Постанова

від 16.10.2012 по справі 2а/1270/6871/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6871/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого-судді: Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.

за участю:

представника позивача: Соколенка Ю.О. (довіреність №3/09 від 26.09.2012),

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральна хімія» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001132201 та №0001142201 від 28.05.2012, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральна хімія» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби України про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001132201 та №0001142201 від 28.05.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період з 28.04.2012 по 08.05.2012 Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області була проведена позапланова перевірка ТОВ «Мінеральна хімія» з питань дотримання законодавства по взаємовідносинах з ПП «Евагор». По суті взаємовідносин з останнім, позивач зазначає, що 03.01.2011 був укладений договір №6 сб/02-7 за умовами якого ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» оптово продає товари народного споживання - мішки, а ТОВ «Мінеральна хімія» купує їх. 14.01.2011 був укладений договір купівлі -продажу №12/06-11, за умовами якого ТОВ «Мінеральна хімія» продає, а ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» купує мішки. Для виконання вказаних господарських дій, ТОВ «Мінеральна хімія» складає договори послуг з ПП «Евагор», як посередника, на перевезення вантажу №1/05 від 20.05.2011 та нанесення знака на мішок №2/05 від 19.05.2011. За період взаємовідношень, згідно договорам, ПП «Евагор», як посередник у перевезеннях зробив чотири перевезення та був посередником у виконанні робіт.

Позивач просить визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені за наслідками перевірки, оскільки ТОВ «Мінеральна хімія» не порушувало правил оформлення первинних документів, господарські операції підтверджуються первинними документами: податковими накладними, податковими звітами, актами виконання послуг, товарно-транспортними накладними. Крім цього звертає увагу, що ПП «Евагор» на час укладення угод з ТОВ «Мінеральна хімія» мало всі повноваження як сторона договору, мало свідоцтво про реєстрацію та свідоцтво платника податків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Додатково суду пояснив та надав письмові пояснення по справі, зазначив, що вважає висновки ДПІ у м.Сєвєродонецьку необґрунтованими, зробленими без належного вивчення документів ТОВ «Мінеральна хімія», а саме ПП «Евагор» згідно із договором не був зобов'язаний здійснювати автотранспортні перевезення. Згідно із договором надавав посередницькі послуги по перевезенню вантажу. В ТТН вказано «через ПП «Евагор», відповідно і складені акти задачі - прийому посередницьких послуг. Первинні документи підтверджують факт перевезення. Крім цього, висновки акту Алчевської ОДПІ від 11 листопада 2011 року №1805/236-37156773 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Евагор», згідно яких встановлена неможливість фактичного здійснення господарських операцій ПП «Евагор» були скасовані рішенням Луганського окружного адміністративного суду, яке залишено без змін Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, до суду надав письмові заперечення та заяву про розгляд справи без його участі.

У письмових запереченнях відповідач зазначив, що ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акту від 14 травня 2012 року №348/22-33622749 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мінеральна хімія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Евагор» за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року». В акті перевірки зроблені висновки, що операції між ТОВ «Мінеральна хімія» та постачальником ПП «Евагор» виявлено порушення п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138 ПКУ, п.п.139.1.9 п.139.1 с.139 ПКУ у частині завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року в розмірі -19083,33 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року в розмірі 36999,99 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПКУ у частині завищення податкового кредиту в розмірі 7400 грн. (в тому числі за травень 2011 року - 1476,67 грн.,червень 2011 року-2340 грн., липень 2011 року - 3538,33 грн.).

Звертає увагу, що в актах виконаних робіт відсутня інформація про зміст наданих транспортних послуг, обсяг господарської операції, вантажовідправника та вантажоотримувача, найменування та кількість перевезеного вантажу, осіб, що надавали транспортні послуги, місце та дату надання послуг, при дослідженні товарно-транспортних накладних встановлено в них відсутність номеру подорожнього листа відповідно до якого здійснювалось перевезення вантажу, обов'язкових реквізитів автопідприємства, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, підписів водія - експедитора, печатки автопідприємства - перевізника.

Крім цього при розгляді скарги взято до уваги акт Алчевської ОДПІ від 11 листопада 2011 року № 1805/236-37156773 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Евагор», в якому зазначено про неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності.

Посилаючись на ст.ст.4,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24 травня 1995 року, ст.9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п.44.1 ст.44, ст.с.138 -140,198 ПКУ зазначає про не доведення платником податків надання на його адресу транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати необґрунтованими висновки акту щодо заниження ТОВ «Мінеральна хімія» податку на прибуток всього в сумі 8510,00 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 7400,00 грн. Просить відмовити у задоволені позовних вимог за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на положення ч.4 ст.128 КАС України, суд ухвалив адміністративну справу розглянути за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мініральна хімія», і.к.33622749, зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради луганської області 25.07.2005, запис № 1 383 102 0000 001104, що підтверджується свідоцтвом серія А00 № 048652 (а.с. 9), статутом ( а.с.6-8), довідкою з ЄДР № 45544 ( а.с.14).

Перебуває на податковому обліку у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області з 28.07.2005 за № 204, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 28.07.2005 № 204 ( а.с.10).

Згідно свідоцтва №200048345 НБ №124256 зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 336227412140 ( а.с.13).

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений ПК України. Так, відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні: (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органів державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, п.п.78.1.1 "за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту ".

На підставі наказу від 27.04.2012 №274-п (а.с. 98) та повідомлення від 28.04.2012 №176/01-87 (а.с. 125) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мініральна хімія», код за ЄДРПОУ 33622749 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Евагор» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, результати якої оформлені актом від 14.05.2012 №348/22 -33622749 (а.с. 15-25).

У висновках акту перевірки зазначено про встановлені наступні порушення ТОВ «Мініральна хімія»:

- п.138.1, п.138.2,п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 8510 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 4389 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 8510 грн.;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.138 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7400 грн., в тому числі за травень 2011 року у сумі 1476,67 грн., червень 2011 року у сумі 2340 грн., липень 2011 року у сумі 3583,33 грн.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Пунктом 6 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому і третьому календарних кварталах 2011 року.

Відповідно до п.7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На підставі вищевказаного акту №348 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення :

- №0001132201 від 28.05.12, яким ТОВ «Мініральна хімія» за порушення п. 138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України нарахована сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 8510 грн. 00 коп.(а.с. 27).

- №0001142201 від 28.05.2012, яким позивачу за порушення п. 198.2, п.198.3,п.198.6 ст.198 ПК України нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 296,75 грн. (основний платіж - 7400 грн., штрафні санкції - 896 грн. 75 коп.) (а.с. 12).

Відповідно до п.п.56.1 та 56.2 ст.56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Податкові повідомлення - рішення №0001132201 та №0001142201 від 28.05.2012 були оскаржені до Державної податкової служби у Луганській області та за результатами розгляду первинної скарги за рішенням від 17.07.2012 №111257/10-408 залишено без змін зазначені податкові повідомлення - рішення, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 28-31).

Рішенням Державної податкової служби України від 16.08.2012 №486 -10/61-12/10-2115 за результатами розгляду повторної скарги податкові повідомлення - рішення залишено без змін, скаргу без задоволення (а.с. 32-34).

Правомірність винесення зазначених податкових повідомлень - рішень і є предмет спору у даній справі.

За висновком податкового органу, підставою для винесення зазначених податкових повідомлень - рішень за актом перевірки №348/22 -33622749 послугувало встановлення на підставі акту Алчевської ОДПІ від 11 листопада 2011 року №1805/236-37156773 неможливості ПП «Евагор» фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність у первинних документах всіх необхідних реквізитів та не підтвердження ними фактичного надання послуг.

Відповідно до п.138 ст.138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із п.п.138.1.1. п.138.1 ст.138 ПКУ витрати операційної діяльності включають, серед іншого, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПКУ передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.8 ст.138 ПКУ «собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг..».

П.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПКУ передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В акті перевірки №348/22 -33622749 відповідачем зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 встановлено заниження всього в сумі 8510, 00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 4389 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 ррку у сумі 8510 грн., в результаті допущення порушень податкового законодавства з посиланням на складання первинних документів не належним чином та не беручи їх до уваги, у зв'язку з чим витрати за зазначеними первинними документами не враховувалися при визначенні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПКУ Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.198.6 ст.196 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З посиланням на вищезазначені вимоги ПКУ відповідач зазначає про заниження податку на додану вартість на загальну суму 7400 грн., в тому числі за травень 2011 року у сумі 1476,67 грн., червень 2011 року у сумі 2340 грн., липень 2011 року у сумі 3583,33 грн. в результаті допущення вже зазначених на його думку порушень податкового законодавства.

З наданих сторонами доказів вбачається наступне.

03.01.2011 був укладений договір №6 сб/02 між ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (постачальник) та ТОВ «Мінхім» (покупець), згідно п.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти товари народного споживання за специфікацією №1 до договору (а.с.134) найменування продукції - мішки, згідно п.3.1 продукція поставляється зі складу постачальника автотранспортом покупця (132-133).

14.01.2011 був укладений договір купівлі - продажу №12/06-11, згідно п.1 якого ТОВ «Мінеральна хімія» (продавець) продає ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглицю» (покупець) мішки поліетиленові (а.с. 131).

Для виконання вказаних господарських операцій, ТОВ «Мінеральна хімія» укладено договори послуг з ПП «Евагор», як посередником, на перевезення вантажу №1/05 від 20.05.2011(а.с. 130) та нанесення знака на мішок №2/05 від 19.05.2011 (а.с. 39,129).

За період взаємовідношень, згідно договорам, ПП «Евагор» виступав посередником у виконанні робіт.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено , що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N166 (далі порядок №166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

На підтвердження реальності господарський операцій по взаємовідносинах з ПП «Евагор» за вищезазначеними договорами позивач надані наступні первинні документи по періодам:

- травень 2011 року: накладна №6697 від 04.05.2011 про відпуск товарно - матеріальних цінностей (а.с. 137), виписка по рахунку (а.с. 138), додаткова угода №1 до договору №1/05 від 20.05.2011 (а.с. 139), податкова накладна №52 від 20.05.2011, в якій зазначено транспортні послуги -4833,33 грн., ПДВ -966,67 грн. (а.с. 140), відповідно акт №52 здачі -прийняття робіт з додатком (а.с. 141-142), додаткова угода №1 до договору №2/05 від 19.05.2011 (а.с. 143), податкова накладна №53 від 20.05.2011, в якій зазначено нанесення знаку - 4750,00 грн., ПДВ - 950,00 грн.(а.с. 144), відповідно акт №53 здачі - прийняття робіт (а.с. 145), товарно- транспортна накладна (а.с.146), додаткова угода №6 (а.с. 147), видаткова накладна від 04.05.2011 (а.с. 148),акт прийому - передачі (а.с. 149).

- червень 2011 року: накладна №61001 від 20.06.2011 року про відпуск товарно - матеріальних цінностей (а.с. 151), виписка по рахунку (а.с. 152), додаткова угода №2 до договору №1/05 від 20.05.2011 (а.с. 153), податкова накладна №41 від 17.06.2011, в якій зазначено транспортні послуги -4833,33 грн., ПДВ -966,67 грн. (а.с. 154), відповідно акт №41 здачі -прийняття робіт з додатком (а.с. 155 -156), додаткова угода №2 до договору №2/05 від 19.05.2011 (а.с. 157), податкова накладна №42 від 17.06.2011, в якій зазначено нанесення знаку - 4666,67 грн., ПДВ -933,33 грн. (а.с. 158), відповідно акт № 42 здачі -прийняття робіт (а.с. 159), товарно - транспортна накладна (а.с. 160), додаткова угода №8 (а.с. 161), видаткова накладна №1 (а.с. 162),акт прийому - здачі (а.с. 163).

- липень 2011 року: накладна №61122 від 04.07.2011 (а.с. 165), виписка по рахунку (а.с.166),додаткова угода №3 (а.с. 167), податкова накладна №1 від 04.07.2011, в якій зазначено транспортні послуги - 4833,33 грн., ПДВ - 966,67 грн. (а.с. 168), акт №ОУ -01 з додатком(а.с. 169 -170), додаткова угода №3 (а.с. 171), податкова накладна №2 від 04.07.2011, в якій зазначено нанесення знаку - 4750,00 грн., ПДВ -950,00 грн. (а.с. 172), акт №0У-02 здачі - прийняття робіт (а.с. 173), товарно - транспортна накладна (а.с. 174-175), видаткова накладна (а.с. 176), довіреність №352 (а.с. 177), накладна №17011 від 18.07.2011 (а.с. 178), виписка по рахунку (а.с. 179), додаткова угода №4 (а.с. 180), податкова накладна №23 від 15.07.2011, в якій зазначено транспортні послуги -4833,33 грн., ПДВ -966,67 грн. (а.с. 181), акт №23 здачі - прийняття робіт з додатком (а.с. 182 -183), додаткова угода №4 (а.с. 184), податкова накладна №24 від 15.07.2011, в якій зазначено нанесення знаку - 3500,00 грн., ПДВ - 700,00 грн. (а.с. 185), акт №24 здачі -прийняття робіт (а.с. 186), товарно - транспортна накладна (а.с. 187-188), додаткова угода №10 (а.с. 189), видаткова накладна (а.с. 190), акт прийому - передачі (а.с. 191).

Висновки відповідача про відсутність в актах виконаних робіт інформації про зміст наданих транспортних послуг, обсяг господарської операції, вантажовідправника та вантажоотримувача, найменування та кількість перевезеного вантажу, осіб, що надавали транспортні послуги, місце та дату надання послуг, відсутність у товарно-транспортних накладних номеру подорожнього листа відповідно до якого здійснювалось перевезення вантажу, обов'язкових реквізитів автопідприємства, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, підписів водія - експедитора, печатки автопідприємства - перевізника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З оглянутих у судовому засіданні актів виконаних робіт вбачається, що згідно договору №1/05 від 20.05.2011 надані «транспортні послуги» (а.с. 141, 155,169, 182).

Позивачем у судовому засіданні надані додатки до акту виконаних робіт, які містять зміст наданих транспортних послуг, найменування та кількість товару, який перевозився, маршрут, відстань перевезення, дату перевезення. Додатки до акту підписані директором ПП «Евагор» та ТОВ «Мінхім», скріплені печатками підприємств (а.с.142, 156, 170, 183).

З оглянутих товарно - транспорних накладних вбачається, що у товарно-транспортних накладних міститься зазначення вантажовідправника та вантажоодержувача, ПП «Евагор» як автопідприємства, транспортного засобу, пункт навантаження і розвантаження, у графі прийняв водій-експедитор зазначено прізвище водія ОСОБА_2 та його підпис, товарно-транспортна накладна має печатки підприємств та підписи уповноважених осіб про здачу і отримання товару, який перевозився (а.с. 160,174, 187).

Отже, товарно-транспортна накладна має усі дані, що визначені податковим органом при проведенні перевірки як відсутні.

Відсутність у товарно-транспортній накладній зазначення номеру подорожного листа, на думку суду, не може слугувати єдиною підставою для визнання транспортного документу, таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі викладеного, податковий орган не довів порушення ТОВ «Мінеральна хімія» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Стосовно зазначення відповідача в акті перевірки про нікчемність угод суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 т. 627 ЦКУ відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦКУ).

Згідно із змістом акту №348/22 -33622749 та поясненнями сторін, відповідач виходив з нікчемності угод з посиланням на акт перевірки контрагенту .

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним повинно бути рішення суду.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених позивачем з контрагентами. Також, вказані правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

Суд враховує, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності (місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна) у контрагенті позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Використання відповідачем під час проведення перевірки позивача акта Алчевської ОДПІ в Луганській області від 11 листопада 2011 року №1805/236-37156773, в якому зроблені висновки про нікчемність усіх угод, укладених ПП «Евагор» за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, є неправомірним, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі №2а-11360/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2012 року, адміністративний позов ПП «Евагор» до Алчевської ОДПІ в Луганській області задоволено частково, визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо проведення перевірки ПП «Евагор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складений акт від 11 листопада 2011 року №1805/236-37156773; визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Евагор»; зобов'язано відповідача привести у відповідність дані обліку та особового рахунку платника податків ПП «Евагор» з даними, наведеними у наданих податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.12.2010 по 30.09.2011; зобов'язано відповідача виключити інформацію з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» про результати перевірки ПП «Евагор», оформленої актом від 11.11.2011, в інших частинах позовних вимог відмовлено (а.с. 121-124).

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Набрання постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі №2а-11360/11/1270 законної сили доводить порушення податковим органом порядку проведення перевірки, як способу реалізації владних управлінських функцій, та, як наслідок цього, неналежність акта перевірки як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення.

В розумінні вимоги ч.3 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач приймав оскаржені податкові повідомлення - рішення необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до вимог ст. 160 КАС України у судовому засіданні 16 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено до 22 жовтня 2012 року, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням норм ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральна хімія» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001132201 та №0001142201 від 28.05.2012, - задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби №0001132201 від 28.05.2012, яким ТОВ «Мінеральна хімія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8296,75 грн.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби №0001142201 від 28.05.2012, яким ТОВ «Мінеральна хімія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 8510,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральна хімія» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 168,07 грн. (сто шістдесят вісім грн. 07 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 22 жовтня 2012 року.

СуддяО.В. Захарова