Рішення

від 16.10.2012 по справі 5011-9/11312-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11312-2012 16.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шатро"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Вектор"

Про стягнення 74 946,01 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Волощенко В.І. (дов. №79 від 16.08.2012р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шатро" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Вектор" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 74946,01 грн., з яких 62980, 00 грн. заборгованості за Договором №Ш12/06 від 12.06.2012р. в частині оплаченого та непоставленого відповідачем товару, 11966,01 грн. 0,5% річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не поставлено товар на здійснену позивачем відповідачеві суму передплати за Договором №Ш12/06 від 12.06.2012р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 62980, 00 грн. щодо повернення суми передплати за непоставлений товар.

17.08.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України подано заяву про забезпечення позову, у відповідності до якої останній просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Вектор" в межах заборгованості у розмірі 74946, 01 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 1609, 50 грн., а всього у розмірі 76555,51 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Вектор".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11312-2012, розгляд справи призначено на 11.09.2012 року, розгляд заяви про забезпечення позову відкладено до розгляду в судовому засіданні 11.09.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 року розгляд справи відкладено на 16.10.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали суду. Розгляд заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відкладено до наступного судового засідання.

Відповідач в судове засідання 16.10.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представником позивача надано усні пояснення та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, підтримано позовні вимоги в повному обсязі. Надано письмові та усні пояснення в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, просить суд її задовольнити.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про її задоволення, про що судом винесено відповідну ухвалу.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шатро" (далі по тексту -Позивач, Замовник за Договором) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Вектор" (далі по тексту -Відповідач, Виконавець за Договором) укладено Договір №Ш12/063(далі по тексту - Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити у власність Замовника замовлений товар (бетон, визначених товарних марок виробництва ЗБК ім. Ковальської, далі - продукція, відповідно до специфікації - (Додаток №1 до даного Договору) та письмових заявок Замовника, а Замовник зобов'язується своєчасно надати заявку, прийняти та оплатити таку продукцію на умовах цього Договору.

Кількість товару, що підлягає виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами та строками поставки, визначаються у заявках Замовника, рахунках-фактурах та накладних (товарно-транспортних, фактичних, або видаткових). Загальна кількість товару, що поставляється за цим Договором, визначається на підставі видаткових накладних, в яких вказується: дата поставки, кількість товару, номенклатура товару, точна адреса доставки (п. п. 2.1., 2.2. Договору).

Згідно п. п. 3.1., 3.2. Договору, ціна товару вказується в специфікаціях, рахунках - фактурах, накладних, які є складовою і невід'ємною частиною даного Договору. Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість товару, що зазначена у всіх фактичних накладних на відпуск продукції, підписаних вповноваженими представниками сторін.

Поставка здійснюється в денний та/або нічний час на адресу та в строки, що зазначені Замовником в письмових замовленнях, та погоджені Виконавцем відповідно до п.2 Договору.

Товар вважається поставленим Замовнику з моменту його отримання в пункті призначення представником Замовника згідно замовлення та на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних (п. п. 5.1., 5.2. Договору).

У відповідності до п. 7.1. Договору, відпуск товару здійснюється за узгодженими цінами, що визначені в специфікації - (Додаток №1 до Договору).

Оплата здійснюється Замовником на підставі цього Договору та рахунків-фактур, виставлених Виконавцем на вартість партії товару (п. 7.4. Договору).

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору, жодна зі Сторін не повідомила іншу Сторону про свій намір припинити дію Договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік. Додатком №1 до Договором Сторонами передбачено асортимент та ціну товару (бетону).

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, у період з 14.06.2012 року по 10.07.2012 року ним здійснено авансові платежі на загальну суму 211050, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №48 від 14.06.2012р. на суму 33500, 00 грн., №51 від 19.06.2012р. на суму 33500,00 грн., №66 від 26.06.2012р. на суму 50250, 00 грн., №78 від 03.07.2012р. на суму 46900, 00 грн., №99 від 10.07.2012р. на суму 46900,00 грн.

Відповідачем у період з 15.06.2012р. по 09.07.2012 року поставлено Позивачу 221 м 3 бетону на загальну суму 148070, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №155 від 15.06.2012р. на суму 4020, 00 грн., №156 від 18.06.2012р. на суму 4020,00 грн., №157 від 25.06.2012р. на суму 4020,00 грн., №158 від 22.06.2012р. на суму 43550,00 грн., №159 від 30.06.2012р. на суму 40200, 00 грн., №267 від 03.06.2012р. на суму 4020, 00 грн., №268 від 05.06.2012р. на суму 4020,00 грн., №269 від 09.06.2012р. на суму 44220,00 грн.

У зв'язку з не поставленням товару на суму 62980, 00 грн. (211050,00 грн. сума сплачена за товар -148070,00 грн. сума фактично поставленого Відповідачем товару = 62980,00 грн.), 01.08.2012 року Позивачем звернувся до Відповідача з претензією вих. №238 від 31.07.2012р. з вимогою про повернення коштів за недопоставлений товар. Як про те зазначає Позивач, станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи позивачем кошти не повернуто.

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 62980, 00 грн. за оплачений Позивачем та непоставлений Відповідачем товар, 11966,00 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шатро" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, внаслідок укладення між Позивачем та Відповідачем Договору №Ш12/06 від 12.06.2012р. між сторонами договору виникли цивільні права та обов'язки.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а отже правовідносини між сторонами регулюються нормами параграфу 3 глави 54 ЦК України.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору перераховано Відповідачу грошові кошти у розмірі 211050, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №48 від 14.06.2012р. на суму 33500, 00 грн., №51 від 19.06.2012р. на суму 33500,00 грн., №66 від 26.06.2012р. на суму 50250, 00 грн., №78 від 03.07.2012р. на суму 46900, 00 грн., №99 від 10.07.2012р. на суму 46900,00 грн. у якості передоплати за товар (належним чином засвідчені копії платіжним доручень додано Позивачем до матеріалів справи, оригінали надано для огляду в судовому засіданні).

Як встановлено судом, Відповідачем обов'язок щодо поставки товару Позивачу виконано частково на суму 148070, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №155 від 15.06.2012р. на суму 4020, 00 грн., №156 від 18.06.2012р. на суму 4020,00 грн., №157 від 25.06.2012р. на суму 4020,00 грн., №158 від 22.06.2012р. на суму 43550,00 грн., №159 від 30.06.2012р. на суму 40200, 00 грн., №267 від 03.06.2012р. на суму 4020, 00 грн., №268 від 05.06.2012р. на суму 4020,00 грн., №269 від 09.06.2012р. на суму 44220,00 грн. (належним чином засвідчені копії платіжним доручень додано Позивачем до матеріалів справи, оригінали надано для огляду в судовому засіданні).

Підтверджень щодо поставки решти товару на суму 62980, 00 грн. Відповідачем не надано, а отже, викладеного позивачем у позовній заяві не спростовано.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

01.08.2012 року Позивачем звернувся до Відповідача з претензією вих. №238 від 31.07.2012р., з вимогою про повернення коштів за непоставлений товар. Направлення претензії Відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями поштових чеків №3644 від 01.08.2012р., №3643 від 01.08.2012р. та описів вкладення у цінний лист б/н від 01.08.2012р., оригінали яких надано Позивачем для огляду в судовому засіданні.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів на підтвердження поставлення товару або повернення Позивачу коштів у розмірі 62980, 00 грн. Відповідачем суду не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог до Відповідача про стягнення суми попередньої оплати, а Відповідачем не надано доказів на їх заперечення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню, внаслідок чого з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 62980,00 грн. боргу.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені за період з 10.07.2012р. по 16.08.2012р. (38 днів) у розмірі 11966,01 грн. у відповідності до п. 9.3. Договору, укладеного між сторонами.

Згідно п. 9.3. Договору, за несвоєчасну поставку партії товару , згідно замовлення, відповідно до п. 5.1. Договору. Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,5 % від вартості недопоставленого товару, за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством. Таким чином, даним пунктом встановлена відповідальність відповідача саме за порушення строків поставки товару.

Як встановлено судом, строки поставки товару відповідачем визначені сторонами у пунктах 2, 5,6 Договору №Ш12/06 від 12.06.2012р.

Так, пунктом 5.1 договору визначено, що поставка здійснюється в денний та/або нічний час на адресу та в строки, що зазначені Замовником в письмових замовленнях, та погоджені Виконавцем відповідно до п.2 Договору. Товар вважається поставленим Замовнику з моменту його отримання в пункті призначення представником Замовника згідно замовлення та на підставі видаткових та товарно-транспортних накладних (п. 5.2. Договору).Пунктом 2 договору визначено, що кількість товару, що підлягає виготовленню та поставці, його часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами та строками поставки , визначаються в заявках Замовника, рахунках- фактурах та накладних. Пунктом 6.1 договору, сторони погодились, що письмові заявки та/або зміни до них надсилаються факсимільним зв'язком з підтвердженням отриманого замовлення уповноваженою особою Виконавця.

Отже, суд дійшов до висновку, що строки поставки самим догвоором чітко не встановлені та визначалися в заявках Замовника (позивача у справі). Разом з тим, матеріали справи не містять заявок Замовника (позивача) з зазначенням строків поставки, а отже суд не може встановити з якого саме моменту (календарної дати) відповідач припустився прострочення щодо строків поставки.

Разом з тим, Позивачем на адресу Відповідача направлено претензію від 01.08.2012р. про повернення коштів, сплачених у якості передплати. Отже, саме з цією дати зобов'язання відповідача по поставці товару були змінені на зобов'язання щодо повернення передоплати, а зобов'язання по поставці товару - припинилися.

З урахуванням положень ст. 530 ЦК України, обов'язок по поверненню коштів Позивачу Відповідачем мав бути виконаний до 09.08.2012 року, та з цієї дати Відповідач вважається такими, що прострочив виконання саме грошового зобов'язання, оскільки до цієї дати у відповідача існували зобов'язання щодо поставки товару.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи те, що суд з наявних матеріалів справи не може встановити початкову дату, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання по поставці товару, а з 09.08.2012 року зобов'язання відповідача по поставці товару було змінено зобов'язанням по поверненню грошових коштів, нарахування позивачем пені за непоставку товару в строк за період з 10.07.2012 року по 16.08.2012 року є безпідставним та таким, що не грунтується на нормах п. 9.3. договору та наявних матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на підставі п. 9.3 договору та задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шатро" про повернення суми передплати у розмірі 62980,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Вектор» (03115, м. Київ, вул. Оніскевича, 1; код ЄДРПОУ 37164674; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шатро» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 22; код ЄДРПОУ 32913237) 62980 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. суми передплати, 1259 (одна тисяча двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко