Рішення

від 17.10.2012 по справі 2608/15910/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2608\15910\12,

№2\2608\6898\12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 жовтня 2012 р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - І.В.П»ЯТНИЧУК,

при секретарі - К.Ю.Іванові,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про поділ спільного майна подружжя, суд , -

В с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просила суд постановити рішення, яким поділити майно, що є їх сіпльною власністю подружжя, виділивши їй та визнавши за нею право власності на : 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, та 1\2 частину будинку АДРЕСА_3 загальною площею 271,7 кв.м., жилою площею 110,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, 1\2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_3 площею 0,0500 га, а за ОСОБА_2 визнати право власності та виділити: 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, та 1\2 частину будинку АДРЕСА_3 загальною площею 271,7 кв.м., жилою площею 110,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, 1\2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_3 площею 0,0500 га.

В обгрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що 26 березня 1988 року між ОСОБА_1, та відповідачем, ОСОБА_2, був укладений шлюб, який зареєстрований 26.03.1988р. у Відділі РАГСу Ленінградського РВК м.Києва, про що в книзі реєстрації записів зроблено запис №539. Рішенням Ленінградського районного суду м.Києва від 24 липня 1998р. шлюб між сторонами було розірвано. Не дивлячись на розірвання шлюбу в суді, як вказує позивачка, вона і далі з відповідачем продовжує спільно проживати однією сім»єю. За час спільного подружнього життя ними з відповідачем придбано наступне майно: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 54000,00 грн., земельну ділянку площею 0,0500 га по АДРЕСА_3 та будинок АДРЕСА_3 житловою площею 110,8 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами. На даний час між стронами, як вказує позивач не досягнуто згоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, тому вона вимушена звенутись до суду з даним позовом та на підставі ст. 60, 70, 71 СК України, ст.372 ЦК України просила заявлені позовні вимоги задовльнити.

Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві, а також вказувала суду на те, що рішення суду від 24.07.1998 р. вони з відповідачем отримали, однак, до віддліу РАЦС не пред»являли і надалі продовжували проживати однією сім»єю, вели спільне господарство і в 2003 р. спільно придбали спірну квартири, також за спільні кошти ними було придбано і земельну ділянку і побудовано на ній будинок, враховуючи наведене просила заявлені позовні вимоги задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали в частині визнання права власності та виділення позивачу 1\2 частини будинку АДРЕСА_3 загальною площею 271,7 кв.м., жилою площею 110,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, 1\2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_3 площею 0,0500 га, щодо поділу квартири АДРЕСА_1 зазначали, що дана квартира не може бути включена до обсяну спільного майна подружжя оскільки 13 грудня 2003 р. дана квартира відчужена за договром купівлі-продажу. Підтвердили суду обставини щодо того, що дійсно з 1998 р. вони хоча формально і розірвали шлюб, однак продовжували проживати разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.

Суд вислухавши пояснення позивачки, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та в співставленні, вважає, що позовні вимоги сілд задовольнити частково з наступних підстав.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст.44 Кодексу про шлюб та сім»ю України, який діяв на час постановлення Ленінградським районним судом м.Києва рішення суду про розірвання шлюбу між сторонами, вбачається, що шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану .

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами після розірвання шлюбу, рішення в органи РАЦС не надавалось, реєстрація розлучення не провадилась ( а.с. 7,8).

Крім того, стронами визнано як факт, що в період з 1998 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім»єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а тому є фактом який не підлягає доказуванню.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 26 березня 1988 року між ОСОБА_1, та відповідачем, ОСОБА_2, був укладений шлюб, який зареєстрований 26.03.1988р. у Відділі РАГСу Ленінградського РВК м.Києва, про що в книзі реєстрації записів зроблено запис №539. ( а.с. 6).

Рішенням Ленінградського районного суду м.Києва від 24 липня 1998р. шлюб між сторонами було розірвано. ( а.с. 6).

Як вбачається з договору кпівлі-продажу квартири від 01.02.2003 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбано квартиру АДРЕСА_1, однак, як вбачається з довідки приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 13.12.2003 р. дана квартира ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була продана гр.ОСОБА_5, а тому не може бути предметом спору між сторонами по справі, з огляду на вищевикладене дані вимоги не можуть бути задоволені судом.

Щодо вимог про поділ житлового будинк та земельної ділянки по АДРЕСА_3 слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 20.05.2004 р. ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.04.2003 р. №1-930 придбано земельну ділянку площею 0,0500 га по АДРЕСА_3 з цільовим використанням -буівництво та обслуговування житлового будинку.( а.с. 12.)

На даній земельній ділянці побудовано житловий будинок АДРЕСА_3 загальною площею 271,7 кв.м., жилою площею 110,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, який відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 ( а.с. 13).

Згідно до довідки виконавчого комітету С-Борщагівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, від 07.11.2003 р. вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, яка числиться під АДРЕСА_3, але згідно проведення інвентаризації земельних ділянок та будівель, даній земельній ділянці присвоєно №НОМЕР_3.

Відповідно до ст.60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»п.23 вказує на те, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з»ясовувати джерело і час його придбання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні джерелом придбання даної земельної ділянки та будинку є спільні кошти сторін по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.1 ст. 71СК майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги зібрані по справі докази, суд приходить до висновку що заявлені ОСОБА_1 вимоги щодо поділу будинку АДРЕСА_3 загальною площею 271,7 кв.м., жилою площею 110,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, та земельної ділянки по АДРЕСА_3 площею 0,0500 га, дані вимоги слід задовольнити, оскільки вони є доведеними та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 60, 70, 71 СК України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»ст.ст. ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 169, 209, 212-215, 226-228, 232 ЦПК України, суд ,-

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю, виділити та визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на 1\2 частину будинку АДРЕСА_3 загальною площею 271,7 кв.м., жилою площею 110,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, та 1\2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_3 площею 0,0500 га,

Виділити та визнати за ним право власності за ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на 1\2 частину будинку АДРЕСА_3 загальною площею 271,7 кв.м., жилою площею 110,8 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, та 1\2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_3 площею 0,0500 га,:

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: