Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а/1270/2867/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/2867/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді : Кисельової Є.О.

при секретарі: Гришиній О.Ю.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не прибув

від позивача: Стиценко Л.А.,

від відповідача: Каракулов С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «БПФ» до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.03.2012 року за №13, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «БПФ» (далі - позивач, ПП «БПФ») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області (далі - відповідач, інспекція ДАБК у Луганській області) про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.03.2012 року за №13.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що заступником начальника інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області Біджосян Георгієм Костянтиновичем було винесено постанову №13 від 30.03.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з цією постановою, перевіркою, яка відбулася 05.03.2012 року з виїздом на об'єкт: адміністративно - побутова будівля по вул. Карбишева, 1 у м. Стаханов Луганської області, встановлено порушення вимог діючого законодавства у сфері містобудування, а саме експлуатація об'єкту «адміністративно - побутова будівля, Луганська област, м. Стаханов, вул. Карбишева, 1», без прийняття його в експлуатацію.

Вказані порушення, згідно із постановою, не відповідають п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», п.1.23 ДБН А.1.3.-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

На підставі цього ПП «БПФ» було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штрафу в розмірі 96570 гривень.

Позивача вважає, що постанова №13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.03.2012 року не відповідає вимогам законодавства України з наступних підстав.

Посилаючись на ч. 8 ст. 38 Закону України «Про регулювання

містобудівної діяльності» та на п. 9 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач зазначив, що на законодавчому рівні встановлено строк прийняття в експлуатацію будівель збудованих до 31.12.2009 року, та вважає, що до спливу цього строку (до 31.12.2012 року) притягнення ПП «БПФ» до відповідальності є незаконним.

Позивач наголошує, що в Постанові Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом

об'єктів» відсутній пункт 12. Постанова налічує усього чотири пункти.

Зазначив, що в Україні відсутній такий ДБН, як ДБН А. 1.3.-5-2009 «Організація будівельного виробництва». Відповідно до ч. 2 ст. 57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними, тому притягнення до відповідальності за нормативно-правовим актом, який ще не було доведено до відома населення, суперечить ст.. 57 Конституції України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 року Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» було викладено в новій редакції, а саме, як Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». В новій редакції було встановлено інші правопорушення та інші суми штрафів за їх вчинення.

На момент будівництва адміністративне - побутової будівлі діяла інша редакція Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Посилаючись на ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідно до якої штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення зазначив, що навіть, якщо при будівництві адміністративно-побутової будівлі і були допущені якісь помилки, то накладення штрафу після шести років потому суперечить ч. 11 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Та зазначив, що матеріали перевірки оформлені на бланках, не затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ, чим порушені вимоги ст. 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення в яких зазначив наступне.

Посилання позивача на на норми Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних, будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» є недоречними, оскільки у декларації про початок виконання будівельних робіт (дата реєстрації - 10.02.2012 рік), яка була складена директором ПП «БПФ» Стиценко Л. А. вказано, що адміністративне-побудова будівля, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Стаханов, вул. Карбишева, буд.1, є III категорії складності, а саме не є об'єктом будівництва, призначеним для постійного у ній проживання, а є будівлею для конторських та адміністративних цілей.

Відповідач зазначив, що документи долучені до матеріалів справи та які є складовою частиною документації на будівництво адміністративно-побутової будівлі складені у 2010-2012 роках, тому посилання позивача, що будівництво було створене у 2006 році є недоречним в даному випадку, тому посадові особи Інспекції не порушували норми ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Позивач посилаючись на ст.. 57 не врахував положення ст.. 68 Конституції України, відповідно до яких кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 Наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції від 17.02.2012 року №23 «Деякі питання здійснення державного архітектурно - будівельного контролю» Державною архітектурно - будівельною Інспекцією України затверджені тимчасові типові форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Луганській області для виконання покладених на неї завдань, тимчасово і використовує типові форми актів та інших документів під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

На підстав викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та нормативною необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та

інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів

державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших

суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при

вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи

відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.І ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач - приватне підприємство «БПФ» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи 21.12.1993 виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області, що підтверджується довідкою АБ №069990 з ЄДРПОУ та випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ №686501.(а.с.20,56).

05 березня 2012 року, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі наказу Інспекції від 26.12.2011 №109-ОД, направлення від 28.02.2012 №13 ПБн/2, головним державним інспектором Інспекційного відділу у Східному регіоні Інспекційного управління №2 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Бабічем Валерієм Анатолійовичем, було проведено планову перевірку об'єкту ПП «БПФ», а саме адміністративно-побутової будівлі, розташованої: Луганська область, м.Стаханов, вул.Карбишева,1 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 19.03.2012 б/н, якими зафіксовано порушення вимог діючого законодавства у сфері містобудування (а.с.7-9).

30.03.2012 заступник начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Біджосян Георгій Костянтинович на підстав поданих документів та матеріалів (акту перевірки від 19.03.2012, протоколу №13ПБпр/2-1 від 28.03.202, припису №13ПБп/2 від 28.03.2012, матеріалів фото фіксації об'єкту) та заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи виніс постанову №13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ПП «БПФ» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 96570 грн. Примірник зазначеної постанови отримав директор ПП «БПФ» Стиценко Л.А. 30.03.2012, про що свідчить її особистий підпис у зазначеній постанові.(а.с.10).

В судовому засіданні встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року визнано протиправним та скасовано наказ інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 26 грудня 2011 року № 109-ОД із змінами внесеними наказом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 06 лютого 2012 року № 20-ОД в частині внесення до "Плану перевірок Інспекційного управління №2 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на І квартал 2012 року" об'єктів замовника приватного підприємства "БПФ" на підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт № ЛГ 08312022956, № ЛГ 08312022957 зареєстрованих в інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області 14 лютого 2012 року.

Визнано дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області щодо проведення перевірки об'єктів Приватного підприємства "БПФ" протиправними.

Скасовано приписи інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03.2012 №12ПБп/2 та №13ПБп/2.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року набрала законної сили, оскільки ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року апеляційна скарга інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на зазначену постанову була повернута.

Згідно ч.1 ст 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки судом першої інстанції визнано дії інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області щодо проведення перевірки об'єктів Приватного підприємства "БПФ" протиправними та скасовано припис інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03.2012 №13ПБп/2 на підставі якого було прийнято постанову №13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.03.2012, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного підприємства «БПФ» до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.03.2012 року за №13 задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.03.2012 року за №13 винесену заступником начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Біджосян Георгієм Костянтиновичем.

Стягнути на користь приватного підприємства "БПФ" (ідентифікаційний код 21765586, місцезнаходження: 94016 Луганська область, м. Стаханов, вул.. Карбишева, 1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 942,85 грн. (дев'ятсот сорок дві гривні 85 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 23 жовтня 2012 року.

СуддяЄ.О. Кисельова