ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6033/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Пшенишному В.С.,
за участю:
представника позивача - Житник Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ" про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
14 вересня 2012 року позивач ДПІ у м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "ЕСТ" про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем значиться заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 6843,60 грн. Несплата відповідачем податкового боргу в установлений строк стала підставою для звернення позивача до суду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився. Ухвали та повістки суду направленні відповідачу на адресу: вул. Довженка 2-Е, м. Полтава, 36002 повернулись до суду з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові через вибуття останнього. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого знаходження державному реєстратору не надавав.
Згідно із частиною 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем значиться податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 6843,60 грн., що виник за наступних обставин.
25 липня 2008 року Полтавською митницею проведено перевірку дотримання відповідачем законодавства України з питань митної справи за період з 30 травня 2005 року по 29 травня 2008, за результатами якої складено акт № 0004/8/80600000/0032689599 (а.с. 13-18).
На підставі вищезазначеного акту Полтавською митницею винесено податкове повідомлення від 06 серпня 2008 року № 18 (а.с. 11) на суму 6843,60 грн. (за основним платежем - 4562,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2281,20 грн.), яке направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 11 серпня 2008 року.
Відповідач донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкове повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив у судовому порядку. За результатами розгляду судом справи за адміністративним позовом ТОВ "ЕСТ" до Полтавської митниці про скасування податкового повідомлення-рішення постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судом встановлено, що за наслідками розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій перевірена правомірність проведення перевірки, надано оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, визнано його обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Станом на дату звернення з адміністративним позовом до суду за даним податковим повідомленням-рішенням значиться податковий борг у розмірі 6843,60 грн.
Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/1557 від 09 вересня 2010 року (а.с. 7), яка отримана представником відповідача 13 вересня 2010 року, та другу податкову вимогу № 2/1825 від 28 жовтня 2010 року (а.с. 7), яку отримано представником відповідача 01 листопада 2010 року.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення коштів на погашення податкового боргу в розмірі 6843,60 грн. з розрахункових рахунків відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Позивач, звертаючись до суду з вимогою про надання дозволу на стягнення коштів за рахунок готівки, не надав доказів здійснення податковим органом заходів, спрямованих на стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, які мають передувати будь-яким іншим заходам.
Також, позивачем не надано доказів, що на розрахункових рахунках відповідача у банківських установах недостатньо коштів для погашення всієї суми податкового боргу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не здійсненні необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду з вимогою надати дозвіл на стягнення коштів за рахунок готівки відповідача.
Таким чином, позовні вимоги про надання дозволу на стягнення коштів за рахунок готівки відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Отже, позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6 843,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ" про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.
Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ" (ідентифікаційний код 32689599) кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6843 (шість тисяч вісімсот сорок три) грн. 60 коп. на р/р 31111037705002, код бюджетної класифікації платежу 14010300, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2012 року.
Суддя А.О. Чеснокова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2012 |
Оприлюднено | 31.10.2012 |
Номер документу | 26850548 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
А.О. Чеснокова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні