Ухвала

від 24.01.2014 по справі 2а-7201/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 року Справа № 9104/179776/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгої О.І.

суддів Ліщинського А.М., Запотічного І.І.

секретаря судового засідання Дутка І.С.

за участю представників сторін:

позивача - Сагаль Н.С.

відповідача - Герея О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Верховина» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року по справі за позовом Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до Приватної агрофірми «Верховина» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

13.08.2012 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача в якому просив стягнути з Приватної агрофірми «Верховини» пеню в розмірі 4275,10 грн., обґрунтовуючи це тим, що згідно листа № 03-08/382 від 27.04.2012 року Управління Державної казначейської служби у Миколаївському районі Львівської області, Приватна агрофірма «Верховина» має заборгованість перед бюджетом у зв'язку з нарахуванням пені у сумі 4275,10 грн. за Договором №18 від 13.10.1997 року «Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 р.р.» (Договір №18). Відповідно до умов вказаного Договору, Приватній агрофірмі «Верховина» було надано фінансову допомогу в розмірі 2,2 тис. грн., а тому Миколаївська міжрайонна державна податкова інспекція Львівської області Державної податкової служби просить стягнути пеню по простроченій заборгованості з відповідача у відповідності до вимог статті 50 Бюджетного кодексу України та підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Оскарженою постановою, прийнятою у відкритому судовому засіданні, адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватної агрофірми «Верховина» заборгованість по пені на загальну суму 4275,10 грн. по фінансовій допомозі, наданій на поворотній основі з Резервного фонду.

Не погодившись з даною постановою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин справи та порушив норми матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в адміністративному позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у вказаній постанові суд не вказав, а отже не встановив, на підставі якого законодавчого чи підзаконного акта, чинного станом на час укладення договору від 13 жовтня 1997 року, відповідачу нараховано пеню. Також зазначає, що суд І інстанції, при вирішенні даного спору не врахував, що згідно з ч.1 ст.58 Конституції України нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Судом І інстанції встановлено, що згідно розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області №98 від 25.02.1998 року перереєстровано ПАФ «Верховина» на правонаступника ВСГК «Верховина», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

13.10.1997 року між Відділенням Державного казначейства України у Миколаївському районі та Виробничо-сільськогосподарським кооперативом «Верховина» було укладено Договір №18, відповідно до п.1.1 якого Відділення Державного казначейства України у Миколаївському районі надає ВСГК «Верховина» фінансову допомогу у сумі 2,2 тис. грн. для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 років на умовах повернення до 01.10.1998 року.

Згідно копій рахунків від 08.10.1997 року, 28.10.1997 року, 13.11.1997 року, 20.11.1997 року, 23.12.1997 року фінансову допомогу у вказаній сумі перераховано на рахунок ЗАТ «Агротехпостач» за паливо-мастильні матеріали для ВСГК «Верховина».

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Свою позицію обґрунтовував викладеними в апеляційній скарзі доводами.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Згідно виписок з рахунку від 27.04.2005 року, 13.07.2006 року, 12.06.2007 року та 26.11.2010 року вбачається, що відповідачем було повернено фінансову допомогу у сумі 2200,00 грн., що надавалася на підставі Договору №18, та частково погашено пеню, що була нарахована за несвоєчасне повернення фінансової допомоги у сумі 100,00 грн.

Пунктом 5.2. Договору №18 визначено, що за несвоєчасне повернення фінансової допомоги тягне за собою застосування санкцій, передбачених законодавством, тому Приватна агрофірма «Верховина»повинна була повернути суму фінансової допомоги у строк не пізніше 01.10.1998 року по Договору №18 від 13.10.1997 року.

Відповідно до пункту 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Підпунктом 31 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI визначено, що для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 41.5 ст.41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 160, ст.196, ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Верховина» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року у справі 2а-7201/12/1370 - залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя О.І.Довга

Судді І.І.Запотічний

А.М.Ліщинський