Ухвала

від 14.11.2008 по справі 15/172пд(15/484пд)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

У Х В А Л А

14.11.08                                                                                

Справа № 15/172пд(15/484пд).

          за позовом

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

смт. Марківка Луганської області

до

Марківського районного споживчого товариства, смт. Марківка Луганської

області

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, фізичної

особи -підприємця ОСОБА_2, смт. Марківка Луганської області

про визнання конкурсу про передачу в оренду майна

недійсним та скасування його результатів і визнання договору оренди дійсним

Колегія у складі суддів:

Пономаренко

Є.Ю. - головуючий

Мінська Т.М.,

Яресько Б.В.

Представники сторін:

від позивача -ОСОБА_3, представник

за довіреністю № 2126 від 28.12.07;

від відповідача - представник не

прибув;

від 3-ї особи - не прибув.

Розпорядженням заступника голови

Господарського суду Луганської області від 21.10.08 для розгляду даної заяви

призначена колегія у складі суддів: Пономаренко Є.Ю. -головуючий, Мінська Т.М.,

Яресько Б.В.

Позивач -фізична особа -підприємець

ОСОБА_1,

звернувся до господарського суду Луганської області з

заявою від 03.10.08. про перегляд судового рішення від 08.01.08 за

нововиявленими обставинами. Дана заява мотивована зокрема тим, що Марківське

РСТ незаконно набуло право власності на магазин «Книги», про що Прокуратурою

Марківського району Луганської області винесено подання від 31.07.2008 р.

Предметом позову у даній справі

були вимоги про:

- визнання проведеного відповідачем

29.10.2007р. конкурсу з передачі в оренду частини магазину «Книги»,

розташованого за адресою: смт. Марківка, вул. Леніна, б. 22, недійсним та

скасування його результатів;

- визнання договору оренди №14 від

01.12.2006р. (укладеного між сторонами у справі) дійсним до 17.07.2008р.

Позовні вимоги були мотивовані тим,

що строк дії договору оренди приміщення магазину  від 01.12.2006р. №14, укладеного між

сторонами у справі був продовжений до 17.07.2008р. Такий висновок

обґрунтовується позивачем тим, що між ним, страховою компанією та за участю

відповідача у справі 17.07.2007р. було укладено договір страхування

орендованого приміщення зі строком страхування до 17.07.2008р.

Так, є очевидним, що підстави

позову та підстави заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

абсолютно не співпадають.

Рішенням суду від 08.01.2008 р. у

задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Луганського апеляційного

господарського суду від 19.02.2008 р. апеляційна скарга фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 була залишена без задоволення, а рішення Господарського суду

Луганської області -без змін.

Позивач звернувся з касаційною

скаргою від 18.03.2008 р. на вказану постанову Луганського апеляційного

господарського суду до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду

України від 12.05.2008 р. вказана касаційна скарга повернута скаржнику без

розгляду.

Дана ухвала Вищого господарського

суду України від 12.05.2008 р. була оскаржена ОСОБА_1 до Верховного Суду

України, про що подана касаційна скарга від 26.05.2008 р.

Ухвалою Верховного Суду України від

26.06.2008 р. за результатами розгляду вказаної скарги відмовлено у порушенні

провадження з  перегляду в  касаційному порядку ухвали Вищого

господарського суду України від 12.05.2008р. № 15/484 пд.

При 

цьому, слід зазначити, що в заяві про перегляд рішення за нововиявленими

обставинами вказано завідомо неправдиві відомості про те, що ухвала Вищого

господарського суду України від 12.05.2008 р. сторонами не оскаржувалася.

Клопотання позивача про зупинення

розгляду справи до вирішення адмінпозову від 31.10.2008 р., поданого головою

Марківської селищної ради до Луганського окружного адміністративного суду на

припис прокуратури Марківського району, а також до вирішення Марківською

селищною радою вимог, вказаних в протестах прокуратури Марківського району

№1450, №1451, №1452 від 07.11.2008 р., судом відхиляються з наступних підстав.

Вирішення адміністративного спору

по оскарженню припису не унеможливлює вирішення заяви про перегляд рішення суду

за нововиявленими обставинами.

Документи, якими заявник

обґрунтовує наявність нововиявлених обставин, мають існувати на час вирішення

спору по суті.

Такі докази, що підтверджують

наявність нововиявлених обставин, які існували на момент прийняття рішення,

заявник має додавати до своєї заяви про перегляд рішення за нововиявленими

обставинами.

Крім того, судове рішення за

вказаним адміністративним позовом не унеможливлює розгляд даної заяви про

перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки за вказаною справою не

оскаржується правовстановлюючий документ про право власності відповідача на

приміщення, та відповідно за таким позовом не буде скасовано такий

правовстановлюючий документ.

Крім того, доказів відкриття

провадження в адміністративній справі (ухвали суду) заявник не надав.

Процесуальної можливості зупинення

провадження у справі до вирішення Марківською селищною радою вимог, вказаних в протестах

прокуратури, не передбачено положеннями ст. 79 Господарського процесуального

кодексу України.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши представника позивача суд дійшов висновку, що заява про перегляд

рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст. 112 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд  може переглянути прийняте ним судове рішення,

яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне

значення  для  справи 

і  не  могли 

бути  відомі

заявникові.

Так, необхідними  ознаками нововиявлених  обставин 

є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи,  по-друге, 

те,  що  ці 

обставини  не  могли 

бути відомі заявникові на час розгляду справи, про наведено в роз'ясненні

президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 “Про

деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими

обставинами”.

Нововиявлені обставини за своєю

юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують

факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути

належним чином засвідчені. Така позиція також наведена в роз'ясненні президії

Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 “Про деякі питання

практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”.

Щодо наявності на час розгляду

справи по суті обставин, на які посилається позивач як на нововиявлені, слід

зазначити наступне.

Обставини щодо незаконності набуття

відповідачем права власності на передане в оренду позивачу майно не були

підставами позову, за яким судом приймалося рішення у справі.

Також не були і предметом позову

вимоги щодо оскарження правовстановлюючих документів на приміщення магазину.

Доказів визнання недійсним

правовстановлюючих документів про право власності Марківського районного

споживчого товариства суду не надано як на час вирішення спору по суті, так і

на даний час.

Від так, позивачем не доведено

належними засобами доказування існування на час розгляду справи по суті (як і

на даний час) факту незаконності набуття відповідачем права власності на

приміщення магазину.

При цьому, відносно посилання

позивача на подання прокуратури Марківського району від 31.07.2008р. слід

зазначити наступне.

По-перше: подання органу

прокуратури, адресоване Марківському селищному голові, за яким запропоновано

вирішити на найближчій сесії Марківської селищної ради питання належності

приміщення магазину «Книги», не є та не може бути документом, який скасовує

правовстановлюючі документи про право власності відповідача у справі на вказане

приміщення.

Таким документом у спірній ситуації

може бути рішення суду, що набрало законної сили, за яким будуть визнані

недійсними правовстановлюючі документи відповідача. Зазначеного рішення суду не

існувало на час вирішення спору по суті. Не існує його і наданий час

(відповідних доказів суду не надано). Не надано суду навіть доказів звернення

до суду на даний час з таким позовом.

По-друге: вказане подання органу

прокуратури не може бути документом, яким підтверджується наявність саме

нововиявлених обставин у даній справі. Подання датоване 31.07.2008р. Рішення ж

суду у даній справі прийнято 08.01.2008р.

Так, подання, як і припису

прокуратури Марківського району від 21.10.2008р., на які посилається заявник не

існувало на час вирішення спору по суті і прийняття рішення у справі.

Тому, ці документи не можуть бути

такими, що засвідчують наявність нововиявлених обставин у даній справі

через їх відсутність на час прийняття рішення по суті спору.

Крім того, факт належності на праві

власності Марківському районному споживчому товариству на нежитлове приміщення

магазину «Книги», підтверджується і рішенням Господарського суду Луганської

області від 25.04.2008р. по справі № 15/496пн між тими ж сторонами.

Згідно вказаного рішення судом

постановлено, зокрема: фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний НОМЕР_1) повернути Марківському районному споживчому

товариству (смт. Марківка Луганської області, вул. Енгельса, б. 2,

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01745015) приміщення магазину «Книги» площею

57,34м2, та обладнання - гірки приставні у кількості 11 шт.,

розташоване у смт. Марківка Луганської області, вул. Леніна, б. 22.

Постановою Луганського апеляційного

господарського суду від   02.10.2008р.

рішення Господарського суду Луганської області від 25.04.2008р. по справі №

15/496пн залишено без змін та відповідно набрало законної сили.

Відповідно до ст. 35 Господарського

процесуального кодексу України факти,  

встановлені  рішенням  господарського  суду 

(іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду

однієї справи,  не  доводяться 

знову  при вирішенні інших спорів,

в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 17 Закону України «Про

виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди

застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист

прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду

(Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення

Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в

справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»у будь-якому спорі рішення

суду, яке вступило в законну  силу, не

може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в

рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).

Відповідно до ст. 101

Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи

апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо

заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що

не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду у повному обсязі.

При перегляді в апеляційному

порядку рішення Господарського суду Луганської області від 25.04.2008р. по

справі № 15/496пн Луганським апеляційним господарським судом досліджувалося

право власності Марківського РСТ на спірне приміщення магазину «Книги». Суд

апеляційної інстанції за результатами такого дослідження також дійшов висновку

про підтвердженість права власності.

Також, при цьому, Луганським

апеляційним господарським судом надавалася оцінка і доводам заявника стосовно

встановлення прокуратурою Марківського району 

порушень законодавства при прийнятті виконавчим комітетом Марківської

селищної ради рішення про визнання за 

Марківським РСТ  права власності

на приміщення магазину «Книги».

Вказані доводи судом апеляційної

інстанції відхилені та зазначено, що рішення виконавчого комітету Марківської

селищної ради не скасовано, як і не скасовано право власності Марківського РСТ

на спірний об'єкт.

Згідно письмових пояснень прокуратури

Марківського району від 07.11.2008р. наданих суду зазначено, що в судовому

порядку правовстановлюючі документи Марківського районного споживчого

товариства на спірне приміщення прокуратурою Марківського району не

оскаржувалися.

Також, прокуратурою Луганської

області листом від 14.11.2008 р. надано письмові відомості про те, що заходи

прокурорського реагування щодо скасування правовстановлюючих документів

Марківського РСТ на спірне приміщення не вживалися, в судовому порядку останні

не оскаржувалися.

Відносно того, що як нововиявлені

обставини про незаконність права власності орендодавця не могли бути відомі

заявникові (орендарю) на час розгляду справи слід зазначити наступне.

Обставини про право власності

орендодавця могли та повинні були бути відомі орендарю. Так, при укладенні

договору орендар має пересвідчитись у наявності права власності орендодавця.

Протягом дії договору оренди

орендар (позивач) не відмовлявся від договору оренди, укладеного з

відповідачем, та не заявляв про необхідність заміни сторони у зобов'язанні. На

час вирішення спору в суді договір оренди між сторонами вже було припинено.

Статтею 204 Цивільного кодексу

України встановлена презумпція правомірності правочину.

Згідно даної норми правочин є

правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не

визнаний судом недійсним.

Договір оренди від 01.12.2006р.

№14, укладений між сторонами у даній справі, протягом терміну його дії

недійсним не визнавався (відповідних доказів протягом розгляду справи по суті

суду не надавалося).

Більше того, доводи позивача про

незаконність права власності Марківського РСТ у співвідношенні з позовною

вимогою про визнання договору оренди №14 від 01.12.2006р. (укладеного між

сторонами у справі) дійсним до 17.07.2008р. є алогічними. Так, вважаючи, що

Марківське РСТ є неналежним власником приміщення, яке орендував позивач, він

наполягає на продовженні  договору оренди

з Марківським РСТ, подавши позов до останнього.

Не 

можуть  вважатись   нововиявленими   обставини,  

що встановлюються  на підставі

доказів,  які не були своєчасно подані

сторонами.  У разі подання таких

доказів  у  процесі перегляду судового рішення за

правилами  розділу  XIII 

ГПК господарський суд має прийняти 

ухвалу  про  залишення судового рішення без зміни (п. 1.3.

роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 №

04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за

нововиявленими обставинами”).

Відповідно до ч. 1 ст. 113

Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського

суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони,

поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що

стали підставою для перегляду судового рішення.

Доводи Шматко щодо незаконності

права власності Марківського районного споживчого товариства на приміщення

магазину «Книги»оцінювалися судами ще при розгляді спору у справі № 15/496 пн.

Рішення у справі № 15/496 пн прийнято Господарським судом Луганської області ще

25.04.2008р.

Крім того, подання прокуратури

Марківського району від 31.07.2008р. винесено за результатами перевірки,

проведеної за дорученням прокуратури Луганської області, яка в свою чергу

надала таке доручення на підставі звернень саме позивача -ОСОБА_1, та її

представника в суді -ОСОБА_3.

Це також вказує на те, що

обставини, за якими позивач та її представник заперечують право власності

Марківського РСТ, були їм відомі більше ніж за два місяці до подання заяви про

перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Крім листа прокуратури Марківського

району від 04.09.2008 р. про винесення подання, про це також було повідомлено

ОСОБА_1 таОСОБА_3  листом прокуратури

Луганської області від 01.08.2008р. (т.2 а.с.8-9). Про отримання вказаного листа

прокуратури Луганської області заявник не вказує в своїй заяві. В останньому

реченні даного листа зазначається, що підстав для вжиття інших заходів

прокурорського реагування , зокрема цивільно-правового характеру, не

вбачається.

Відповідно до ст.ст. 43,

33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється

на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести певними належними

засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, у

задоволенні заяви від 02.10.2008 р. про перегляд рішення господарського суду

Луганської області від 08.01.2008 р. по справі № 15/484пд за нововиявленими

обставинами слід відмовити. Відповідно вказане рішення підлягає залишенню без

змін.

Витрати зі сплати державного мита

за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у

сумі 42 грн. 50 коп. покладаються на позивача.

          На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 49, 86, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України,

суд

у х в а л и

в:

1.          У задоволенні заяви від 02.10.2008 р.

про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 08.01.2008 р.

по справі № 15/484пд за нововиявленими обставинами відмовити.

2.          Рішення господарського суду Луганської

області від 08.01.2008 р. по справі № 15/484пд залишити без змін.

3.          Судові витрати зі сплати державного

мита за заявою від 02.10.2008 р. про перегляд рішення суду за нововиявленими

обставинами у сумі 42 грн. 50 коп. покласти на заявника (позивача у справі).

Судді

Є.Ю. Пономаренко  Т.М. Мінська  Б.В. Яресько