Постанова

від 17.10.2012 по справі 17/5026/2116/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2012 № 17/5026/2116/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 17.10.2012 року

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року,

у справі № 17/5026/2116/2011 (суддя Боровик С.С.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта»

до 1) Черкаської міської ради

2) комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро

технічної інвентаризації»

про визнання права власності та зобов'язання провести реєстрацію права

власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року у справі № 17/5026/2116/2011 позовні вимоги ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» до Черкаської міської ради, КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» про визнання права власності та зобов'язання провести реєстрацію права власності - задоволено частково. Визнано за ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» право власності на приміщення які знаходяться за адресою місто Черкаси, вул. Лук'янова, 12а. В частині позовних вимог до КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» про зобов'язання провести реєстрацію права власності - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить, рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року у справі № 17/5026/2116/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Вербицької О.В., суддів Андрієнка В.В., Буравльова С.І. апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату № 02-15/390 від 26.06.2012 року в зв'язку із припинення повноважень головуючого судді (судді-доповідача) Вербицької О.В., по справі № 17/5026/2116/2011 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Після автоматизованого розподілу справ в порядку ст. 2-1 ГПК України року справу № 17/5026/2116/2011 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Лобаня О.І., суддів: Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 у складі Головуючого судді Лобаня О.І., суддів Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року в зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Лобаня О.І., суддів Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В. у відпустці, по справі № 17/5026/2116/2011 склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Майданевич А.Г., Тарасенко К.В.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Яковлєва М.Л., суддів: Майданевича А.Г., Тарасенко К.В. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.09.2012 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у зв'язку із виходом судді Лобаня О.І., з відпустки та перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, по справі № 17/5026/2116/2011 склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 у складі Головуючого судді Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В. справу прийнято до провадження.

У судових засіданнях 06.08.2012 року, 19.09.2012 року, 01.10.2012 року та 17.10.2012 року прокурор надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року по справі № 17/5026/2116/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» в задоволенні позовних вимог.

Представник ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» у судових засіданнях 06.08.2012 року та 01.10.2012 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що грутнується на нормах закону. Просив апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому, представник ТОВ «Науково-виробнича фірма «Дельта» у судове засідання 17.10.2012 року не з'явився про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином про що, в матеріалах справи міститься його розписка про відкладення розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.

Черкаська міська рада та КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судові засідання 06.08.2012 року, 19.09.2012 року, 01.10.2012 року та 17.10.2012 року не з'явились. Проте, від Черкаської міської ради до суду надійшло клопотання в якому відповідач просить суд апеляційної інстанції розглядати дану справу за відсутності представника Черкаської міської ради. КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» про причини неявки суд не повідомило.

Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта», Черкаська міська рада та КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Участь представників сторін що не з'явились у судове засідання 17.10.2012 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. До того ж, представник ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» був присутнім у попередніх судових засіданнях та надавав свої пояснення по справі, які судовою колегією прийняті до уваги. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу № 431 від 05.02.1996 року укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області та товариством покупців - членів трудового колективу державного підприємства «Черкасиінжавтосервіс» (правонаступником якого є позивач - ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» згідно статуту про перереєстрацію від 23.12.1998 року № 7447), останнє придбало державне майно підприємства «Черкасиінжавтосервіс» за адресою: м. Черкаси, вул. Лук'янова, буд.12а, на земельній ділянці площею 0,23 га.

Вказана земельна ділянка згідно Державного акта на право постійного користування землею серії ЧР №24-85 від 06.10.1995 року передана у постійне користування під існуючу виробничу базу державному підприємству «Черкасиінжавтосервіс». Право власності позивача на вказане майно належним чином зареєстроване в комунальному підприємстві «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», що підтверджується довідкою № 185 від 24.01.2012 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на вказаній земельній ділянці без отримання на те належних дозволів, позивачем було самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: прибудова - літ. «Ж», прибудова літ. «а1», прибудова літ. «д», в цеху літ. «Д-1» прим. VIII, в підвалі літ. «Ж-1» прим. І, склад літ. «Н-1», прибудова літ. «б1», склад літ. «Ж1-1», реконструйовані склад літ. «Ж-1» та адмінбудівля літ. «А-1», змінені призначення: літ. «Б-1» з склада в адмінбудівлю літ. «И-1» з виробничого приміщення в майстерню, літ. «К» з трансформаторної в господарську будівлю.

У вересні 2011 року ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради та КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» про визнання за ним права власності на вищевказані приміщення, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Лук'янова, буд.12а, та про зобов'язання КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» провести реєстрацію права власності.

Як зазначалося раніше рішенням господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року у справі № 17/5026/2116/2011 позовні вимоги ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» про визнання права власності та зобов'язання провести реєстрацію права власності - задоволено частково. Визнано за ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» право власності на приміщення які знаходяться за адресою місто Черкаси, вул. Лук'янова, 12а. В частині позовних вимог до КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» про зобов'язання провести реєстрацію права власності - відмовлено повністю.

Постановляючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з того, що спірні приміщення побудовано та реконструйовано за кошти позивача, за весь час існування даного майна треті особи не заявляли своїх прав на спірні приміщення, земельна ділянка на якій розташоване майно перебуває у постійному користуванні позивача, будівлі відповідають нормам ДБН, а тому заявлені позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду про визнання за ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, погодитися не може виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженою проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень. Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що згідно частини 3 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. За цих обставин суду належало з'ясувати, чи вирішував компетентний орган за зверненням позивача питання про надання останньому земельної ділянки розташованої під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній.

В силу приписів ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути заявлений до особи, яка оспорює або не визнає таке право власника. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Черкаська міська рада не оспорювала право власності позивача на самочинно збудовану будівлю та навпаки представник Черкаської міської ради під час розгляду справи у суді першої інстанції проти задоволення позову не заперечував. Позивач не довів обставини оспорювання чи заперечення відповідачем його права власності на спірне нерухоме майно.

При цьому, відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що в порушення вимог ст. 43 ГПК України, місцевий господарський суд не з'ясував обставини наявності між сторонами спору про право, що призвело до неправильного вирішення даної справи.

Колегія суддів зазначає, що суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинне будівництво за умови, що будівництво велось з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу.

Постановляючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з того, що згідно висновку № 68-БТ від 12.09.2011 року приватного підприємства «Експертна установа» при проведенні обстеження нежитлових будівель розташованих за адресою: м. Черкаси, вул. Лук'янова, 12а встановлена відповідність Державним будівельним нормам України, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному контролю.

Проте, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться докази що підтверджують зворотнє. Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції прокуратура не приймала участі у даній справі та лише після проведеної перевірки та ознайомленням з матеріалами справи прокуратурі стало відомо про судове рішення. Так, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою прокурором, як додаткові докази були надані суду копії акта відділу управління Держтехногенбезпеки у Черкаській області № 257 від 29.03.2012 року та акта інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 29.03.2012 року. Під час розгляду справи апеляційним господарським судом, прокурор звернув увагу на те, що вказані у актах порушення пожежної безпеки існували на час винесення судом першої інстанції рішення та саме і були виявлені та зафіксовані у акті після проведеної перевірки. В зв'язку з чим прокурор просив суд апеляційної інстанції прийняти до уваги вказані документи як докази по справі.

Враховуючи викладене та оскільки, прокурор не приймав участі під час розгляду справи у суді першої інстанції та був позбавлений можливості подавати будь-які докази по справі, та враховуючи те, що зазначені у актах порушення пожежної безпеки при будівництві приміщення складу, автогаражу та офісу на які позивач просить суд визнати право власності, існували на час винесення судом першої інстанції рішення та були виявлені і зафіксовані у акті після проведеної перевірки, судова колегія апеляційного господарського суду приймає зазначені акти як належні докази у даній справі.

Так, Черкаським міським відділом управління Держтехногенбезпеки у Черкаській області проведено обстеження приміщень по вул. Лук'янова, 12а щодо додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, в результаті чого встановлено ряд порушень, які зафіксовано актом № 257 від 29.03.2012 року, зокрема: приміщення складу, автогаражу та офісу не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації; не виконана вогнегасна обробка дерев'яних та металевих конструкцій складу та офісу зі складанням акту про виконанні роботи; не вивішено при в'їзді на території план-схему розміщення будівель, споруд; у протипожежених перегородках, що відокремлюють конторські приміщення від складу не влаштовані протипожежні двері та вікна 2-го типу, що мають сертифікат відповідності; проведено реконструкцію приміщень без розробки відповідної проектної документації; відсутній дозвіл на початок роботи від органів державного пожежного нагляду та інше. Крім цього, проведеною перевіркою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області встановлено, що будівлі по вул. Лук'янова, 12а збудовані самочинно та не введені в експлуатацію, в результаті чого 29.03.2012 року складено акт.

Частинами 3 та 4 статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року про визнання права власності на самочинне будівництво що не відповідає вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, та яке не введене в експлуатацію підлягає скасуванню, як таке, що не грунтується на законі.

Що стосується позовних вимог до КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» про зобов'язання провести реєстрацію права власності на вказане майно судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне вказати наступне.

Так, ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

Судова колегія зазначає, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. При цьому, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його прав власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У ч.1 ст.182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом, (ч. 4 цієї статті).

Відносини пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон). Згідно з п. 5 розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрації об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Реєстрацію права власності на нерухоме майна за п. 1.3 Тимчасового положення здійснюють комунальні підприємства БТІ у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до положень Закону і Тимчасового положення БТІ здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а отже, не може бути стороною у справі щодо визначення такого права, оскільки не є особою, яка невизнає чи оспорює це право. Бюро технічної інвентаризації може бути залучене до участі у справі як третя особа.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу що позивачем під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було доведено, яким чином його право власності на, майно оспорюється Черкаською міською радою та КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ».

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не повно було досліджено обставини по справі в з в'язку з чим прийняте невірне рішення про визнання права власності на самочинне будівництво що не відповідає вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, та яке не введене в експлуатацію. Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що відповідачі, як Черкаська міська рада так і КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» позивачу не відмовляло у визнанні права власності та проведенні відповідної реєстрації, тобто не порушило права позивача, тому фактично між сторонами відсутній спір.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року, прийняте після не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року скасувати. Прийняти нове рішення суду, яким в позові ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» до Черкаської міської ради, КП «Черкаське обласне об'єднане БТІ» про визнання права власності та зобов'язання провести реєстрацію права власності - відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року по справі № 17/5026/2116-2011 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 30.01.2012 року по справі № 17/5026/2116-2011 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення суду, яким в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» до Черкаської міської ради, комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності та зобов'язання провести реєстрацію права власності - відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Дельта» (18000, м. Черкаси, вул. Лук'янова, 12а, ЄДРПОУ 21352461) в дохід Державного Бюджету України 10140 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити господарському Черкаської області.

5. Матеріали справи № 17/5026/2116-2011 повернути до господарському Черкаської області.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 22.10.2012 року