Постанова

від 06.12.2012 по справі 2а-12584/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12584/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС Груп»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС Груп»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АДС Груп»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 03.05.2012 р. № 0002022311 та № 0002012311.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «АДС Груп» подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 04.04.2012 р. № 132/22-7 та Наказу від 03.04.2012 р. № 294, виданих Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва, та згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва постанови про призначення документальної позапланової перевірки від 29.02.2012 р. слідчого СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва Скоробогач В.М., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, інспектором податкової служби І рангу Мельниченко Тетяною Вікторівною була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС груп»(код за ЄДРПОУ 35378044) з питань правильності нарахування та повноти сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр нанотехнологій»(код за ЄДРПОУ 36349114) за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом було складено Акт від 18.04.2012 р. № 1516/22-7/35378044, в якому відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, п.9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на суму 35 667 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2010 року в розмірі 12 800 грн. та за листопад 2010 року в розмірі 22 867 грн., а також п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст.2- 4, 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44 584 грн., в т.ч. по періодах: за 3 кв. (9 міс.) 2010 року на суму 3 747 грн. та за 4 кв. 2010 року на суму 40 837 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 03.05.2012 р. № 0002022311, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44 584 грн. за основним платежем, та штрафні санкції в сумі 11 146 грн.;

- від 03.05.2012 р. № 0002012311, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану в розмірі 35 667 грн. за основним платежем, та штрафні санкції в сумі 8 919 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій.

Однак рішеннями ДПС у м. Києві та ДПС України про результати розгляду скарг, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Перевіркою позивача було встановлено, що ТОВ «АДС груп»включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, отриману від ТОВ «Центр нанотехнології», яку відображено в декларації з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) за вересень 2010 року в сумі ПДВ 2 998 грн., за жовтень 2010 року в сумі ПДВ 9 802 грн., за листопад 2010 року в сумі ПДВ 22 867 грн.

Листом від 16.03.2012 року № 1763/7/22-207 ДПС у м. Києві (вх. № 306/8 від 23.03.2012 р.) до перевірки було надано податкові накладні виписані ТОВ «Центр нанотехнології»на адресу ТОВ «АДС груп»на загальну суму 214 003 грн., в т.ч. ПДВ 35 667 грн.

Згідно бази АІС РПП, ТОВ «Центр нанотехнологій»зареєстровано в Обухівській районній державній адміністрації за № 13421020000002300 від 19.11.2009 р. Стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Директор та головний бухгалтер підприємства - ОСОБА_5.

Листом від 16.03.2012 року № 1763/7/22-207 ДПС у м. Києві (вх. № 306/8 від 23.03.2012 р.) було отримано постанову від 29.02.2012 р. про призначення перевірки ТОВ «АДС груп»(код за ЄДРПОУ 35378044).

Підставою для проведення такої перевірки стало те, що в провадженні СВ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві перебуває кримінальна справа № 73-00186, порушена за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, та в ході досудового слідства по зазначеній кримінальній справі були встановлено, що в єдиній злочинній схемі направленій на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації доходів здобутих злочинним шляхом, конвертації безготівкових коштів у готівку було задіяно ряд суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками «фіктивного підприємництва», серед яких контрагент позивача ТОВ «Центр нанотехнологій» ЄДРПОУ 36349114.

Так, в ході досудового слідства по кримінальній справі № 73-00186 було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року директор контрагента позивача ТОВ «Центр нанотехнологій»ОСОБА_5 помер, в той час як від його імені невстановлені особи продовжували здійснювати фінансово-господарську діяльність після його смерті, що ТОВ «Центр нанотехнологій»мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «АДС Груп»ЄДРПОУ 35378044.

Згідно висновку експерта № 40 від 16.02.2012 року, підписи від імені ОСОБА_5 у фінансово-господарській документації по взаємовідносинах між ТОВ «Центр нанотехнологій»ЄДРПОУ 36349114 та ТОВ «АДС Груп»ЄДРПОУ 35378044, виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Центр нанотехнологій»не мали реального характеру, позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також у інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції); встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів); встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку); встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Перевірка була проведена відповідачем на підставі направлення від 04.04.2012р. №132/22-7 та наказу від 03.04.3012р. №294 виданих Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва згідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та відповідно до п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва Скоробогач В.М.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України однією із підстав проведення позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до 58.4. ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

За таких умов до винесенням судом рішення по відповідній кримінальній справи у відповідача відсутні будь-які правові підстави визначати податкові зобов'язання та виносити податкові повідомлення-рішення відносно позивача, а документи щодо такої кримінальної справи повинні бути представленні Відповідачем при розгляді даного позову.

Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку мас право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх Імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платком податку товарів (робіт, послуг).

За таких умов після отримання позивачем від ТОВ «Центр нанотехнологій»податкових накладних, що підлягали перевірці відповідачем та які засвідчують факт придбання товарів позивачем, і відповідно підтверджують виникнення першої події, позивач набув законних прав на отримання податкового кредиту. Податкові накладні фактично є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні товару. З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що право платника податку на податковий кредит не залежить від встановлення факту формування і сплати його контрагентами до Державного бюджету України податкових зобов'язань за господарськими операціями у відповідному податковому періоді.

Пунктом 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна с одночасно звітним і розрахунковим документом (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Відповідачем при проведенні перевірки було встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ отриману від ТОВ «Центр нанотехнологій»та відображено в декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року в сумі ПДВ 2998 грн.; за жовтень 2010 року в сумі ПДВ 9802 грн.; за листопад 2010 року в сумі ПДВ 22867 грн. у зв'язку із придбанням товарів згідно з договором купівлі-продажу із вище вказаним контрагентом.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у господарській діяльності підприємства.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

ТОВ «Центр нанотехнологій», як Продавцем, було виписано, а ТОВ «АДС Груп», як Покупцем, було прийнято до оплати наступні рахунки-фактури: від 02.09.2010р. №ЦН-01398 на суму 5214,72грн. в тому числі ПДВ 869,12грн., від 16.09.2010р. №ЦН-01672 на суму 12770,88грн. в тому числі ПДВ 2128,48грн., від 05.10.2010р. №ЦН-01501 на суму 34646,83грн. в тому числі ПДВ 5774,47грн., від 19.10.2010р. №ЦН-01775 на суму 24165,06грн. в тому числі ПДВ 4027,51грн., від 02.11.2010р. №ЦН-02057 на суму 69705,77грн. в тому числі ПДВ 11617,63грн., від 16.11.2010р. №ЦН-02109 на суму 67500,17грн. в тому числі ПДВ 11250,03грн., що підтверджується Актом перевірки.

ТОВ «Центр нанотехнологій»було передано товар ТОВ «АДС Груп»згідно наступних видаткових накладних: №13 від 08.09.2010р., №31 від 22.09.2010р, №14 від 07.10.2010р., №62 від 22.10.2010р., №13 від 04.11.2010р., №41 від 19.11.2010р., які фактично були підставою для формування позивачем валових витрат.

ТОВ «Центр нанотехнологій»було виписано ТОВ «АДС Груп»наступні податкові накладні: №13 від 08.09.2010, №31 від 22.09.2010р., №14 від 07.10.2010р., №62 від 22.10.2010р., №13 від 04.11.2010р., №41 від 19.11.2010р., які фактично були підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Оплата за придбаний товар з ПДВ була проведена позивачем на користь ТОВ «Центр нанотехнологій», що встановлено в ході перевірки і підтверджується банківськими виписками.

Вказані первинні документи були предметом дослідження в ході перевірки, складенні сторонами відповідно до договору та містять (асортимент), ціну, кількість і загальну вартість товару, скріпленні печатками та підписами юридичних осіб і документально підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Центр нанотехнологій».

Податкові накладні складенні за встановленою формою та у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що договірні відносини були оформленні належним чином, операції з придбання товарів носили реальний характер. Придбання товару позивачем здійснювалося для подальшого його продажу з метою отримання прибутку, тобто з метою його використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що не заперечується податковим органом та підтверджується документами по взаємовідносинам з контрагентами по реалізації прибраного товару у ТОВ «Центр нанотехнологій», а саме видатковими накладними (довіреностями до них) та банківськими виписками ПАТ КБ «Приватбанк» по оплаті реалізованого по вказаним накладним товару.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців)», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесенні до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На час проведення господарських операцій ТОВ «Центр нанотехнологій»в установленому порядку було зареєстровано та було платником податку ПДВ (свідоцтво №100257372).

За таких умов позивач мав всі правові підстави для включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту за період, що підлягав перевірці відповідачем та віднесення до складу валових витрат з податку на прибуток вартість придбаного товару у ТОВ «Центр нанотехнологій».

Відомості щодо гр. ОСОБА_5 як керівника юридичної особи ТОВ «Центр нанотехнологій»на день розгляду справи знаходяться у Єдиному державному реєстрі, що також підтверджується витягом з ЄДР виданого станом на 24.04.2012р.

За таких умов Позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у вказаному Єдиному державному реєстрі.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «АДС Груп»порушено п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, п 9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), п.п. 7.2.3. п 7.2., п.п. 7.2.6. п 7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями).

Такі висновки відповідача визнати обґрунтованими не можна, оскільки вказані норми стосуються порядку оформлення та підписання податкових накладних саме платником податку, що здійснює оформлення податкових накладних, тобто ТОВ «Центр нанотехнологій», а тому ці норми не поширюють свою дію на покупця товару яким є ТОВ «АДС Груп».

Згідно з п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається саме платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові органи згідно із Законами України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»мають право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, звертати стягнення на їх майно та в порядку КПК України притягувати посадових та інших осіб платників податків до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та /або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегією суддів встановлено, що правочини між ТОВ «АДС Груп»та ТОВ «Центр нанотехнологій»були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність ТОВ «АДС Груп»умислу на укладення вказаних домовленостей з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірність прийняття ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС податкових повідомлень-рішень від 03.05.2012 р. № 0002022311 та № 0002012311.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС Груп»задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС Груп»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2012 року - скасувати

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДС Груп»задовольнити

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 03.05.2012 р. № 0002022311 та № 0002012311.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі -07.12.2011 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.