Рішення

від 07.07.2006 по справі 7/53-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/53-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 липня 2006 р.           Справа 7/53-06

            Господарський суд Вінницької області  у складі: головуючого –судді  Н.В. Мінєєвої,  секретаря судового засідання  Юрчак Л.С.

            За участю представників сторін:

       позивача:  Тітов  В.В. –пост. дов.  від 29.11. 2005 року.

      відповідача:  не з”явився

      запрошений  в порядку ст. 30 ГПК України –Севаст»янов  М.В. – не викликався.

       Розглянувши  в приміщенні суду справу за позовом  Акціонерного товариства   закритого  типу «Чернятинське пиво” с. Чернятин, Жмеринського району, Вінницької області  до Приватного  орендного підприємства  „Україна”  с. Матейків, Барського району, Вінницької області  про стягнення  10004,70 грн.

В С Т А Н О В И В :

        Подано позов про стягнення  на підставі ст.ст. 264, 1172, 1187 ЦК України 10004 грн. 70 коп. шкоди, заподіяної  позивачу  відповідачем внаслідок шляхово-транспортної пригоди, яка мала місце 15.12. 2000 року .

       Відповідач проти позову заперечує по мотивах, викладених у відзиві на позов за № 82 від 02.12. 2005 року, зокрема, посилаючись на відсутність його вини  та збіг строку позовної давності.

       Письмовими заявами  від 07. 12. 2005 року (вх. канцелярії суду № 49 від  07.12. 2005 року)  та  від  12. 05. 2006 року та  письмовим поясненням від 17. 03. 2006 року  позивач змінив  та уточнив  предмет та підставу позовних вимог.  Просить стягнути з відповідача  10004,70  грн. збитків  на підставі  п.п.2, ч.2 ст. 22, ст. 317  ЦК України.  При цьому  позов мотивований тим, що  згідно висновку автотоварознавчої  експертизи № 451 від 20. 02. 2001р  матеріальний збиток, спричинений в результаті  пошкодження автомобіля з урахуванням експлуатаційного зносу складає 10004, 70 грн. З часу скоєння ШТП ПОП «Україна»не відшкодувало завдані  збитки АТЗТ «Чернятинське пиво». Після скоєння  ШТП та заподіяння шкоди автомобілю позивач не мав можливості використовувати автомобіль у своїй  господарській діяльності та провести необхідні ремонтні роботи через фінансове становище підприємства, оскільки за період з 27.11. 2000р по 05.12. 2000р в результаті стихійного лиха  АТЗТ «Чернятинське пиво»було завдано матеріальних збитків у розмірі 165576 грн. а тому  воно змушене було продати пошкоджений автомобіль особі, яка взяла на  себе зобов»язання самостійно його відремонтувати. Згідно з договором купівлі-продажу від 26.07.2001р автомобіль було продано гр. Мельнику В.В. за ціною 1200 грн. На дату продажу балансова вартість автомобіля становила  13141,00 грн. У разі  продажу автомобіля у справному стані за звичайних обставин позивач міг би отримати 13141 грн. Таким чином АТЗТ «Чернятинське пиво»внаслідок продажу автомобіля  недоотримало  суму в розмірі 11941 грн. (13141 грн. –1200 грн.). При цьому позивач зважив на висновок  експертизи  № 451, згідно якого  витрати на ремонт та придбання  необхідних запчастин з урахуванням експлуатаційного зносу  складають 10004,70 грн. На підставі  наведених даних позивач встановив суму, яку він недоотримав при продажу автомобіля ВАЗ 21213, внаслідок його порушеного права,  саме в розмірі 10004,70 грн.

       Зміна позивачем предмету і підстав позовних вимог було прийнято судом на підставі ст. 22 ГПК України.  (Ухвала суду від  24. 01. 2006 року).

       Відповідач проти змінених позивачем предмету і підстав позову заперечує по мотивах, викладених у відзиві на заяву про зміну предмету та підстав позовних вимог  за № 4 від  19. 01. 2006 року та письмових поясненнях на адресу суду за № 8-а від 16.03.2006 року та №  45 від 17. 05. 2006 року, зокрема, посилаючись на те, що позивач не надав суду доказів відсутності у нього коштів для проведення ремонту, що саме вказана сума згідно експертизі необхідна для ремонту автомобіля та що такі кошти реально витрачені; не надано і доказів про те, що при продажу автомашини позивач міг би одержати  13141 грн.  Позивач не повідомляв належним чином відповідача про продаж автомобіля а останній не брав участі у домовленості за ціну і тому вплинути негативно на зниження ціни не міг. За таких обставин вважає, що його вини у тому, що автомобіль був проданий  за 1200 грн. та в недоотриманні коштів позивачем - не має. Позивач фактично не поніс витрат на ремонт автомашини, тому на даний час невідомо, скільки фактично коштує її ремонт. Балансова вартість не відображає дійсної вартості автомашини, а дійсна вартість автомобіля не визначена. Позивач не вжив заходів до того, щоб дорожче продати автомашину, так як оголошення про продаж її не давав, покупців, які б дали більшу ціну за машину, не шукав.  Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на збіг строку позовної давності  та  на те, що притягнення до адміністративної відповідальності водія Севастьянова М.В. не є основним доказом його вини, оскільки висновок судово - автотехнічної експертизи дає два висновки, з яких один виключає інший. По версії водія Севастьянова М.В. він не міг попередити ШТП, а по версії  водія Саса В.Я. він  також не міг попередити ШТП.

        В зв»язку з необхідністю витребування додаткових письмових доказів, хворобою судді Н.В. Мінєєвої, а також з метою належного повідомлення сторін про день і час розгляду справи в суді, з урахуванням клопотань останніх, розгляд справи неодноразово відкладався та в судовому засіданні оголошувались перерви, останній раз до 29. 05. 2006 року для підготовки та оголошення  вступної та резолютивної частини рішення суду.

        В зв»язку з хворобою судді Н.В. Мінєєвої розгляд справи 29. 05. 2006 року не відбувся, а тому ухвалою суду від  23.06.  2006 року справа була призначена до розгляду на  07.07. 2006 року.

         Відповідач 07.07. 2006 року в судове засідання не з”явився.  Про день і час розгляду справи в суді був належним чином повідомлений, що стверджується відміткою канцелярії за вих № 2770р-2771р від 23.06. 2006 року  про направлення сторонам ухвали суду від 23.06. 2006 року про призначення  справи  до розгляду на 07.07. 2006 року рекомендованими листами.    

        За письмовим клопотанням сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України та за межами термінів, передбачених ст. 69 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та запрошеного в порядку ст.30 ГПК України працівника приватного орендного підприємства «Україна»- Севастьянова М.В., оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

          15.12.2000р. сталось зіткнення автомобіля ВАЗ 21213, держ. номер 0921 ВІА, який належав АТЗТ «Чернятинське пиво»з автомобілем ЗІЛ-131, належного Приватному орендному підприємству «Україна».

          Згідно постанови начальника Жмеринського ВДАІ майора міліції Бачковського І.В. № 26 від 30.12.2000р Севастьянов М.В. визнаний винним у ШТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України  «Про адміністративні правопорушення».

          Суд погоджується з твердженням позивача щодо непропуску строку позовної давності. Згідно  ч.ч. 2, 3 ст. 264  ЦК України позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

          Позивач  26  січня 2001 року звернувся до Жмеринського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ПОП «Україна»про відшкодування  матеріальної шкоди .Рішенням Жмеринського районного суду Вінницької області від 19.09.2003р. позов було задоволено повністю. Зазначене рішення було оскаржене до апеляційного суду Вінницької області, згідно ухвали якого від 25.11.2003р.  рішення  Жмеринського районного суду Вінницької області  від 19. 09. 2003 року було скасовано та справу направлено на новий розгляд до Барського районного суду Вінницької області. Згідно ухвали Барського районного суду Вінницької області від 05.04.2004р. провадження  у справі за позовом АТЗТ «Чернятинське пиво»до ПОП «Україна»про відшкодування  матеріальної шкоди  було закрито у зв'язку з непідвідомчістю справи даному суду.

Таким чином  в зв»язку із зверненням позивача до суду позовна давність була перервана. Перебіг позовної давності розпочався спочатку з 21.04.2004 року –дати набрання ухвалою суду від 05.04.2004р. законної сили.

До господарського суду позивач звернувся 01.11.2005р., тобто в межах встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк позовної давності.

          26.07.2001 року. позивачем був укладений договір купівлі –продажу майна з  гр. Мельником В.В. Відповідно до умов договору купівлі-продажу гр. Мельник В.В. придбав у позивача автомобіль ВАЗ 21213 держ. номер 0921 ВІА. Згідно п. 1 договору купівлі-продажу балансова (продажна) вартість автомобіля складає  13141,00 грн. (без ПДВ), що підтверджується також витягом з книги основних засобів по АТЗТ «Чернятинське пиво»за 2000-2001р. та   витягом з Головної книги  підприємства за 2001 рік. Відповідно до п.2 договору купівлі-продажу від 26.07.2001р. продаж здійснено за ціною 1200 грн. з урахуванням ПДВ без вартості ремонту. Факт оплати придбаного автомобіля стверджується прибутковим касовим ордером № 532 від 26.07.2001р. Згідно п. 4 договору (додаткові умови) вартість ремонту –10004,70 грн.  Покупець не доплачує  Продавцю.

          Таким чином, автомобіль було продано у стані, непридатному для експлуатації, оскільки внаслідок ШТП автомобіль потребував ремонту.

Суд вважає підставними твердження позивача щодо недоотримання 11941,00 грн. –різниці між балансовою вартістю автомобіля та вартістю фактичного продажу. Погоджується із твердженням останнього про те, що  продаж автомобіля було здійснено у неробочому стані. Таким чином, внаслідок продажу автомобіля АТЗТ «Чернятинське пиво»не доотримало 11941 грн. (13141грн.- 1200 грн.)

          Судом встановлено, що позивач визначив розмір збитків нанесених йому внаслідок продажу пошкодженого автомобіля, виходячи з Висновку №451 від 20.02.2001р. згідно якого матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля АТЗТ «Чернятинське пиво»становить 10004,7 грн.

Відповідно до ст.22.ч.2. ЦК України збитками є : втрати, яких особа зазнала у зв»зку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Згідно ст. 1187 ч.5 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки відповідач є власником автомобіля ЗІЛ 131, в силу ст. 1187 ч. 2 ЦК України, зобов»язаний відшкодувати завдану шкоду.

Згідно ст. 1188 ч. 1 п. 1) ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме : шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Виходячи із змісту зазначених норм закону, суд вважає, що право позивача на відшкодування йому завданої шкоди підлягає судовому захисту.

Суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність його вини у продажу автомобіля за 1200 грн. за наступних підстав.

Правовою підставою для відшкодування завданої шкоди, є наявність збитків, спричинених позивачеві внаслідок ШТП, яке мало місце з вини відповідача.

Оскільки матеріальний збиток, визначений експертом, складає 10004,7 грн., дана сума була необхідна для відновлення технічного стану пошкодженого автомобіля.

При цьому, ураховуючи непридатний технічний стан автомобіля, ціна його продажу істотного значення не має, оскільки продаж було здійснено без урахування вартості ремонту.

Заперечення відповідача щодо відсутності з боку позивача пропозиції придбати пошкоджений автомобіль, узгодження з ним ціни продажу та невжиття заходів до того, щоб дорожче продати автомобіль, не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно ст.6 Закону України «Про ціни і ціноутворення»в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Згідно ст. 7 „Про ціни і ціноутворення” вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно ст. 9 ч.1 „Про ціни і ціноутворення” „державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Зважаючи на те, що на операції щодо продажу автомобілів не встановлені державні фіксовані або регульовані ціни, застосуванню і встановленню підлягають вільні ціни.

Судом встановлено, що відповідач не був стороною по договору купівлі-продажу автомобіля, не мав переважного права на його придбання, а,  крім того, у позивача не встановлений обов»язок пропонувати пошкоджений автомобіль саме відповідачеві або погоджувати з ним ціну продажу.   

Ураховуючи, що позивач, здійснивши витрати на ремонт автомобіля, мав би можливість продати його за ціною, більшою саме на вартість відновлюваних робіт, суд дійшов висновку, що дана сума у розмірі 10004,70 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст. 22, 257, 264, 632, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України;

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного орендного підприємства «Україна»(23050, с. Матейків, Барського району, Вінницької області, р/р  2600718110049 ВФ АКБ «Правекс-банк»м. Вінниця, МФО 302742;  р/р  260054773 в АППБ «Аваль»м. Вінниця, МФО 302247, код ЄДРПОУ 30804606)

-          на користь  Акціонерного товариства закритого типу «Чернятинське пиво»(23124, с, Чернятин, вул. І. Богуна, 3, Жмеринського району, Вінницької області, р/р  26000302150450 в банку ФВ ПІБ в м. Жмеринка, МФО 302322, код ЄДРПОУ 00382390) 10004 грн. 70 коп. збитків,  100 грн. 05 коп. відшкодування витрат на держмито, 118 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

     Суддя                                                           Н.В. Мінєєва.

Вступна та резолютивна частина рішення суду оголошена в судовому засіданні  07.07. 2006 року. Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  10.07. 2006 року.

      Суддя                                                          Н.В. Мінєєва.