Ухвала

від 25.09.2012 по справі 2а-2292/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2292/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року позивач -Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (далі по тексту -ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів») звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області, в якому просив визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миронівському районі Київської області від 04.05.2011 року № 0000242353 про нарахування ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»штрафної (фінансової) санкції в сумі 450 208,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно наказу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області від 13.04.2011 № 217, посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - Приватним підприємством «Ріст»(код ЄДРПОУ 34671871) за червень 2010 року, про що складено акт перевірки від 15.04.2011 року №191/23-011/00951770.

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем в порушення вимог п. 1.7, п.1.8 ст. 1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.7.1, п. 7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а також ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України завищено суму податкового кредиту за червень 2010 року на 600 277 грн. 48 коп., що відповідно призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року на 600 277 грн. 48 коп.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом були розглянуті питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Лаура-Ойл»(надалі -ПП «Лаура-Ойл») код за ЄДРПОУ 36568937, з урахуванням матеріалів невиїзних документальних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Старвіжн», код за ЄДРПОУ 36690613 - за період з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р., отриманих від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва; Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІК Мілена», код за ЄДРПОУ 36529751 - за період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р., отриманих від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва; Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Вернісаж», код за ЄДРПОУ 36302469 - за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р., отриманих від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва; Товариства з обмеженою відповідальністю «Найт Стар», код за ЄДРПОУ 36690629 - за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р., отриманих від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва; Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезтех», код за ЄДРПОУ 37102120, за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. - отриманих від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та матеріалів позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Лаура-Ойл»акт від 30.12.2010р. №724-23/1-36568937

Крім цього, як вбачається з висновків акту перевірки Приватного підприємства "Ріст" (далі -ПП "Ріст") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., проведеної посадовими особами Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції на підставі наказу Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», ПП "Ріст" було укладено ряд договорів з метою придбання та продажу товарів (послуг). Так в ході перевірки було встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу вказаним підприємством товарів (послуг) у червні 2010 року, що за твердженням податкового органу вказує на нікчемність правочинів, укладених між ПП "Ріст" та його контрагентами, які обліковуються у Державній податковій інспекції у Миронівському районі Київської області, у тому числі й з ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів».

Як зазначено в письмових запереченнях відповідача, фахівцями управління податкового контролю юридичних осіб на підставі наказу від 20.12.2010 № 1160 року та направлень від 20.12.2010 р. №№ 1062, 1063, 1064, 1065, 1066, виданих Західно-Донбаською об`єднанню державною податковою інспекцією, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Лаура-Ойл» (код ЄДРПОУ 36568937), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р., з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р., з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. та з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р., в ході проведення якої було встановлено порушення ПП «Лаура-Ойл» вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України при придбанні та продажу товарів (послуг). Так, за результатами вказаної перевірки посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ було зроблено висновок про те, що товар (послуги) по вищезазначених операціях не був переданий покупцю в порядку та строки, визначені умовами укладених договорів.

На підставі акту перевірки від 15.04.2011 року №191/23-011/00951770, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2011 року № 0000242353, яким ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»нараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 450 208,00 грн.

Заперечуючи проти вимог даного позову відповідач в своїх доводах посилається на те, що матеріалами перевірки, отримані з Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та висновки акту перевірки ПП «Лаура-Ойл»від 30.12.2010 № 724-23/1-36568937, підтверджують безпідставне нарахування позивачем податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року за рахунок податкових накладних, виписаних при реалізації зернових, отриманих від ПП «Лаура-Ойл»за умовами нікчемного правочину на загальну суму 1 245 858 грн. 34 коп., у тому числі ПДВ - 600 277 грн. 48 коп. У зв'язку з цим відповідач вважає, що ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»безпідставно було включено до складу податкового кредиту податкові накладні, що містять реквізити ПП «Ріст»(код ЄДРПОУ 34671871).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 року (далі по тексту -ПК України).

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є онтролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що у червні 2010 року між ПП «Ріст»та ПП «Лаура-Ойл»(код за ЄДРІІОУ 36568937) було укладено договір купівлі-продажу від 04.01.2010 № 3/01, за умовами якого ПП «Ріст»придбало у ПП «Лаура-Ойл»зернові культури на загальну суму 7 440 043 грн. 13 коп. В подальшому ПП «Ріст»реалізувало ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» насіння соняшнику на загальну суму 3 601 664 грн. 88 коп.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції зауважив, що жодним чином не ставить під сумнів повноваження податкового органу при застосуванні ним штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм (законів), що діяли до 01.01.2011 року на підставі, в порядку та у спосіб, визначені Податковим кодексом України та не оцінює висновки податкового органу щодо безпідставного віднесення позивачем сум до бюджетного відшкодування, а зазначає лише про порушення порядку визначення та обчислення штрафної (фінансово) санкції за даний вид правопорушення.

Аналізуючи обставини даної справи разом з наявними в ній доказами, колегія суддів зважає на наступне.

Положенням статті 123 ПК України визначено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Так, відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При вирішенні питання про застосування передбачених статтею 123 та іншими нормами Податкового кодексу України штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені контролюючими органами після вказаної дати, слід виходити з такого.

До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон № 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Виходячи з викладеного, правове регулювання порядку застосування штрафних санкцій за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, є різним залежно від періоду, в якому застосовуються відповідні штрафні санкції.

Так, з 1 січня 2011 року, тобто від дати набрання чинності Податковим кодексом України, і до 6 серпня 2011 року, тобто до дати набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, слід виходити із загальних норм Конституції України та Податкового кодексу України. З дати набрання чинності Законом № 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України.

При вирішенні питання щодо застосування передбачених Податковим кодексом України штрафних санкцій до податкових правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року, варто враховувати таке.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже, склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Водночас, як установлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що набули чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Зі змісту наведеної норми Перехідних положень Податкового кодексу України вбачається, що нею врегульовано розмір санкцій, що підлягає застосуванню за порушення, виявлені після набрання чинності Податковим кодексом України, у тому числі за вчинені раніше.

Проте питання щодо підстав для застосування встановлених Податковим кодексом України санкцій за правопорушення, вчинені до набрання чинності цим Кодексом, зміни до перехідних положень Податкового кодексу не врегулювали. Тому, слід виходити з приписів частини другої статті 58 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, незалежно від дати вчинення або виявлення певного діяння таке діяння може кваліфікуватися як порушення норм податкового законодавства лише в тому разі, якщо воно визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними на час вчинення відповідного діяння.

Отже, штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, можуть бути застосовані як до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, так і після цієї дати (6 серпня 2011 року) лише в тому разі, якщо збігаються склади правопорушень, визначені Податковим кодексом України та попереднім законодавством.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про безпідставність застосування відповідачем до ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 75 % від суми неправомірно заявленої до бюджетного відшкодування внаслідок зменшення суми бюджетного відшкодування протягом 1095 днів втретє і більше, оскільки за нормами діючого законодавства нарахування податкових зобов'язань, які були здійснені до 1 січня 2011 року, не враховуються при визначенні повторності правопорушення.

З підстав вищенаведених обставин та наведених норм діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.