Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-12584/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2012 року 11:19 № 2а-12584/12/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АДС Груп» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.05.2012 р. № 0002022311 та № 0002012311

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В

представники сторін:

від позивача: Блажієвська Л.В. (довіреність № 6 від 04.10.2012 р.)

від відповідача : Гаджиєв Р.Ф. (довіреність № 124 від 18.07.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АДС Груп»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.05.2012 р. № 0002022311 та № 0002012311.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2012 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС Груп»була залишена без руху з підстав не надання позивачем доказів сплати судового збору в розмірі 970,95 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру та не надання підтвердження повноважень ОСОБА_4 (що підписав позовну заяву), як директора ТОВ «АДС Груп».

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-12584/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 25.10.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 03.05.2012 р. № 0002022311 та № 0002012311.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, п.9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на суму 35 667 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2010 року в розмірі 12 800 грн. та за листопад 2010 року в розмірі 22 867 грн., а також п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст.2- 4, 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44 584 грн., в т.ч. по періодах: за 3 кв. (9 міс.) 2010 року на суму 3 747 грн. та за 4 кв. 2010 року на суму 40 837 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДС груп»з питань правильності нарахування та повноти сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Центр нанотехнологій» (код за ЄДРПОУ 36349114) за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, п.9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем було занижено податок на додану вартість на суму 35 667 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2010 року в розмірі 12 800 грн. та за листопад 2010 року в розмірі 22 867 грн., а також п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст.2- 4, 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44 584 грн., в т.ч. по періодах: за 3 кв. (9 міс.) 2010 року на суму 3 747 грн. та за 4 кв. 2010 року на суму 40 837 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що в провадженні СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві перебуває кримінальна справа № 73-00186, порушена за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, та в ході досудового слідства по якій встановлено, що в єдиній злочинній схемі направленій на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації доходів здобутих злочинним шляхом, конвертації безготівкових коштів у готівку було задіяно ряд суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками «фіктивного підприємництва», серед яких значиться контрагент позивача ТОВ «Центр нанотехнологій»(ЄДРПОУ 36349114), та крім того в ході досудового слідства було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 директор контрагента позивача ТОВ «Центр нанотехнологій»ОСОБА_5 помер (що підтверджується актовим записом про смерть № 16073 від 30.08.2012 р.), в той час як від його імені невстановлені особи продовжували здійснювати фінансово-господарську діяльність, а валові витрати та податковий кредит по правовідносинах із ТОВ «Центр нанотехнологій»були сформовані позивачем саме в жовтні-листопаді 2010 р., тобто в період, коли директор зазначеного контрагента вже помер, проте як вся первинна документація по вказаних правовідносинах була підписана від імені ОСОБА_5

З огляду на зазначене, представник відповідача послався на те, що правочини позивача із вказаним контрагентом ТОВ «Центр нанотехнологій»суперечать вимогам Цивільного кодексу України (щодо дійсності правочинів), а відповідно вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та такі правочини суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Направлення від 04.04.2012 р. № 132/22-7 та Наказу від 03.04.2012 р. № 294, виданих Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва, та згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва постанови про призначення документальної позапланової перевірки від 29.02.2012 р. слідчого СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва Скоробогач В.М., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, інспектором податкової служби І рангу Мельниченко Тетяною Вікторівною була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС груп»(код за ЄДРПОУ 35378044) з питань правильності нарахування та повноти сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр нанотехнологій»(код за ЄДРПОУ 36349114) за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом було складено Акт від 18.04.2012 р. № 1516/22-7/35378044, в якому відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, п.9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на суму 35 667 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2010 року в розмірі 12 800 грн. та за листопад 2010 року в розмірі 22 867 грн., а також п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст.2- 4, 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44 584 грн., в т.ч. по періодах: за 3 кв. (9 міс.) 2010 року на суму 3 747 грн. та за 4 кв. 2010 року на суму 40 837 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 03.05.2012 р. № 0002022311, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44 584 грн. за основним платежем, та штрафні санкції в сумі 11 146 грн.;

- від 03.05.2012 р. № 0002012311, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану в розмірі 35 667 грн. за основним платежем, та штрафні санкції в сумі 8 919 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій.

Однак рішеннями ДПС у м. Києві та ДПС України про результати розгляду скарг, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Зважаючи на це, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 03.05.2012 р. № 0002022311 та № 0002012311 в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п.63.11 ст.63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п.4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, в позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не наголошував на недотриманні відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Перевіркою позивача було встановлено, що ТОВ «АДС груп»включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, отриману від ТОВ «Центр нанотехнології», яку відображено в декларації з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) за вересень 2010 року в сумі ПДВ 2 998 грн., за жовтень 2010 року в сумі ПДВ 9 802 грн., за листопад 2010 року в сумі ПДВ 22 867 грн.

Листом від 16.03.2012 року № 1763/7/22-207 ДПС у м. Києві (вх. № 306/8 від 23.03.2012 р.) до перевірки було надано податкові накладні виписані ТОВ «Центр нанотехнології»на адресу ТОВ «АДС груп»на загальну суму 214 003 грн., в т.ч. ПДВ 35 667 грн.

Згідно бази АІС РПП, ТОВ «Центр нанотехнологій»зареєстровано в Обухівській районній державній адміністрації за № 13421020000002300 від 19.11.2009 р. Стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Директор та головний бухгалтер підприємства - ОСОБА_5.

Листом від 16.03.2012 року № 1763/7/22-207 ДПС у м. Києві (вх. № 306/8 від 23.03.2012 р.) було отримано постанову від 29.02.2012 р. про призначення перевірки ТОВ «АДС груп»(код за ЄДРПОУ 35378044).

Підставою для проведення такої перевірки стало те, що в провадженні СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві перебуває кримінальна справа № 73-00186, порушена за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, та в ході досудового слідства по зазначеній кримінальній справі були встановлено, що в єдиній злочинній схемі направленій на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації доходів здобутих злочинним шляхом, конвертації безготівкових коштів у готівку було задіяно ряд суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками «фіктивного підприємництва», серед яких контрагент позивача ТОВ «Центр нанотехнологій»ЄДРПОУ 36349114.

Так, в ході досудового слідства по кримінальній справі № 73-00186 було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 директор контрагента позивача ТОВ «Центр нанотехнологій»ОСОБА_5 помер, в той час як від його імені невстановлені особи продовжували здійснювати фінансово-господарську діяльність після його смерті.

Так, в ході досудового слідства було встановлено, що ТОВ «Центр нанотехнологій»мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «АДС Груп»ЄДРПОУ 35378044.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 40 від 16.02.2012 року, підписи від імені ОСОБА_5 у фінансово-господарській документації по взаємовідносинах між ТОВ «Центр нанотехнологій»ЄДРПОУ 36349114 та ТОВ «АДС Груп»ЄДРПОУ 35378044, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Тобто в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_5 не підписував жодних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Центр нанотехнологій», а тому податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Центр нанотехнологій»код ЄДРПОУ 36349114, які виготовлені та підписані не уповноваженою на те особою, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Таким чином, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Центр нанотехнологій»( код ЄДРПОУ 36349114) зареєстроване, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності в інтересах невстановлених слідством осіб, з метою прикриття їх незаконної діяльності та для використання в схемах конвертації безготівкових коштів у готівку.

Враховуючи викладене, а також те, що для встановлення повноти та достовірності нарахування та сплати ТОВ «АДС Груп»(ЄДРПОУ 35378044) податку на додану вартість та податку на прибуток необхідно провести документальну позапланову перевірку, щодо дотримання податкового та іншого законодавства ТОВ «АДС Груп»ЄДРПОУ 35378044 по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) за весь період взаємовідносин, керуючись ст.130 КПК України та п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, СВ Деснянського РУ ГУМВС України було постановлено: По кримінальній справі № 73-00186 провести документальну позапланову перевірку з питань повноти та своєчасності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ «АДС груп»(ЄДРПОУ 35378044) по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) за весь період фінансово-господарських взаємовідносин.

Також, листом від 16.03.2012 року № 1763/7/22-207 ДПС у м. Києві (вх. №306/8 від 23.03.2012 р.) було надано відповідачу копію актового запису про смерть № 16073 від 30 серпня 2010 року ОСОБА_5, в якому зазначена дата смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (зазначена копія міститься в матеріалах справи).

Крім того, до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було надано Висновок експерта № 40 від 16.02.2012 року (копія якого також наявна в матеріалах справи.)

Так, для проведення експертного дослідження експерту було надано первинні документи: копії видаткових та податкових накладних та копії рахунків -фактур, та на вирішення експертизи поставлені наступні питання:

- чи виконані підписи від імені директора ТОВ «Центр нанотехнологій»ОСОБА_5 в документах які надані для проведення експертизи саме ОСОБА_5, чи іншою особою?

Згідно висновку експерта, підписи на документах, які надані для проведення експертизи, ймовірно виконані не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Відповідно до ст. 55 1 Господарського кодексу України, визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання , а саме:

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- підприємство не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Згідно з пунктом 2, пунктом 3 та пунктом 5 статті 65 Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно з пунктом 3 статті 8 Розділу ІІІ Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Як було зазначено вище, підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено представником позивача, згідно актового запису про смерть № 16073 від 30.08.2010 року ОСОБА_5, в якому зазначена дата смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до бази даних був директором та головним бухгалтером ТОВ «Центр нанотехнологій», останній не мав відношення до зазначених обов'язків покладених на нього згідно Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV.

Зважаючи на викладене вище, проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків податковим органом було встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України.

Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до п.1, п.2 ст.49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначеного контрагента позивача ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) була його незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особою, уповноваженою на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так, з матеріалів справи вбачається, що вся податкова звітність контрагента позивача ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) в періоді з вересня по листопад 2010 року була підписана саме директором та головним бухгалтером підприємства ОСОБА_5, який згідно з актовим записом про смерть № 16073 від 30.08.2012 р. помер 28.08.2010 р., а відповідно не міг підписувати первинну бухгалтерську документацію в періоді з вересня по листопад 2010 року, а отже така первинна бухгалтерська документація від імені ТОВ «Центр нанотехнологій»підписувалась невстановленими особами, в порушення вимог податкового, цивільного та господарського законодавства.

Таким чином, зазначені операції між позивачем та ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) не містили у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, задекларовані показники ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) від постачальників та покупців не спричиняють реального настання правових наслідків.

Отже, ТОВ АДС Груп»було неправомірно за наслідками правовідносин із контрагентом ТОВ «Центр нанотехнологій»сформовано податковий кредит та валові витрати в перевіряємому періоді.

Зважаючи на викладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦКУ), волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦКУ).

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно абз.4 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих фондів.

Враховуючи те, що дійсність взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) не підтверджена жодними допустимими доказами у справі, та керуючись вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), договори, акти прийняття робіт, видаткові та податкові накладні ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114), що були підписані невстановленими особами - не можуть бути прийняті судом до уваги.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу про те, що позивачем було порушено вимоги п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст.2- 4, 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44 584 грн., в т.ч. по періодах: за 3 кв. (9 міс.) 2010 року на суму 3 747 грн. та за 4 кв. 2010 року на суму 40 837 грн.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №167/98-ВР із змінами та доповненнями (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного період) визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами п.9.1, п.9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом».

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 2333/2037 (із змінами та доповненням) (далі - Порядок № 165), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи..

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено фіктивність взаємовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114), (що вчинені виключно в паперовому виді), то відповідно суд погоджується із позицією податкового органу, що до уваги не можуть бути прийняті податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114), які в свою чергу підписані невстановленими особами, що діяли у складі злочинного угрупування за схемою по мінімізації податкових зобов'язань, та надання податкової вигоди третім особам.

Відповідно до положень п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. №1 65, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зважаючи на викладене вище в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується з висновком відповідача про те, що в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, п.9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), позивачем було занижено податок на додану вартість на суму 35 667 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2010 року в розмірі 12 800 грн. та за листопад 2010 року в розмірі 22 867 грн.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений позивачем податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, та власністю держави.

В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів.

Отже, позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, зазначені договори відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Це також означає, що в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як валові доходи, так і валові витрати з податку на прибуток.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, сторони таких правовідносин не могли не усвідомлювати протиправності своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства, а відповідно прагнули настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Центр нанотехнологій»(код ЄДРПОУ 36349114) об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 30.10.2012 р.