Рішення

від 22.10.2012 по справі 16/45/5022-778/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 16/45/5022-778/2012 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія", вул. В.Чорновола, 12, м. Київ.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", вул. Промислова, 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився.

Суть справи.

Ухвалою суду від 08.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 22.10.2012 року на 10 год. 00 хв., керуючись п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія", вул. В.Чорновола, 12, м. Київ, звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", вул. Промислова, 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, про cтягнення грошових коштів в розмірі 59527 грн. 96 коп., а саме: 56457 грн. 64 коп. - заборгованості, 2558 грн. 61 коп. - пені, 511 грн. 71 коп. - 3% річних.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору поставки № 1649 від 05.01.2012 року.

В судове засідання представник позивача не з'явився. В судовому засіданні 08.10.2012 року брав участь представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача: вул. Промислова, 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область ухвалу від 24.09.2012 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 08.10.2012 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 25.09.2012 року з відміткою про вручення його відповідачу 01.10.2012 року (повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, позивач та відповідач проінформовані про розгляд справи № 16/45/5022-778/2012 в господарському суді Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності представників сторін та відповідних клопотань.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно п. 3.1 р. 3 Положення "Про Тернопільську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", затвердженого Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" протокол № 15 від 02.12.2011 року, Філія є відокремленим структурним підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" без статусу юридичної особи безпосередньо підпорядкована виконавчому органу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" та вступає в господарські, договірні, розрахункові та інші відносини, а також здійснює діяльність в межах своєї компетенції від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана".

05 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" в особі директора Марченка Р.О., який діяв на підставі Статуту, в подальшому "Постачальник", з однієї сторони та Тернопільською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" в особі директора Ільянова Д.Є., який діяв на підставі довіреності № 37 від 12.12.2011 року, в подальшому "Покупець", з другої сторони, був укладений договір поставки № 1649, згідно п. 1.1. р. 1 якого "Постачальник" зобов'язався передати у власність "Покупця" товар, а "Покупець" зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 р. 1 договору найменування товару: алкогольні та безалкогольні напої, лікеро-горілчані вироби в асортименті згідно узгоджених сторонами замовлень.

У відповідності до п. 2.1 р. 2 договору ціна, одиниця виміру кількості товару та загальна кількість товару зазначаються в накладних, що є невід'ємною частиною цього договору; сторони, підписуючи цей договір, згодні з тим, що накладна виконує за умовами цього договору функції специфікації і саме у накладній зазначається кількість товару, ціна та загальна сума партії товару, що постачається.

Як зазначається в п. 3.3 р. 3 договору здача-прийом товару здійснюється уповноваженими представниками "Постачальника" та "Покупця" на складі "Покупця"; підтвердженням здачі-прийому товару є підписи уповноважених представників сторін на екземплярах накладних та довіреність на особу, яка уповноважена "Покупцем" на підписання накладної; після здачі-прийому товару ніякі претензії стосовно кількості товару "Постачальником" не розглядаються.

Згідно п. 3.5 р. 3 договору право власності на поставлений товар переходить від "Постачальника" до "Покупця" після отримання товару, що підтверджується підписами уповноважених осіб у товарних накладних.

У відповідності до п. 4.1 р. 4 договору сторони, підписуючи цей договір дійшли згоди, що загальна сума (ціна) даного договору складається з сум вартості товару, вказаних в накладних, які сторони підписують упродовж строку дії договору.

Як визначається в п. 4.2 р. 4 договору ціни на товар та загальна сума товару, що відпускається є договірною та встановлюється окремо на кожну партію товару та вказується в накладних.

Згідно п. 5.2 р. 5 договору остаточний термін оплати отриманої "Покупцем" партії товару на банківський рахунок "Постачальника" (п/р 26003310076201 у філії АБ "Південний" у м. Запоріжжя, МФО 313753) складає 30 календарних днів з моменту одержання товару "Покупцем" за накладною.

У відповідності до п. 7.1 р. 7 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 05.01.2014 року, а у частині розрахунків за поставлений товар -до моменту проведення остаточних розрахунків.

В подальшому між сторонами 05.01.2012 року було укладено додаткову угоду до договору поставки № 1649 від 05.01.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання взятих зобов'язань поставив відповідачеві товар згідно накладних:

- № 7056 від 02.04.2012 року на суму 9911 грн. 52 коп.;

- № 9309 від 26.04.2012р. на суму 20103 грн. 12 коп.,

- № 9686 від 28.04.2012 р. на суму 16644 грн. 48 коп.

- № 9693 від 28.04.2012 року на суму 852 грн.;

- № 10402 від 08.05.2012 року на суму 10946 грн. 52 коп. (належним чином засвідчені копії накладних знаходяться в матеріалах справи).

Всього на загальну суму 58457 грн. 64 коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом його повноважного представника на вказаних накладних та відтиском печатки відповідача. Будь-яких заперечень щодо отриманого товару від відповідача не поступило.

31.05.2012 року оплачено за поставлений товар 2000 грн. (зазначено в акті звіряння взаєморозрахунків станом на 30 червня 2012 року)

Як вбачається із матеріалів справи, Тернопільська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" порушила господарське зобов'язання та оплату повної вартості поставленого їй товару за вказаними накладними не здійснила . Відтак, борг відповідача по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" за поставлений йому товар становить 56457 грн. 64 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Між позивачем та Тернопільською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" було складено Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 30.06.2012 року, у відповідності до якого станом на 30.06.2012 року заборгованість відповідача становить 56457 грн. 64 коп. Даний Акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін (належним чином засвідчена копія акту знаходиться в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 56457 грн. 64 коп. боргу за переданий йому позивачем товар.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін", а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1. р.8 договору поставки № 1649 від 05.01.2012 року сторони погодили, що за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, "Покупець" сплачує "Постачальнику" неустойку у вигляді пені в розмірі 0.2% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України) від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати отриманого товару, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості за кожний день прострочки оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2558 грн. 61 коп. за кожен день прострочення оплати за товар по кожній накладній окремо (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

Судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення 2551 грн. 62 коп. пені, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не оспорені відповідачем.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 6 грн. 99 коп. пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 511 грн. 71 коп. -3% річних, нарахованих на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати за товар по кожній накладній окремо (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 511 грн. 71 коп. -3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не оспорені відповідачем.

За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача: 56457 грн. 64 коп. основного боргу, 2551 грн. 62 коп. пені та 511 грн. 71 коп. -3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем. В решті позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, ідентифікаційний код 36830709 в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", вул. Промислова, 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 37979596, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія", вул. В.Чорновола, 12, м. Київ, ідентифікаційний код 37310549 - 56457 грн. 64 коп. основного боргу, 2551 грн. 62 коп. пені, 511 грн. 71 коп. -3% річних та 1609 грн. 31 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 29 жовтня 2012 року.

Суддя С.О. Хома