Постанова

від 24.10.2012 по справі 5024/926/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2012 р.Справа № 5024/926/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Картере В.І.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання -Райлян І.Г.

за участю представників:

від Обслуговуючого кооперативу „Блок ПП Плюс" -не з'явився, належним чином повідомлений,

від Новокаховської міської ради - не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу „Блок ПП Плюс"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 02.08.2012р.

по справі № 5024/926/2012

за позовом Обслуговуючого кооперативу „Блок ПП Плюс"

до Новокаховської міської ради

про звільнення від сплати орендної плати

ВСТАНОВИВ:

25.06.2012р. Обслуговуючий кооператив (далі - ОК) „Блок ПП плюс" звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до Новокаховської міської ради (далі - НМР) в якому просив звільнити його від сплати орендної плати за договором оренди від 15.03.2010 р. на час усунення відповідачем перешкод у будівництві позивачем торгівельного центру, починаючи з 01.03.2012р. до моменту перенесення розміщених на будівельному майданчику малих архітектурних форм за його межі, визначені будгенпланом робочого проекту "Розміщення торгівельного центру на розі вул. Горького та проспекту Перемоги в МКР № 1 в м. Нова Каховка Херсонської області".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.08.2012р. (суддя Нікітенко С.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОК „Блок ПП плюс" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким звільнити ОК „Блок ПП плюс" від сплати орендної плати за договором оренди від 15.03.2010р.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно посилається на відсутність доказів порушення відповідачем умов договору оренди, оскільки кооперативом надано докази порушення НМР будівельного законодавства, а саме акт інспекції ДАБК, в якому зазначено, що на будівельному майданчику розміщені малі архітектурні форми та лист-відповідь проектувальника, відповідно до якого будівництво торгівельного центру є неможливим без перенесення малих архітектурних форм на час будівництва в інше місце.

Висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач не створює перешкод позивачу у використанні орендованої земельної ділянки за призначенням апелянт вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки будівельний майданчик визначено проектом і його зміна, шляхом пошуку проектувальником інших проектних рішень, є не можливою і крім того, зазначає апелянт, такий висновок свідчить про перевищення судом своїх повноважень, оскільки питання земельних відносин, відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р №10-рп/2010, віднесені до компетенції адміністративного суду.

Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що господарський суд першої інстанції не прийняв до уваги п.2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р., яким на його думку встановлено, що застосування земельного законодавства для захисту прав є лише преважним перед нормами ЦК та ГК України, а відповідно до останнього абзацу п.1.3 цієї постанови, місцевий суд повинен був розглянути даний спір, і враховуючи те, що відповідні норми в даному випадку у земельному законодавстві відсутні, застосувати норми ЦК України.

Новокаховська міська рада направила заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

16.10.2012р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача, відповідно до якого останній просить розглянути справу за його відсутності та додаткові пояснення по справі, в яких апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що проект будівництва торгівельного центру був погоджений з архітектурним відділом НМР, підписаний головним архітектором міста та скріплений печаткою, і крім того, отримано позитивний висновок ДП „Укрдержбудекспертиза", а тому намагання НМР схилити кооператив до додаткових погоджень, а саме внести зміни до проектної документації з тих підстав, що на території будмайданчика розміщені малі архітектурні форми, є порушенням абзацу 7 Закону України „Про архітектурну діяльність", п.3 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції" та п. 2.26 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України „Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності".

18.10.2012р. до апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення апелянта, в яких він зазначає, що будівництво торгівельного центру, під час знаходження на будівельному майданчику малих архітектурних форм, є порушенням чинного будівельного законодавства, а тому висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач не заважає позивачу вести будівництво в межах виділеної йому земельної ділянки є помилковим, оскільки таке будівництво буде відступом від проектної документації та порушенням будівельних норм.

У відповідності до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

15.03.2010р. між Новокаховською міською радою (Орендодавець) та Обслуговуючим кооперативом „Блок ПП плюс" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування (на 3 роки) земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,1740 га, яка розташована на розі вул. Горького та пр. Перемоги в м. Нова Каховка Херсонської області.

Згідно з п. 15 вказаного договору оренди земельна ділянка передається в оренду для проектування та будівництва торгівельного комплексу на землях житлової та громадської забудови.

Однак, за ствердженням позивача він не може приступити до будівництва торгівельного комплексу, оскільки тимчасові споруди комерційного призначення та тимчасовий сільськогосподарський ринок, розташовані на запланованому будівельному майданчику, заважають встановленню огородження, яке передбачене проектом і початок будівельних робіт без якого буде порушенням будівельних норм і правил, у зв'язку з чим неодноразово звертався до НМР з проханням звільнити його від сплати орендної плати з 01.03.2012р. до моменту перенесення розміщених на будівельному майданчику малих архітектурних форм за його межі.

Враховуючи відмову відповідача звільнити ОК „Блок ПП плюс" від сплати орендної плати, останній звернувся до місцевого господарського суду із відповідним позовом.

Місцевий господарський суд відмовив ОК „Блок ПП плюс" у задоволенні позовних вимог пославшись на те, що нормативно-правове обґрунтування позивачем заявленого позову з посиланням на положення ст. 762 ЦК України, при вирішенні даного спору застосовуватись не може, а Податковим кодексом України та Законом України „Про оренду землі" не передбачено можливості звільнення орендаря від сплати орендної плати за використання земель державної та комунальної власності.

Також місцевий господарський суд зазначив, що відповідач не створює перешкод позивачу у використанні орендованої земельної ділянки за призначенням, оскільки суб'єктивні причини орендаря не є підставою для звільнення його від сплати орендної плати, і крім того, позивач не довів факт погіршення стану орендованої ним земельної ділянки через розміщення за межами орендованої ОК „Блок ПП плюс" земельної ділянки тимчасової споруди (торгівельний павільйон „Маяк") та не визначив, які саме умови договору оренди земельної ділянки було порушено орендодавцем і які саме збитки нанесено орендарю.

Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, правовідносини щодо оренди землі полягають в оплатному користуванні земельною ділянкою на умовах, передбачених договором. Такі правовідносини, а, отже, і зобов'язання щодо оплатної передачі та зобов'язання щодо користування і сплати орендної плати виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання договору оренди.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 288.4 Податкового кодексу України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки від 15.03.2010р. встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі, у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі - у сумі 9 224,78 грн. на рік.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на р/р №33216812700012, одержувач - Новокаховський міський бюджет, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 11 договору).

Порядок зміни орендної плати встановлений статтею 23 Закону України "Про оренду землі", частина третя якої передбачає, що орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Однак, будь-яких доказів в підтвердження погіршення стану орендованої земельної ділянки позивач не надав.

Також, ч.ч. 1-3 ст. 28 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

Збитками вважаються:

- фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

- доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Однак, в матеріалах справи відсутні документально підтверджені дані щодо розміру фактичних витрат, які зазнав орендар внаслідок невиконання відповідачем умов, визначених договором оренди землі від 15.03.2010р.

Частиною 1 ст. 36 Закону України „Про оренду землі" визначено, що у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором. У разі виявлення таких недоліків орендар має право вимагати:

зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків;

відрахування з орендної плати певної суми своїх витрат на усунення таких недоліків з попереднім повідомленням про це орендодавця;

дострокового розірвання договору.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження наявності недоліків переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором, надано позивачем не було.

Крім того, ні умовами укладеного між сторонами договору оренди землі від 15.03.2010р., ні приписами ПК України та Закону України „Про оренду землі" такої підстави для звільнення особи від сплати орендної плати на якій наполягає позивач (порушення відповідачем будівельних норм), не передбачено.

При цьому, апеляційний господарський суд виходить з того, що тимчасові споруди комерційного призначення та тимчасовий сільськогосподарський ринок розташовані поза межами орендованої позивачем земельної ділянки, про що свідчить схема орендованої позивачем земельної ділянки (а.с.24), і що в свою чергу спростовує ствердження позивача про вчинення відповідачем перешкод у використанні орендованої земельної ділянки за призначенням (будівництво торгівельного центру).

Посилання Обслуговуючого кооперативу „Блок ПП Плюс" в обґрунтування позову на приписи ч.6 ст. 762 ЦК України відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на таке:

Дійсно, ч.6 ст. 762 ЦК України передбачено можливість звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Однак, з урахуванням положень статті 3 ЗК України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України (п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що застосування приписів ст. 762 ЦК України, в даному випадку, є неможливим.

Ствердження апелянта з посиланням на п.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" про те, що за відсутності відповідної норми у земельному законодавстві суд повинен був застосувати норми ЦК України є помилковими, оскільки вказаним пунктом роз'яснено, що у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, що засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України, а не те, що у випадку відсутності відповідної норми у земельному законодавстві, суди повинні застосувати норми ЦК України.

Посилання кооперативу в додатках до апеляційної скарги на те, що будівельний майданчик визначено проектом і його зміна через розміщення на ньому тимчасових споруд комерційного призначення та тимчасового сільськогосподарського ринку, шляхом пошуку проектувальником інших проектних рішень, є не можливою, а також на те, що проект будівництва торгівельного центру погоджений з архітектурним відділом НМР, підписаний головним архітектором міста та скріплений печаткою, і крім того, отримано позитивний висновок ДП „Укрдержбудекспертиза" відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки не стосуються суті даного спору, предметом якого є наявність або відсутність правових підстав для звільнення позивача від орендної плати за користування земельною ділянкою, вільною від малих архітектурних форм.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову Обслуговуючого кооперативу „Блок ПП Плюс" є законним та обґрунтованим, а отже підстави для скасування або зміни оскарженого судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 02.08.2012р. по справі № 5024/926/2012 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу „Блок ПП Плюс" -без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 29.10.2012р.

Головуючий суддя: В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський