Ухвала

від 14.12.2012 по справі 2а/1270/6871/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2012 року справа №2а/1270/6871/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012р. по справі № 2а/1270/6871/2012 (головуючий І інстанції Захарова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральна хімія» до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001132201 та №0001142201 від 28.05.2012, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001132201 та №0001142201 від 28.05.2012р..

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012р. позов задоволено повністю, внаслідок чого визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0001132201 та №0001142201 від 28.05.2012р..

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п.138.1.1 п.138.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що позивач не довів реальність угод з ПП «Евагор» .

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Евагор» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 14.05.2012 №348/22 -33622749 та прийнято податкові повідомлення - рішення від 28.05.12р.:

- №0001132201 від 28.05.12, яким нарахована сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 8510 грн. 00 коп.,

- №0001142201 від 28.05.2012, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 296,75 грн. (основний платіж - 7400 грн., штрафні санкції - 896 грн. 75 коп.

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог :

- п.138.1, п.138.2,п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 8510 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 4389 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 8510 грн.;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.138 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7400 грн., в тому числі за травень 2011 року у сумі 1476,67 грн., червень 2011 року у сумі 2340 грн., липень 2011 року у сумі 3583,33 грн.

В основу висновків акту перевірки полягли ознаки нікчемності угод, укладених позивачем з ПП «Евагор», передбачені ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216 Цивільного кодексу України.

За висновком податкового органу, підставою для винесення зазначених податкових повідомлень - рішень послугувало встановлення на підставі акту Алчевської ОДПІ від 11 листопада 2011 року №1805/236-37156773 неможливості ПП «Евагор» фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність у первинних документах всіх необхідних реквізитів та не підтвердження ними фактичного надання послуг.

За приписами п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.138.6 наведеної статті витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

У п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 138.4. та п. 138.5. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

За приписами п.139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Факт отримання позивачем товару та послуг у ПП «Евагор» підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні), які складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані. Відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладеного правочину, фактично керувався лише припущеннями, що є недопустимим. Відсутність у контрагентів позивача виробничо-складських приміщень, трудових ресурсів, на думку колегії суддів, не може свідчити про факт нікчемності укладених правочинів.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі №2а-11360/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2012 року, визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Евагор»; зобов'язано відповідача привести у відповідність дані обліку та особового рахунку платника податків ПП «Евагор» з даними, наведеними у наданих податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.12.2010 по 30.09.2011; зобов'язано відповідача виключити інформацію з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» про результати перевірки ПП «Евагор», оформленої актом від 11.11.2011р.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012р. по справі № 2а/1270/6871/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012р. по справі № 2а/1270/6871/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок