Постанова

від 24.10.2012 по справі 2а-7201/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р. № 2а-7201/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Сагаль Н.С.,

представника відповідача Герея О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до Приватної агрофірми «Верховина»про стягнення заборгованості у сумі 4275,10 грн., -

В С Т А Н О В И В :

13 серпня 2012 року Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з Приватної агрофірми «Верховина»пеню у сумі 4275,10 грн.

Обгрунтовуючи свою позицію посилається на те, що згідно листа №03-08/382 від 27.04.2012 року Управління Державної казначейської служби у Миколаївському районі Львівської області, відповідач має заборгованість перед бюджетом у зв'язку з нарахуванням пені у сумі 4275,10 грн. за Договором №18 від 13.10.1997 року «Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 р.р.»(надалі -Договір №18 від 13.10.1997 року). Відповідно до умов вказаного Договору, Приватній агрофірмі «Верховина»було надано фінансову допомогу в розмірі 2,2 тис.грн., а тому Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція Львівської області Державної податкової служби просить стягнути пеню по простроченій заборгованості з відповідача у відповідності до вимог статті 50 Бюджетного кодексу України та підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Ухвалою судді від 14 серпня 2012 року провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст.150 КАС України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях від 23.08.2012 року (вх. №34802). Зазначив, що нарахування відповідачу пені Управлінням Державної казначейської служби у Миколаївському районі Львівської області згідно з Порядком нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами ДПС України, який затверджено наказом ДПА України від 11.06.2003 року №290 (надалі-Порядок), є безпідставним, оскільки у пункті 5.2 Договору №18 від 13.10.1997 року сторони узгодили, що несвоєчасне повернення фінансової допомоги тягне за собою фінансові санкції, передбачені чинним законодавством, відтак відповідальність відповідача за вказаним Договором може наступати лише на підставі законодавства, чинного на час його укладення. Однак, зауважує, що вказаний Порядок таким не є, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області №98 від 25.02.1998 року перереєстровано ПАФ «Верховина», яка є правонаступником ВСГК «Верховина», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Приватна агрофірма «Верховина»зареєстрована за адресою: 81615, Львівська область, Миколаївський район, село Стільсько, включена до ЄДРПОУ і присвоєно останній ідентифікаційний код -19338026.

13.10.1997 року між Відділенням Державного казначейства України у Миколаївському районі та Виробничо-сільськогосподарським кооперативом «Верховина» було укладено Договір №18 «Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 р.р.», відповідно до п.1.1 якого Відділення Державного казначейства України у Миколаївському районі надає ВСГК «Верховина»фінансову допомогу у сумі 2,2 тис.грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 років на умовах повернення до 01.10.1998 року.

Фінансову допомогу у вказаній сумі перераховано на рахунок Закритого акціонерного товариства «Агротехпостач»на паливо-мастильні матеріали для ВСГК «Верховина», що підтверджується копіями рахунків від 08.10.1997 року, 28.10.1997 року, 13.11.1997 року, 20.11.1997 року, 23.12.1997 року.

Оскільки, пунктом 5.2. Договору визначено, що за несвоєчасне повернення фінансової допомоги тягне за собою застосування санкцій, передбачених законодавством, тому Приватна агрофірма «Верховина»повинна була повернути суму фінансової допомоги у строк не пізніше 01.10.1998 року по Договору №18 від 13.10.1997 року.

Згідно виписок з рахунку від 27.04.2005 року, 13.07.2006 року, 12.06.2007 року та 26.11.2010 року вбачається, що відповідачем було повернено фінансову допомогу у сумі 2200,00 грн., що надавалася на підставі Договору №18 та частково погашено пеню, що була нарахована за несвоєчасне повернення фінансової допомоги у сумі 100,00 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Підпунктом 31 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI визначено, що для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Згідно вимог статті 50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходить до держави (автономної Республіки Крим, територіальної громади).

З огляду на здійснений аналіз норм законодавства, суд звертає увагу відповідача на те, що позовна давність на вимоги щодо погашення суб'єкта господарювання перед державою не поширюється.

Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Враховуючи викладене вище, та приймаючи до уваги той факт, що на час розгляду справи, доказів погашення пені, нарахованої на суму заборгованості по одержаній з Резервного фонду фінансовій допомозі згідно постанови Кабінету міністрів України від 11.09.1997 року №1003 відповідачем до суду не надано, відтак, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог чинного законодавства України щодо своєчасного повернення до бюджету фінансової допомоги з урахуванням строку повернення, що встановлений вищенаведеним договором, а тому позовні вимоги про стягнення пені у сумі 4275,10 грн. є правомірними та підлягають до задоволення.

Відповідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до Приватної агрофірми «Верховина»про стягнення заборгованості у сумі 4275,10 грн. -задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної агрофірми «Верховина» заборгованість щодо нарахованої пені на загальну суму 4275 (чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) 10 коп. по фінансовій допомозі, наданій на поворотній основі з Резервного фонду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М .

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 жовтня 2012 року.