154 562,00 грн. (а.с.72-112).

На підставі вказаного акту перевірки та доповнення до нього Державною податковою інспекцією у м. Житомирі прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2011 року за №0000772301, відповідно до якого товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 432020,00 грн. (за основним платежем - 345616,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 86404,00 грн.) та №0000762301, згідно якого йому визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 193203,00 грн. (за основним платежем - 154562,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -38641,00 грн.) (а.с. 136-137).

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2011 року за №0000762301 слід зазначити таке.

В судовому засіданні встановлено, що 25 квітня 2008 року між ТОВ "РЕК" (який виступає як покупець) та ТОВ "ВТП Сорекс" (який виступає як продавець) був укладений договір купівлі продажу № 151 та 14 травня 2008 року між ТОВ "РЕК" (який виступає як покупець) та ТОВ "ПТП "Ергофор" (який виступає як продавець) був укладений договір купівлі продажу № 1405, на виконання умов договорів позивачу було передано у власність радіотехнічні вироби (надалі товар) та видані податкові накладні від 28.05.2008 року за №280501 на суму 101910,00 грн.; від 01.08.2008 року за №010806 на суму 95040,00 грн. та за №01010808 на суму 68707,08 грн.; від 02.10.2008 року за №05021008 на суму 80001,36 грн.; від 04.10.2008 року за №041001 на суму 50241,00 грн.; від 14.10.2008 року за №01141008 на суму 75543,00 грн.; від 18.10.2008 року за №181001 на суму 60604,24 грн. та за №181002 на суму 61134,84 грн.; від 17.11.2008 року №01171108 на суму 48703,32 грн..; від 21.11.2008 року за №211100 на суму 92659,20 грн.; від 02.12.2008 року за №05021208 на суму 95733,60 грн.; від 05.01.2009 року за №01050109 на суму 21896,40 грн.; від 12.01.2009 року на суму 70803,60 грн. та від 16.04.2009 року на суму 64542,24 грн. (а.с.152-165). Факт придбання товару (радіотехнічних виробів) також підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.138-151).

Відповідно до п.п. 7.2.1 та п.п.7.2.6 п.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі Закон), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно із підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому підпунктом 7.5.1 п.7.5 цієї ж статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту. При цьому незадекларування податкового зобов'язання контрагентом не впливає на право формування податкового кредиту, у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З матеріалів справи вбачається, що факт вчинення господарських операцій між ТОВ "РЕК" та ТОВ "ВТП "Сорекс", ТОВ "ПТП Ергофор" підтверджується договорами купівлі-продажу, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями та подорожніми листами, копії яких є у матеріалах справи.

Надані ТОВ "РЕК" документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання радіотехнічних виробів у ТОВ "ВТП Сорекс" та ТОВ "ПТП Ергофор", які видали позивачу податкові накладні.

З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Законом України "Про податок на додану вартість" умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту товариства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих контрагентами, суд вважає, що оскаржуване рішення ДПІ у м. Житомирі про донарахування товариству податкового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних санкцій, не відповідає вимогам названого Закону, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2011 року за №0000772301, слід зазначити таке.

Так, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товариством було включено до валових витрат за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року вартість придбаного товару, який поставлений йому іншими суб'єктами господарювання відповідно до укладених договорів купівлі-продажу. Зазначені витрати, на думку відповідача, не підтверджені відповідними документами, передбаченими вимогами чинного законодавства, у результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 345 616,00 грн.

Суд, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені в судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок ДПІ у м. Житомирі помилковим і вказує таке.

Як було зазначено вище, ТОВ "РЕК" в період з 01.10.2007 року по 01.09.2010 року отримало відповідно до договорів купівлі-продажу товар від ТОВ "ВТП "Сорекс" та ТОВ "ПТП Ергофор".

З оглянутих в судовому засіданні договорів встановлено, що суб'єктами господарювання були передані у власність ТОВ "РЕК" радіотехнічні вироби від ТОВ "ПТП Ергофор" на суму 307444,00 грн. та від ТОВ "ВТП "Сорекс" на загальну суму 438276 грн., що підтверджується податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Посилання відповідача на той факт, що у позивача відсутні транспортні накладні на перевезення товару суд до уваги не приймає, оскільки ТОВ "РЕК" здійснювало перевезення власними транспортними засобами, що підтверджується подорожніми листами, які також наявні в матеріалах справи (а.с. 128-13).

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні" від 25.02.2009 року за № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: документи на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсового медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Встановлені вимоги позивачем дотримані.

Крім того, договори купівлі-продажу між позивачем та ТОВ "ВТП "Сорекс", ТОВ "ПТП Ергофор" укладені відповідно до вимог чинного законодавства та на час розгляду справи в суді не визнані недійсними, а тому суд не приймає до уваги висновку податкового органу про нікчемність господарських договорів між сторонами.

Посилання в акті перевірки на те, що у товариства відсутні транспортні накладні та інші первинні документи, не відповідає дійсності, так як позивачем були надані суду першої інстанції всі необхідні документи, які підтверджують, що ним було дотримано всі вимоги чинного законодавства.

Таким чином, позивач діяв в межах чинного законодавства, у зв'язку з чим правових підстав для донарахування відповідачем податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 345616,0 грн., як і для застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 86404 грн., у відповідача не було, а тому податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 року за № 0000772301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ДПІ у м. Житомирі відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду 30 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕК" вул.Пушкінська, 44, м.Житомир, 10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2, м.Житомир, 10014