Ухвала

від 29.08.2012 по справі 0555/101/2012

ЯСИНУВАТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №0555/101/2012

Номер провадження2-о/0555/101/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 року м. Ясинувата

Суддя Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області Рибальченко Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: територіальна громада в особі Ясинуватської міської ради Донецької області про встановлення факту права власності за померлою на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

20 серпня 2012 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, заінтересована особа: територіальна громада в особі Ясинуватської міської ради Донецької області про встановлення факту права власності за померлою на нерухоме майно.

Заявниця звернулась до суду у зв'язку з тим, що їй необхідно встановити факт права власності ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Бондарчук) ОСОБА_2, яка померла 10 лютого 2012 року, на нерухоме майно, яке складається з житлового будинку 1973 року побудови, який помічений у плані під літерою А-1, і господарських споруд: убиральня -В, огорожа - 1, ворота - 2, розташованих за адресою: Донецька область, м. Ясинувата, вул. Советська, буд. 29-а.

З матеріалів справи вбачається, що заява, подана заявником в порядку глави 6 ЦПК України, яка регламентує розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно розділу IV ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення розглядаються судами в порядку окремого провадження. Відповідно ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Крім того, з заяви вбачається, що встановлення даного факту необхідно заявникові для оформлення права власності на будинок після смерті матері.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкуванняВ» роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності майна померлому. Згідно постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб підлягають розгляду не в окремому, а в позовному, тому звернення особи до суду повинно бути викладено у формі позовної заяви, відповідно до вимог ст.ст.118, 119ЦПК України.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»- рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК. Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 і ст.256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною першою статті 256 ЦПК України передбачений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.

До переліку, визначеному у частині першій статті 256 ЦПК України, юридичний факт, який просить встановити заявник, не відноситься.

З даного питання у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»звернуто увагу судів на те, що в порядку окремого справдження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Проте, безпосередньо в поданій заяві йдеться не про встановлення будь-якого юридичного факту, а заявнця просить винести рішення, яким визнати за померлою особою право власності на нерухоме майно, яке складається з житлового будинку 1973 року побудови, який помічений у плані під літерою А-1, і господарських споруд: убиральня -В, огорожа - 1, ворота - 2, розташованих за адресою: Донецька область, м. Ясинувата, вул. Советська, буд. 29-а.

Тобто, заявниця просить не встановити факт, а визнати право власності за померлою особою.

Справи про визнання права, у тому числі, права власності на об'єкти нерухомого майна, мають розглядатися лише в порядку позовного провадження, що врегульовано розділом III ЦПК України.

За таких обставин підлягає застосуванню суддею ч. 4 ст. 256 ЦПК України, яка встановлює, що суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Роз'яснити заявнику, що питання, зазначені в заяві необхідно заявляти в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 256 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: територіальна громада в особі Ясинуватської сільської ради Донецької області встановлення факту права власності за померлою на нерухоме майно.

Повернути ОСОБА_1 сплачену нею за реквізитами, отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинувата; код 37544440 , Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області , рахунок 31210206700097, код банку 834016, призначення платежу судовий збір за позовом ОСОБА_1, 22030001, код ЄДРПОУ суду 26503721 суму судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп., згідно квитанцій від 15.08.2012 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області з подачею апеляційної скарги протягом 5 днів з дня оголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_3