Постанова

від 12.10.2012 по справі 2а-3229/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2012 року № 2а-3229/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Полідромос» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2011 року № 0001862307,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Полідромос»(далі -позивач, ТОВ «Полідромос») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2011 року № 0001862307.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2012 року було відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок проведеної документальної позапланової перевірки ДПІ у Голосіївському районі міста Києва складено акт від 23.09.2011 року № 444/1-23-70-35570856, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 54 590,00 грн. Позивач вважає помилковим покладені в основу оскаржуваного рішення висновки акту перевірки відносно того, що підприємство не мало права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядку 06.6. -«від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року, а зобов'язано було включити лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 р. (за результатами господарських операцій). Також позивач зазначав, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про неправомірне формування позивачем валових витрат за наслідками операцій з ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", оскільки правочини з вказаними контрагентами не було визнано недійсними в судовому порядку, а витрати, понесені позивачем в рамках укладених договорів підтверджуються відповідними первинними документами.

Позивач вважає, що зазначені висновки та оскаржуване рішення не відповідають положенням ст.ст. 219, 220, 221, 228 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 6, п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про прибуток), а також ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України, а тому спірне рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник податкового органу проти адміністративного позову заперечував, вказуючи на пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, яким встановлено, що пункт 150.1 ст.150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Таким чином, для включення до складу валових витрат коштів, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів. За наведених підстав в ході перевірки було встановлено, що підприємством було безпідставно віднесено в ІІ кв. 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло в 2010 році в розмірі 7 248 444,00 грн.

Крім того, враховуючи нікчемність правочинів, укладених між ТОВ "Полідромос" та ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", позивачем, за висновком податкового органу, завищено валові витрати підприємства на суму 946 832, грн. у період з IV кварталу 2009 року по ІІІ квартал 2010 року.

Враховуючи вибуття первинного відповідача (ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»від 21.09.2011 року № 981 судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 20.08.2012 року здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання 09.10.2012 року представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, та враховуючи відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, справа відповідно до ч. 6 ст. 71, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається в порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач -ТОВ «Полідромос»(код ЄДРПОУ 35570856) зареєстроване як юридична особа 13.12.2007 року та є платником податку на прибуток підприємств.

У період з 29 серпня 2011 по 16 вересня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну виїзну позапланову виїзну перевірку за період з 01.01.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 444/1-23-70-35570856 від 23.09.2011 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт), яким встановлено порушення ТОВ «Полідромос»вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 150.1. ст. 150; п. 1, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в ІІ кварталі 2011 року у сумі 54 590,00 грн. (том І, а. с. 32-55).

11 жовтня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001672307, яким позивачу було нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 54 590,00 грн. та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (том І, а. с. 31).

Рішенням ДПА у м. Києві № 12255/10/25-114 від 20.12.2011 року зазначене вище податкове повідомлення-рішення за наслідками розгляду первинної скарги платника податків було скасовано в частині застосування 1,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін. Рішенням ДПС України від 23.02.2012 р. № 3328/6/10-2115 повторна скарга позивача була залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0001672307 від 11.10.2011р. (з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги) -залишено без змін.

За результатами адміністративного оскарження, 29 грудня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0001862307 , яким позивачу за порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 150.1. ст. 150; п. 1, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України було збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 54 590,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом даного судового розгляду.

Як вбачається матеріалів справи, висновки податкового органу про порушення позивачем зазначених положень законів, ґрунтуються на наступному:

- під час перевірки було встановлено, що позивачем безпідставно задекларовано валові витрати у розмірі 946 832,00 грн. за період з IV кварталу 2009 року по ІІІ квартал 2010 року за наслідками операцій з контрагентами: ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", які не мають основних засобів, залишків товарно-матеріальних цінностей, виробничого, транспортного, торгівельного обладнання, сировини, матеріалів, трудових ресурсів, тощо, необхідних для здійснення основного виду діяльності відсутні. Згідно свідчень допитаних в рамках кримінальної справи в якості свідків керівників зазначених вище підприємств, ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком" були зареєстровані ними за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності, документи фінансово-господарської діяльності, а також документи податкової звітності ними, як директорами підприємств, не складались та не підписувались, печаткою належних їм підприємств вони не користувалися, банківськими рахунками не управляли. Як встановлено під час перевірки, наслідком діяльності ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком" є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, а задекларовані зазначеним підприємством показники від постачальників та покупців не спричиняють реального настання правових наслідків;

- при аналізі податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Полідромос»за II квартал 2011 року було виявлено протиправне декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування звітного (податкового) періоду на суму 7 248 444 грн., яке виникло в 2010 році. За таких обставин відповідачем зроблено висновок про порушення підприємством вимог пункту 150.1 статті 150 з урахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI із змінами та доповненнями;

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ТОВ "Полідромос" п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 150.1. ст. 150; п. 1, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 54 590,00 грн.

Вирішуючи спір в частині віднесення до валових витрат грошових сум, сплачених на користь ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що 01 серпня 2010 року між ТОВ "Полідромос" (Замовник) та ТОВ "Аммо" (Виконавець) було укладено Договір № 1/08-12 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату послуги з прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, забезпечувати вивіз та утилізацію відходів, провадити профілактичні огляди та поточні ремонти системи електропостачання (а також водопостачання, каналізації, сантехнічних приладів), забезпечувати технічне обслуговування та ремонт ліфтів, системи пожежно-охоронної сигналізації та вентиляції повітря у будинку № 36-Д по вул. Саксаганського в м. Києві (том І, а.с. 124-126), яке на праві власності належить замовнику (том І, а.с. 115-117), а замовник зобов'язався своєчасно оплатити ці послуги за установленим тарифом у строки та на умовах, передбачених Договором.

З посиланням про виконання вказаного договору між позивачем та ТОВ "Аммо" було оформлено Акти здачі приймання робіт № ОУ-0000037 від 31.08.2010 на суму 107 016,24 грн. з ПДВ, № ОУ-0000069 від 30.09.2010 на суму 107 033,00 грн. з ПДВ, № ОУ-0000139 від 31.10.2010 на суму 128 363,00 грн. з ПДВ, № ОУ-0000206 від 30.11.2010 на суму 146 300,00 грн. з ПДВ (том І, а.с. 185-188). ТОВ "Аммо" виписало позивачу податкові накладні на підставі вказаних вище актів здачі-прийняття робіт (том І, а. с. 189- 192).

27 листопада 2009 року між ТОВ "Полідромос" (Замовник) та ТОВ "Вільна комерція" (Виконавець) було укладено Договір № 235/89 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату послуги з прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, забезпечувати вивіз та утилізацію відходів, провадити профілактичні огляди та поточні ремонти системи електропостачання (а також водопостачання, каналізації, сантехнічних приладів), забезпечувати технічне обслуговування та ремонт ліфтів, системи пожежно-охоронної сигналізації та вентиляції повітря у будинку № 36-Д по вул. Саксаганського в м. Києві (том І, а.с. 127-129), яке на праві власності належить замовнику, а замовник зобов'язався своєчасно оплатити ці послуги за установленим тарифом у строки та на умовах, передбачених Договором.

З посиланням про виконання вказаного договору між позивачем та ТОВ "Вільна комерція" було оформлено Акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000103 від 31.01.2010 на суму 98 300,00 грн. з ПДВ, № ОУ-2802-01 від 28.02.2010 на суму 61 824,00 грн. з ПДВ, № ОУ-3103-01 від 31.03.2010 на суму 107 369,29 грн. з ПДВ, № ОУ-3004-02 від 30.04.2010 на суму 107 988,49 грн. з ПДВ, № ОУ-3105-01 від 31.05.2010 на суму 106 980,24 грн. з ПДВ, № ОУ-0000076 від 31.12.2009 на суму 89 220,00 грн. з ПДВ (том І, а.с. 207-212), ТОВ "Вільна комерція" виписало позивачу податкові накладні на підставі вказаних вище актів здачі-прийняття робіт (том І, а.с. 213-218).

02 серпня 2010 року між ТОВ "Полідромос" (Замовник) та ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс" (Виконавець) було укладено Договір підряду № 42/08-1, відповідно до якого замовник доручає, а підрядчик зобов'язується на власник ризик виконати, у відповідності до умов Договору роботу із забезпечення та поставки будівельних матеріалів та інструментів і провести ремонтні роботи по даху за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36 Д, а замовник зобов'язується прийняти роботу і оплатити її. Додатками № 1 та № 2 до Договору було погоджено перелік робіт та їх вартість (том І, а. с. 130).

З посиланням про виконання вказаного договору між позивачем та ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс" було оформлено Акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000032 від 31.08.2010 на суму 217 817,09 грн. з ПДВ, № ОУ-000031 від 29.09.2010 на суму 163 230,00 грн. з ПДВ (том І, а.с. 219,222) та ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс" виписало позивачу податкові накладні на підставі вказаних вище актів здачі-прийняття робіт (том І, а.с. 223,226).

04 серпня 2010 року між ТОВ "Полідромос" (Замовник) та ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс" (Підрядник) було укладено Договір № 42/10-1 , відповідно до якого останній зобов'язується виконати на об'єкті м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36 Д роботи з демонтажу централізованого трубопроводу, розводки труб, монтажу водонагрівального обладнання, підключення водогрійного обладнання. Додатками № 1 та № 2 до Договору було погоджено перелік робіт та їх вартість (том І, а. с. 136-141).

З посиланням про виконання вказаного договору між позивачем та ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс" було оформлено Акти здачі-прийняття робіт № ОУ-ОУ-000183 від 29.11.2010 на суму 243 702,00 грн. з ПДВ, № ОУ-ОУ -000093 від 28.10.2010 на суму 306 540,06 грн. з ПДВ (том І, а.с. 220-221) та ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс" виписало позивачу податкові накладні на підставі вказаних вище актів здачі-прийняття робіт (том І, а.с. 224-225).

01 грудня 2010 року між ТОВ "Полідромос" (Замовник) та ТОВ "Верес-Ком" (Виконавець) було укладено Договір № 105/0-09, відповідно до якого виконавець зобов'язується організувати виконання експедиційно-транспортного комплексу робіт (том І, а.с. 142-143).

З посиланням про виконання вказаного договору між позивачем та ТОВ "Верес-Ком" було оформлено Акти виконаних робіт № РН-2312/82 від 25.12.2009 на суму 43 865,60 грн. з ПДВ, № (том І, а.с. 201) та ТОВ "Верес-Ком" виписало позивачу податкову накладну на вказану суму (том І, а.с. 204).

01 грудня 2009 року між ТОВ "Полідромос" (Замовник) та ТОВ "Рібекс ЛТД" (Підрядник) було укладено Договір № 45/2 про виконання ремонтних робіт, відповідно до якого замовник доручає підряднику провести ремонті роботи, об'єм яких визначається специфікацією та дефектним актом, які є невід'ємною частиною Договору. Додатками № 1 та № 2 до Договору було погоджено перелік робіт та їх вартість (том І, а.с. 144-147).

З посиланням про виконання вказаного договору між позивачем та ТОВ "Рібекс ЛТД" було оформлено Акти здачі-прийняття робіт № Р-30/12-01 від 30.12.2009 на суму 152 011,20 грн. з ПДВ (том І, а.с. 177).

Також 11 січня 2010 року позивачем з ТОВ "Рібекс ЛТД" було укладено Договір № 22/1 на виконання ремонтних робіт, відповідно до якого замовник доручає підряднику провести ремонті роботи, об'єм яких визначається специфікацією та дефектним актом, які є невід'ємною частиною Договору. Додатками № 1 - № 5 до Договору було погоджено перелік робіт та їх вартість (том І, а.с. 148 - 159).

З посиланням про виконання вказаного договору між позивачем та ТОВ "Рібекс ЛТД" було оформлено Акти здачі-прийняття робіт № ОУ-000094 від 29.04.2010 на суму 185 878,80 грн. з ПДВ, № ОУ-0000126 від 31.05.2010 на суму 178 902,00 грн. з ПДВ, № ОУ-000111 від 29.06.2010 на суму 151 480 грн. з ПДВ, № ОУ-000172 від 29.07.2010 на суму 260 752,00 грн. з ПДВ, № ОУ-0000001 від 31.01.2010 на суму 351 456,46 грн. з ПДВ (том І, а.с. 178-184).

25 лютого 2010 року між ТОВ "Полідромос" (Рекламодавець) та ТОВ "Бізнес Інвестиція" (Рекламіст) було укладено Договір про надання рекламних послуг № РЕ 52/03, відповідно до якого рекламодавець дає завдання рекламістові, який зобов'язується надати за плату рекламодавцеві рекламні послуги в мережі Інтернет на сайтах: http://www.realt.kiev.ua, http://www.realtors.com.ua, http://www.domik.net.

З посиланням про виконання вказаного договору між позивачем та ТОВ "Бізнес Інвестиція" було оформлено Акти прийому-передачі виконаних робіт № ОУ-31/0302 від 31.03.2010 на суму 79 151,99 грн. з ПДВ, № ОУ-30/0400 від 30.04.2010 на суму 79 151,99 грн. з ПДВ, № ОУ-31/0501 від 31.05.2010 на суму 79 151,99 грн. з ПДВ , № ОУ-30/0601 від 30.06.2010 на суму 79 151,99 грн. з ПДВ, (том І, а.с. 193-197), а також податкові накладні згідно вказаних вище актів (том І, а.с. 197-200).

На підтвердження оплати на користь ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком" позивачем надано суду копії відповідних платіжних доручень (том І, а.с. 227 - том ІІ, а.с. 4).

Враховуючи надання до перевірки вищевказаних первинних документів, позивач вважає, що ним були дотримані всі умови, передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»для формування валових витрат, в зв'язку з чим ТОВ «Полідромос»має право на відображення у податковому обліку господарських операцій, здійснених з зазначеними вище контрагентами.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих ТОВ «Полідромос»первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", з огляду на нижченаведене.

Відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97 -ВР від 22.05.97 р. зі змінами і доповненнями (чинного на час виникнення спірних правовідносин), правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування валових витрат виникають лише у разі реального вчинення операцій.

Так, пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п/п 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також обов'язковою передумовою для формування валових витрат з наведених норм, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3. - 5.7. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат до складу валових витрат.

Відповідно до п/п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів , а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, на переконання суду, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалось Вищим адміністративним судом України при розгляді справ даної категорії (зокрема, в ухвалі від 26.10. 2010 р. по справі № К-5746/07, номер у ЄДРСР 12492841, в ухвалі від 08.07.2010 р. по справі № К-23280/07, номер у ЄДРСР 10370705, тощо) та викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції , яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та встановлено ДПІ у Голосіївському районі м. Києва під час проведення перевірки, надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку є формально складеними та не підтверджують фактичне здійснення господарської операції між ТОВ "Полідромос" та ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", оскільки останні, як виконавці згідно укладених договорів, не мали на момент виконання зобов'язань за договорами трудових ресурсів (технічного персоналу), основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, виробничих активів, складських приміщень для зберігання товарів та фактично були створені без мети здійснення підприємницької діяльності.

Їх засновники та директори в порушення діючого законодавства фінансово-господарською діяльністю не займалися, ніяких договорів, видаткових, податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку не підписували, поставок товарів не здійснювали та нікому не доручали вчиняти будь-які дії від імені.

Так, відповідно до постанови про порушення кримінальної справи №71-00178 від 30.06.2011р., винесеної старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення (придбання) ряду суб'єктів підприємницької діяльності та підробки документів податкової звітності та фінансово-господарської діяльності за ознаками злочинів, передбачених ст. 358 ч. 2, ст. 205 ч. 2.

В ході досудового слідства по вказаній кримінальній справі було встановлено, що невстановлені особи, з метою зайняття забороненими видами діяльності, а саме: конвертації безготівкових коштів в готівку та ухилення від оподаткування, створили наступні підприємства: ТОВ «Аммо», ТОВ «ВБК Стандарт-Сервіс», ТОВ «Вільна Комерція», ТОВ «Бізнес Інвсетиція», ТОВ «Рібекс ЛТД», ТОВ «Верес-Ком».

Допитаний у якості свідка засновник та директор ТОВ «АММО»(код ЄДРПОУ 37044991) ОСОБА_2, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, повідомив, що на прохання знайомого Ігоря, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, зареєстрував на себе ТОВ «Аммо», підписавши при цьому ряд документів та незаповнених бланків, не вникаючи в суть цих документів. Фінансово-господарської документації від імені ТОВ «Аммо»гр. ОСОБА_2 не підписував, договорів та угод як директор від ТОВ «Аммо»не укладав та не підписував, печатку підприємства не замовляв та нею не користувався, банківський рахунок не відкривав та ним не управляв. Де знаходиться товариство та чим воно займається, цій особі не відомо.

З Акту перевірки, протоколу допиту, а також із витягу з ЄДР стосовно ТОВ «Аммо»не вбачається, що зазначена особа передоручала будь-які іншій особі ведення справ зазначеного підприємства (в контексті положень ч. 1 ст. 246 ЦК України) та доручала представляти інтереси цього підприємства іншим особам. Доказів такого передоручення не надано і під час розгляду справи.

Допитаний у якості свідка засновник та директор ТОВ «ВБК Стандарт-Сервіс»ОСОБА_3 показав, що вказане підприємство він зареєстрував на власне ім'я за грошову винагороду без мети зайняття господарською діяльністю та ніяких документів фінансово-господарської діяльності, а також документів податкової звітності він не підписував, печаткою підприємства не користувався, банківськими рахунками не управляв та нікого не уповноважував.

Допитаний у якості свідка засновник та директор ТОВ «Верес-Ком»ОСОБА_4 показав, що вказане підприємство він зареєстрував на власне ім'я за грошову винагороду без мети зайняття господарською діяльністю та ніяких документів фінансово-господарської діяльності, а також документів податкової звітності він не підписував, печаткою підприємства не користувався, банківськими рахунками не управляв та нікого не уповноважував.

При цьому, з протоколу допиту від 03.03.2011 р. іншої особи -ОСОБА_5 , доказів наявності у якого представницьких повноважень від імені контрагента позивача не надано під час розгляду справи, вбачається, що під час обшуку у цієї особи вилучено печатки декількох підприємств, зокрема, ТОВ «АММО», ТОВ «ВБК Стандарт-Сервіс», які йому передавалися під час підготовки документів .

Також під час обшуку у цієї особи вилучено флеш-накопичувачі з системою управління рахунками в режимі «Клієнт-банк»зазначених підприємств за допомогою яких кошти з рахунків цих підприємств перераховувались на рахунки ТОВ «Фрайм». В подальшому з рахунків останнього кошти перераховувались на рахунок фізичної особи за придбання векселя.

З протоколу допиту ОСОБА_5 вбачається, що печатки ТОВ «АММО»та ТОВ «ВБК Стандарт-Сервіс»під час підготовки документів вказаних підприємств йому передавалися ОСОБА_6 (який не є керівником контрагентів позивача) чи чоловіком на ім'я ОСОБА_6. Операції з коштами на рахунках всіх зазначених підприємств він проводив за вказівкою вищевказаної особи ОСОБА_6 З цих показів також вбачається, що ОСОБА_5 отримував вказівки щодо керування коштами та контролю за їх рухом від працівників АТ «Укрінбанк». Податкову звітність зазначених підприємств він, за вказівкою вищезгаданої особи ОСОБА_6, подавав до податкових органів.

При цьому, з протоколу обшуку від 03.03.2011 р., проведеного УСБУ у м. Києві, вбачається, що у ОСОБА_5 вилучено документацію ТОВ «АММО»та ТОВ «ВБК Стандарт-Сервіс», зокрема, податкові накладні.

Також, відповідно до постанови від 23.06.2011 року страшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області Понамарчука О.В. було встановлено, що СВ ПМ ДПА у Житомирській області було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, щодо ОСОБА_9 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України та щодо ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим слідством по кримінальній справі № 11/089003 встановлено, що ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою прикриття незаконної діяльності без наміру здійснювати діяльність підприємства, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або послуг, зафіксовану в установчих документах підприємства, придбав фіктивне підприємство ТОВ «Вільна Комерція», яке вподальшому використовував для сприяння підприємствам-фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету , в результаті чого заподіяв державі шкоду у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 02.03.2012 року у справі № №1-201/12 по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст. 212, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, вказаних осіб було звільненню від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році», тобто з нереабілітуючих підстав.

Отже, як видно з наявних матеріалів справи, та було встановлено також перевіркою, ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком" зареєстровані та проваджують фінансово-господарську діяльність без відома та згоди їх засновників та призначених у законному порядку керівників.

Зазначені обставини вказують на те, що акти приймання-передачі робіт, податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської документації підписані не керівниками ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", а невідомими особами, а, отже, оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Також, згідно наявних в матеріалах справи договорів та актів виконаних робіт, до зобов'язань вказаних контрагентів відносилось виконання багатофункціональних робіт (надання послуг): прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, вивіз та утилізація відходів, провадження профілактичних оглядів та поточних ремонтів системи електропостачання (а також водопостачання, каналізації, сантехнічних приладів), забезпечення технічного обслуговування та ремонту ліфтів, системи пожежно-охоронної сигналізації та вентиляції повітря у будинку (ТОВ «Аммо», ТОВ «Вільна комерція»), ремонтні роботи по даху приміщення із забезпеченням та поставки будівельних матеріалів та інструментів, демонтаж централізованого трубопроводу, розводки труб, монтажу водонагрівального обладнання, підключення водогрійного обладнання (ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс"), виконання експедиційно-транспортного комплексу робіт (ТОВ "Верес-Ком"), виконання ремонтних робіт (ТОВ "Рібекс ЛТД"), тощо.

Виконання вказаних робіт (послуг) вимагало від виконавців наявності управлінського та технічного персоналу, матеріально-технічних ресурсів (спеціального обладнання, устаткування, транспортних засобів, складських приміщень, тощо).

В той же час, досліджені під час судового розгляду докази свідчать про відсутність у ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком" адміністративно-господарських можливостей та трудових ресурсів, необхідних для виконання господарських зобов'язань, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, відсутність наміру створення правових наслідків.

Зокрема, як вбачається з інформації, наданої на запит суду ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, ТОВ "Бізнес Інвестиція" протягом лютого-червня 2010 року не звітувало про кількість працюючих осіб, про наявність основних засобів та складських приміщень (том ІІІ, а.с. 14-15).

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС повідомило, що ТОВ "Рібекс ЛТД" звітів за формою № 1-ДФ за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року та квітень-червень 2010 року не подавало, згідно декларацій з податку на прибуток за І квартал 2009 року та І квартал 2010 року основні фонди на підприємстві відсутні (том ІІІ, а. с. 107).

Листом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС повідомило, що ТОВ "Верес-Ком" звітів за формою 1-ДФ за ІV квартал 2009 року та 2-3 квартали 2010 року не подавались, основні засоби згідно декларацій з податку на прибуток за період з ІV кварталу по І півріччя 2010 року у підприємства відсутні (том ІІІ, а. с. 135).

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС повідомило, що ТОВ "Аммо" за формою № 1-ДФ звітів не подавало (том ІІІ, а.с. 165).

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком" адміністративно-господарських можливостей, трудових ресурсів, устаткування, транспорту, тощо, необхідних для виконання господарських зобов'язань.

Наведені обставини та досліджені судом докази у їх сукупності суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з наведеними контрагентами фактично не мали реального характеру, операції оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Посилання позивача на відсутність судового рішення про визнання правочинів між ТОВ «Полідромос»та його контрагентами недійсними або нікчемними не заслуговують на увагу.

Відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", сама по собі не свідчить про реальність виконання цих договорів зазначеними суб'єктами, а укладення договорів не є доказом їх виконання.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права формування валових витрат.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є підставою для віднесення певних сум до валових витрат (податкові та видаткові накладні, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до валових витрат, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем завищено валові витрати підприємства у загальному розмірі 946 832,00 грн. за період IV кв. 2009 року - ІІІ кв. 2010 року.

Проте, як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, вказане порушення стало лише підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за відповідний податковий період, однак не вплинуло на суму донарахування податкового зобов'язання згідно оскаржуваного рішення. Тому висновки суду по даному епізоду не можуть підставою для скасування спірного рішення.

Стосовно правомірності висновку відповідача про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 7 248 444 грн. суд зазначає наступне.

Як зазначено в Акті перевірки, при аналізі податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Полідромос»за II квартал 2011 року було виявлено протиправне декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування звітного (податкового) періоду на суму 7 248 444 грн., яке виникло в 2010 році. За таких обставин відповідачем зроблено висновок про порушення підприємством вимог пункту 150.1 статті 150 з урахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI із змінами та доповненнями.

Як встановлено судом, в уточненій податковій декларації за другий квартал 2011 року у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»задекларована сума у розмірі 7 248 444,00 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»вказано суму «-7 011 097,00 грн.».

При цьому від'ємне значення об'єкта оподаткування, відображене у рядку 06.6 декларації за ІІ квартал 2011 року, включає в себе від'ємне значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, яке сформоване позивачем з урахуванням від'ємного значення попереднього податкового року (2010 року) у розмірі 8 410 962,00 грн., задекларованого в уточнюючій податковій декларації позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року.

Із зазначено слідує, що до показників рядків 06.6, 07 податкової декларації за ІІ квартал 2011 року увійшло від'ємне значення минулого 2010 року, що згідно висновків відповідача, не відповідає нормам Податкового кодексу України.

З приводу вказаних обставин справи суд зазначає наступне.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ ІІІ Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року керувався нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року , оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

Як встановлено судом, позивач при поданні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у рядку 07 визначив суму в розмірі 7 248 444 грн., яка сформована останнім на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Обставина правомірності та правильності формування рядку 07 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року податковим органом ні в судовому засіданні, ні в акті перевірки під сумнів не ставилася.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ III Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року . Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Причому ні Закон «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Ураховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Відповідна правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012 року № 2019/12/13-12.

При цьому, обґрунтованих доводів, які заперечують достовірність даних податкового обліку позивача щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток (крім відсутності реального характеру господарських операцій з ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", що не вплинуло на суму донарахування згідно оскаржуваного рішення), податковим органом під час судового розгляду не наводилось.

З аналізу зазначених вище норм та встановлених обставин справи видно, що позивач правомірно сформував склад об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, а тому суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення Києва №0001862307 від 29 грудня 2011 року безпідставним та неправомірним, яке підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам закону, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сплачений ним при подачі позову, у розмірі 545 грн. 90 коп.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва №0001862307 від 29 грудня 2011 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Полідромос»судові витрати у розмірі 545,90 гривень (п'ятсот сорок п'ять грн. 90 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.