Рішення

від 14.12.2011 по справі 65/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/147 14.12.11

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2", м. Київ

про стягнення 99 651,17 грн.

за участю представників:

від позивача : Гаркавенко С.В. - представник за довіреністю № ДО7/2011/04/22-10 від 22.04.2011р. від відповідача :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 99 651,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 312033 від 01.06.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" утворилась заборгованість в сумі 85 712,43 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 85 712,43 грн., інфляційну складову боргу в сумі 5 868,02 грн., 3% річних в сумі 2 234,68 грн. та пеню в розмірі 5 836,04 грн., а всього -99 651,17 грн.

У судовому засіданні 14.12.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

01.06.1999 р. між АЕК "Київенерго" (яка згідно статуту змінила назву на ПАТ "Київенерго" у відповідності з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства"), як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Житлово-будівельним кооперативом "Восток-2", як абонентом, було укладено Договір № 31-2033-3 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно п 1.1 договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Умовами договору № 312033 від 01.06.1999 р. сторони погодили, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору (п.2.2.1), абонент зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.2.3.1).

Також сторонами договору № 312033 від 01.06.1999 р. було погоджено :

-обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1);

-тарифи на теплову енергію (додаток № 3);

-порядок розрахунків за теплову енергію (додаток № 4), відповідно до якого сторонами визначено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

- умови припинення подачі теплової енергії (додаток №7);

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.02.2010 р. по 01.10.2011 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 133 292,59 грн. вартості послуг за спожиту теплову енергію у гарячій воді згідно договору № 312033 від 01.06.1999 р.

З поданого позивачем розрахунку суми боргу вбачається, що відповідачем сплачено 47 580,16 грн. вартості теплової енергії.

Таким чином заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з 01.02.2010 р. по 01.10.2011 р. становить 85 712,43 грн.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 312033 від 01.06.1999 р. за період з 01.02.2010 р. по 01.10.2011 р. в сумі 85 712,43 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати суду не надано, а наявність заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги в частині стягнення 85 712,43 грн. основного боргу за договором № 312033 від 01.06.1999 р. в період з 01.02.2010 р. по 01.11.2011 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 5 868,02 грн., 3% річних в сумі 2 234,68 грн. за період з 01.03.2010 р. по 01.10.2011 р., а також пеню в розмірі 5 836,04 грн. за період з 01.05.2011 р. по 01.11.2011 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно п. 3.5 додатку № 4 до договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 5 868,02 грн., 3% річних в сумі 2 234,68 грн. за період з 01.03.2010 р. по 01.10.2011 р., а також пеня в розмірі 5 836,04 грн. за період з 01.05.2011 р. по 01.11.2011 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 99 651,17 грн. задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 34, ідентифікаційний код 21618810) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 85 712 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 43 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 5 868 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 02 коп., 3% річних в сумі 2 234 (дві тисячі двісті тридцять чотири) грн. 68 коп. та пеню в розмірі 5 836 (п'ять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 04 коп.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Восток-2" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 34, ідентифікаційний код 21618810) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті державного мита в сумі 996 (дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 51 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 грудня 2011 р.

Повний текст рішення підписано 19.12.2011 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна