Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-3229/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3229/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г ,

за участю представника позивача - Вісневського В.А., представника відповідача - Іванова Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полідромос» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Полідромос» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2011 року № 0001862307.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 29 серпня 2011 по 16 вересня 2011 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку за період з 01.01.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 23 вересня 2012 року № 444/1-23-70-35570856.

Згідно акту податковим органом встановлено порушення ТОВ «Полідромос» вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 150.1. ст. 150; п. 1, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в ІІ кварталі 2011 року у сумі 54 590,00 грн., що стало підставою для винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення № 0001862307, яким позивачу було збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 54 590,00 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з чим апеляційна інстанція погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем безпідставно задекларовано валові витрати у розмірі 946 832,00 грн. за період з IV кварталу 2009 року по ІІІ квартал 2010 року за наслідками операцій з контрагентами: ТОВ "Аммо", ТОВ "ВБК Стандарт-Сервіс", ТОВ "Вільна Комерція", ТОВ "Бізнес Інвестиція", ТОВ "Рібекс ЛТД", ТОВ "Верес-Ком", які не мають основних засобів, залишків товарно-матеріальних цінностей, виробничого, транспортного, торгівельного обладнання, сировини, матеріалів, трудових ресурсів, тощо, необхідних для здійснення основного виду діяльності відсутні.

Суд першої інстанції погодився з таким висновком податкового органу стосовно того, що в порушення вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем завищено валові витрати підприємства у загальному розмірі 946 832,00 грн. за період IV кв. 2009 року - ІІІ кв. 2010 року. Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказане порушення не вплинуло на суму донарахування податкового зобов'язання згідно оскаржуваного рішення.

Вказаний факт не спростовується відповідачем в апеляційній скарзі.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що при аналізі податкової декларації з податку на прибуток ТОВ «Полідромос» за II квартал 2011 року було виявлено протиправне декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування звітного (податкового) періоду на суму 7 248 444 грн., яке виникло в 2010 році.

Стосовно вказаного висновку податкового органу колегія суддів зазначає наступне.

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ ПК, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК).

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

До 1 квітня 2011 року правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (залишків) у наступних податкових періодах регулювалися положеннями Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94).

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94) було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону №334/94.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону №334/94, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону №334/94, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону №334/94обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В Листі Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012 року №2019/12/13-12 з цього приводу зазначається, що тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Зазначені норми законодавства відображені у формах податкової звітності з податку на прибуток, які підлягали використанню платниками цього податку в першому та другому календарному кварталах 2011 року.

До складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Ураховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у I кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з попереднього податкового року (2010 рік), повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за II та ІІІ квартали 2011 року.

Згідно з приписами пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Так, склад валових витрат та порядок їх врахування визначено статтями 138 та 139 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що визначений статтею 139 цього Кодексу вичерпний перелік витрат, які не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, не містить жодних обмежень щодо включення до витрат від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Колегія суддів враховує, що відповідачем не ставиться під сумнів правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за I квартал 2011 року, а отже зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за II-ІІІ квартали 2011 року за рахунок від`ємного значення минулих податкових періодів здійснено позивачем обґрунтовано, оскільки таке від`ємне значення набуло статусу валових витрат І кварталу 2011 року після їх декларування позивачем.

Слід зауважити, що при перегляді оскаржуваної постанови апеляційна інстанція врахувала лист Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/10-1052 від 18.10.2011 року, де зазначено: «… пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення».

Також, відповідно до наказу Державної податкової служби України №575 від 05.07.2012 року «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток» враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року, при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування за II - IV квартал 2011 року.

На підставі викладеного, апеляційна інстанція приходить до висновку про безпідставність донарахування відповідачем зобов'язання із податку на прибуток.

Згідно частини першої ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За змістом частини другої ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам позивач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Повний текст ухвали виготовлено 28.05.2013 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.