Постанова

від 17.10.2012 по справі 5011-32/6923-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2012 № 5011-32/6923-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Глитень В.А.

За участю представників:

Від позивача: Лисенко П.Г. - дов. № б/н від. 23.04.2012р.

Мерзлов А.П. - дов. № б/н від 13.03.2012р.

Від відповідача: представник не з'вився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2012р.

у справі № 5011-32/6923-2012 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель»

про стягнення 532 625,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2012р. у справі № 5011-32/6923-2012 позов задоволено повністю.

Підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», заборгованість з сплати орендних платежів в сумі 532 625,50 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 10 652,51 гри,

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що судом першої інстанції не було досліджено обставин, що мають значення для справи, а саме, позивачем майже два роки не виставлялись рахунки та сторонами не підписувались акти здачі-приймання робіт. Також, скаржник посилався на Висновок експертизи №110, складений ПП «Промдіагностика» від 03.11.2011р. на підтвердження дефектів та пошкоджень мостового крану. Скаржник вважає, що відповідач звільняється від плати за оренду з листопада 2011 року, оскільки кран не міг бути використаний та не використовувався за умов, що не залежали від останнього (Висновок експертизи №110 від 03.11.2011р. за результатами експертного обстеження крана мостового електричного загального призначення додано скаржником до апеляційної скарги).

На адресу Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов лист - пояснення щодо апеляційної скарги, в якому позивач звертає увагу на те, що Висновок експертизи №110 від 03.11.2011р. є додатковим доказом у справі, який не додавався і не досліджувався судом першої інстанції.

Всупереч вимогам ч.2 ст.95 ГПК України копію даного Висновку №110 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» разом з копією апеляційної скарги скаржник позивачу не направив.

Ухвалою від 03.09.2012р. було призначено справу до розгляду на 17.10.2012р.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р. введено до складу судової колегії замість судді Сухового В.Г. суддю Рябуху В.І.

В судове засідання 17.10.2012р. з'явились представники позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, однак, як вбачається з повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення зі штампом відділення зв'язку від 18.09.2012р. ухвала Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012р., була вручена особисто представнику відповідача «Карушкіна».

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відтак, про дату, час та місце апеляційного розгляду відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, що не перешкоджає судовому розгляду справи.

16.10.2012р. від представника відповідача через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі до прийняття остаточного рішення касаційною інстанцією у справі № 8/071-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» про визнання недійсною Додаткової угоди оренди мостового крану від 12.09.2011р.

Відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Обставини у справі № 8/071-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» про визнання недійсною Додаткової угоди оренди мостового крану, які розглядаються іншим судом вже після прийняття оскаржуваного рішення могли бути встановленні судом першої інстанції самостійно у даній справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач (скаржник) посилається на Висновок експертизи №110 від 03.11.2011р., як на новий доказ у даній справі на стадії її апеляційного розгляду, але даний доказ у судових засіданнях 13.06.2012р. та 08.08.2012р. судом першої інстанції не досліджувався та є додатковим доказом (Висновок датований 03.11.2011р.), який був невідомим раніше суду, сторонам судового процесу і є відсутнім у матеріалах справи, але скаржник не обґрунтував суду апеляційної інстанції причин неможливості подання даного доказу до суду першої інстанції при розгляді даної справи в судових засіданнях 13.06.2012р. та 08.08.2012р.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» про стягнення 532 625,50 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 01.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроком» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» (орендар) було укладено Договір №ДО01/04/10 оренди, відповідно до предмету якого (п.1.1) орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння майно, а саме, «Кран мостовий електричний» (в/п 10т) №375. Позивач свої зобов'язання за Договором оренди виконав належним чином, передав відповідачу за Актом приймання-передачі від 01.04.2010р. кран мостовий електричний в оренду а відповідач свої зобов'язання, передбачені п.п.5.1, 5.2, 7.1 Договору оренди не виконує.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендних платежів в сумі 389 244,40 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 10 652,51 грн.

13.06.2012р. позивач звернувся до суду першої інстанції, згідно ст.22 ГПК України, із заявою про збільшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 542 312,50 грн. - заборгованості у зв'язку з тим, що відповідач відмовився від заліку взаємозаборгованості на суму 153 068,10 грн. відповідно до листа № 3124 від 14.05.2012р.

08.08.12р позивач, керуючись ст.22 ГПК України, подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 532 625,50 грн. - боргу, який був уточнений позивачем в акті звірки взаєморозрахунків.

З урахуванням викладеного, відбулося формування нової ціни позову в розумінні п.3.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. за №18. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».Таким чином, нова ціна позову, яка заявлена позивачем, становить - 532 625,50 грн.

13.06.2012р. та 08.08.2012р. представник відповідача був присутній у судовому засіданні, надав суду першої інстанції заперечення на позов, які взагалі не підписані повноважним представником відповідача (а.с.76-79).

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що строк дії Договору оренди «Крана мостового електричного» №ДО-01/04/10 від 01.04.2010р. закінчився 31.12.2010р., додаткових угод з пролонгації дії наведеного Договору оренди не укладалось, додаткова угода від 12.09.2011р. до Договору №ДО-01/04/10 про продовження строку оренди не має юридичної сили, оскільки укладена після закінчення строку його дії, актів приймання-передачі об'єкта оренди у 2011 році між відповідачем та позивачем не складалось. Також відповідач стверджує, що кран, який був об'єктом оренди за означеним Договором строк якого закінчився у 2010 році, в оренді у 2011 році не перебував, а виставлений позивачем рахунок-фактура №0-00000010 від 03.04.2012р. не має жодних підстав, оскільки відповідно до п.8 ст.181 ГК України у разі, якщо сторони не досягай згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

12.06.2012р. до суду першої інстанції від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі № 11/036-12 від 30.05.2012р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» про стягнення 153 068,10 грн., яким позов задоволено частково з посиланням на пов'язаність справ, оскільки у зазначеному рішенні вирішено питання щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» № 92 від 17.04.2012р. про зарахування зустрічних однорідних вимог з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» на суму 153 068,10 грн., про яку йдеться і у справі № 5011-32/6923-2012.

Відповідно до ст.79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним, а зупинити провадження у справі господарський суд може лише з підстав, встановлених законом.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач надає суду засвідчену копію рішення Господарського суду Київської області у справі № 11/036-12 від 30.05.2012р. про часткове задоволення позовних вимог, яке прийнято 30.05.2012р.

Втім, зупинення провадження у справі з наведених причин не передбачено приписами ст.79 ГПК України, а на час слухання справи № 5011-32/6923-2012 провадження у пов'язаній справі Господарського суду Київської області № 11/036-12 закінчено. Крім того, доказів оскарження зазначеного рішення в апеляційному чи касаційному порядку відповідач суду не надав. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні вищевказаного клопотання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне:

01.04.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» уклали Договір №ДО-01/04/10 оренди крана мостового електричного, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння «Кран мостовий електричний» (в/п 10т) №375.

Відповідно до підписаного сторонами акту приймання-передачі від 01.04.2010р., позивач передав, а відповідач прийняв Кран у технічно справному стані, що узгоджується з приписами п.п.3.1, 6.1 Договору.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме, майново-господарських зобов'язань згідно зі ст.ст.173, 174, 175 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір оренди. Сторони, укладаючи договір, визначили об'єкт оренди, встановили орендну плату, визначили порядок передачі майна в оренду та її строки, а тому у відповідності до вимог ст.ст.638, 639, 759 ЦК України та ст.ст. 180, 181, 283 ГК України договір вважається укладеним.

Нормами ч.1 ст.759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується з положеннями ст.283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили термін оренди, а саме з 01.04.2010р. по 31.12.2010р.

Розділом 5 Договору орендна плата встановлюється в розмірі 20 000,00 грн. в місяць, а термін її сплати встановлений не пізніше 5 банківських днів після виставлення рахунку Орендодавцем.

Строк дії договору визначений у п.11.2 Договору з моменту підписання до 31.12.2010р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

12.09.2011р. між сторонами в особі директорів укладено Додаткову угоду до Договору оренди №ДО-01/04/10, відповідно до якої продовжено термін оренди Крана з 12.09.2011р. до 31.12.2012р.

На виконання умов договору відповідачем перераховано позивачу орендну плату:

22.04.2010р. в сумі 24 000,00 грн.;

27.04.2010р. в сумі 24 000,00 грн.;

25.05.2010р. в сумі 9687,50 грн.

Поряд з цим, в своїй позовній заяві позивач посилається на заяву № 92 від 17.04.2012р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, відповідно до якої сума боргу відповідача зменшена на 153 068,10 грн. і становить 389 244,40 грн. станом на 01.05.2012р.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (ст.33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (ч.1 ст.35 ГПК України);

б) преюдиціальні факти (ч.ч.2-4 ст.35 ГПК України);

в) законні презумпції (ч.5 ст.35 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 30.05.2012р. у справі № 11/036-12 не підтверджено факту проведення взаємозаліку між сторонами на суму 153 068,10 грн. в розумінні ст.601 ЦК України. Факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, з урахуванням приписів ст.35 ГПК України.

З урахуванням викладеного, відповідно до виставленого позивачем відповідачу рахунку-фактури № 0-00000010 від 03.04.2012р. та складеного акту № 0-00000010 від 09.04.2012р. за останнім рахується заборгованість зі сплати орендних платежів в сумі 542 312, 50 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надсилались відповідачу авіанакладною листи: вих. № 91 від 10.04.2012р. з 2-ма примірниками Акту на суму 542 312,50 грн. та рахунок-фактуру № 10 від 03.04.2012р. на оплату оренди крана № 375 за період з 01.04.2010р. по 30.04.2012р. з проханням підписати, один примірник Акту повернути та сплатити рахунок; лист вих.. № 92 від 17.04.2012р. на ім'я Генерального директора Овчаренка І.М., в якому позивач просив погасити борг шляхом сплати.

Зазначені документи були одержані відповідачем (а.с.20-25), однак у добровільному порядку відповідачем борг залишився непогашеним.

Як зазначено у ст.8, 11 ЦК України 2003р., права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть слугувати інші юридичні факти які створюють, змінюють та припиняють будь-які права та обов'язки.

Відповідно до ст.599 ЦК України та спеціальної норми визначеної у ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача які викладені у відзиві на позовну заяву є непідтвердженими, виходячи з наступного:

- укладений договір в частині розрахунків за оренду діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань п.11.2 Договору;

- відповідно до приписів ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність таких заперечень з боку позивача;

- так, Додаткова угода від 12.09.2011р. укладена в рамках діючого договору керівниками сторін підтверджує фактичне використання відповідачем Крану, що узгоджується з приписами вищевказаної статті та продовжено строк дії Договору оренди до 31.12.2012р.;

- оскільки відповідач не надав належних доказів та підтвердження повернення об'єкту оренди (актів приймання-передачі об'єкта оренди у 2011 році між сторонами не складалось), тому суд дійшов вірного висновку про продовження користування відповідачем Краном та продовження строку дії вказаного Договору;

- твердження відповідача про те, що фактично Кран в оренді у нього в 2011 році не перебував спростовуються вищенаведеним та укладеною між сторонами Додатковою угодою від 12.09.2011р. до Договору про продовження строку дії оренди;

- відносно рахунку-фактури № 0-00000010 від 03.04.2012р., то суд зазначає, що при укладенні спірного Договору сторони досягли всіх суттєвих умов відносно договорів цього типу, визначили об'єкт оренди, встановили орендну плату, визначили порядок передачі майна в оренду та її строки, а тому в розумінні вимог ст.ст.638, 639, 759 ЦК України та ст.ст.180, 181, 283 ГК України договір вважається укладеним.

Посилання відповідача на те, що ремонт, усунення несправностей, заміну деталей та частин крану, що орендується повинен здійснювати орендодавець (власник) є безпідставними, оскільки відповідно до п.7.1 Договору орендар зобов'язується фінансувати профілактичне обслуговування та поточний ремонт, усувати несправності, здійснювати заміну деталей та частин крану, що орендується.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених правових положень, а також того, що зобов'язання за Договором не припинилися, позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання за Договором оренди, існує заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 532 625,50 грн. з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. Визначаючи права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, слід стягнути з відповідача заборгованість в сумі 532 625,50 грн. на користь позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2012р. у справі №5011-32/6923-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Панель» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського міста Києва від 08.08.2012р. у справі №5011-32/6923-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-32/6923-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.