Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а-4229/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 р.Справа № 2а-4229/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-4229/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландер"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ландер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001702305 від 15.02.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі - 417 654,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001712305 від 15.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі - 456 137,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001722305 від 15.02.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 1 512,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 320,75 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001732305 від 15.02.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 472 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56 556,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №00002722305 від 15.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі + 206 775,00 грн.

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №00002712305 від 15.03.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 178 351,00, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31 853,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року адміністративний позов ТОВ "Ландер" - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001702305 від 15.02.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 417 654 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001712305 від 15.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 456 137,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001722305 від 15.02.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 1 512,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 320,75 грн.;

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001732305 від 15.02.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 472 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56 556,00 грн.;

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №00002722305 від 15.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 206 775,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №00002712305 від 15.03.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 178 351,00, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31 853,75 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландер" (код ЄДРПОУ 34392896, юридична адреса: вул. Заводу Комсомолець, буд.40, м.Харків, 61051) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок). 512,00

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 138.8 ст. 138, ст. 139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання 09.10.2012 року, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу на проведення перевірки №84 від 13.01.2012 року та згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-VІ, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова (після реорганізації - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландер" (код ЄДРПОУ 34392896) (надалі за текстом - позивач, ТОВ "Ландер") з питань перевірки відомостей по взаємовідносинам з: ТОВ фірма "Ліон" (код за ЄДРПОУ 30590155) за період з 01.05.2011 по 31.08.2011р.; ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (код ЄДРПОУ 33010817) за період з 01.05.2011 по 31.08.2011р.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 30.01.2012 року № 387/2305/34392896, згідно висновків якого, встановлено порушення позивачем:

- п.138.8 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України №2756-VІ від 02.12.2010р., внаслідок чого завищено витрати всього у сумі 2 371 099,00 грн., а саме: за І квартал 2011р. у сумі 496 899,00 грн., за II квартал 2011 р. у сумі 736 707,00 грн., III квартал 2011 р. у сумі 1 137 493,00 грн., та встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 555 291,00 грн., у т.ч. за І квартал 2011 р. у сумі 124 225,00 грн., за II квартал у сумі 169 443,00 грн., за III квартал 2011 р. у сумі 261623,00 грн.;

- в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6., ст.198, п.201.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України №2756-VІ від 02.12.2010р., підприємством в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.01.2011р. по 31.08.2011р. на загальну суму 474 220,00 грн., у тому числі: лютий 2011р. на суму 38 606,00 грн.; березень 2011р. на суму 60 774,00 грн.; травень 2011р. на суму 65 150,00 грн., червень 2011р. на суму 82 191,00 грн.; липень 2011р. на суму 111 167,00 грн.; серпень 2011р. на суму 116 332,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у вказаному акті, позивачем було подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова заперечення на акт №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року. За результатом розгляду заперечень, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова листом №5522/10/23-523 від 10.02.2012р. висновки акту залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року відповідачем винесено:

- податкове повідомлення - рішення №0001702305 від 15.02.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі - 417 654,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0001712305 від 15.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 456 137,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0001722305 від 15.02.2012р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 1 512,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - штрафами) - 320,75 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0001732305 від 15.02.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 472 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56 556,00 грн.

Податкові повідомлення - рішення були отримані ТОВ "Ландер" 20.02.2012 року.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року, позивач вважає, що винесені на його підставі податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Як вбачається з акту перевірки, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті № 387/2305/34392896 від 30.01.2012 року, є виключно висновки актів:

- акт ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №2843/23-212/30590155 від 31.08.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми "Ліон" (код ЄДРПОУ 30590155)";

- акт Харківської ОДПІ №1678/234/33010817 від 19.08.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", (податковий номер 33010817);

- акт Харківської ОДПІ №2576/234/33010817 від 15.11.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", (податковий номер 33010817).

Інших обставин здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів з ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" та ТОВ фірма "Ліон", відповідачем в акті перевірки від 30.01.2012 року № 387/2305/34392896 не вказано.

Крім того, на підставі наказу на проведення перевірки №402 від 16.02.2012р. та згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ландер" (код ЄДРПОУ 34392896) з питань перевірки відомостей по взаємовідносинам з ТОВ "Трубопласт Україна" (код за ЄДРПОУ 37189531) за період з 01.04.2011 по 30.04.2011р.; ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) за період з 01.09.2011 по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року.

На підставі висновків акту перевірки №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року відповідачем винесено:

- податкове повідомлення - рішення №00002712305 від 15.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 206 775,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №00002722305 від 15.03.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 178 351,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31 853,75 грн.

Податкові повідомлення - рішення отримано ТОВ "Ландер" 26.03.2012 року.

Згідно висновків акту № 969/2305/34392896 від 24.02.2012 року, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ландер":

- п.138.8 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. завищено витрати всього у сумі 899 020,00 грн., а саме: за II квартал 2011 р. у сумі 254 699,00 грн., III квартал 2011 р. у сумі 644 321,00 грн., встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 206 775,00 грн., у т.ч. за II квартал у сумі 58 581,00 грн., за III квартал 2011 р. у сумі 148 194,00 грн.;

- в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р., підприємством в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. на загальну суму 179 804,00 грн., у тому числі: квітень 2011р. на суму 50 940,00 грн.; вересень 2011р. на суму 128 864,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року, є виключно висновки актів:

- акту ДПІ у Київському районі м. Харкова про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Трубопласт Україна" (податковий номер 37189531) №3017/23-3/31789531 від 22.08.2011р.;

- акту ДПІ у Московському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 року.

Інших мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів з ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", а також обставин здійснення господарської діяльності відповідачем в акті перевірки №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року не вказано.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені в акті перевірки № 387/2305/34392896 від 30.01.2012 року та в акті № 969/2305/34392896 від 24.02.2012 року є неправомірними, необґрунтованими, а тому, прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Згідно довідки АА № 317454 з ЄДРПОУ, видами діяльності ТОВ «Ландер» за КВЕД є: 50.30.1 Оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; 50.30.2 Роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; 50.30.3 Посередництво в торгівлі автомобільними деталями та приладдям; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.02.2011 р. між ТОВ "Ландер" (Покупець) та ТОВ фірма "Ліон" (Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 70 (а.с.107-109), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується здійснити продаж та передати у власність покупця автозапчастини, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах і в межах строку дії Договору товар у кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.2. укладеного Договору, поставка товару здійснювалась на умовах DDР (Україна, м. Харків, вул. Заводу "Комсомолець", 40).

Згідно п.п. 3.3. п. 3 Договору документом, підтверджуючим поставку товару є видаткова накладна на партію товару. За домовленістю сторін, для оформлення приймання-передачі товару не потрібно жодних додаткових документів, в т.ч. товарно-транспортних накладних.

На виконання умов зазначеного договору контрагентом позивача (ТОВ фірма "Ліон") виписані на адресу покупця (ТОВ "Ландер") наступні видаткові накладні: від 01.02.2012 р. № 010202 на суму 177053,69 грн. (том 1 а.с. 110-116), від 21.02.2011 р. № 210205 на суму 54582,90 грн. (том 1 а.с. 123-125), від 01.03.2012 р. № 310450 на суму 195253,42 грн. (том 1 а.с. 130-135), від 18.03.2011 р. № 310451 на суму 169388,18 грн. (том 1 а.с. 143-148) та податкові накладні: № 2 від 01.02.2011 р. на загальну суму 177053,69 грн. (в т.ч. ПДВ 29508,94 грн.) (том 1 а.с.117-122), № 317 від 21.02.2011 р. на загальну суму 54582,90 грн. (в т.ч. ПДВ 9097,15 грн.) (том 1 а.с. 126-129), № 79 від 01.03.2011 р. на загальну суму 195253,42 грн. (в т.ч. ПДВ 32542,24 грн.) (том 1 а.с. 136-142), № 329 від 18.03.2011 р. на загальну суму 169388,18 грн. (в т.ч. ПДВ 28231,36 грн.) (том 1 а.с. 149-155).

Оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на користь ТОВ фірма "Ліон", що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком ТОВ "Ландер" (т. 1 а.с. 156-165).

Крім того, 01.04.2011 р. між позивачем, ТОВ "Ландер" (Покупець) та ТОВ "Трубопласт країна"(Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 101, згідно умов якого, продавець зобов'язується здійснити продаж та передати у власність покупця автозапчастини, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах і в межах строку дії Договору товар у кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Трубопласт країна" виписані на адресу позивача видаткові накладні: від 01.04.2011 р. № 010401 на суму 81296,34 грн. (том 2 а.с. 106-110), від 11.04.2011 р. № 110401 на суму 37854,72 грн. (том 2 а.с. 119-121), від 2.04.2011 р. № 120401 на суму 56256,42 грн. (том 2 а.с. 126-127), від 18.04.2011 р. №180402 на суму 54290,70 грн. (том 2 а.с. 131-136), від 26.04.2011 р. № 260401 на суму 75940,02 грн. (том а.с. 146-149) та податкові накладні: № 1 від 01.04.2011 р. на загальну суму 81296,34 грн. (в т.ч. ПДВ 3549,39 грн.) (том 2 а.с. 111-117), №159 від 11.04.2011 р. на загальну суму 37854.72 грн. ( в .ч. ПДВ 6309,12 грн.) (том 2 а.с. 122-124), № 180 від 12.04.2011 р. на загальну суму 56256,42 грн. ( в т.ч. ПДВ 9376,07 грн.) (том 2 а.с. 118-130), №212 від 18.04.2011 р. на загальну суму 4290,70 грн. (в т.ч. ПДВ 9048,45 грн.) (том 2 а.с. 137-144), №265 від 26.04.2011 р. на загальну суму 75940,02 грн. (в т.ч. ПДВ 12656,67 грн.) (том 2 а.с. 150-154).

Факт отримання позивачем автозапчастин, підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.04.2011 р. № 010401 (том 2 а.с. 118), від 11.04.2011 р. №110401 (том 2 а.с. 125), від 12.04.2011 р. №120401, від 18.04.2011 р. №180402 (том 2 а.с. 145), від 26.04.2011 р. № 260401 (том 2 а.с. 160), які свідчать про переміщення товару, отриманого за договором купівлі-продажу.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента, що підтверджується копією банківської виписки від 10.05.2011р. на суму 30000,00 грн. (том 2 а.с. 166), від 16.05.2011 р. на суму 130000,00 грн. (том 2 а.с. 165), від 17.05.2011 р. на суму 45638,20 грн. (том 2 а.с. 164), від 19.05.2011 р. на суму 30000,00 грн. (том 2 а.с. 163), від 23.05.2011 р. на суму 40000,00 грн. (том 2 а.с. 162), від 25.05.2011р. на суму 30000,00 грн. (том 2 а.с. 161).

Також, 01.05.2011 р. між Позивачем, ТОВ «Ландер» (Покупець) та ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 101 (том 1 а.с. 166-167), згідно умов якого, продавець зобов'язується здійснити продаж та передати у власність покупця автозапчастини, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах і в межах строку дії Договору товар у кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов зазначеного договору контрагентом позивача виписані на адресу ТОВ «Ландер» видаткові накладні: від 04.05.2011р. № 040517 на суму 168020,28 грн. (том 2 а.с. 168-170), від 10.05.2011 р. № 100501 на суму 39680,28 грн. (том 2 а.с. 176-178), від 16.05.2011 р. № 160503 на суму 58387,48 грн. (том 2 а.с. 184-188), від 23.05.2011 р. №230501 на суму 120571,32 грн. (том 2 а.с. 196-207), від 30.05.2011 р. №300501 на суму 4242.00 грн. (том 2 а.с. 217), від 01.06.2011 р. № 010603 на суму 378856,64 грн. (том 2 а.с. 219-225), від 14.06.2011 р. №140601 на суму 114290,14 грн. (том 2 а.с. 236-247), від 01.07.2011 р. №010702 на суму 541167,97 грн. (том 2 а.с. 9-18), від 15.07.2011 р. №150702 на суму 125833,08 грн. (том 2 а.с. 31-34), від 01.08.2011 р. №010812 на суму 462529,15 грн. (том 2 а.с. 40-47), від 15.08.2011 р. №150801 на суму 235461,30 грн. (том 2 а.с. 61-66) та податкові накладні: № 22 від 04.05.2011р. на загальну суму 168020,28 грн. (в т.ч. ПДВ 28003,38 грн.) (том 2 а.с. 171-174), ) від 10.05.2011 р. на загальну суму 39680,28 грн. (в т.ч. ПДВ 6613,38 грн. ) (том 2 а.с. 179- I, №47 від 16.05.2011 р. на загальну суму 58387,48 грн. ПДВ 9731,25 грн.) (том 2 а.с. 189- ), № 64 від 23.05.2011 р. на загальну суму 120571,32 грн. (в т.ч. ПДВ 20095,22 грн.) (том 2 208-215), № 80 від 30.05.2011 р. на загальну суму 4242,00 грн. (в т.ч. ПДВ 707,00 грн.) ( т. 2 а.с. 218), №3 від 01.06.2011 р. на загальну суму 378856,64 грн. ( в т.ч. ПДВ 63142,77 .) (том 2 а.с. 226-234), №87 від 14.06.2011 р. на загальну суму 114290,14 р. (в т.ч. ПДВ 48,36 грн.) (том 2 а.с. 1-7), №4 від 01.07.2011 р. №010702 на загальну суму 541167,97 грн. .ч. ПДВ 90194,66 грн.) (том 2 а.с. 19-29), №165 від 15.07.2011р. на загальну суму 125833.08 . (в т.ч. ПДВ 20972,18 грн.) (том 2 а.с. 35-38 ), №9 від 01.08.2011 р. на загальну суму .529,15 грн. (в т.ч. ПДВ 77088,19 грн.) (том 2 а.с. 48-59), №203 від 15.08.2011 р. на загальну суму 235461,30 грн. (в т.ч. ПДВ 39243,55 грн.) (том 2 а.с. 67-75).

Факт отримання позивачем автозапчастин, підтверджується товарно-транспортними накладними від 04.05.2011р. № 040517 (том 1 . 175), від 10.05.2011 р. № 100501 (том 1 а.с. 183), від 16.05.2011 р. № 160503 (том 1 а.с. 195), 23.05.2011 р. № 230501 (том 1 а.с. 216), від 30.05.2011 р. № 300501, від 01.06.2011 р. № 3603 (том 1 а.с. 235), від 14.06.2011 р. №140601 (том 2 а.с. 8), від 01.07.2011 р. № 010702 (том 2 а.с. 30), від 15.07.2011 р. № 150702 (том 2 а.с. 39), від 01.08.2011 р. № 010812 (том 2 а.с. 60), від 15.08.2011 р. №150801 (том 2 а.с. 60), які свідчать про переміщення товару, отриманого за договором купівлі-продажу.

Оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком ТОВ "Ландер": від 02.06.2011 року на суму 100000,00 грн. (том 2 а.с. 207), від 03.06.2011 р. на суму 60000,00 грн. (том 2 а.с. 103), від 06.06.2011 р. на суму 50000,00 грн. (том 2 а.с. 102), від 08.06.2011 р. на суму 30000,00 грн. (том 2 а.с. 101), від 09.06.2011 р. на суму 50000,00 грн. (том 2 а.с. 100), від 10.06.2011р. на суму 100000,00 грн. (том 2 а.с. 99), від 20.06.2011 р. на суму 100000,00 грн. (том 2 а.с. 98), від 23.06.2011 р. на суму 25000,00 грн. (том 2 а.с. 97), 29.06.2011 р. на суму ) 60000,00 грн. (том 2 а.с. 96), від 05.07.2011 р. на суму 10000,00 грн. (том 2 а.с. 81), від 08.07.2011 р. на суму 120000,00 грн. (том 2 а.с. 80), від 11.07.2011 р. на суму 140000,00 грн. (том 2 а.с. 95), від 13.07.2011 р. на суму 39048,14 грн. (том 2 а.с. 94), від 18.07.2011 р. на суму 3000,00 грн. (том 2 а.с. 93), від 25.07.2011 р. на суму 80000,00 грн. (том 2 а.с.92). від 29.07.2011 р. на суму 65000,00 грн. (том 2 а.с. 91), від 03.08.2011 р. на суму 190000,00 грн. (том 2 а.с. 90), від 08.08.2011 р. на суму 130000,00 грн. (том 2 а.с. 89), від 16.08.2011 р. на суму 3000,00 грн. (том 2 а.с. 88), від 19.08.2011 р. на суму 72001,05 грн. (том 2 а.с. 87), від 2.08.2011 р. на суму 38000,00 грн. (том 2 а.с. 86), від 26.08.2011 р. на суму 95000.00 грн. (том а.с. 84), від 31.08.2011 р. на суму 110000,00 грн. (том 2 а.с. 84), від 08.09.2011 р. на суму 200000,00 грн. (том 2 а.с. 83), від 12.09.2011 р. на суму 100000,00 грн. (том 2 а.с. 82). від 5.09.2011 р. на суму 50000,00 грн. (том 2 а.с. 79), від 19.09.2011 р. на суму 70000,00 грн. (том а.с. 78), від 22.09.2011 р. на суму 34990,45 грн. (том 2 а.с. 77).

Крім того, 01.09.2011 р. між ТОВ "Ландер» (Покупець) та ТОВ "Будівництво пан Україна"(Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 118 (том 2 а.с. 167-168), відповідно до якого, продавець зобов'язується здійснити продаж та передати у власність покупця автозапчастини, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах і в межах строку дії Договору товар у кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов зазначеного договору контрагентом позивача виписані на адресу ТОВ «Ландер» видаткові накладні: від 01.09.2011 р. №010923 на суму 391014,86 грн. (том 2 а.с. 169-147), від 12.09.2011 р. №120920 на суму 382170,64 грн. (том 2 а.с. 186-193) та податкові накладні № 34 від 01.09.2011 р. на загальну суму 391014.86 грн. (в т.ч. ПДВ 65169,14 грн.) (том 2 а.с. 175-184), № 154 від 12.09.2011 р. на загальну суму 382170,64 грн. (в т.ч. ПДВ 63695,11 грн.) (том 2 а.с. 194-205).

Факт отримання позивачем автозапчастин, підтверджується товарно-транспортними накладними від 01.09.2011 р. №010923 (том 2 а.с. 185), від 12.09.2011 р. №120920 (том 2 а.с. 206).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента, що підтверджується копією банківської виписки від 28.09.2011 р. на суму 95000,00 грн. (том 2 а.с. 227), від 03.10.2011 р. на суму 180000,00 грн. (том 2 а.с. 226), від 11.10.2011 р. на суму 76000,00 грн. (том 2 а.с. 225), від 12.10.2011 р. на суму 28000,00 грн. (том 2 а.с. 224), від 13.10.2011 р. на суму 55000,00 грн. (том 2 а.с. 223), від 14.10.2011 р. на суму 50000,00 грн. (том 2 а.с. 222), від 19.10.2011 р. на суму 110000,00 грн. (том 2 а.с. 223), від 21.10.2011 р. на суму 10000,00 грн. (том 2 а.с. 212), від 24.10.2011 р. на суму 30000,00 грн. (том 2 а.с. 211), від 25.10.2011 р. на суму 40000,00 грн. (том 2 а.с. 210), від 28.10.2011 р. на суму 36000,00 грн. (том 2 а.с. 208), від 31.10.2011 р. на суму 63185,55 грн. (том 2 а.с. 209).

Крім того, судом встановлено, що в подальшому, придбаний товар використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: позивач у період здійснення даних фінансово-господарських операцій орендував офісне приміщення у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору б\н від 01.02.2010 р. та використовував послуги ФОП ОСОБА_2 щодо відповідального зберігання товарів та складського господарства за договором № 1-020210/4 від 01.02.2010 р.

Придбаний товар використовувався позивачем для подальшого продажу дрібнооптовим покупцям за договорами, укладеними з даними покупцями (том 1 а.с.85-96).

Отже, колегія суддів зазначає, що оформлені сторонами договорів купівлі-продажу первинні документи відповідають вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкові накладні - вимогам пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарські операції за договорами купівлі-продажу, укладеними між позивачем та його контрагентами, повністю підтверджені відповідними первинними документами (товарно-транспортними накладними, банківськими виписками, видатковими та податковими накладними, копіями сертифікатів відповідності, копіями рішення органу з сертифікації продукції ДП «Харківстандартметрологія», копією договору № Л-020210/4 про надання послуг складського господарства від 02.02.2010 року, договору оренди об'єкту нерухомості від 01.02.2010 року, договору суборенди об'єкту нерухомості № 21 від 15.09.2011 року).

Всі витрати, які були включені ТОВ "Ландер" до складу валових витрат по операціях з ТОВ фірма "Ліон" та ТОВ "ЮСАЕМ" та ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", підтверджені документально належним чином та були здійсненні для здійснення господарської діяльності ТОВ "Ландер". Фактична сплата за товар ТОВ фірма "Ліон" та ТОВ "ЮСАЕМ", ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" підтверджується платіжними документами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Ландер" були дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема, Податкового та Цивільного кодексів України та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ фірма "Ліон", ТОВ "ЮСАЕМ", ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна".

При цьому, як вбачається з актів перевірок №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року, №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року, в обґрунтування висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, слугували висновки актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ фірми "Ліон" (код ЄДРПОУ 30590155), ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (податковий номер 33010817), ТОВ "Трубопласт Україна" (податковий номер 37189531), ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292).

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги такі доводи податкового органу, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову від 03.11.2011 року, яка була залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012р., по справі №2а-12304/11/2070 за позовом ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" до Харківської ОДПІ про скасування наказу, визнання дій неправомірними, якою адміністративний позов ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" задоволено, скасовано наказ №779 від 05.08.2011р. Харківської ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 по 30.06.2011 року, визнано неправомірними дії Харківської ОДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 по 30.06.2011р.

Таким чином, висновки акту перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", на який посилається ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, як на підставу для викладення висновків в акті від 30.01.2012 року №387/2305/34392896, є неправомірними.

Також, Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову від 27.10.2011 року по справі №2а-12391/11/2070 за позовом ТОВ "Трубопласт Україна" до ДПІ у Київському районі м. Харкова про скасування наказу, визнання дій неправомірними, цим рішенням адміністративний позов ТОВ "Трубопласт Україна" задоволено, якою скасовано наказ №1866 від 08.08.2011р. ДПІ у Київському районі м. Харкова про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Трубопласт Україна", визнано неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Трубопласт Україна" з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.01.2011 по 31.05.2011р. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2011 року по справі №2а-12391/11/2070 залишено без змін.

Отже, на момент проведення перевірки висновки акту перевірки ТОВ "Трубопласт Україна", на які посилається відповідач, як на підставу для викладення висновків в акті від 14.02.2012 року №969/2305/34392896, також є неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду №2а-11538/11/2070 від 21.12.2011р., що набрала законної сили, у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліон" про припинення юридичної особи - відмовлено. Підставою для звернення податкового органу до суду із відповідним позовом до суду є той факт, що посадові особи ТОВ фірма "Ліон" не мають відношення до господарської діяльності підприємства.

Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наявність вищезазначених судових рішень, які набрали законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені податковим органом відомості та висновки актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ фірми "Ліон" (код ЄДРПОУ 30590155), ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (податковий номер 33010817), ТОВ "Трубопласт Україна" (податковий номер 37189531), не можуть прийняті у якості належного доказу на підтвердження факту відсутності реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

З приводу посилань податкового органу на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292), колегія суддів зазначає, що, як вбачається з цього акту, первинні документи ТОВ "Будівництво Пан-України" не досліджувались, а тому також не можуть бути прийняті колегією суддів у якості належного доказу на підтвердження факту відсутності реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання відповідача на висновок ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова від 14.11.2011 року № 13 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Будівництво Пан-Україна», зокрема, щодо наявності пояснень керівника ТОВ «Будівництво Пан-Україна» - ОСОБА_3, в яких він зазначив, що ним було придбано підприємство у травні 2011 року з метою отримання прибутку, хто склав статутні документи йому невідомо, також йому невідомо, хто подавав реєстраційні документи до податкового органу, не пам'ятає податкової та фактичної адреси підприємства, не знає, де знаходиться склад, офіс ТОВ «Будівництво Пан-Україна».

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду справи, відповідач не зазначив і не надав доказів щодо того, в ході яких саме дій було допитано керівника ТОВ «Будівництво Пан -Україна» - ОСОБА_3 (дослідча перевірка, оперативно-розшукова справа, тощо). Також відповідач не пояснив суду, яке рішення було прийняте за результатами проведення перевірки. Таким чином, відповідач не довів правомірність допиту ОСОБА_3 та зв`язку цих пояснень з адміністративною справою за позовом ТОВ "Ландер".

З огляду на викладене, зазначені пояснення не можуть бути взяті колегією суддів до уваги в якості належного та допустимого доказу.

Колегія суддів зазначає, що як позивач, так і вищезазначені контрагенти позивача, на час здійснення спірних господарських операцій, були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що тобто, як позивач, так і його контрагенти мали відповідний обсяг цивільної право- та дієздатності для укладення спірних договорів.

При цьому, податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів: неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Таким чином, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків актів перевірок №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року та №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що вчинені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення №0001702305 від 15.02.2012р., №0001712305 від 15.02.2012 року, №0001722305 від 15.02.2012 р., №0001732305 від 15.02.2012р., №00002722305 від 15.03.2012 року, №00002712305 від 15.03.2012р., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування таких рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012р. по справі № 2а-4229/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.