Рішення

від 21.09.2012 по справі 2/1210/6149/2012

КРАСНОДОНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/1210/6149/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 року Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого - судді Баличевої М. Б., при секретарі: Олєйнікової Г. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краснодона цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОСОБА_2 Авто-інвест» про визнання недійсним договору № 000392 від 01.03.2012 року, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 01.03.2012 року між ним та відповідачем - ТОВ «ОСОБА_2 Авто-інвест» була укладена угода № 000392 з метою отримання кредиту в сумі 25000 грн. Згідно умов спірної угоди, він повинен був оплатити на банківський рахунок відповідача грошову суму в розмірі 1625 грн. та отримати обумовлену договором грошову суму в розмірі 25000 грн., а в подальшому сплачувати даний кредит на наступних умовах: кожен місяць позивач повинен сплачувати загальний платіж - 564 грн. на протязі 5 років. У випадку неотримання кредиту, відповідачем буде повернутий початковий внесок.

01 березня 2012 року позивач сплатив на рахунок відповідача через «Банк «Київська Русь» 1125 грн. вступного платежу, сплатив 500 грн. за послуги компанії, 32,50 грн. - за послуги банку. Порадившись з рідними, позивач вирішив розірвати договір та повернути гроші, як це передбачено п. 4.6 Договору «Учасник програми, який виявив бажання розірвати Договір протягом 5 календарних днів з моменту його підписання, зобов'язаний письмово повідомити про своє рішення Адміністратора шляхом подання заяви про розірвання даного Договору, яка повинна бути надіслана на адресу центрального офісу Адміністратора із зазначенням банківських реквізитів банківського рахунку відкритого на ім'я Учасника Програми, викладених на офіційному бланку або із завіренням мокрою печаткою банківської установи. В такому випадку всі попередні платежі в тому ж розмірі, в якому вони будуть сплачені, будуть повернуті Адміністратором на банківський рахунок Учасника Програми протягом 45 робочих днів з дня отримання листа (з поштовим повідомленням) про розірвання договору». 05.03.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про розірвання Договору. За результатами розгляду заяви, ТОВ «ОСОБА_2 - інвест» письмово повідомила позивача про те, що так як позивачем не були сплачені щомісячні загальні платежі, то Адміністрація ТОВ «ОСОБА_2 - інвест» розриває з ним договір № 000392 від 01.03.2012 року без повернення коштів.

Відповідно до п. 1.1 предметом даного договору є вчинення відповідачем від іменні та за рахунок позивача певних юридичних дій, спрямованих на придбання Учасником Програми Товару, зазначеного в Додатку № 1 до даного Договору, на умовах діяльності програми, у тому числі сформувати групу учасників (добровільне об'єднання учасників, які виявили бажання придбати певні товари на умовах програми ТОВ «ОСОБА_2 - інвест», здійснити її адміністрування, організувати та проводити асигнаційні заходи, здійснювати оплату товару на користь учасника або надати відповідну суму в позику, надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами). При підписанні Договору на виконання п. 2.1.1. позивач сплатив відповідачу суму в розмірі 1125 грн. ОСОБА_3 платежу.

ОСОБА_1 вважає, що дана угода укладена під впливом обману, з застосуванням нечесної підприємницької практики. Вважає, що отримав нечітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваної угоди. Умова договору щодо сплати ним на користь відповідача коштів в якості декларативної умови, є несправедливою оскільки не має під собою реального виконання відповідачем будь - яких обов'язків, забезпечених цією оплатою. Як вбачається з реклами послуг відповідача, які розміщені в друкованих засобах масової інформації, вона спонукає клієнта звертатися за дешевою позикою. Відповідач формує групу клієнтів системи за рахунок сплати щомісячних повних внесків, сплачених клієнтами програми, тобто за кошти клієнтів самої програми, формуванні фонду даної групи. З фонду групи формується чистий фонд, який призначений для придбання товарів для учасників програми, його наступний щомісячний розподіл між учасниками системи шляхом визнання права учасника програми на одержання відповідного товару. Ніяких додатків до Договору позивачу надане не було.

Посилаючись на норми Закону України «Про захист прав споживачів», рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року № 15 рп 2011, ЦК України, позивач просить суд визнати договір № 000392 від 01.03.2012 року, укладений між ним та ТОВ «ОСОБА_2 - інвест» недійсним, стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 1657 грн. у рахунок сплати вступного платежу - 1125 грн., за послуги компанії - 500 грн., за послуги банку - 32,50 грн., а також юридичні послуги в сумі 250 грн.

Позивач надав суду заяву, в якій підтримав позов у повному обсязі, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач, допитаний по окремому дорученню, пояснив, що з позовом не згоден в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Встановлено, що між сторонами по справі 01.03.2012 року був укладений договір № 000392. Даний договір був укладений сторонами з метою отримання позики /а.с. 3/.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Договору № 000392, предметом даного Договору Учасник Програми доручає, а Адміністратор приймає на себе зобов'язання за рахунок, від імені і на користь Учасника Програми, надати систему взаємопов'язаних послуг, спрямованих на придбання Учасником Програми Товару, зазначеного в додатку № 1 до даного Договору, на умовах визначених цим Договором та Програмою «ОСОБА_2 - інвест», яка є додатком № 2 та невід'ємною частиною даного Договору.

Положеннями п. 2.1.1 ст. 2 угоди позивач, як учасник програми, зобов'язаний сплатити ОСОБА_3 платіж, який сплачується одноразово не пізніше 15 календарних днів з моменту надання Учаснику Програми Дозволу на отримання Товару, для організації Адміністратором відповідних заходів, що сприятимуть отриманню Товару.

На виконання умов даної угоди позивачем сплачено відповідачу ОСОБА_3 платіж 1125 грн., за послуги компанії - 500 грн., за послуги банку - 32,50 грн. /а.с. 6/.

Таким чином, за умовами договору право отримати товар позивачем залежить від внесення ним коштів. В подальшому учасник Програми має право щомісячно сплачувати Загальний та/або Авансові платежі згідно графіку платежів. Таким чином ТОВ «ОСОБА_2 - інвест» формує групу клієнтів системи за рахунок сплати щомісячних повних внесків, сплачених клієнтами програми, тобто за кошти клієнтів самої програми, формуванні фонду даної групи. Крім того, з фонду групи формується чистий фонд, який призначений для придбання товарів для учасників програми, його наступний щомісячний розподіл між учасниками системи шляхом визнання права учасника програми на одержання відповідного товару. Визнання, яке підтверджує право учасника програми «ОСОБА_2 - інвест» на одержання товару надається не всім учасникам, а тільки тим, які мають найбільшу кількість платежів. Таким чином, в діяльності ТОВ «ОСОБА_2 - інвест» наявні ознаки нечесної підприємницької практики, яка вводить споживача в оману. Отже, наведений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, містить ознаки пірамідальної схеми, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції, включено в умови спірної угоди.

Частина 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняє нечесну підприємницьку практику, яка включає будь - яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно положень ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правилами ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи, що згідно з положеннями ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна з сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину - суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання оспорюваного договору недійсним задоволенню не підлягає, оскільки оспорюваних договір є нікчемним, а його недійсність визначена самим законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 Авто-інвест» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1657 грн., сплачені за договором № 000392 від 01.03.2012 року, витрати за надання юридичних послуг в сумі 250 грн. В задоволенні інших вимог - відмовити за необгрунтованістю.

В порядку положень ст. 88 ЦПК України, з відповідача також стягненню підлягає сума судового збору.

На підставі ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 212-215, 224 ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 16, 215, 216, 236 ЦК України, ст. ст. 1, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ОСОБА_2 Авто-інвест» про визнання недійсним договору № 000392 від 01.03.2012 року, стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 Авто-інвест» (54034 м. Миколаїв, пр - т ОСОБА_4, 34 МФО 326933, код ЄДРПОУ 37585927, р/р 2600.8.1.13403.980 в АТ «Банк «Фінанси та Кредит») на користь ОСОБА_1 (94400, Луганська область, м. Краснодон, кв. Советський, 3/17) грошові кошти в розмірі 1657 грн., сплачені за договором № 000392 від 01.03.2012 року, витрати за надання юридичних послуг в сумі 250 грн., усього стягнути суму в розмірі 1907 грн. (одна тисяча дев'ятсот сім гривен).

Стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 Авто-інвест» (54034 м. Миколаїв, пр - т ОСОБА_4, 34 МФО 326933, код ЄДРПОУ 37585927, р/р 2600.8.1.13403.980 в АТ «Банк «Фінанси та Кредит») на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривен 60 копійок).

В задоволенні інших вимог - відмовити за необгрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:ОСОБА_4