Постанова

від 19.10.2012 по справі 2а/1270/6806/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №7

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6806/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Солоніченко О.В.,

при секретарі Балябі В.С.,

за участю

представників позивача : Авілова В.П. (директор)

Біжінара Р.В. (довіреність від 12.06.2012)

представника відповідача: Тотієва О.А. (довіреність від 03.01.2012)

представника третьої особи: ОСОБА_4 (угода від 16.02.2010)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, третя особа - ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування Дозволу на спеціальне водокористування № Укр 1.1.181 Луг від 22.03.2012, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, третя особа - ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування Дозволу на спеціальне водокористування № Укр 1.1.181 Луг від 22.03.2012.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем з посиланням на норми ст. 49 Водного кодексу України, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою КМ України від 13.03.2002 № 3213, зазначено, що оскаржуваний Дозвіл є незаконним, оскільки його видано на підставі недостовірних відомостей. Так, для отримання дозволу на спеціальне водокористування третьою особою - ОСОБА_5 було надано «Паспорт скважины № 1 ЧЛ ОСОБА_5», в якому свідомо недостовірно зазначено адресу розташування свердловини - АДРЕСА_1 та її належність ОСОБА_5

Позивач зазначає, що при цьому вказана свердловина знаходиться в будівлі медпункту за адресою АДРЕСА_1 (а не за адресою АДРЕСА_1, як зазначено в Дозволі), яка належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна від 12.03.2009 (зареєстрованого МКП БТІ м. Луганська 31.03.2009 за № 7014864). Місце розташування вказаної свердловини в будівлі медпункту за адресою АДРЕСА_1 також відображено в технічному паспорті МКП БТІ м. Луганська від 19.12.2008. Таким чином і будівля медпункту і свердловина належать ТОВ «АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК».

Позивач вказує, що дізнавшись про видачу Дозволу, він звернувся до відповідача з листом, в якому, виклавши зазначені обставини, висловив прохання про скасування названого Дозволу. На вказаний лист відповідач з посиланням на ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відповів відмовою, зазначивши, що підстави для анулювання Дозволу, якими є встановлення факту надання в заяві та доданих документів недостовірної інформації, відсутні. Таку відповідь позивач вважає безпідставною, оскільки недостовірність поданої ОСОБА_5 інформації, доведено безпосередньо у зверненні позивача до відповідача.

Позивач вважає, що за таких обставин відповідач був зобов'язаний анулювати оскаржуваний Дозвіл.

З урахуванням наведеного позивач просив суд визнати протиправним та скасувати Дозвіл на спеціальне водокористування № Укр 1.1.181 Луг від 22.03.2012, виданий ОСОБА_5.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі, та додатково наголосив, що відповідачем не вчинялось будь-яких дій щодо перевірки достовірності відомостей, поданих ОСОБА_5

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких, серед іншого, зазначив, що видаючи Дозвіл, діяв виключно на підставі та в межах повноважень, які визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим Постановою КМ України від 13.03.2002 № 321. Гр. ОСОБА_5 було надано в повному обсязі необхідні для отримання Дозволу документи. Відповідно до вимог вказаного Закону вимагати від заявника документи, що не передбачені законодавством забороняється. Підстави вважати, що подані гр. ОСОБА_5 документи містять недостовірні відомості відсутні.

Крім того, представник відповідача вважав, що Дозвіл на спеціальне водокористування не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що надає підстави для закриття провадження у справі.

Представник третьої особи в судовому засіданні також вважав заявлені вимоги безпідставними та підтримав представника відповідача, зазначивши про неможливість скасування Дозволу в рамках розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.03.2012 до відповідача надійшла заява гр. ОСОБА_5 про отримання дозволу на спеціальне водокористування. До заяви було додано клопотання; нормативно обґрунтовані обсяги водокористування та водовідведення; копія паспорту свердловини № 1, складеного ТОВ «Луганськгеоекоцентр»; договір про надання послуг від 21.03.2011 з ТПК «Исида»; лист погодження до дозволу на спеціальне водокористування, погоджений Східним державним геологічним підприємством 24.02.2012; копія паспорту гр. ОСОБА_5.; балансова схема водокористування та водовідведення; схема розташування свердловини № 1. Зазначені документи подано відповідачу представником вказаної особи за довіреністю від 13.03.2012 (а.с. 58-72).

22 березня 2012 року відповідачем було видано гр. ОСОБА_5 Дозвіл на спеціальне водокористування за № Укр 1.1.181 Луг на артсвердловину № 1, що розташована в м. Луганську, парк імені Горького, потужність 3 кб.м/год., глибина 19,8 м., поштова адреса користувача - АДРЕСА_1 (а.с. 73-75).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК» ідентифікаційний код 33269471, зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.11.2004 , звернувся до відповідача 18 червня 2012 року з листом за № 7 з вимогою про скасування Дозволу на спеціальне водокористування від 22.03..2012 № Укр 1.1.181 Луг на свердловину за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з його незаконністю, оскільки зазначена свердловина розташована в будівлі медпункту, що належить позивачу на підставі свідоцтва про право приватної власності від 12.03.2009 (а.с. 11). До заяви позивачем було надано копії свідоцтва про право приватної власності, технічний паспорт, витяг про реєстрацію права власності.

Листом від 21.06.2012 за № 5302 відповідач відмовив позивачу в анулюванні Дозволу, пославшись на те, що викладена у заяві позивача інформація про відсутність прав власності на свердловину у гр. ОСОБА_5 не є доказом надання ним недостовірної інформації. Зазначеним листом відповідач також запропонував позивачу звернутися до суду для підтвердження викладених у заяві фактів, що буде підставою для анулювання Дозволу (а.с. 12).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Стаття 13 Конституції України проголошує, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Преамбулою Водного кодексу України встановлено, що усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальним водокористуванням є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання цих приписів Постановою КМ України № 321 від 13.03.2002 затверджено Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, який визначає процедуру погодження та видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів).

Згідно з п. 2 Порядку дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів:

загальнодержавного значення - Республіканським комітетом екології та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, мм. Києві і Севастополі, державними інспекціями охорони Чорного і Азовського морів (далі - територіальні органи Мінекоресурсів);

Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 3 Порядку дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується:

у разі використання поверхневих вод - з Республіканським комітетом по водному господарству Автономної Республіки Крим, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації (далі - органи водного господарства);

у разі використання підземних вод - з Державною геологічною службою або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінекоресурсів;

у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - з МОЗ.

Крім того, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV (надалі - Закон № 2806).

За нормами ст. 1 Закону № 2806 під дозвільною системою у сфері господарської діяльності розуміється сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру;

документом дозвільного характеру - є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Виходячи з цих норм, безпідставними є твердження представників відповідача та третьої особи щодо того, що Дозвіл не може бути оскаржено з огляду на те, що не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2806 дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, державних адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

Згідно з нормами ст. 4 Закону № 2806, які передбачають основні вимоги до дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

За приписами ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру встановлено ст. 4№ Закону № 2806.

Відповідно до ч. 1 цієї статті Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч.5 ст. 4№ Закону № 2806 підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, зокрема, є виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Порядок видачі (переоформлення, видачі дублікатів, анулювання) регіональними та місцевими дозвільними органами документів дозвільного характеру врегульовано ст. 7 Закону № 2806.

Так, норми цієї статті передбачають, що суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа подає державному адміністратору, який здійснює прийом суб'єктів господарювання в дозвільному центрі, заяву, форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу та за погодженням з дозвільними органами.

Відповідно до ч. 3 цієї статті до заяви додаються документи, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, передбачені законодавством, яким регулюються відносини щодо одержання такого документа.

Заява та документи, що додаються до неї, подаються в одному примірнику особисто суб'єктом господарювання (керівником юридичної особи, фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою.

Відповідно до ч. 4 цієї статті державний адміністратор перевіряє документи, що посвідчують особу заявника, та реєструє заяву і документи, що додаються до неї, в журналі, який ведеться за формою, встановленою уповноваженим органом.

Форма заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру затверджена Постановою КМ України від 07.12.2005 № 1176.

Норми ч. 5 ст. 7 Закону № 2806 забороняють вимагати від заявника для одержання документа дозвільного характеру документи, не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами ч.6 ст. 6 Закону відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві та документах, що додаються до неї, покладено на заявника.

Норми ч.7 статті 4№ Закону № 2806 визначають також й підстави для анулювання документа дозвільного характеру, до яких, зокрема, віднесено встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.

Рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, подані третьою особою документи для отримання спеціального дозволу відповідають наведеним нормам чинного законодавства.

Системний аналіз наведених норм надає суду підстави погодитись з твердженням представника відповідача про те, що пред'явлення документа, що підтверджує право власності на свердловину чинним законодавством не вимагається.

Також, враховуючи наведені норми, суд не вважає встановленим факт подання третьою особою недостовірної інформації. Так, основним доводом позивача, що викладено у зверненні до відповідача, є відсутність у третьої особи права власності на свердловину. При цьому це твердження викладено виключно з урахуванням особистої думки позивача щодо відсутності такого права у третьої особи, без підтвердження відповідними висновками уповноважених органів чи судового рішення.

Судом досліджено матеріали справи, які надано позивачем на підтвердження наявності у нього зареєстрованого права власності на об'єкт нерухомості - культурно-оздоровчий комплекс за адресою АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності, технічний паспорт об'єкта) , який складається з: літ. А-1 - літнє кафе, літ. Б-1 -убиральня, літ. В-1 - убиральня, літ. Г-1 - насосна свердловина, літ. Д-1 медпункт, літ. Е- тераса, літ. Ж - басейн, літ. З - літній душ, літ. К, К-1 кабіни для перевдягання, літ. М. танцювальний майданчик, літ Н-1 - Н-30 навіси, літ. О1-О10 - альтанки, літ. П - зливна яма, літ. Р1 -Р25 - альтанки, N - огорожа.

При цьому у експлікації до технічного паспорта на вказаний об'єкт нерухомості зазначено також наявність свердловини за позначенням «літ. С», яку не включено до складових об'єкта нерухомості, перелічених у свідоцтві на право власності позивача.

Крім того, як було зазначено, Дозвіл видано на спеціальне водокористування свердловиною за № 1, що розташовано за адресою АДРЕСА_1, право власності позивача зареєстровано за адресою АДРЕСА_1

В матеріалах справи наявний також висновок Східного державного регіонального геологічного підприємства Державної служби геології та надр України про стан підземних вод від 27.07.2012 (а.с. 40-42), в якому міститься відомості щодо розташування в будівлі медпункту свердловини за № 2, що також опосередковано спростовує доводи позивача щодо неможливості надання третій особі права користування свердловиною, що розташована на об'єкті, що належить позивачу.

Відомостей щодо вирішення у встановленому порядку спору про право на об'єкт нерухомості позивачем не надано.

Обов'язку відповідача щодо здійснення перевірки поданих заявником відомостей, з урахуванням наведених норм ч.6 ст. 6 Закону № 2806, також не встановлено.

Наведені обставини, на думку суду, не свідчать про беззаперечність доводів позивача про виключно його право власності на свердловину, щодо спеціального використання якої видано оскаржуваний Дозвіл, та про подання третьою особою недостовірних відомостей.

Таким чином, суд вважає, що на момент видачі Дозволу, що є предметом оскарження, відповідач не мав підстав вважати відомості, що було подано третьою особою недостовірними. На думку суду, викладені обставини свідчать також про те, що у відповідача також відсутні й підстави для анулювання дозволу, оскільки відсутні беззаперечні докази встановлення факту надання третьою особою недостовірних відомостей.

Слід звернути увагу також й на те, що наведені норми чинного законодавства не передбачають можливість скасування Дозволу. При цьому встановлено можливість оскарження лише рішення дозвільного органу про анулювання відповідного дозволу.

Крім того, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд враховує, що в силу норм ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягає виключно порушене право позивача. Посилання позивача на те, що видача Дозволу третій особі унеможливлює користування позивачем свердловиною суд не приймає, оскільки належних доказів наявності таких фактів (відмови у наданні дозволів на користування, перешкоджання користуванню, тощо) позивачем не надано. Тобто, позивачем не доведено наявності порушеного права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА-ЛЕНД-ЛУГАНСЬК» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, третя особа - ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування Дозволу на спеціальне водокористування № Укр 1.1.181 Луг від 22.03.2012 відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 24 жовтня 2012 року.

Суддя О.В. Солоніченко